Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв обговорив із послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч збереження культурної спадщини в умовах триваючої російської агресії, повідомила пресслужба міністерства культури та інформаційної політики.
«Обговорення фокусувалося на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, що потерпає від російської агресії, повернення культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО», – йдеться в повідомленні.
Карандєєв розповів про виклики, що стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію Росії потребуватимуть її й надалі.
«Ми б хотіли, щоб наші громадяни зберігали зв’язок зі своєю країною і не втрачали українську ідентичність. Для цього важливо створити сприятливі умови», – сказав Карандєєв.
Також очільник Мінкультури акцентував увагу на потребі України у створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей і підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурне співробітництво: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов для вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів хорватською мовою.
Крім того, сторони обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема, греків Приазов’я.
Своєю чергою, посол Хорватії запропонувала провести онлайн зустріч із відповідальними особами в Міністерстві культури та медіа Республіки Хорватія щодо питання збереження культурної спадщини, а також підтвердила підтримку України.
«Хорватія була з Україною з перших днів війни, насамперед через власний досвід війни, яку вона пережила. Наш досвід допомагає Україні швидше опановувати процеси, які на неї чекають, а також не допустити помилок, які країна може зробити через недосвідченість», – зазначила посол.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, виступаючи на Дубровницькому форумі в суботу, запевнив у продовженні підтримки України і нагадав про вже надану допомогу Києву в різних сферах.
У своєму виступі Пленкович вказав на негативні наслідки для Європи та світу пандемії Covid-19, “продовжені російською агресією проти України, яка знецінила важливість міжнародного права, фундаментальних принципів”.
“Від імені уряду Хорватії я хотів би ще раз висловити свою підтримку Україні, українському народові, президенту, усьому уряду і подякувати міністру Кулебі за те, що він приїхав сьогодні до Дубровника”, – зазначив хорватський прем’єр.
Він наголосив, що серед величезної кількості країн існує єдність у підтримці України. Так, Пленкович нагадав про нещодавній Глобальний саміт миру у Швейцарії, де, як він зазначив, було представлено близько сотні міжнародних організацій і країн, які підтримали проєкт пошуку мирного вирішення наслідків російської агресії проти України, а не рішення, що винагородило б агресора і тим самим надіслало би негативний сигнал решті потенційних агресорів.
“Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і ми продовжимо надавати всі форми підтримки. Особливо з урахуванням наших конкретних інтересів у розслідуванні воєнних злочинів, у гуманітарному розмінуванні, з яким ми стикаємося вже 30 років і який ми завершимо тільки в березні 2026 року”, – наголосив Пленкович.
У Хорватії відбулось перше засідання обраного на виборах 17 квітня парламенту. Спікером обрано Гордана Яндроковича, за його кандидатуру проголосували 144 з 151 депутатів, повідомляє хорватське видання «Jutarnji list». Гондар Яндрокович представляє партію ХДС (Хорватська демократична співдружність) і став спікером хорватського парламенту втретє.
«Отримати довіру в третій раз на виконання обов’язків Хорватського парламенту – це надзвичайна честь. Ми живемо в небезпечний історичний період: війна в Україні та на Близькому Сході, ми не можемо уникнути того факту, що сусідство також є потенційним джерелом нестабільності, ми стикаємося з викликами кліматичних змін, порушеннями в глобальних ланцюгах постачання», – сказав Яндрокович.
Після кількатижневих переговорів в парламенті було сформовано коаліцію, до якої увійшли партії ХДС та Вітчизняний рух. Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович повідомив, що допрацьовується програма діяльності нового уряду.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, парламент та уряд Хорватії висловили підтримку Україні, надання їй статусу країни-кандидата на членство в ЄС і надання економічної підтримки.
Джерела:
www.jutarnji.hr (https://www.jutarnji.hr/vijesti/hrvatska/plenkovic-komentirao-nove-ministre-susnjara-sam-tek-upoznao-ppd-pitao-sam-ga-vidjet-cemo-15461328)
Археологи, які допомагали у реставраційних роботах Міського музею Спліту, одного з найважливіших та відвідуваних музеїв Хорватії, розташованого всередині палацу Домініка Папаліча, зробили сенсаційне відкриття. Великі римські лазні та мозаїка були виявлені під будівлею під час реконструкції першого поверху та встановлення ліфта у Міському музеї Спліту.
Місто Спліт з історією, що налічує понад 2000 років, розташоване посеред Адріатичного моря, біля підніжжя пологих схилів Козьяка та Біоково, має багату історію.
Роботи, що продовжуються, є частиною європейського проекту під назвою «Палац життя, місто змін», дозволили виявити цінний археологічний об’єкт, який може похвалитися небаченими досі давніми залишками часів будівництва Палацу Діоклетіана.
На етапі планування робіт у колишньому палаці родини Папалич (16 століття) у стилі ренесанс очікувалися невеликі археологічні відкриття та, як наслідок, дослідження, але потім відбулося сенсаційне відкриття.
Total Croatia News повідомляє , що «в колишній приймальні музею були виявлені конструкція старої підлоги, підлога з підігрівом, отвір для теплого повітря, з’єднаний з піччю, преторія, отвір усередині підлоги з підігрівом та конструкція печі.
При більш глибоких розкопках виявили стародавню мозаїку в південній кімнаті, а потім продовження стародавньої стіни в центральній кімнаті з басейном і пресом для масла і винограду. За словами Небойші Цингелі, керівника археологічних досліджень компанії Neir, у північній кімнаті, поряд зі сходами, було виявлено басейн із білою мозаїчною підлогою.
Небойша Чингелі пояснив, що знахідки під палацом Папалича пов’язані з водою, оскільки це басейни та цистерни, тому легко зробити висновок, «що колись у північній частині палацу Діоклетіана теж були термальні ванни».
Це стало несподіванкою як для істориків, так і для археологів, оскільки протягом багатьох років передбачалося, що у північній частині палацу Діоклетіана розташовувалися казарми та тренувальні майданчики для особистої охорони та персоналу Діоклетіана. Очікується, що ці відкриття дозволять отримати більше інформації про первісний план палацу Діоклетіана.
«Той факт, що всі ці верстви більш ранніх будівель, які колись становили місто, видно всередині Міського музею Спліту, надає цьому музею додаткової цінності, яка зустрічається виключно рідко. Багатошарове будівництво розпочалося з давнього шару і тривало до пізньої античності, романського стилю, готики, Відродження… аж до дев’ятнадцятого та двадцятого століть є парадигмою як такою», — сказала директор Міського музею Спліту Весна Буліч Бакетич. .
Планується, що розкопані кімнати буде відкрито для публіки. Перш ніж запрошувати відвідувачів, необхідно зміцнити стіни та закріпити конструкцію. Архітектори спроектують систему доріжок над відкритим місцем археологічних розкопок, щоб можна було пересуватися ним.
Фото: Майя Пргомет – Total News Хорватія
Міжурядову угоду про співпрацю у сфері розмінування підписали у вівторок у Загребі перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та віцепрем’єр – міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божиновіч у присутності прем’єра Хорватії Андрея Пленковича, повідомляє Мінекономіки України.
“Україна дуже вдячна хорватському народові та уряду Хорватії за політичну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку, яку отримує наша держава та українці від початку широкомасштабного вторгнення… І сьогодні Україні потрібен досвід Хорватії у сфері розмінування та реконструкції і відбудови”, – зазначила Свириденко під час розмови з Пленковичем.
Вона також подякувала Хорватії за програми з оздоровлення українських захисників та дітей українських бійців.
Виступаючи під час підписання угоди про співпрацю у сфері розмінування, Свириденко зазначила, що машини для розмінування хорватського виробництва вже працюють на українських полях, а влітку українські та хорватські виробники домовилися про локалізацію виробництва таких машин в Україні.
“Сьогодні ми посилюємо взаємодію. Міжурядова угода про співробітництво у сфері розмінування започатковує новий етап співробітництва урядів, експертів, фахівців у сфері розмінування, виробників обох країн”, – сказав перший віцепрем’єр.
Угода передбачає співробітництво, зокрема, за такими напрямами: заходи нетехнічного і технічного обстеження, розмінування, очищення територій; навчання населення ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами, надання допомоги постраждалим від мін; розробка нормативно-правової бази та стандартних процедур у сфері протимінної діяльності.
Крім того, в його рамках передбачаються тренінги для фахівців, обмін досвідом серед експертів, викладачів з підготовки фахівців з розмінування, передача експертних знань і найкращих практик; обмін знаннями з виробництва засобів захисту, обладнання для пошуку мін і розмінування, у сфері підготовки та сертифікації мінно-пошукових собак.
Під час зустрічі в Загребі сторони обговорили також питання посилення співпраці між країнами в економічній сфері та питаннях відновлення.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що не має наміру допускати українське зерно на внутрішній ринок країни, повідомляє у вівторок видання Politico.
“Позиція і бажання Хорватії такі: ми транзитна країна, а не країна, яка отримуватиме величезну кількість українського зерна, дешевшого за наше”, – сказав Пленкович.
За його словами, імпорт такої продукції призвів би до того, що “наші фермери опинилися б у біді”.
15 вересня Єврокомісія оголосила про припинення дії обмежувальних заходів щодо експорту українського зерна та інших продовольчих товарів до ЄС. Пізніше про введення власних заборон заявила влада Польщі, Угорщини та Словаччини.
