Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле прибула в Україну, повідомила перший заступник глави МЗС України Еміне Джапарова.
“Як голова Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО маю честь вітати в Києві Одрі Азулай. Візит гендиректорки UNESCO є величезним знаком підтримки наших зусиль із захисту та відновлення культури, освіти, науки, молоді, спорту та ЗМІ в Україні. Ці питання – на порядку денному сьогодні”, – написала вона у Twitter.
Традиційний французький хлібний батон – багет – на засіданні 17-го міжурядового комітету ЮНЕСКО зареєстрували в репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Комітет проголосував одноголосно за рішення визнати такий статус за майстерністю та культурою виготовлення багета.
“Величезна гордість”, – так прокоментував це рішення присутній при голосуванні голова Національної конфедерації французьких хлібобулочних і кондитерських виробів Домінік Анракт.
З такої нагоди не змусила на себе чекати й реакція уряду. Міністр культури Рима Абдул-Малак вказала на важливість цієї “емблеми французької культурної спадщини”. “У своїх різних формах, традиційних або наново винайдених нашими майстрами, багет задавав ритм повсякденному життю французів – вранці, опівдні та ввечері – протягом кількох століть і експортувався в багато країн”, – заявила вона.
Міністр-делегат з питань малого та середнього бізнесу, торгівлі, ремісництва та туризму Олівія Грегуар, зі свого боку, привітала “визнання культури виготовлення багета, яку нам належить зберегти і захистити, щоб забезпечити передачу цієї спадщини”.
ЮНЕСКО опублікувала дані про стан півсотні льодовиків, внесених до переліку Всесвітньої спадщини. І ці дані з усією очевидністю вказують на їхнє прискорене танення.
Льодовики Доломітових Альп, льодовики Мон-Пердю у французьких Піренеях, льодовики Єллоустона та Йосеміті у Сполучених Штатах, льодовики Африки зі списку ЮНЕСКО – ось деякі з тих, які зникнуть до 2050 року, стверджують експерти.
За їхніми оцінками, навіть якщо припинити викиди CO2, вжити радикальних захисних заходів, наприклад, тих, які обговорюють на конференціях ООН з питань клімату, зокрема, на всесвітній зустрічі COP27, яка відбувається в листопаді в Єгипті, це танення, схоже, вже непоправне.
“Ситуація погано складається для гірських льодовиків. Гіршою мірою, ніж для полярних крижаних шапок Гренландії та Антарктиди”, – вважає Марі Кавіт, гляціологиня з Католицького університету Льовена (Бельгія).
Вона пояснює, що за оптимістичним сценарієм для всіх льодовиків світу до 2100 року передбачувана втрата варіюється від 22% до 57% “залежно від регіонів і вжитих заходів”. “Але, якщо мати на увазі саме льодовики Альп, до 2100 року 94% з них зникнуть”, – каже гляціолог.
За її словами, спека 2022 року була особливо вбивчою для цих альпійських льодовиків. Температури влітку, як і всюди в Європі, значно перевищували звичайні. Навесні сніговий покрив виявився незначним, тоді як сніг є захисним покривалом для льодовиків: перш ніж почне танути лід, треба, щоб розтанув сніг.
І на додачу до цього третій негативний чинник, дуже специфічний для Альп, продовжує Марі, – це сліди піщаної бурі із Сахари, що добралася до Європи. “Пісок на відміну від снігу темний, і під ним лід нагрівається швидше”, – зазначає дослідник льодовиків. Збіг цих обставин нинішнього року, пояснює вона, і призвів до такого безпрецедентного танення.
