Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Єврокомісар із розширення ЄС — дати вступу України до ЄС немає

Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос зазначає, що в щорічній доповіді про розширення немає конкретної дати вступу України до Європейського Союзу.

«На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У дорожніх картах, представлених у нашій доповіді про розширення, викладено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед», – сказала вона в середу в Брюсселі на пресконференції, відповідаючи на запитання журналістів.

За словами Кос, у дорожній карті йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових. «Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів», – повторила європейська комісарка прогноз, який вона озвучила напередодні під час презентації доповіді в Комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.

Своєю чергою верховна представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що в України «попереду, безумовно, ще багато кроків». «Важливо також працювати з громадськістю. Адже коли ми говоримо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України до європейського простору значно зміцнить нашу спільну безпеку. Досвід, набутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза – усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо просуватися в питанні України якомога швидше», – пояснила вона.

, , , ,

Угорщина заблокувала просування переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС

20 жовтня Угорщина заблокувала черговий етап переговорного процесу щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу, відмовившись погодити результати попередньої перевірки законодавства за двома останніми нерозкритими переговорними кластерами. Позицію Будапешта не підтримали решта 26 країн ЄС, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на європейських дипломатів.

Відповідне рішення обговорювалося на засіданні робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) у Брюсселі. Учасники планували узгодити результати скринінгу законодавства України та Молдови щодо переговорних кластерів №4 та №5, що є необхідним процедурним кроком перед їхнім офіційним відкриттям.
Однак представник Угорщини відмовився підтримати узгодження документів, незважаючи на позицію решти держав Євросоюзу.

Як повідомили The Kyiv Independent три європейські дипломати, представники інших країн попросили угорську делегацію пояснити причини відмови. За словами одного зі співрозмовників видання, Будапешт не навів нових аргументів, заявивши лише, що його позиція залишається незмінною.
На момент публікації офіційне представництво Угорщини при ЄС не надало виданню коментаря.

Четвертий переговорний кластер «Зелений порядок денний та сталий взаємозв’язок» охоплює транспортну політику, енергетику, трансевропейські мережі, екологічне законодавство та боротьбу зі зміною клімату.
П’ятий кластер «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» передбачає узгодження норм у сфері аграрної політики, продовольчої безпеки, ветеринарного та фітосанітарного контролю, рибальства, регіонального розвитку, а також фінансових і бюджетних положень.

Обидва блоки мають істотне значення для економічної інтеграції України в ЄС, оскільки стосуються доступу сільськогосподарської продукції на європейський ринок, транспортних перевезень, енергетичної інфраструктури та майбутніх механізмів розподілу європейських бюджетних коштів.
Нове блокування відбулося через тиждень після попереднього просування переговорного процесу.

13 жовтня Рада ЄС офіційно відкрила для України та Молдови два переговорні кластери: № 2 «Внутрішній ринок» та № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Вони об’єднують 17 переговорних розділів, зокрема питання конкуренції, підприємництва та економічного регулювання.
Як повідомляв Рада ЄС, на той момент для обох країн було відкрито чотири з шести кластерів, передбачених процедурою вступу.

Попереднє рішення стало можливим після того, як Угорщина зняла заперечення щодо відкриття другого та третього кластерів на тлі ухвалення Верховною Радою 12 жовтня змін до законодавства про освіту, що стосуються прав національних меншин.
Раніше Будапешт пов’язував просування переговорів із забезпеченням мовних та освітніх прав угорської громади на Закарпатті.

За даними The Kyiv Independent, нинішня затримка може виявитися тимчасовою. Європейські дипломати розраховують, що решту двох переговорних кластерів вдасться офіційно відкрити в грудні 2026 року.
Ірландія, яка головуватиме в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року, має намір продовжувати обговорення цього питання на наступних засіданнях робочої групи з питань розширення.

При цьому жовтневе рішення Угорщини не скасовує вже відкриті переговорні кластери й не означає припинення переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Воно затримує необхідне узгодження документів для подальшого просування обох країн.
Україна та Молдова отримали статус кандидатів на вступ до ЄС у червні 2022 року. У грудні 2023 року Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів, а перша міжурядова конференція відбулася у червні 2024 року.

Процедура вступу передбачає приведення національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС, проведення інституційних реформ та узгодження 35 переговорних розділів, більшість із яких об’єднано в шість тематичних кластерів. Відкриття всіх кластерів є етапом переговорів, але саме по собі не означає завершення процесу вступу.

, , , ,

Хорватія висунула вимогу до Чорногорії щодо майна вартістю понад 2,7 млрд доларів

Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Хорватія претендує на майно вартістю понад 2,7 млрд доларів, що знаходиться в Чорногорії та залишилося після розпаду Югославії. І мова йде далеко не лише про відомий навчальний парусник «Jadran».

Про це заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грліч Радман під час візиту до Чорногорії. Загреб має документацію щодо майна, яке опинилося на території Чорногорії, було продане або передане іншим власникам після розпаду Югославії.
Серед нього міністр окремо згадав військові кораблі, підводні човни та військовий госпіталь.

«Jadran» став найвідомішою частиною суперечки. Навчальний вітрильник був побудований у 1930-х роках і використовувався військово-морськими силами Югославії. Зараз судно перебуває в Чорногорії, тоді як Хорватія наполягає на його поверненні.
Але майновий спір — лише частина значно ширшого переліку вимог Загреба до Подгориці.

Офіційне МЗС Хорватії перелічує серед невирішених питань:
– повернення «Jadran» та врегулювання інших майнових претензій;
– компенсації колишнім хорватським в’язням табору Моринь;
– пошук 14 осіб, які досі вважаються зниклими безвісти після війни 1990-х років;
– розслідування та переслідування військових злочинів;
– повернення майна хорватських сімей у Чорногорії та завершення затяжних судових процесів;
– збереження меморіальної дошки на місці колишнього табору Морінь;
– перейменування басейну в Которі, що носить ім’я Зорана Гопчевича;
– врегулювання морського кордону між двома країнами.

Ці питання набувають особливого значення через переговори про вступ Чорногорії до ЄС.
Хорватія вже використовує своє становище держави-члена ЄС для блокування закриття окремих переговорних розділів. У вересні довелося відкласти заплановану міжурядову конференцію після того, як Загреб відмовився погодити закриття кількох розділів.

Наразі Хорватія перешкоджає закриттю розділів, що стосуються транспортної політики, зовнішньої політики та безпеки, судової системи та основних прав, а також юстиції, свободи та безпеки.
Подгориця розраховує завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році. Однак ця дата не гарантована: для просування та остаточного вступу необхідна згода держав ЄС.

При цьому на сьогодні саме Хорватія є головним джерелом двосторонніх вимог до Чорногорії, що безпосередньо впливають на переговорний процес. Порівнянного офіційного пакету претензій з боку інших держав ЄС наразі немає.
Виходить досить цікава ситуація: чим ближче Чорногорія наближається до ЄС, тим більшого значення набувають давні суперечки, що залишилися ще з часів розпаду Югославії.

І майнові претензії Хорватії на суму понад 2,7 млрд доларів тепер стають не лише питанням відносин між Загребом і Подгорицею, а й потенційним чинником, здатним вплинути на терміни вступу Чорногорії до Євросоюзу.

, , , ,

В Україні до кінця 2026 року планують запровадити нові ліцензійні умови для автоперевізників

Оновлені ліцензійні умови для автомобільних перевізників можуть почати діяти в Україні до кінця 2026 року, повідомив заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті Володимир Голубош.

Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», проєкт нових ліцензійних умов був оприлюднений Укртрансбезпекою 18 березня. Після цього служба збирала та опрацьовувала пропозиції зацікавлених сторін, а фіналізований документ повторно направили на погодження.

«Розраховуємо, що після внесення змін до законодавства, затвердження нового порядку, оновлені умови почнуть діяти до кінця цього року», – сказав Голубош під час конференції «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.

Зміни є частиною гармонізації українського транспортного законодавства з нормами Європейського Союзу, зокрема регламентами ЄС №1071, №1072 та №1073. За словами представника Укртрансбезпеки, Україна має виконати відповідні євроінтеграційні зобов’язання до квітня 2027 року.

Проєкт змін розробляється Укртрансбезпекою спільно з Міністерством розвитку громад та територій. Його мета – оновити систему ліцензування автомобільних перевезень та наблизити українські вимоги до європейських правил доступу до ринку.

Новий підхід передбачає, що ліцензія підтверджуватиме не лише формальне право компанії здійснювати перевезення. Перевізник також повинен буде довести здатність організувати роботу професійно та безпечно.

Зокрема, право працювати у сфері ліцензованих автомобільних перевезень мають отримувати компанії та підприємці, які можуть підтвердити професійну компетентність, фінансову спроможність і доброчесність.

Запровадження таких критеріїв має наблизити правила роботи українських автоперевізників до вимог єдиного транспортного ринку ЄС та стати одним із етапів інтеграції української транспортної галузі до європейського простору.

, , , ,

Нідерланди, Хорватія, Естонія, Литва та Латвія виступили за паузу у процесі вступу Чорногорії до ЄС

Як повідомляє «Сербський економіст», відразу п’ять країн ЄС — Нідерланди, Хорватія, Естонія, Литва та Латвія — виступили за паузу перед подальшим закриттям переговорних розділів з Чорногорією, повідомляє підгорицька газета Dan з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.

Ініціатором виступили Нідерланди, які вимагають додаткового аналізу виконання Чорногорією європейських критеріїв та більш послідовного застосування встановлених стандартів. До цієї позиції згодом приєдналися Хорватія та три балтійські країни.

Це вже вплинуло на графік переговорів. Запланована на вересень міжурядова конференція ЄС — Чорногорія, на якій Подгориця розраховувала закрити нові розділи, не відбудеться.

При цьому офіційна версія Брюсселя звучить м’якше. Представник ЄС заявив, що кілька держав поки що не завершили внутрішні процедури узгодження, оскільки багато переговорних розділів є технічно складними.

«Бажання досягти прогресу є. Робота практично завершена. Йдеться скоріше про фактор часу, ніж про що-небудь інше», — заявив представник ЄС.

Найбільш оптимістичний варіант наразі — проведення наступної міжурядової конференції в середині жовтня в Люксембурзі.

Чорногорія залишається кандидатом, який найбільше просунувся у процесі вступу до ЄС. Країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 18 уже тимчасово закрито. Остання конференція відбулася 14 липня, коли було закрито розділи 8 «Конкурентна політика» та 29 «Митний союз».

Окремою проблемою залишається позиція Хорватії. У липні Загреб не погодився на закриття розділу 14 «Транспортна політика», зокрема через питання каботажу та авіаційних карт. Хорватія також продовжує блокувати розділ 31 «Зовнішня політика, безпека та оборона» через невирішені двосторонні питання з Чорногорією.

Рада ЄС офіційно підтверджує, що прогрес Чорногорії триває і триває робота над новими переговорними позиціями.

, , , ,

Застій Сербії на шляху до ЄС може ускладнити переговори України — Euronews

Як повідомляє «Сербський економіст», відсутність прогресу Сербії в переговорах про вступ до Євросоюзу може створити додаткові складнощі для України та Молдови, оскільки частина країн ЄС вимагає зберігати географічний баланс між кандидатами зі Східної Європи та Західних Балкан.

Про це пише Euronews з посиланням на дипломатів ЄС.

Україна протягом останніх тижнів відкрила два з шести переговорних кластерів, однак подальше прискорення процесу може зіткнутися з вимогами одночасно просунути заявку Сербії.

«Просування в одному напрямку створює тиск для просування й в іншому», — заявив Euronews один із європейських дипломатів.

Європейська комісія на початку липня знову рекомендувала відкрити для Сербії кластер 3, присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Переговори щодо Сербії фактично залишаються заблокованими з грудня 2021 року.

Однак проти відкриття кластера виступили вісім держав ЄС: Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Бельгія, Естонія, Литва, Болгарія та Хорватія. Данія, Люксембург і Латвія також поки що не готові підтримати це рішення. Для відкриття переговорного кластера потрібна згода всіх 27 країн ЄС.

Противники просування Сербії вказують на недостатній прогрес Белграда у сфері верховенства права, незалежності судової системи та демократичних стандартів. Ще однією причиною залишається відмова Сербії приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Росії.

Єврокомісія, навпаки, вважає, що Белград виконав частину рекомендацій, скасував спірні зміни в судовому законодавстві, покращив співпрацю з ЄС у зовнішній політиці та посилив контакти з Україною. При цьому Брюссель визнає, що Сербії необхідно продовжувати реформи судової та прокурорської систем.

Франція, Іспанія та група країн, які називають себе «друзями Західних Балкан», виступають за збереження перспективи членства Сербії. Вони побоюються, що швидке просування України на тлі тривалого застою Белграда буде сприйнято як застосування подвійних стандартів.

Euronews підкреслює, що формального об’єднання переговорних процесів України та Сербії поки що не відбулося. Однак у міру того, як Київ і Кишинів домагаються відкриття решти кластерів до кінця року, вимоги щодо забезпечення рівного ставлення до кандидатів можуть посилитися.

, , , ,