У парку River Mall у Києві відбувся благодійний фестиваль Kids Team Fest, який зібрав понад 1000 дітей та їхні родини. Подія була спрямована на підтримку дітей, розвиток соціальних ініціатив бізнесу та створення безпечного простору для відпочинку й дозвілля.
Генеральним партнером фестивалю став торговельно-розважальний центр River Mall, а локацією проведення події – парк River Mall. Окрему участь у заході взяли 500 дітей, спеціально запрошених Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією разом із родинами.

Серед запрошених були вихованці дитячих будинків сімейного типу, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з родин внутрішньо переміщених осіб, діти Захисників і Захисниць України, а також діти, які перебувають під опікою або живуть у сім’ях у складних життєвих обставинах.
У межах благодійної частини проєкту команда River Mall організувала обід для 500 спеціально запрошених дітей. До ініціативи також долучився бренд “Яготинське для дітей”, який надав продукцію для маленьких гостей фестивалю.
Розважальну програму підготували дитячий продюсерський центр Kids Team та Благодійний фонд “Центр добра”. Для учасників провели інтерактиви, виступи артистів, святкові активності та програму для дітей різного віку.

У River Mall зазначають, що участь у таких ініціативах є частиною системної соціальної діяльності торговельно-розважального центру. ТРЦ регулярно підтримує дитячі проєкти та організовує простір для дозвілля і творчості. Зокрема, щосуботи та щонеділі в River Mall проходять безкоштовні творчі майстер-класи, які відвідують близько 120 дітей.
До організації Kids Team Fest долучилися River Mall, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, бренд “Яготинське для дітей”, продюсерський центр Kids Team, Благодійний фонд “Центр добра”, артисти та волонтери.
River Mall є торговельно-розважальним центром у Києві, який використовує власну інфраструктуру не лише для комерційних проєктів, а й для соціальних, благодійних та сімейних заходів.
Чоловіки, які мають дітей, у середньому демонструють кращі результати в деяких когнітивних тестах та нижчий розрахунковий вік мозку порівняно з бездітними чоловіками, свідчать дані дослідження, опублікованого в Scientific Reports.
Автори роботи проаналізували дані 303 196 учасників UK Biobank європейського походження, які не мали захворювань мозку або нервової системи. Вчені порівнювали результати тестів на швидкість реакції та візуальну пам’ять, а також окремо вивчили МРТ-дані 13 584 осіб для оцінки так званого відносного віку мозку.
Згідно з дослідженням, наявність дітей була пов’язана з швидшою реакцією та меншою кількістю помилок у тестах на візуальну пам’ять як у жінок, так і у чоловіків. Найбільш виражена різниця спостерігалася у учасників з двома або трьома дітьми порівняно з бездітними.
У чоловіків з двома дітьми розрахунковий вік мозку був у середньому на 0,6 року нижчим, ніж у бездітних чоловіків, а у чоловіків з трьома дітьми — на 0,7 року нижчим. У жінок з двома дітьми мозок у середньому виглядав на 0,5 року молодшим, з трьома дітьми — на 0,7 року молодшим.
Дослідники підкреслюють, що йдеться про асоціацію, а не про доведений причинно-наслідковий зв’язок. За їхньою оцінкою, на результати можуть впливати не тільки самі батьківські обов’язки, а й пов’язані з наявністю дітей фактори способу життя: соціальна активність, щоденне когнітивне навантаження, емоційна підтримка, режим, менше вживання алкоголю або тютюну та інші змінні.
Автори також зазначають, що ефект не збільшувався лінійно з кількістю дітей. У чоловіків залежність мала U-подібний характер: найбільш виражені відмінності спостерігалися у батьків двох або трьох дітей, тоді як при більшій кількості дітей ефект був менш однозначним.
Додаткові дослідження в цій сфері показують, що догляд за іншими людьми може бути пов’язаний з нижчим віком мозку. Зокрема, робота, опублікована в 2025 році в Social Cognitive and Affective Neuroscience, показала нижчий розрахунковий вік мозку у бабусь та людей, які доглядають за пацієнтами з деменцією, порівняно з контрольною групою.
Можливе пояснення вчені бачать у тому, що турбота про дитину або іншу людину вимагає постійного переключення уваги, планування, пам’яті, емоційного контролю та соціальної взаємодії. Таке навантаження може виступати для мозку своєрідним тренуванням, хоча для підтвердження причинного ефекту потрібні додаткові дослідження.
Дані Гарвардського дослідження розвитку дорослих також вказують на важливість соціальних зв’язків для здоров’я та довголіття.
Дослідники проекту відзначали, що люди з теплішими та стійкішими стосунками в середньому живуть довше і зберігають краще здоров’я, а соціальна ізоляція пов’язана з вищими ризиками для фізичного та психічного стану.
Таким чином, батьківство може бути одним із факторів, пов’язаних із більш активним соціальним та когнітивним життям. Однак вчені не стверджують, що наявність дітей сама по собі гарантує більш здорове старіння мозку. Дослідження показує статистичний зв’язок, який необхідно враховувати разом із способом життя, здоров’ям, рівнем стресу, доходом, освітою та якістю соціальних відносин.
Український Червоний Хрест (УЧХ) розпочав інформаційні сесії щодо мінної небезпеки для дітей у літніх таборах.
«Перші заняття вже відбулися в місті Самар Дніпропетровської області на базі однієї з гімназій, де фахівці Українського Червоного Хреста спільно з інспекторами Служби освітньої безпеки провели інтерактивну зустріч для дітей літнього табору», – повідомив УЧХ у Facebook у понеділок.
Під час заняття учасники дізналися, як розпізнати потенційно небезпечні предмети, вивчили алгоритм безпечної поведінки, відпрацювали практичні приклади, закріпили головне правило: «Не підходь, не чіпай, дзвони 101 або 102».
Протягом літа подібні інформаційні сесії відбуватимуться в літніх таборах та дитячих просторах у всіх регіонах України.
Європейська комісія може вже влітку 2026 року представити законодавчі пропозиції щодо обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж. Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи в Копенгагені на саміті з питань демократії.
За даними Reuters, фон дер Ляйєн заявила, що Єврокомісія посилює заходи щодо захисту дітей від «аддиктивного дизайну» цифрових платформ, включаючи TikTok, Meta, Facebook, Instagram та X. Вона пов’язала надмірне використання соцмереж підлітками з ризиками для сну, психічного стану, тривожності, кібербулінгу та іншими загрозами для молоді.
При цьому йдеться не про негайне відключення соцмереж і не про тимчасове призупинення їхньої роботи для всіх користувачів. У першоджерелах йдеться про можливий “social media delay” для дітей, тобто про перенесення або обмеження віку, з якого неповнолітні зможуть самостійно користуватися соцмережами. Euronews пише, що Єврокомісія може представити плани загальноєвропейської заборони або вікового обмеження для дітей вже цього літа.
Єврокомісія вже створила спеціальну панель експертів з онлайн-безпеки дітей. Згідно з офіційними матеріалами ЄК, до літа 2026 року співголови панелі мають представити фон дер Ляєн рекомендації щодо захисту дітей в Інтернеті, включаючи можливі гармонізовані вікові обмеження для доступу до соціальних мереж та інших онлайн-сервісів.
Окремим елементом майбутньої політики стане цифрова перевірка віку. У квітні 2026 року Єврокомісія провела друге засідання спеціальної панелі, присвячене чинним правилам захисту неповнолітніх в інтернеті та ініціативам ЄС у цій сфері. Reuters також повідомляв, що ЄС уже підготував додаток для перевірки віку, який має допомогти обмежувати доступ дітей до невідповідного контенту та сервісів.
Нові пропозиції можуть стати частиною ширшої цифрової політики ЄС, включаючи Digital Services Act і майбутній Digital Fairness Act. Зараз ЄС вже проводить розслідування щодо великих платформ з питань захисту неповнолітніх, прозорості реклами, доступу дослідників до даних та використання механізмів, що утримують увагу користувачів.
Чому не всіх дітей можна взяти з-під опіки держави
59 350 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, налічувалось в Україні на кінець 2025 року за даними Державної служби України у справах дітей. Це на 4% менше, ніж у 2024. Водночас 2 097 кандидатів на усиновлення дитини наразі зареєстровано. В середньому, на одного кандидата припадає близько 28 дітей, однак нові родини отримали 1 150 дітей, ще 6,6 тисячі дітей були влаштовані під опіку та піклування торік. Найбільше усиновлень та водночас найбільше дітей під опікою держави на Дніпропетровщині.
59 350 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, налічувалось на кінець 2025 року в Україні. Це на 4% менше, ніж у 2024 році. Загалом щороку кількість таких дітей скорочується, в середньому, на 3%.
Третина з усіх цих дітей — 20 705 — саме сироти, тобто ті, хто втратив обох батьків. Інші ж діти позбавлені батьківського піклування з різних причин — і далеко не всі з них можуть бути усиновлені юридично.
“З 60 тисяч дітей, які перебувають в інтернатних закладах, лише близько 5 тисяч мають статус, що дозволяє їх усиновити. Решта — це так звані соціальні сироти: вони мають батьків або законних представників, але з різних причин живуть в інституційних установах. Відповідно, формально вони не можуть бути усиновлені.” — зазначає адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко
Загальна картина така, що рік до року збільшується кількість людей, які хочуть усиновити дитину. Проте 2025 рік став винятком: кандидатів поменшало на 13% за рік. Загалом 2 097 кандидатів-усиновлювачів зафіксовано наразі в Україні. 77% з них або 1 619 усиновлювачів — подружні пари. Проте ще є 479 самотніх громадян, які хочуть взяти турботу про дитину на себе.
Майже половина від усіх кандидатів — це люди віком від 40 до 50 років. Ще 41% — молодші за 40 років, і лише 10% — старші за 50.
Найбільше кандидатів проживає у Києві (244) та Київській області (224). Багато усиновлювачів також на Львівщині та Дніпропетровщині — 191 та 182 кандидати відповідно.
Попри це, кількість усиновлень у 2025 році знизилась. Так, 1 150 дітей отримали нові родини торік. Це на 10% менше, ніж у 2024 році, коли було усиновлено рекордну кількість дітей від початку повномасштабної — 1 273 дитини.
“Сама процедура усиновлення є достатньо чіткою, зрозумілою і формально не надто складною, але вона тривала в часі. Серйозним бар’єром також є сама територіальна система підбору дитини: кандидат стає на облік у своєму районі й отримує інформацію лише про дітей, які перебувають на обліку саме там. Раніше частково цю проблему вирішувала база Мінсоцполітики, де можна було побачити дітей, які не були влаштовані на місцевому рівні, проте зараз цей інструмент не працює, і в результаті кандидати часто просто не можуть знайти «свою» дитину.” — пояснює адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко
Також адвокатка зазначає, що значна частина дітей у системі — це не одна дитина, а великі родинні групи: троє, п’ятеро, інколи навіть більше братів і сестер. Розділяти їх не можна, тоді як більшість кандидатів готові прийняти в сім’ю одну дитину, максимум — двох. Взяти одразу трьох чи чотирьох готові одиниці.
“Багато усиновлювачів шукають соматично здорову дитину, яких у системі дуже мало. Важливо розуміти, що діти потрапляють до інтернатних закладів не від доброго життя: вони можуть мати проблеми зі здоров’ям чи розвитком, спричинені складними умовами в біологічній сім’ї та в інтернатних закладах. Також для більшості кандидатів важливий вік дитини — переважно, шукають маленьких дітей дошкільного віку. Проте більшість дітей у системі, яких можна усиновити — це діти старшого віку, часто підлітки.” — коментує Інна Мірошниченко.
Лідирує за кількістю усиновлень вже 3 рік поспіль Дніпропетровщина — 136 дітей знайшли нові родини торік. Далі йдуть Київщина (122 дитини) та Одещина (101 дитина). Водночас саме Дніпропетровщина має і найбільшу кількість дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування — 7 397 дітей.
Окрім усиновлення, дітей влаштовують й під опіку або піклування. Так, 6 627 дітей знайшли таким чином нові сім’ї у 2025-му. Це на 7% менше порівняно з 2024 роком.
https://opendatabot.ua/analytics/orphans-adoption-2026

Рівень емоційного стресу серед українських дітей продовжує зростати на тлі війни, розв’язаної Росією: у 2025 році він сягнув 37%, причому найбільш вразливою є вікова група 10-13 років, серед якої у 40% дітей зафіксовано посилення емоційного напруження, повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
“Війна, яку розв’язала росія, щороку погіршує ментальний стан українських дітей…Експерти встановили, що найвищу стресостійкість демонструють діти, які мають активні інтереси поза гаджетами: командний спорт, зокрема футбол, активні групові заняття, інтелектуальні ігри тощо”, – йдеться в повідомленні Микити у Телеграм.
Згідно з інформацією, у минулому році рівень дитячого стресу зріс на 10%, тоді як у 2025 році ця частка вже становить 37%. Найвищі показники зафіксовано серед дітей віком 10-13 років – у 40% із них відзначається посилення емоційного напруження.