Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Хорватія претендує на майно вартістю понад 2,7 млрд доларів, що знаходиться в Чорногорії та залишилося після розпаду Югославії. І мова йде далеко не лише про відомий навчальний парусник «Jadran».
Про це заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грліч Радман під час візиту до Чорногорії. Загреб має документацію щодо майна, яке опинилося на території Чорногорії, було продане або передане іншим власникам після розпаду Югославії.
Серед нього міністр окремо згадав військові кораблі, підводні човни та військовий госпіталь.
«Jadran» став найвідомішою частиною суперечки. Навчальний вітрильник був побудований у 1930-х роках і використовувався військово-морськими силами Югославії. Зараз судно перебуває в Чорногорії, тоді як Хорватія наполягає на його поверненні.
Але майновий спір — лише частина значно ширшого переліку вимог Загреба до Подгориці.
Офіційне МЗС Хорватії перелічує серед невирішених питань:
– повернення «Jadran» та врегулювання інших майнових претензій;
– компенсації колишнім хорватським в’язням табору Моринь;
– пошук 14 осіб, які досі вважаються зниклими безвісти після війни 1990-х років;
– розслідування та переслідування військових злочинів;
– повернення майна хорватських сімей у Чорногорії та завершення затяжних судових процесів;
– збереження меморіальної дошки на місці колишнього табору Морінь;
– перейменування басейну в Которі, що носить ім’я Зорана Гопчевича;
– врегулювання морського кордону між двома країнами.
Ці питання набувають особливого значення через переговори про вступ Чорногорії до ЄС.
Хорватія вже використовує своє становище держави-члена ЄС для блокування закриття окремих переговорних розділів. У вересні довелося відкласти заплановану міжурядову конференцію після того, як Загреб відмовився погодити закриття кількох розділів.
Наразі Хорватія перешкоджає закриттю розділів, що стосуються транспортної політики, зовнішньої політики та безпеки, судової системи та основних прав, а також юстиції, свободи та безпеки.
Подгориця розраховує завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році. Однак ця дата не гарантована: для просування та остаточного вступу необхідна згода держав ЄС.
При цьому на сьогодні саме Хорватія є головним джерелом двосторонніх вимог до Чорногорії, що безпосередньо впливають на переговорний процес. Порівнянного офіційного пакету претензій з боку інших держав ЄС наразі немає.
Виходить досить цікава ситуація: чим ближче Чорногорія наближається до ЄС, тим більшого значення набувають давні суперечки, що залишилися ще з часів розпаду Югославії.
І майнові претензії Хорватії на суму понад 2,7 млрд доларів тепер стають не лише питанням відносин між Загребом і Подгорицею, а й потенційним чинником, здатним вплинути на терміни вступу Чорногорії до Євросоюзу.
Як повідомляє «Сербський економіст», відразу п’ять країн ЄС — Нідерланди, Хорватія, Естонія, Литва та Латвія — виступили за паузу перед подальшим закриттям переговорних розділів з Чорногорією, повідомляє підгорицька газета Dan з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
Ініціатором виступили Нідерланди, які вимагають додаткового аналізу виконання Чорногорією європейських критеріїв та більш послідовного застосування встановлених стандартів. До цієї позиції згодом приєдналися Хорватія та три балтійські країни.
Це вже вплинуло на графік переговорів. Запланована на вересень міжурядова конференція ЄС — Чорногорія, на якій Подгориця розраховувала закрити нові розділи, не відбудеться.
При цьому офіційна версія Брюсселя звучить м’якше. Представник ЄС заявив, що кілька держав поки що не завершили внутрішні процедури узгодження, оскільки багато переговорних розділів є технічно складними.
«Бажання досягти прогресу є. Робота практично завершена. Йдеться скоріше про фактор часу, ніж про що-небудь інше», — заявив представник ЄС.
Найбільш оптимістичний варіант наразі — проведення наступної міжурядової конференції в середині жовтня в Люксембурзі.
Чорногорія залишається кандидатом, який найбільше просунувся у процесі вступу до ЄС. Країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 18 уже тимчасово закрито. Остання конференція відбулася 14 липня, коли було закрито розділи 8 «Конкурентна політика» та 29 «Митний союз».
Окремою проблемою залишається позиція Хорватії. У липні Загреб не погодився на закриття розділу 14 «Транспортна політика», зокрема через питання каботажу та авіаційних карт. Хорватія також продовжує блокувати розділ 31 «Зовнішня політика, безпека та оборона» через невирішені двосторонні питання з Чорногорією.
Рада ЄС офіційно підтверджує, що прогрес Чорногорії триває і триває робота над новими переговорними позиціями.