Як повідомляє Сербський Економіст,італійська компанія Beretta Holding, уряд Хорватії та хорватський інвестор Іван Капетанович підписали меморандум про реалізацію проєкту першого в країні підприємства з виробництва боєприпасів малого калібру.
Документ було підписано 30 липня в урядовому комплексі «Банскі-Дворі» в Загребі в присутності прем’єр-міністра Хорватії Андрія Пленковича. Підписи поставили міністр оборони Іван Анушич, президент і генеральний директор Beretta Holding П’єтро Гуссаллі Беретта та Капетанович.
Підприємство планується побудувати в районі міста Обровац у Задарській жупанії. Точне розташування ділянки офіційно поки що не розкрито.
Загальний обсяг спільних інвестицій оцінюється в 125 млн євро. Beretta має отримати 50% капіталу майбутнього спільного підприємства плюс одну акцію, що забезпечить італійській групі контроль. Решта частки буде розподілена між хорватською державою та приватним інвестором Іваном Капетановичем.
Beretta також візьме на себе передачу технологій, управління ланцюгами поставок та створення виробничих ліній. Завод планується ввести в експлуатацію до середини 2029 року.
За даними італійських ЗМІ, після виходу на проектну потужність підприємство зможе забезпечити близько 250 робочих місць і отримувати 70–80 млн євро виручки на рік.
На підприємстві передбачається випускати боєприпаси малого калібру, зокрема патрони для кулеметів, що встановлюються на бронетехніці, а також капсули-запалювачі. За словами П’єтро Гуссаллі Беретти, частина відповідних боєприпасів зараз виробляється на швейцарському підприємстві групи, тоді як завод Beretta в Німеччині повністю завантажений випуском капсулів.
Голова Beretta Holding назвав проєкт довгостроковою інвестицією, що не пов’язана лише з поточним зростанням попиту на боєприпаси. Передбачається, що продукція нового підприємства постачатиметься не лише хорватській армії, а й на європейський та світовий ринки.
При цьому підписаний меморандум поки що є рамковим документом. Він передбачає подальшу підготовку остаточної угоди та створення в Хорватії спеціальної проектної компанії.
Beretta Holding об’єднує виробників стрілецької зброї, боєприпасів, оптики та супутнього обладнання. Історія сімейної компанії сягає XVI століття. Група має підприємства в Італії, Німеччині, Швейцарії, Швеції, Угорщині, США та інших країнах.
https://t.me/relocationrs/3371
Як повідомляє «Сербський економіст», у хорватській Далмації зафіксовано кілька великих пожеж — на острові Хвар, у районі Шибеника, у природному парку Телашчиця, у Платі та біля кордону з Чорногорією, повідомляють регіональні ЗМІ.
Один із вогнищ поблизу кордону з Чорногорією частково перекинувся на територію Хорватії. У районі Плата загорівся ліс поруч із лінією електропередачі, на місце були направлені місцеві пожежні підрозділи та чергові служби.
На острові Хвар пожежа виникла в районі Св. Неділі. За повідомленнями хорватських ЗМІ, вогонь охопив близько 10 га соснового лісу та наблизився до околиць виноградників. У гасінні брали участь місцеві пожежники та додаткові підрозділи з острова.
У районі Шибеника, за попередніми даними, вогонь охопив близько 100 га трави, низької рослинності та соснового лісу. У природному парку Телашчиця активними залишалися два вогнища — у районі бухти Jaz та біля Mala Proversa, на східній стороні парку в напрямку Корнатів.
У гасінні пожеж задіяні пожежники, канадери, air tractor та інші чергові служби. У ряді районів ситуацію ускладнюють суха рослинність, вітер і важкодоступний рельєф.
Для регіону це початок складного літнього періоду: Далмація традиційно залишається однією з найбільш вразливих зон Хорватії з точки зору лісових пожеж. Ризики особливо високі на островах, у прибережних соснових лісах та в районах із великим туристичним навантаженням.
Поки що не йдеться про масштабну евакуацію туристів, однак влада та пожежні служби закликають мешканців і гостей регіону стежити за офіційними попередженнями.
Третє засідання Спільної українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва відбулося 9 червня 2026 року в Загребі, повідомило посольство України в Республіці Хорватія.
Українську делегацію, до якої увійшли представники низки міністерств, очолила міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова. Хорватську сторону представляв міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
За підсумками засідання сторони підписали підсумковий протокол. Також у рамках роботи комісії було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері фізичної активності та спорту.
Під час візиту Калмикова провела робочі зустрічі з міністром економіки Хорватії Анте Шушняром, віце-прем’єр-міністром і міністром у справах хорватських ветеранів Томо Медведом, а також вшанувала пам’ять загиблих захисників Хорватії у війні 1991–1995 років.
Сторони обговорили реалізацію спільних проєктів у сфері ветеранської політики, енергетики, освіти та науки, туризму та спорту, а також збереження культурних цінностей в умовах зовнішньої агресії.
Для України хорватський досвід має особливе значення в контексті ветеранської політики, відновлення після війни та реінтеграції захисників у цивільне життя. Хорватія після війни 1991–1995 років сформувала власну систему підтримки ветеранів, і цей досвід може бути корисним для українських державних програм.
Українсько-хорватське економічне співробітництво також має потенціал в енергетиці, інфраструктурі, туризмі, гуманітарних проєктах та відновленні.
Як повідомляє видання Parametar, Хорватія стала найпопулярнішою країною Європейського Союзу для переїзду громадян Сербії, як свідчать дані Eurostat. У 2024 році громадянам Сербії в країнах ЄС було вперше видано близько 46 тис. дозволів на проживання, з них близько 14,5 тис. — у Німеччині та близько 10 тис. — у Хорватії.
За Хорватією слідували Австрія та Словенія, де сербські громадяни отримали приблизно по 4 тис. перших дозволів, а також Словаччина — близько 2,5 тис.
У ширшому розрізі з 2013 по 2024 рік до країн ЄС виїхали 494 048 громадян Сербії. Темпи еміграції за цей період прискорилися: якщо у 2013 році до ЄС виїхало близько 0,33% населення Сербії, то у 2024 році — вже близько 0,70%.
За даними Eurostat, загалом у 2024 році країни ЄС видали 3,5 млн перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 8,3% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі сербський напрямок залишається помітним насамперед у сегменті трудової міграції, що й пояснює високі показники Хорватії та Німеччини як ринків зі стійким попитом на робочу силу.
Хорватський напрямок виглядає особливо примітним не тільки через географічну близькість і членство країни в ЄС, а й через порівняно низький мовний бар’єр. Сербська та хорватська мови практично повністю взаємозрозумілі, і це, ймовірно, теж є одним із факторів, що полегшують переїзд, пошук роботи та побутову адаптацію сербських громадян у Хорватії.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Хорватії на прикордонному переході Карасовичі (кордон з Чорногорією) виявила 500 тис. євро готівкою в автомобілі з чеськими номерними знаками, яким керував 24-річний громадянин України, повідомила Поліція Дубровницько-Неретванської жупанії.
За даними поліції, інцидент стався під час спроби виїзду з Хорватії до Чорногорії. Під час огляду правоохоронці та митниця помітили зміни в салоні, за допомогою спеціальних засобів виявили приховані пакети і запросили ордер на обшук. Після обшуку за рішенням Жупанійського суду в Дубровнику в бічних панелях задньої частини авто знайшли 13 пакетів з готівкою на загальну суму 500 тис. євро.
Гроші та автомобіль вилучено, водія затримано. Після завершення розслідування йому пред’явлено звинувачення у справі про відмивання грошей, після чого його перевели до слідчого ізолятора. Поліція також заявила, що за результатами перевірки встановлено: гроші переміщалися з країн Західної Європи, а кінцевим пунктом призначення була одна з країн Південно-Східної Європи.
https://t.me/relocationrs/2287
Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії обговорюють проект газового інтерконектора із Сербією, який може надати сербському ринку доступ до скрапленого природного газу (LNG) через термінал на острові Крк. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що для з’єднання двох газових систем «потрібно всього близько 15 км трубопроводу», а Белград, за його словами, виявляє інтерес до такого маршруту.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що варіант поставок через Хорватію розглядається, але зазначила обережність через минулі епізоди з перебоями поставок нафти по трубопроводу JANAF.
Сербський економіст трактує можливий інтерконектор насамперед як інструмент зміни структури ринку: при річному споживанні газу в Сербії близько 2,7-3,0 млрд куб. м і високій залежності від одного коридору імпорту через TurkStream, навіть відносно невеликі обсяги LNG можуть посилити переговорні позиції і створити реальну «опціональність» при закупівлях. Стартові поставки по LNG-маршруту могли б скласти 0,5-1,0 млрд куб. м на рік (15-35% попиту), а реалістичне вікно введення інфраструктури – 2028-2031 роки.
Поява альтернативної точки входу поступово «прив’яже» дискусію про ціни всередині Сербії до європейських бенчмарків, хоча це одночасно означає і більшу чутливість до глобальної волатильності LNG-ринку.
Контекстом обговорення виступає триваючий пошук країнами регіону альтернативних маршрутів поставок і посилення ролі TurkStream як ключового трубопровідного каналу російського газу в Європу після припинення транзиту через Україну.
