Україна отримає EUR100 млн кредиту Банку розвитку Ради Європи на проєкт “еВідновлення”, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Плюс EUR100 млн на компенсації за знищене житло від Банку Розвитку Ради Європи. Відповідне рішення ухвалила Адміністративна рада Банку, тривають переговори щодо підписання Рамкової кредитної угоди. Цієї суми вистачить для отримання понад 2 тисяч житлових сертифікатів для українців, чиє житло було знищено внаслідок російської військової агресії”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРСЕ) на засіданні 25-26 березня затвердила проєкт “НОМЕ. Компенсація за знищене майно”, у рамках якого надала Україні EUR100 млн.
Програма “еВідновлення” стартувала в Україні 10 травня 2023 року, в її рамках компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкодженого житла. Ці кошти можна використати на придбання будівельних матеріалів, оплату будівельних робіт і послуг підрядників, які мають відповідні коди для роботи, а їхні продавці подали заявку на участь у програмі через портал “Дія”. З грудня розпочато виплати на капітальний ремонт пошкодженої житлової нерухомості – максимум 350 тис. грн для квартири і 500 тис. грн – для приватного будинку. З 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почнуть отримувати українці, які відремонтували його власним коштом.
Із 1 серпня 2023 року в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло. Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій.
З 27 грудня 2023 року розпочалася видача житлових сертифікатів у “Дії”. Від початку дії державної програми компенсацій подано понад 11 тисяч заявок, а від січня вже придбали нову домівку 1637 українських родин на загальну суму в 3,4 млрд гривень.
Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) розпочав участь у дослідницькому проєкті Polarin програми Європейського Союзу “Горизонт Європа”, повідомляє міністерство освіти і науки.
“Сьогодні, 1 березня 2024 року, офіційно стартував проєкт Polarin програми ЄС “Горизонт Європа”, у якому бере участь Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) та ще 49 організацій з усього світу. Це установи, що забезпечують полярні дослідження з ЄС, Чилі, Канади, США, Великої Британії та інших країн. Координує проєкт Інститут Альфреда Вегенера, Німеччина”, – йдеться в повідомленні пресслужби Міносвіти.
Зазначається, що Polarin передбачає об’єднання 64 дослідницьких інфраструктур в Арктиці й Антарктиці та надання вільного доступу до них (як безпосереднього, так і віддаленого) всім учасникам.
“У такий спосіб планують підтримати міждисциплінарні дослідження обох полярних регіонів для розв’язання глобальних проблем, зокрема кліматичних. Адже саме ці регіони є особливо важливими для клімату Землі та першими реагують на зміни”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві розповіли, що створена мережа охоплює всі суміжні сфери досліджень – від морських і наземних до атмосферних, і міститиме в собі дослідницькі станції, судна, обсерваторії, репозитарії та бази даних.
Від України в проєкті представлені дві інфраструктури: антарктична станція “Академік Вернадський” і криголам “Ноосфера”.
“Це дасть нам змогу нам залучити додаткові міжнародні кошти в антарктичну програму, а українським науковцям – використовувати полярні об’єкти інших країн і брати участь у важливих наукових ініціативах”, – цитує директора НАНЦ Євгена Дикого пресслужба.
Україна приєднається до “Polarin” у 2024-2025 роках, а загалом він розрахований на 5 років. Бюджет проєкту – 14,6 млн євро, з яких понад пів мільйона євро передбачено для України.
Група компаній DIM розробляє формат дохідної нерухомості, апарти з готельним сервісом у складі своїх проєктів, повідомила директорка з маркетингу групи компаній DIM Дар’я Бедя у відповідь на запит “Інтерфакс-Україна”.
“Ми розглядаємо варіант дохідної нерухомості – апарт-формату під управлінням професійного оператора – у складі своїх проєктів. Це окремий продукт, який зараз активно розробляємо. У двох наших проєктах у межах житлової забудови запроєктовано апарти з готельним сервісом”, – повідомила Бедя.
За її словами, серед доданої вартості для майбутніх інвесторів: кращий сервіс для власників відомих операторів, можливість зручно розмістити родичів, друзів у своєму будинку, не порушуючи власну приватність, розвинена внутрішня інфраструктура.
“Апарти стають центром тяжіння для додаткових сервісів: спа, ресторан, коворкінг, дитячі зони тощо”, – додала Бедя.
Група компаній DIM заснована 2014 року і складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land.
Міністерство освіти і науки запрошуємо архітекторів узяти участь у конкурсі проєктів із відновлення шкіл.
“Команди архітекторів можуть подавати на конкурс проектні ідеї. Дизайн-проєктом, який розробить переможець конкурсу, зможуть безкоштовно скористатися всі громади. Його наявність дасть змогу донорам прискорити ухвалення рішень щодо фінансування відбудови шкіл, а громадам заощадити час і кошти”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що автори трьох найкращих проєктних ідей отримають винагороди від 8 тис. до 12 тис. євро, а переможець конкурсу укладе контракт на 300 тис. євро, який передбачає розробку адаптивного дизайн-проєкту школи.
За правилами, команда, яка бажає взяти участь у конкурсі, повинна складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший – за її межами.
Згідно з повідомленням, проєкт “Школа майбутнього для України” ініціював уряд Литви в партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за сприяння Міносвіти України.
АРХИТЕКТОР, ВІДНОВЛЕННЯ, КОНКУРС, Міністерство освіти України, ПРОЄКТ, ШКОЛА
Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
