Державне підприємство “Ліси України” спільно з латвійськими партнерами започаткували проєкт створення живих меморіалів у ЄС, у рамках якого на честь майже 200 загиблих українських лісівників у Латвії висадили 2 тис. сосен, повідомила пресслужба держпідприємства у Facebook у понеділок.
“Пам’ять про загиблих має трансформуватися в рішучість світу зупинити агресію”, – заявив президент України Володимир Зеленський під час вручення премії Four Freedoms Award 2026.
Акція у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса стала першим кроком міжнародного розширення проєкту “Ліси пам’яті”, у межах якого в Україні вже висаджено майже 50 меморіальних гаїв. На латвійській ділянці 23 квітня встановили пам’ятний знак та висадили дерева на честь українських героїв.
“Сьогодні тут, на землі Латвії, ми створюємо живий пам’ятник українським лісівникам, які зі зброєю в руках захищали свою Батьківщину. Ці дерева нагадуватимуть кожному про мужність українського народу та про ціну, сплачену за незалежність”, – наголосив голова Латвійської ради лісової сертифікації Маріс Лиопа.
Організаторами заходу виступили Міністерство землеробства Латвії, Латвійська рада лісової сертифікації та компанії Latvijas valsts meži і Latvijas Finieris.
У ДП “Ліси України” прогнозують, що цього року такі пам’ятні ліси з’являться і в інших країнах Євросоюзу для посилення міжнародної підтримки та вшанування подвигу українських воїнів.
Крім того, 19 квітня латвійські волонтери доставили чергову партію допомоги ЗСУ: сім автобусів, зокрема два мікроавтобуси для підрозділів, де служать лісівники Волині та Рівненщини.
В Україні за підтримки Програми з аграрного і сільського розвитку “АГРО”, що фінансується урядом США, стартував новий проєкт, який посилить інституційну та технічну спроможність організацій водокористувачів і сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління меліоративною інфраструктурою, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
У Мінекономіки зазначили, що проєкт реалізує Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) і призначений сформувати довгострокове партнерство між Україною та США у сфері гідротехнічної меліорації.
“Запуск цього проєкту дає змогу поєднати державну політику, експертизу професійної спільноти та підтримку міжнародних партнерів для формування сталої моделі управління меліоративною інфраструктурою і розширення доступу аграріїв до сучасних технологій”, – пояснила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко, слова якої наведено в повідомленні.
Зазначається, що в межах проєкту агровиробники отримуватимуть комплексну консультаційну підтримку щодо створення та діяльності організацій водокористувачів, управління інженерною інфраструктурою і забезпечення їхньої фінансової сталості. Окремий напрям – професійна навчальна програма для управлінців у сфері зрошення, спрямована на підвищення ефективності експлуатації меліоративних систем і довгострокове планування їх розвитку.
Крім того, експерти АОВК проведуть технічні аудити меліоративних мереж 25 агровиробників і п’яти організацій водокористувачів, за результатами яких будуть розроблені індивідуальні рішення для модернізації інфраструктури. Очікується, що в рамках проєкту українські аграрії налагодять співпрацю з американськими виробниками зрошувальної техніки та постачальниками управлінських і сервісних рішень.
“Розвиток організацій водокористувачів є ключовим елементом відновлення та модернізації зрошення в Україні (…) Також це прискорить відновлення меліоративної інфраструктури України, оскільки рівень зносу, за оцінками експертів, сягає близько 80%”, – наголосила Овчаренко.
Мінекономіки нагадало, що розвиток гідротехнічної меліорації має стратегічне значення для агропромислового комплексу України. Від початку повномасштабної війни площі зрошення скоротилися з 525 тис. га 2021 року до 137 тис. га у 2024-му. Водночас потенціал відновлення зрошення в Україні становить щонайменше 1 млн га.
Станом на початок 2026 року в Україні створено 73 організації водокористувачів у 14 областях, зокрема 19 – у 2025 році.
Уряди України та Фінляндії уклали Рамкову угоду, згідно з якою Фінляндія мобілізує до EUR50 млн наступного року на проєкти, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ), повідомляють у прес-релізі Міністерства фінансів.
«У рамках угоди на 2025 рік заплановано надання кредитів на суму до EUR50 млн. Подальша реалізація Програми передбачатиме укладення відповідних кредитних договорів для визначення обсягу, строків та умов надання позик», – уточнюється в релізі.
Угоду з української сторони підписав міністр фінансів Сергій Марченко, тоді як від Фінляндії підписантом виступив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Уточнюється, що грантова складова проєкту становитиме щонайменше 35% загальної вартості, що дасть змогу забезпечити пільгові умови фінансування.
Крім цього, міністри обговорили поточні програми розвитку і підтримки відновлення України за сприяння Фінляндії. Марченко наголосив на важливості співпраці в рамках Української платформи донорів, до керівного комітету якої Фінляндія приєдналася у квітні 2024 року в ролі спостерігача.
Своєю чергою Тавіо акцентував, що найперспективнішими галузями для інвестицій та відновлення для фінської сторони є: енергетика, освіта, інфраструктура, а також цифрові технології та сільське господарство.
У Мінфіні нагадали, що пряма бюджетна підтримка Фінляндії з лютого 2022 року становить понад $36 млн грантового фінансування.
Проєкти з відновлення комерційної нерухомості становлять до 20% будівельного ринку України, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на військові ризики, власники більшості зруйнованих об’єктів комерційної нерухомості інвестують у їхнє відновлення для перезапуску бізнесу, що дає змогу компаніям продовжувати ефективно працювати. Зокрема, близько 80% торговельних об’єктів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення і розташованих далеко від зони бойових дій, уже відбудовані або перебувають на стадії відновлення», – сказав він.
За спостереженнями Озейчука, у сегменті виробничих і складських будівель цей показник нижчий, близько 40%.
«Для більшості таких об’єктів власники перебувають у пошуках фінансування», – пояснив директор Rauta.
За його словами, серед проєктів відновлення, до яких було залучено Rauta, – ТРЦ Retroville (м. Києві), виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Досвід відновлення компанією Rauta об’єктів комерційної нерухомості показує, що часто додатковою вимогою інвесторів під час відновлення об’єктів є підвищення їхньої енергоефективності та архітектурної привабливості, що дає змогу оптимізувати витрати під час експлуатації будівель.
За даними Світового банку, на лютий 2024 року потреба України у відновленні оцінювалася в $486 млрд, з них близько 25% – об’єкти комерційної нерухомості.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними Опендатабот, в Україні ТОВ «Раута груп» зареєстровано 2014 року. Його статутний капітал становить 388 тис. грн, дохід за 2022 рік – 102,396 млн грн.
RAUTA, будівельний ринок, ВІДНОВЛЕННЯ, НЕРУХОМОСТЬ, ОЗЕЙЧУК, ПРОЄКТ
Проєкт USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» (USAID HRS) запустив два проєкти відновлення медінфраструктури у 45 громадах Харківської та Запорізької областей.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, партнерами проєктів виступлять ТОВ «КБС старт» у Харківській області та МБФ «Альянс громадського здоров’я» у Запорізькій.
Проєкти будуть реалізовані до грудня 2024 року.
Крім того, у межах проєкту «Відновлення доступу населення до медичної допомоги» планується співпраця з 36 центрами ПМСД.
Україна отримає EUR100 млн кредиту Банку розвитку Ради Європи на проєкт “еВідновлення”, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Плюс EUR100 млн на компенсації за знищене житло від Банку Розвитку Ради Європи. Відповідне рішення ухвалила Адміністративна рада Банку, тривають переговори щодо підписання Рамкової кредитної угоди. Цієї суми вистачить для отримання понад 2 тисяч житлових сертифікатів для українців, чиє житло було знищено внаслідок російської військової агресії”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРСЕ) на засіданні 25-26 березня затвердила проєкт “НОМЕ. Компенсація за знищене майно”, у рамках якого надала Україні EUR100 млн.
Програма “еВідновлення” стартувала в Україні 10 травня 2023 року, в її рамках компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкодженого житла. Ці кошти можна використати на придбання будівельних матеріалів, оплату будівельних робіт і послуг підрядників, які мають відповідні коди для роботи, а їхні продавці подали заявку на участь у програмі через портал “Дія”. З грудня розпочато виплати на капітальний ремонт пошкодженої житлової нерухомості – максимум 350 тис. грн для квартири і 500 тис. грн – для приватного будинку. З 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почнуть отримувати українці, які відремонтували його власним коштом.
Із 1 серпня 2023 року в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло. Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій.
З 27 грудня 2023 року розпочалася видача житлових сертифікатів у “Дії”. Від початку дії державної програми компенсацій подано понад 11 тисяч заявок, а від січня вже придбали нову домівку 1637 українських родин на загальну суму в 3,4 млрд гривень.
