Business news from Ukraine

“Укрзалізниця” отримає 11 млрд грн бюджетної підтримки

Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.

Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.

“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.

За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.

Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.

КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.

, ,

27 аграрних асоціацій України висловили підтримку першому заступнику міністра Тарасу Висоцькому

Підтримку першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому висловили 27 провідних аграрних асоціацій і вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень, повідомила прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

“Високо оцінюючи діяльність правоохоронних органів у боротьбі з корупцією, аграрна громадськість висловлює впевненість, що в цьому випадку може бути допущено прикру помилку”, – наголошується в повідомленні.

Аграрні асоціації назвали висунуті Висоцькому звинувачення “передчасними”, а його рішення “ухваленими в інтересах держави і суспільства”.

Бізнес-спільнота відзначила високий професіоналізм Висоцького в управлінні та координації діяльності галузі, завдяки якому вдалося уникнути перебоїв у постачанні продовольства і забезпечити продовольчу безпеку регіонів, які потребують негайної допомоги продуктами харчування в умовах повномасштабного вторгнення.

Провідні аграрні асоціації закликали правоохоронні органи, зокрема, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), врахувати їхню думку та об’єктивно розглянути всі матеріали справи, обставини, факти й зробити правильні висновки щодо “одного з найпорядніших і найпрофесійніших чиновників”.

Як повідомлялося, 24 серпня 2023 року було оприлюднено інформацію НАБУ про підозру Висоцькому у скоєнні кримінального правопорушення, що полягає в умисному використанні службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи всупереч інтересам держави.

, ,

“Метінвест” за час війни спрямував на підтримку України 4 млрд грн

Гірничо-металургійна група “Метінвест” за півтора року повномасштабної війни спрямувала на підтримку держави та її громадян майже 4 млрд грн, з яких 2 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”.

Згідно з прес-релізом компанії в четвер, з першого дня повномасштабного російського вторгнення компанія стала надійною опорою країни в надскладний час, зміцнюючи обороноздатність армії, дбаючи про своїх співробітників і мирних українців і підтримуючи економіку.

Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що всі 17 років свого існування група інвестувала в розвиток виробництва і добробут України.

“З початком повномасштабної війни перед нами постав ще один, найважливіший виклик – допомогти країні здобути перемогу над ворогом, щоб зберегти її суверенітет і незалежність. Тому всі ці півтора року підприємства компанії стали не тільки свідками, а й активними учасниками боротьби. Ми працюємо для потреб фронту, доставляємо гуманітарну допомогу постраждалим і, незважаючи на все, продовжуємо виробляти українську сталь”, – сказав топ-менеджер, якого цитує прес-служба.

При цьому констатується, що підприємства “Метінвесту” в Україні працюють під постійною загрозою ворожих обстрілів. Активи групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь тимчасово окупований. З початком повномасштабної війни на роботу “Метінвесту” негативно впливають логістичні обмеження, перебої з енергопостачанням, зростання собівартості виробництва і падіння цін на окремі види продукції.

Незважаючи на все це, підприємства групи, окрім зазначених вище, працюють з різним рівнем завантаження, враховуючи безпеку, логістичні, енергетичні, економічні та інші фактори.

З початку 2023 року, після стабілізації енергопостачання, групі вдалося поступово збільшити обсяг завантаження залізорудних активів у Кривому Розі щонайменше до 30% від довоєнного рівня та зберегти фокус на виробництві окатишів і продукції з високим вмістом заліза.

Відновлення електропостачання також забезпечило більш стабільну роботу і гнучкість асортименту продукції на “Каметсталі”, що працює на двох доменних печах, і спільному підприємстві “Запоріжсталь”, що працює на трьох доменних печах. ДП №3 на “Запоріжсталі” відновила роботу після зупинки наприкінці весни. Капітальний ремонт дав змогу підвищити ефективність роботи печі та всього доменного переділу.

Підприємства Покровської вугільної групи працюють з високим рівнем завантаження. Триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля. У липні, незважаючи на військове вторгнення, успішно завершилася модернізація флотаційного відділення Свято-Варваринської збагачувальної фабрики, яка тривала чотири роки.

Пріоритетом “Метінвесту” залишається турбота про своїх співробітників, які забезпечують виробничий процес. На всіх підприємствах є бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. В укриттях є вода, їжа та ліки.

З 1 червня 2023 року “Метінвест” запровадив додаткову премію для співробітників виробничих і ремонтних підприємств в Україні, розмір якої може сягати 25% від окладу і більше залежно від виконання колективом підприємств завдань.

Найголовніше завдання бізнесу у воєнний час – разом з усією країною працювати на перемогу, сплачуючи податки, підтримуючи армію, економіку і піклуючись про людей, наголошується в прес-релізі. За перше півріччя 2023 року “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, перерахував понад 6,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.

“Метінвест” продовжує боротьбу з крадіжками з боку РФ, яка незаконно вивезла понад 234 тисячі тонн металопродукції компанії з Маріуполя. Зокрема, 27 підприємств групи подали позови до Європейського суду з прав людини проти РФ за шкоду, заподіяну майну та власності групи в Маріуполі та на інших територіях України з 24 лютого 2022 року”, – констатується у пресрелізі.

З першого дня війни “Метінвест” приєднався до мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”, мета якої – захистити життя воїнів України. На підтримку української армії вже спрямовано 2 млрд грн – на закупівлю бронежилетів, автомобілів, дронів, тепловізорів та іншої техніки й обладнання. Також компанія організувала виробництво спеціальних мобільних укриттів, протитанкових їжаків і шипованих ланцюгів проти колісної техніки.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

,

Провідні українські медичні компанії впроваджують сервіси для підтримки комунікації з пацієнтами

В умовах воєнного часу медичні компанії впроваджують сервіси, що дають змогу підтримувати комунікації з пацієнтами.

Як повідомила медмережа з посиланням на директора з маркетингу медичної мережі “Добробут” (Київ) Анну Швед, зокрема, серед таких інструментів, які розвиває медмережа, – мобільний додаток “Добробут”. За його допомогою пацієнт може записатися на прийом до потрібного лікаря в будь-якому медцентрі мережі, переглянути результати аналізів для досліджень, консультативні висновки лікарів, записатися до лікаря на онлайн-роз’яснення та пройти його в додатку, оплатити послуги, керувати своїми візитами, переносити або скасовувати їх.

Крім того, сервіс дає можливість довантажити медичні документи, отримані в інших медустановах, а також самостійно, не звертаючись до контакт-центру, записуватися не тільки на прийом до лікаря, а й на аналізи, УЗД, КТ, МРТ, рентген.

Медмережа також вводить термінали самообслуговування для отримання докладної інформації про візит до лікаря без звернення на рецепцію і не чекаючи в черзі.

Крім цього, “Добробут” впроваджує онлайн-консультації через мобільний застосунок.

“Наразі онлайн-прийом відкритий більш ніж для 100 лікарів мережі. Перевага в тому, що це більш захищений канал, ніж популярні месенджери. Лікар може переглянути необхідні для онлайн-консультації медичні документи пацієнта. Спілкування пацієнта і лікаря може відбуватися в чаті, за допомогою аудіо або відео. Коригування схеми лікування, різка зміна стану здоров’я за відсутності можливості фізично потрапити до лікаря – основні приводи для звернення до лікаря онлайн”, – сказала Швед.

“Добробут” також активно використовує такі інструменти, як “вайбер” і “телеграм-боти” для пацієнтів, які не мають змоги зателефонувати до контакт-центру і поспілкуватися з координаторами, наприклад, перебуваючи за кордоном.

“Найближчим часом плануємо розширювати функціонал цього каналу комунікації та покращувати його роботу. Розуміючи шлях та очікування клієнта, ми хочемо бути там, де зручно перебувати йому. Селф-сервіси – це сучасний тренд в усьому цивілізованому світі, зокрема й у медицині. Ми слідуємо цьому тренду, тим паче що умови воєнного стану змушують нас більш динамічно реагувати на нові виклики і підлаштовуватися під нові реалії”, – резюмувала Швед.

Своєю чергою, генеральний директор медичної лабораторії CSD LAB (Київ) Олександр Дудін наголосив, що в лабораторному сегменті діджиталізація є, зокрема, обов’язковою частиною контролю якості та одним із чинників, які дають змогу забезпечити швидкість виконання досліджень і точність їхніх результатів.

Він повідомив, що інвестиції CSD LAB у розвиток інформаційних технологій “сягнули сотень тисяч доларів”. Компанія розробила кілька власних ІТ-продуктів, зокрема медичну програму для патоморфологічної лабораторії.

“Спільно з компанією Yadro Systems ми створили спеціальну програму для патоморфологічної лабораторії, тому що на ринку не було навіть трохи схожих продуктів. Наше програмне забезпечення – SlidePath – допомагає керувати робочими процесами, що максимально зручно для патоморфолога. При цьому надається можливість спостерігати за зразком на кожному етапі”, – розповідає Дудін.

Директор CSD LAB зазначив, що підрахувати, скільки грошей компанія економить завдяки діджиталізації, складно, оскільки діджиталізація – “це про оптимізацію робочих процесів, забезпечення швидкості проведення аналізів і точної відтворюваності результатів”.

“У нашій патоморфологічній лабораторії є обладнання, яке сканує гістологічні скельця і дає змогу патологам з будь-якого куточка світу провести дослідження біоматеріалу і встановити діагноз”, – сказав він.

Дудін пояснив, що раніше така інновація ефективно використовувалася компанією для отримання консультацій від міжнародних партнерів і провідних світових патологів щодо складних унікальних клінічних випадків, проте з початку повномасштабного вторгнення CSD LAB почала активно використовувати сканер і в щоденній роботі, коли патоморфологи були змушені працювати в різних куточках України.

“Можливість відсканувати гістологічні скельця допомогла продовжувати роботу над дослідженнями, від результатів яких часто залежить здорове майбутнє, а іноді – навіть життя наших клієнтів”, – сказав він.

Дудін сказав, що процес діджиталізації вимагає значних фінансових інвестицій, але “це необхідно і без впровадження новітніх цифрових технологій сучасна лабораторна діагностика неможлива”.

Як повідомлялося, у травні 2022 року комітет з охорони здоров’я Європейської бізнес асоціації (ЄБА) заявив, що однією зі складових повоєнного відновлення системи охорони здоров’я України має стати повноцінна діджиталізація системи, зокрема доступна телемедицина, електронна медична картка, електронні рецепти.

, , , ,

ЄС продовжить надавати Україні підтримку скільки буде потрібно – висновки саміту

Лідери Європейського союзу заявляють, що продовжуватимуть повністю підтримувати Україну, надаючи політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу стільки, скільки буде потрібно.
Про це йдеться у висновках щодо України, ухвалених у рамках засідання Європейської ради, яке проходить у четвер у Брюсселі.
“Європейський Союз твердо і повністю підтримує Україну і продовжуватиме надавати сильну політичну, економічну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку Україні та її народу стільки, скільки буде потрібно. Європейський Союз і держави-члени активізують свої зусилля, щоб допомогти задовольнити нагальні військові та оборонні потреби України”, – сказано в документі.
Крім того, у висновках ідеться про те, що Європейський Союз, як і раніше, відданий підтримці відновлення і реконструкції України в координації з міжнародними партнерами. “У цьому контексті Європейська рада знову заявляє про повну підтримку ЄС створення міжнародного механізму для реєстрації шкоди, завданої Росією. Разом із партнерами Європейський Союз продовжить нарощувати роботу з використання заморожених і знерухомлених активів Росії для відбудови України та з метою відшкодування шкоди відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права”, – наголошується в тексті.
Лідери ЄС також привітали прихильність і зусилля України щодо проведення реформ і наголосили на важливості процесу вступу України до ЄС відповідно до його більш ранніх висновків, зокрема висновків від 23-24 червня 2022 року.

, ,

Німеччина збільшить підтримку України для розвитку кліматичної політики та захисту біорізноманіття

Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.

Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.

Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.

Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.

За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.

, , ,