У румунському місті Турда, розташованому в Трансільванії неподалік від Клуж-Напоки, 11 вересня 2026 року офіційно відкрили для широкої публіки давньоримський каструм Potaissa — одну з найважливіших військових фортець часів Римської Дакії. До цього, після завершення реставрації, об’єкт був доступний переважно для організованих груп.
Каструм було збудовано приблизно у 168–170 роках н. е. для V Македонського легіону, перекинутого до Дакії за часів імператора Марка Аврелія. Військова база займала близько 23,4 га, мала розміри приблизно 573 на 408 метрів і призначалася для розміщення кількох тисяч римських військовослужбовців.
У 2024 році Потайса увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійного об’єкта «Кордони Римської імперії — Дакія». Весь румунський комплекс об’єднує 277 окремих об’єктів давньоримської оборонної системи протяжністю понад 1 тис. км.
Проєкт реставрації та пристосування каструму для туризму готувався з 2016 року, угода про європейське фінансування була підписана у 2018 році, а основні роботи завершили у 2024-му. За даними мерії Турди, остаточна вартість виконаних реставраційних робіт склала 22,97 млн леїв без ПДВ, а загальний обсяг інвестицій з урахуванням інших витрат оцінювався приблизно в 30 млн леїв, або близько 6 млн євро. Більша частина фінансування надійшла з європейських фондів.
Для відвідувачів відновили та законсервували залишки будівлі командування легіону Principia, римські дороги, бастіони, ворота та терми. Особливо незвично організовано огляд стародавніх лазень: над археологічними залишками споруджено захисну конструкцію з системою підвісних переходів загальною довжиною близько 230 метрів, що дозволяє розглядати руїни зверху, не пошкоджуючи їх.
При цьому значна частина Potaissa ще залишається під землею. Археолог Сорін Неметі повідомив румунському ProTV, що з майже 24 га на сьогодні фактично розкрито близько 1 га. Археологи вже мають уявлення про підземне планування комплексу, але повне дослідження такого об’єкта може зайняти ще багато десятиліть. Під час розкопок було виявлено тисячі предметів, пов’язаних із повсякденним життям римських солдатів.
Для українських туристів Потайса розташована порівняно недалеко. Від румунської сторони прикордонного переходу Порубне — Сірет до Турди близько 338 км автомобільним шляхом. Від Львова відстань становить приблизно 480 км, від Києва — близько 830 км автомобільними маршрутами. Час у дорозі суттєво залежить від черги на кордоні.
Найпрактичніше з України їхати автомобілем через Чернівці та КПП Порубне — Сірет, далі через Сучаву в напрямку Трансільванії та Турди. Без автомобіля можна скористатися автобусом через Сучаву та Клуж-Напоку. Найближчий великий міжнародний аеропорт розташований у Клуж-Напоці приблизно за 39 км від Турди; від аеропорту до міста курсують автобуси, дорога займає близько 20–40 хвилин. Поки український повітряний простір закритий для цивільної авіації, цей варіант актуальний насамперед для мандрівників, які прилітають до Румунії з інших європейських країн.
Національний заповідник «Софія Київська» запустив офіційний аудіогід англійською мовою для іноземних відвідувачів Софійського собору в Києві, повідомила 7 серпня Американська торговельна палата в Україні (ACC).
Англомовна версія аудіогіда розрахована насамперед на іноземних туристів, дипломатів та експатів і знайомить відвідувачів з історією собору, його архітектурою, мозаїками та фресками XI століття. Аудіогід також доступний онлайн.
Голосом англомовної екскурсії став президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.
За його словами, проєкт має допомогти зробити багату історію Києва доступнішою для англомовної міжнародної аудиторії. Гундер запросив дипломатів, туристів та іноземців, які живуть в Україні, відвідати Софійський собор і скористатися новим аудіогідом.
Софійський собор був зведений у першій половині XI століття за князювання Ярослава Мудрого і став одним із головних сакральних та політичних центрів Київської Русі. ЮНЕСКО називає його однією з найвизначніших пам’яток архітектури та монументального мистецтва початку XI століття. У соборі зберігся унікальний комплекс оригінальних мозаїк і фресок цього періоду.
У 1990 році Софійський собор разом із прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерською лаврою був включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Софія Київська стала одним із перших українських об’єктів, внесених до цього списку.
Запуск англомовного аудіогіда розширює можливості самостійного відвідування однієї з головних історичних пам’яток Києва для міжнародної аудиторії та створює додатковий туристичний продукт для іноземців, які перебувають у столиці України.
Софійський собор розташований за адресою: Київ, вул. Володимирська, 24. Англомовний аудіогід можна прослухати безпосередньо під час відвідування або онлайн.
Міністерство культури України повідомляє про включення до Попереднього списку ЮНЕСКО транснаціонального Культурного комплексу “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля”.
“До його складу входять 15 об’єктів археології, розташованих на території 8 областей України, а також 36 в Румунії та 20 в Республіці Молдова. Попереду – наступний етап: підготовка повного номінаційного досьє для подання до ЮНЕСКО з метою включення зазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що включені українські об’єкти репрезентують археологічні пам’ятки, що відображають високий рівень розвитку поселень, планування та матеріальної культури епохи енеоліту на території сучасної України.
Як повідомлялося, 18 вересня 2025 року міністерства культури України, Румунії та Молдови підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у підготовці та просуванні спільного номінаційного досьє. Документ закріпив наміри трьох країн спільно підготувати та подати транснаціональний серійний об’єкт Культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Україна отримає $1,3 млн від Швеції через ЮНЕСКО у 2026-2027 рр. для реалізації проєктів зі збереження культурної спадщини, зокрема в Національному заповіднику “Хортиця”, та зміцнення інституційної спроможності, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Швеція надає цю підтримку для захисту об’єктів культурної спадщини України, яким загрожує війна.
Сибіга зазначив, що жорстока агресивна війна Росії проти України має на меті знищення культурної спадщини та підрив культурної ідентичності держави.
“Підтримка Швеції забезпечить захист та збереження українських об’єктів культурної спадщини, яким загрожує війна Росії проти України. Захист культури означає збереження нашої ідентичності та стійкості, що є важливим для майбутнього України та всієї Європи. Я дякую Швеції за підтримку України”, – зазначив міністр у дописі в соціальній мережі Х.
До Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО (ICOMOS) для оцінки стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема Національного заповідника “Софія Київська” та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, повідомляє Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА).
“Під час візиту делегації обговорили поточний стан території, виклики щодо збереження історичного середовища та подальші кроки з удосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у межах моніторингу місія оглянула низку об’єктів: будівлю на розі вул. Софіївської, 20/21 та вул. Володимирської, 21/20, якій минулого року присвоїли статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини та яку внесли до реєстру памʼяток; будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23, на якій, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти будівлі до параметрів сусідньої історичної забудови; будівлю на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що знаходиться в процесі реставрації; частково Пейзажну алею.
Як повідомлялося, у ніч проти 24 січня об’єкти заповідника “Києво-Печерська лавра”, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки. Зокрема, пошкоджень зазнали: Корпус №№66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та Корпус №67 (Аннозачатіївська церква). Так, вибуховою хвилею вибито частину вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджено фрагменти штукатурного оздоблення.
10 червня 2025 року Софійський собор зазнав ушкоджень унаслідок ворожого обстрілу.
Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
