Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
Інженерно-будівельна компанія Rauta розпочинає реалізацію проєкту бізнес-центру на столичному Подолі, цей об’єкт стане першим, у якому Rauta виконує функції служби замовника, повідомили у прес-службі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Послуга служба замовника є новою в пропозиції Rauta, проте компанія вже має в портфоліо кілька проєктів, у яких виконує роботи, що дають змогу зводити будівлі “під ключ”, – повідомив власник компанії Андрій Озейчук.
Виконання функцій служби замовника будівництва охоплює супровід на передпроєктній стадії, розроблення проєктно-кошторисної документації, її експертизу, вибір генерального підрядника, отримання дозволу на будівництво, підготовчі роботи на будмайданчику, саме будівництво об’єкта, будівництво та підключення зовнішніх інженерних мереж, введення в експлуатацію.
У Rauta уточнили, що бізнес-центр площею близько 3 тис. кв. м будують для міжнародної IT-компанії в історичному центрі Києва, на Контрактовій площі, 10б.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними опендатабот, в Україні ТОВ “Раута груп” зареєстровано 2014 року, статутний капітал 388 тис.грн, дохід за 2022 рік 102 млн 396 тис.грн.
В Україні у 2024 році відкриють п’ять пілотних шкіл у межах проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Наступного року заплановано відкрити п’ять пілотних шкіл, які відібрали до проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів. Це школи на Київщині, Харківщині, Кривому Розі та Запоріжжі, пошкоджені війною. Вони працюватимуть уже з осені 2024 року. Там не лише зроблять новий ремонт, а й повністю переосмислять типові радянські шкільні простори”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що нові дизайнерські рішення в школах дадуть змогу ефективно впроваджувати принципи “Нової української школи”, зокрема, якісно реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні, проводити досліди, гнучко адаптувати класи до різних навчальних потреб.
“Також ми маємо зробити все, щоб школи стали по-справжньому безпечними та інклюзивними. І це як ніколи актуально під час війни”, – наголосили у відомстві.
Згідно з повідомленням, зміни в освітніх установах очолили та реалізують Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та українське урбан-бюро Big City Lab, концепції створювали за участю європейських архітекторів Rebuild the Wonderful, а створення концепції трансформації п’яти пілотних шкіл фінансує громадська організація “Маріуполь Реборн”.
Медична група ADONIS стала учасником проєкту відновлення України ONOVA.
Як повідомила медгрупа, спільний проєкт ONOVA і медичної групи ADONIS передбачає, зокрема, відновлення пологового будинку ADONIS у Бузовій (Київська обл.), який було серйозно пошкоджено внаслідок влучання ракети агресора 28 лютого 2022 року.
Мережа “Адоніс” налічує вісім філій у Києві та області, де надають послуги за більш ніж 65 медичними напрямами. В умовах війни філії з хірургічними підрозділами продовжують допомагати пацієнтам, надаючи якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Ліга оновлення України ONOVA – платформа об’єднання та взаємодії представників різних сфер діяльності задля відновлення та оновлення України.
Національний банк розробив і запропонував до обговорення учасникам ринку проєкт правил подання звітності про активні операції, що визначають загальні вимоги до формування звітності та порядок її підписання, повідомляється на сайті НБУ.
При цьому наголошується, що документ розроблено на виконання вимог закону “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Він закріплює зобов’язання, що звітність про активні операції подають до Національного банку фінансові компанії, які мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 29 зазначеного закону (видавати в кредит грошові кошти та банківські метали, надавати гарантії, факторинг, фінансовий лізинг), а також кредитні спілки.
Уточнюється, що звітність про активні операції містить інформацію за видами наданих фінпослуг, а саме за операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, похідними фінансовими інструментами (деривативами), розміщенням коштів на кореспондентських рахунках інших банках, боржником та особами, пов’язаними з боржником і активною операцією.
У правилах пропонується встановити відповідні вимоги до формування звітності про активні операції в частині наборів даних, реквізитів звітності про активні операції, довідників та їхніх значень, що використовуються для складання звітності про активні операції. Список реквізитів звітності про активні операції визначено для кожного з типу респондентів в окремих додатках.
Так, на звітність, що подається банками, накладається електронний підпис Нацбанку, а на документацію, що подається фінансовими компаніями та кредитними спілками, – кваліфікований електронний підпис або вдосконалений, заснований на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Звітність про активні операції подається до НБУ у форматі JSON і має відповідати формалізованому опису, визначеному в JSON-схемі.
Респондент подає регулятору звітність про активні операції, якщо загальна сума зобов’язань (сукупний обсяг боргу) боржника дорівнює 50 тис. грн і більше (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на перший робочий день місяця, що настає за звітним), та подає її далі до повного припинення зобов’язань за цим боржником.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка придбала завод “Кузня на Рибальському” наприкінці 2022 року, розробляє концепцію нового девелоперського проєкту на території заводу, повідомив глава Concorde Capital Ігор Мазепа в коментарі виданню “Економічна правда”.
За словами Мазепи, концепцію розробляють спільно з іноземними архітектурними агентствами. Бізнесмен розраховує почати будівництво після завершення судових розглядів навколо банкрутства “Кузні на Рибальському”.
Він також зазначив, що Concorde Capital розглядає участь у спільному інвестуванні в проєкт.
“Наш початковий план полягав у залученні інвестора для перепродажу проєкту. Зараз ситуація змінилася, тому не виключаємо участь у спільному інвестуванні”, – розповів Мазепа.
Він не розкрив суму угоди з придбання заводу “Кузня на Рибальському”, що раніше належав Сергієві Тігіпку, проте вказав, що в угоду увійшли активи, обтяжені боргами компанії-власника Ewins Limited.
Як повідомлялося, восени 2018 року співвласник групи “ТАС” бізнесмен Сергій Тігіпко придбав у Петра Порошенка, на той час президента України, ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (раніше – ПАТ “Ленінська кузня”) – одне з відомих на ринку підприємств судпрому України.
До середини листопада 2018 року основним акціонером ПрАТ із пакетом у 73,9067% акцій приватизованого 1995 року суднозаводу виступало ПАТ ЗНКІФ “Прайм Ессетс Капітал” (раніше – “Фонд “Петра Порошенка”, Київ), другим за розміром акціонером з пакетом у 20,1280% акцій виступав ПАТ “ЗНКІФ “ВІК”, що сконцентрував активи народного депутата Ігоря Кононенка.
У грудні 2022 року Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (Київ).
Як повідомлялося, група ТАС планувала реалізувати на невикористаній території заводу проєкт ЖК Lipki Island City Resort у партнерстві з девелопером City One Development.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на другий квартал 2023 року основним акціонером ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” є кіпрська Ewins Limited (94,0347%).
