Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.
“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.
За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.
Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.
Підтримку першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому висловили 27 провідних аграрних асоціацій і вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень, повідомила прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
“Високо оцінюючи діяльність правоохоронних органів у боротьбі з корупцією, аграрна громадськість висловлює впевненість, що в цьому випадку може бути допущено прикру помилку”, – наголошується в повідомленні.
Аграрні асоціації назвали висунуті Висоцькому звинувачення “передчасними”, а його рішення “ухваленими в інтересах держави і суспільства”.
Бізнес-спільнота відзначила високий професіоналізм Висоцького в управлінні та координації діяльності галузі, завдяки якому вдалося уникнути перебоїв у постачанні продовольства і забезпечити продовольчу безпеку регіонів, які потребують негайної допомоги продуктами харчування в умовах повномасштабного вторгнення.
Провідні аграрні асоціації закликали правоохоронні органи, зокрема, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), врахувати їхню думку та об’єктивно розглянути всі матеріали справи, обставини, факти й зробити правильні висновки щодо “одного з найпорядніших і найпрофесійніших чиновників”.
Як повідомлялося, 24 серпня 2023 року було оприлюднено інформацію НАБУ про підозру Висоцькому у скоєнні кримінального правопорушення, що полягає в умисному використанні службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи всупереч інтересам держави.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за півтора року повномасштабної війни спрямувала на підтримку держави та її громадян майже 4 млрд грн, з яких 2 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, з першого дня повномасштабного російського вторгнення компанія стала надійною опорою країни в надскладний час, зміцнюючи обороноздатність армії, дбаючи про своїх співробітників і мирних українців і підтримуючи економіку.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що всі 17 років свого існування група інвестувала в розвиток виробництва і добробут України.
“З початком повномасштабної війни перед нами постав ще один, найважливіший виклик – допомогти країні здобути перемогу над ворогом, щоб зберегти її суверенітет і незалежність. Тому всі ці півтора року підприємства компанії стали не тільки свідками, а й активними учасниками боротьби. Ми працюємо для потреб фронту, доставляємо гуманітарну допомогу постраждалим і, незважаючи на все, продовжуємо виробляти українську сталь”, – сказав топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
При цьому констатується, що підприємства “Метінвесту” в Україні працюють під постійною загрозою ворожих обстрілів. Активи групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь тимчасово окупований. З початком повномасштабної війни на роботу “Метінвесту” негативно впливають логістичні обмеження, перебої з енергопостачанням, зростання собівартості виробництва і падіння цін на окремі види продукції.
Незважаючи на все це, підприємства групи, окрім зазначених вище, працюють з різним рівнем завантаження, враховуючи безпеку, логістичні, енергетичні, економічні та інші фактори.
З початку 2023 року, після стабілізації енергопостачання, групі вдалося поступово збільшити обсяг завантаження залізорудних активів у Кривому Розі щонайменше до 30% від довоєнного рівня та зберегти фокус на виробництві окатишів і продукції з високим вмістом заліза.
Відновлення електропостачання також забезпечило більш стабільну роботу і гнучкість асортименту продукції на “Каметсталі”, що працює на двох доменних печах, і спільному підприємстві “Запоріжсталь”, що працює на трьох доменних печах. ДП №3 на “Запоріжсталі” відновила роботу після зупинки наприкінці весни. Капітальний ремонт дав змогу підвищити ефективність роботи печі та всього доменного переділу.
Підприємства Покровської вугільної групи працюють з високим рівнем завантаження. Триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля. У липні, незважаючи на військове вторгнення, успішно завершилася модернізація флотаційного відділення Свято-Варваринської збагачувальної фабрики, яка тривала чотири роки.
Пріоритетом “Метінвесту” залишається турбота про своїх співробітників, які забезпечують виробничий процес. На всіх підприємствах є бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. В укриттях є вода, їжа та ліки.
З 1 червня 2023 року “Метінвест” запровадив додаткову премію для співробітників виробничих і ремонтних підприємств в Україні, розмір якої може сягати 25% від окладу і більше залежно від виконання колективом підприємств завдань.
Найголовніше завдання бізнесу у воєнний час – разом з усією країною працювати на перемогу, сплачуючи податки, підтримуючи армію, економіку і піклуючись про людей, наголошується в прес-релізі. За перше півріччя 2023 року “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, перерахував понад 6,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
“Метінвест” продовжує боротьбу з крадіжками з боку РФ, яка незаконно вивезла понад 234 тисячі тонн металопродукції компанії з Маріуполя. Зокрема, 27 підприємств групи подали позови до Європейського суду з прав людини проти РФ за шкоду, заподіяну майну та власності групи в Маріуполі та на інших територіях України з 24 лютого 2022 року”, – констатується у пресрелізі.
З першого дня війни “Метінвест” приєднався до мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”, мета якої – захистити життя воїнів України. На підтримку української армії вже спрямовано 2 млрд грн – на закупівлю бронежилетів, автомобілів, дронів, тепловізорів та іншої техніки й обладнання. Також компанія організувала виробництво спеціальних мобільних укриттів, протитанкових їжаків і шипованих ланцюгів проти колісної техніки.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
В умовах воєнного часу медичні компанії впроваджують сервіси, що дають змогу підтримувати комунікації з пацієнтами.
Як повідомила медмережа з посиланням на директора з маркетингу медичної мережі “Добробут” (Київ) Анну Швед, зокрема, серед таких інструментів, які розвиває медмережа, – мобільний додаток “Добробут”. За його допомогою пацієнт може записатися на прийом до потрібного лікаря в будь-якому медцентрі мережі, переглянути результати аналізів для досліджень, консультативні висновки лікарів, записатися до лікаря на онлайн-роз’яснення та пройти його в додатку, оплатити послуги, керувати своїми візитами, переносити або скасовувати їх.
Крім того, сервіс дає можливість довантажити медичні документи, отримані в інших медустановах, а також самостійно, не звертаючись до контакт-центру, записуватися не тільки на прийом до лікаря, а й на аналізи, УЗД, КТ, МРТ, рентген.
Медмережа також вводить термінали самообслуговування для отримання докладної інформації про візит до лікаря без звернення на рецепцію і не чекаючи в черзі.
Крім цього, “Добробут” впроваджує онлайн-консультації через мобільний застосунок.
“Наразі онлайн-прийом відкритий більш ніж для 100 лікарів мережі. Перевага в тому, що це більш захищений канал, ніж популярні месенджери. Лікар може переглянути необхідні для онлайн-консультації медичні документи пацієнта. Спілкування пацієнта і лікаря може відбуватися в чаті, за допомогою аудіо або відео. Коригування схеми лікування, різка зміна стану здоров’я за відсутності можливості фізично потрапити до лікаря – основні приводи для звернення до лікаря онлайн”, – сказала Швед.
“Добробут” також активно використовує такі інструменти, як “вайбер” і “телеграм-боти” для пацієнтів, які не мають змоги зателефонувати до контакт-центру і поспілкуватися з координаторами, наприклад, перебуваючи за кордоном.
“Найближчим часом плануємо розширювати функціонал цього каналу комунікації та покращувати його роботу. Розуміючи шлях та очікування клієнта, ми хочемо бути там, де зручно перебувати йому. Селф-сервіси – це сучасний тренд в усьому цивілізованому світі, зокрема й у медицині. Ми слідуємо цьому тренду, тим паче що умови воєнного стану змушують нас більш динамічно реагувати на нові виклики і підлаштовуватися під нові реалії”, – резюмувала Швед.
Своєю чергою, генеральний директор медичної лабораторії CSD LAB (Київ) Олександр Дудін наголосив, що в лабораторному сегменті діджиталізація є, зокрема, обов’язковою частиною контролю якості та одним із чинників, які дають змогу забезпечити швидкість виконання досліджень і точність їхніх результатів.
Він повідомив, що інвестиції CSD LAB у розвиток інформаційних технологій “сягнули сотень тисяч доларів”. Компанія розробила кілька власних ІТ-продуктів, зокрема медичну програму для патоморфологічної лабораторії.
“Спільно з компанією Yadro Systems ми створили спеціальну програму для патоморфологічної лабораторії, тому що на ринку не було навіть трохи схожих продуктів. Наше програмне забезпечення – SlidePath – допомагає керувати робочими процесами, що максимально зручно для патоморфолога. При цьому надається можливість спостерігати за зразком на кожному етапі”, – розповідає Дудін.
Директор CSD LAB зазначив, що підрахувати, скільки грошей компанія економить завдяки діджиталізації, складно, оскільки діджиталізація – “це про оптимізацію робочих процесів, забезпечення швидкості проведення аналізів і точної відтворюваності результатів”.
“У нашій патоморфологічній лабораторії є обладнання, яке сканує гістологічні скельця і дає змогу патологам з будь-якого куточка світу провести дослідження біоматеріалу і встановити діагноз”, – сказав він.
Дудін пояснив, що раніше така інновація ефективно використовувалася компанією для отримання консультацій від міжнародних партнерів і провідних світових патологів щодо складних унікальних клінічних випадків, проте з початку повномасштабного вторгнення CSD LAB почала активно використовувати сканер і в щоденній роботі, коли патоморфологи були змушені працювати в різних куточках України.
“Можливість відсканувати гістологічні скельця допомогла продовжувати роботу над дослідженнями, від результатів яких часто залежить здорове майбутнє, а іноді – навіть життя наших клієнтів”, – сказав він.
Дудін сказав, що процес діджиталізації вимагає значних фінансових інвестицій, але “це необхідно і без впровадження новітніх цифрових технологій сучасна лабораторна діагностика неможлива”.
Як повідомлялося, у травні 2022 року комітет з охорони здоров’я Європейської бізнес асоціації (ЄБА) заявив, що однією зі складових повоєнного відновлення системи охорони здоров’я України має стати повноцінна діджиталізація системи, зокрема доступна телемедицина, електронна медична картка, електронні рецепти.
Лідери Європейського союзу заявляють, що продовжуватимуть повністю підтримувати Україну, надаючи політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу стільки, скільки буде потрібно.
Про це йдеться у висновках щодо України, ухвалених у рамках засідання Європейської ради, яке проходить у четвер у Брюсселі.
“Європейський Союз твердо і повністю підтримує Україну і продовжуватиме надавати сильну політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні та її народу стільки, скільки буде потрібно. Європейський Союз і держави-члени активізують свої зусилля, щоб допомогти задовольнити нагальні військові та оборонні потреби України”, – сказано в документі.
Крім того, у висновках ідеться про те, що Європейський Союз, як і раніше, відданий підтримці відновлення і реконструкції України в координації з міжнародними партнерами. “У цьому контексті Європейська рада знову заявляє про повну підтримку ЄС створення міжнародного механізму для реєстрації шкоди, завданої Росією. Разом із партнерами Європейський Союз продовжить нарощувати роботу з використання заморожених і знерухомлених активів Росії для відбудови України та з метою відшкодування шкоди відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права”, – наголошується в тексті.
Лідери ЄС також привітали прихильність і зусилля України щодо проведення реформ і наголосили на важливості процесу вступу України до ЄС відповідно до його більш ранніх висновків, зокрема висновків від 23-24 червня 2022 року.
Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.
