Археологи, які допомагали у реставраційних роботах Міського музею Спліту, одного з найважливіших та відвідуваних музеїв Хорватії, розташованого всередині палацу Домініка Папаліча, зробили сенсаційне відкриття. Великі римські лазні та мозаїка були виявлені під будівлею під час реконструкції першого поверху та встановлення ліфта у Міському музеї Спліту.
Місто Спліт з історією, що налічує понад 2000 років, розташоване посеред Адріатичного моря, біля підніжжя пологих схилів Козьяка та Біоково, має багату історію.
Роботи, що продовжуються, є частиною європейського проекту під назвою «Палац життя, місто змін», дозволили виявити цінний археологічний об’єкт, який може похвалитися небаченими досі давніми залишками часів будівництва Палацу Діоклетіана.
На етапі планування робіт у колишньому палаці родини Папалич (16 століття) у стилі ренесанс очікувалися невеликі археологічні відкриття та, як наслідок, дослідження, але потім відбулося сенсаційне відкриття.
Total Croatia News повідомляє , що «в колишній приймальні музею були виявлені конструкція старої підлоги, підлога з підігрівом, отвір для теплого повітря, з’єднаний з піччю, преторія, отвір усередині підлоги з підігрівом та конструкція печі.
При більш глибоких розкопках виявили стародавню мозаїку в південній кімнаті, а потім продовження стародавньої стіни в центральній кімнаті з басейном і пресом для масла і винограду. За словами Небойші Цингелі, керівника археологічних досліджень компанії Neir, у північній кімнаті, поряд зі сходами, було виявлено басейн із білою мозаїчною підлогою.
Небойша Чингелі пояснив, що знахідки під палацом Папалича пов’язані з водою, оскільки це басейни та цистерни, тому легко зробити висновок, «що колись у північній частині палацу Діоклетіана теж були термальні ванни».
Це стало несподіванкою як для істориків, так і для археологів, оскільки протягом багатьох років передбачалося, що у північній частині палацу Діоклетіана розташовувалися казарми та тренувальні майданчики для особистої охорони та персоналу Діоклетіана. Очікується, що ці відкриття дозволять отримати більше інформації про первісний план палацу Діоклетіана.
«Той факт, що всі ці верстви більш ранніх будівель, які колись становили місто, видно всередині Міського музею Спліту, надає цьому музею додаткової цінності, яка зустрічається виключно рідко. Багатошарове будівництво розпочалося з давнього шару і тривало до пізньої античності, романського стилю, готики, Відродження… аж до дев’ятнадцятого та двадцятого століть є парадигмою як такою», — сказала директор Міського музею Спліту Весна Буліч Бакетич. .
Планується, що розкопані кімнати буде відкрито для публіки. Перш ніж запрошувати відвідувачів, необхідно зміцнити стіни та закріпити конструкцію. Архітектори спроектують систему доріжок над відкритим місцем археологічних розкопок, щоб можна було пересуватися ним.
Фото: Майя Пргомет – Total News Хорватія
Міжурядову угоду про співпрацю у сфері розмінування підписали у вівторок у Загребі перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та віцепрем’єр – міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божиновіч у присутності прем’єра Хорватії Андрея Пленковича, повідомляє Мінекономіки України.
“Україна дуже вдячна хорватському народові та уряду Хорватії за політичну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку, яку отримує наша держава та українці від початку широкомасштабного вторгнення… І сьогодні Україні потрібен досвід Хорватії у сфері розмінування та реконструкції і відбудови”, – зазначила Свириденко під час розмови з Пленковичем.
Вона також подякувала Хорватії за програми з оздоровлення українських захисників та дітей українських бійців.
Виступаючи під час підписання угоди про співпрацю у сфері розмінування, Свириденко зазначила, що машини для розмінування хорватського виробництва вже працюють на українських полях, а влітку українські та хорватські виробники домовилися про локалізацію виробництва таких машин в Україні.
“Сьогодні ми посилюємо взаємодію. Міжурядова угода про співробітництво у сфері розмінування започатковує новий етап співробітництва урядів, експертів, фахівців у сфері розмінування, виробників обох країн”, – сказав перший віцепрем’єр.
Угода передбачає співробітництво, зокрема, за такими напрямами: заходи нетехнічного і технічного обстеження, розмінування, очищення територій; навчання населення ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами, надання допомоги постраждалим від мін; розробка нормативно-правової бази та стандартних процедур у сфері протимінної діяльності.
Крім того, в його рамках передбачаються тренінги для фахівців, обмін досвідом серед експертів, викладачів з підготовки фахівців з розмінування, передача експертних знань і найкращих практик; обмін знаннями з виробництва засобів захисту, обладнання для пошуку мін і розмінування, у сфері підготовки та сертифікації мінно-пошукових собак.
Під час зустрічі в Загребі сторони обговорили також питання посилення співпраці між країнами в економічній сфері та питаннях відновлення.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що не має наміру допускати українське зерно на внутрішній ринок країни, повідомляє у вівторок видання Politico.
“Позиція і бажання Хорватії такі: ми транзитна країна, а не країна, яка отримуватиме величезну кількість українського зерна, дешевшого за наше”, – сказав Пленкович.
За його словами, імпорт такої продукції призвів би до того, що “наші фермери опинилися б у біді”.
15 вересня Єврокомісія оголосила про припинення дії обмежувальних заходів щодо експорту українського зерна та інших продовольчих товарів до ЄС. Пізніше про введення власних заборон заявила влада Польщі, Угорщини та Словаччини.
Аграрна група “Агропросперіс” із початку 2023 року поставила через порти Хорватії 17 тис. тонн агропродукції в Італію та Іспанію, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“У перші тижні вересня цього року українські та світові ЗМІ облетіла новина про те, що Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії. “Агропросперіс” входить до числа вітчизняних експортерів, які в поточному році першими скористалися цим маршрутом. Він став важливим кроком у розширенні української агрологістики на тлі блокади агресором зернового коридору з глибоководних портів Чорного моря”, – повідомляється на сайті підприємства.
В агрохолдингу зазначили, що добре знайомі з цим каналом експорту та використовували його в попередні роки. Протягом 2021-2022 рр. агрохолдинг відвантажив через порти Хорватії на експорт 4 тис. тонн сої без ГМО в Італію. З початку 2023-2024 маркетингового року було поставлено 6 тис. тонн кукурудзи в Італію та 11 тис. тонн пшениці в Іспанію.
Наразі “Агропросперіс” реалізує програму накопичення пшениці та сої для замовників у Єгипті та Європі.
Згідно з повідомленням, структурні підрозділи агрохолдингу продовжують виробництво агропродукції та її експорт через альтернативні логістичні шляхи. В “Агропросперіс” відзначили самовіддану роботу своїх підрозділів у Сумській та Чернігівській областях, які вирощують, доглядають за посівами та збирають врожаї під обстрілами.
Крім того, активно працює і благодійний фонд “Агропросперіса”, який надав пряму допомогу 2,4 тис. постраждалим від війни на загальну суму понад 30 млн грн.
До російського військового вторгнення земельний банк “Агропросперіса” становив 430 тис. га, загальні потужності зі зберігання – 800 тис. тонн с/г культур. Холдинг вирощував і постачав на експорт понад 2 млн тонн зернових та олійних культур на рік.
“Агропросперіс” здійснює операційну діяльність через п’ять підрозділів: Golden Sunrise (Агро), Bio Agro, Ray Agro, Latagro, New Agro Management, надає фінансування українським виробникам зерна через “Агропросперіс Банк”.
Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті.
“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякую за таку можливість. Цей торговий шлях, хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові розвивати його, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут відіграватиме важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами і після війни”, – процитувала її слова пресслужба Міністерства економіки і торгівлі.
Згідно з повідомленням, сторони обговорили питання двосторонньої торгівлі та експорту українського зерна через хорватські порти. Йшлося також про важливість спільного вирішення питання експортних обмежень для українського експорту. На зустрічі також обговорювали питання розмінування, розслідування воєнних злочинів, відкриття нових торговельних маршрутів для експорту українського зерна.
Сторони порушували питання прискорення локалізації виробництва техніки для розмінування, щоб почати її випуск на потужностях вітчизняних підприємств.
“Одне з найважливіших завдань для України на найближчий час – розмінування територій і повернення у використання потенційно забруднених земель. Від швидкості цього процесу залежать як повоєнне відновлення, так і подальший розвиток національної економіки. Тому ми вдячні всім партнерам, які допомагають Україні у вирішенні цього питання”, – наголосила Свириденко.
Пленкович запропонував допомогу Україні в розслідуванні воєнних злочинів. Йдеться про обмін досвідом та експертизою Хорватії щодо створення інститутів спеціальних прокурорів і спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.
Як повідомлялося, основними маршрутами для експорту української сільгосппродукції після обстрілу портової інфраструктури на Чорному морі залишаються наземний транспорт і морські порти на Дунаї.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію за наполяганням цих країн. Єврокомісія 5 червня продовжила дію заборони до 15 вересня 2023 року.
Уряд Хорватії на засіданні в понеділок пожертвував EUR1 млн Всесвітній продовольчій програмі Організації Об’єднаних Націй (ВПП), щоб допомогти фермерам і виробникам харчових продуктів з України відновити роботу в регіонах, які найбільше постраждали від вибухонебезпечних пережитків війни.
Як повідомляється на сайті ВПП у понеділок, угоду підписали міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман і виконувач обов’язків Координатора гуманітарної допомоги ООН в Україні Метью Голлінгворт у присутності першого віце-прем’єр-міністра, міністра економіки України Юлії Свириденко.
“Проєкт спрямований на обстеження продуктивних сільськогосподарських угідь на предмет наявності мін та інших вибухових речовин, їх розмінування, де це необхідно, та їх безпечне звільнення для відновлення виробництва продуктів харчування та підтримки засобів до існування сільських громад. Проєкт також надасть підтримку фермерам у відновленні ґрунтів і відновленні їхнього сільськогосподарського виробництва після того, як землі будуть визнані безпечними”, – йдеться в повідомленні.
Робота вже ведеться в Харківській області та планується до проведення в Миколаївській і Херсонській. Проєкт розроблений і реалізується в тісній співпраці з урядом України, а також місцевою владою.
“Уряд України визначив розмінування як один із п’яти ключових пріоритетів для швидкого відновлення країни, оскільки це стосується безпеки людей, відновлення сільськогосподарських підприємств, які повноцінно функціонують, і налагодження ланцюжків постачання продовольства… Ми активно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами із запуску ринку гуманітарного розмінування в Україні, закупівлі спеціалізованого обладнання, навчання саперів, сертифікації приватних операторів із розмінування, налагодження місцевого самоврядування, а також з питань безпеки та захисту населення”, – зазначила вона.
За її словами, кошти, залучені в рамках спільного меморандуму з Хорватією та партнерами ООН, “будуть спрямовані на обстеження та очищення забруднених земель, які потенційно становлять 174 тис кв км в Україні”.
“Під час нашої зустрічі ми підкреслили виняткову важливість розмінування для відновлення економічної та соціальної діяльності в Україні. Розуміючи нагальну необхідність розв’язання проблем, пов’язаних із мінами та вибухонебезпечними пережитками війни, ми знову заявляємо про нашу прихильність до роботи пліч-о-пліч, щоб домогтися позитивних змін у постраждалих регіонах”, – сказав міністр закордонних і європейських справ Хорватії Гордоні Гірлічем-Радман.
Голлінгворт, зі свого боку, відзначив досвід Хорватії в проведенні успішних великомасштабних операцій із розмінування, що “робить її визнаним лідером у сфері гуманітарного розмінування та безцінним партнером, який допомагає вивільнити землю для українських фермерів, котрі відчайдушно хочуть відновити роботу й прогодувати свої сім’ї та громади”.
Хорватія прийме Міжнародну донорську конференцію з гуманітарного розмінування в Україні 11 і 12 жовтня в Загребі. Конференція стане майданчиком для мобілізації додаткової міжнародної підтримки та ресурсів для ініціатив з розмінування в Україні.
