Як повідомляє «Сербський економіст», відсутність прогресу Сербії в переговорах про вступ до Євросоюзу може створити додаткові складнощі для України та Молдови, оскільки частина країн ЄС вимагає зберігати географічний баланс між кандидатами зі Східної Європи та Західних Балкан.
Про це пише Euronews з посиланням на дипломатів ЄС.
Україна протягом останніх тижнів відкрила два з шести переговорних кластерів, однак подальше прискорення процесу може зіткнутися з вимогами одночасно просунути заявку Сербії.
«Просування в одному напрямку створює тиск для просування й в іншому», — заявив Euronews один із європейських дипломатів.
Європейська комісія на початку липня знову рекомендувала відкрити для Сербії кластер 3, присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Переговори щодо Сербії фактично залишаються заблокованими з грудня 2021 року.
Однак проти відкриття кластера виступили вісім держав ЄС: Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Бельгія, Естонія, Литва, Болгарія та Хорватія. Данія, Люксембург і Латвія також поки що не готові підтримати це рішення. Для відкриття переговорного кластера потрібна згода всіх 27 країн ЄС.
Противники просування Сербії вказують на недостатній прогрес Белграда у сфері верховенства права, незалежності судової системи та демократичних стандартів. Ще однією причиною залишається відмова Сербії приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Росії.
Єврокомісія, навпаки, вважає, що Белград виконав частину рекомендацій, скасував спірні зміни в судовому законодавстві, покращив співпрацю з ЄС у зовнішній політиці та посилив контакти з Україною. При цьому Брюссель визнає, що Сербії необхідно продовжувати реформи судової та прокурорської систем.
Франція, Іспанія та група країн, які називають себе «друзями Західних Балкан», виступають за збереження перспективи членства Сербії. Вони побоюються, що швидке просування України на тлі тривалого застою Белграда буде сприйнято як застосування подвійних стандартів.
Euronews підкреслює, що формального об’єднання переговорних процесів України та Сербії поки що не відбулося. Однак у міру того, як Київ і Кишинів домагаються відкриття решти кластерів до кінця року, вимоги щодо забезпечення рівного ставлення до кандидатів можуть посилитися.
Європейська інтеграція України входить у новий практичний етап, на якому діалог держави з бізнесом стає одним із ключових інструментів підготовки країни до майбутнього членства в ЄС.
Про це йдеться у колонці радниці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторії Лобунь, опублікованій агентством “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, історичним кроком стало відкриття 15 червня під час Другої міжурядової конференції між Україною та ЄС у Люксембурзі Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Цей кластер є фундаментальним для всього переговорного процесу, відкриває його і залишатиметься відкритим до завершення переговорів.
“Сьогодні перед Україною стоїть амбітне завдання – забезпечити якісну підготовку держави до майбутнього членства та реалізувати ті зміни, які дозволять повноцінно функціонувати в межах Європейського Союзу”, – зазначила Лобунь.
Вона підкреслила, що євроінтеграція не обмежується ухваленням законодавства або виконанням формальних переговорних умов. Йдеться про те, як зміни впливатимуть на економіку, окремі сектори, громади, громадян, державні інституції, місцеве самоврядування та бізнес.
Частина українських компаній уже фактично працює в єдиному економічному просторі з ЄС: виходить на європейські ринки, шукає партнерів, адаптується до спільних правил і змінює власні бізнес-процеси. Водночас змінюється і сприйняття України з боку європейського бізнесу: українських партнерів дедалі частіше розглядають не лише як можливість, а як фактор конкурентної переваги у перебудові ланцюгів постачання, розвитку нових виробництв і зміцненні економічної стійкості Європи.
ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України – на нього припадає понад 63% зовнішньої торгівлі товарами. Наступним кроком, за словами Лобунь, має стати перехід від сприйняття України як зовнішнього партнера до сприйняття її як частини спільного ринку.
Окрему роль у цьому процесі відіграють майданчики для обговорення економічної інтеграції України з ЄС. Зокрема, ці питання порушувалися на EU-Ukraine Business Summit у Брюсселі та будуть обговорюватися під час Ukraine Recovery Conference у Гданську. У межах конференції заплановано воркшоп про те, як поєднати відновлення України з підготовкою до членства в ЄС.
Одним із практичних інструментів підготовки до євроінтеграції стала серія регіональних діалогів з бізнесом. У першій половині року такі діалоги вже відбулися для аграрного сектору, металургійної галузі та фармацевтичної індустрії. До них долучилися представники бізнесу, галузевих асоціацій, органів влади, парламенту та експертного середовища з різних регіонів України.
Фактично йдеться про створення постійного механізму взаємодії між державою та бізнесом у питаннях європейської інтеграції.
Одне з головних питань таких діалогів – як саме виглядатиме інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС на практиці. Перехід від моделі зовнішнього партнерства до моделі спільного ринку потребує нового балансу між конкуренцією та інтеграцією.
У деяких сферах цей процес уже має практичні приклади – зокрема в енергетичному ринку та роумінгу. Водночас існують складніші напрями, де Україна є сильним гравцем, зокрема аграрний сектор і металургія. Саме тут важливо забезпечити інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС без втрати конкурентних переваг українських виробників.
Лобунь зазначає, що діалог із бізнесом дозволяє краще розуміти очікування та занепокоєння компаній щодо окремих напрямів інтеграції. Особливо важливими є зустрічі в регіонах, де бізнес працює в умовах постійних ризиків. Це дає можливість формувати політику, орієнтовану не лише на відповідність європейським вимогам, а й на реальні можливості української економіки.
Попереду Україну очікує виконання умов і бенчмарків Кластера “Основи”, а також робота над відкриттям наступних переговорних кластерів. Вони охоплюють значну частину економічної складової майбутнього членства – внутрішній ринок, конкурентну політику, свободу руху товарів і послуг та інші сфери, важливі для українського бізнесу.
Таким чином, діалог між державою та бізнесом стає не лише комунікаційним інструментом, а одним із механізмів практичної підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Успіх переговорного процесу, як наголошує Лобунь, визначатиметься не лише кількістю відкритих чи закритих кластерів. Його реальним результатом має стати створення сучасної, конкурентоспроможної та стійкої держави, готової повноцінно функціонувати як частина європейської спільноти.
Джерело: “Інтерфакс-Україна”, колонка Вікторії Лобунь “Європейська інтеграція переходить у практичну площину: чому діалог з бізнесом стає критично важливим”.
Поголів’я корів в Україні продовжить скорочуватися і станом на 1 січня 2028 року може зменшитись до 917 тис. голів проти оцінки у 1,055 млн голів на початок 2026 року, тоді як виробництво молока після багаторічного спаду стабілізується на рівні близько 6,7 млн тонн на рік, такий прогноз містить дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції”.
Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час презентації дослідження на Agro Ukraine Week 2026 зазначив, що попри постійне скорочення поголів’я корів в Україні зростає продуктивність та збільшуються обсяги молока, що надходить на переробку.
Згідно з дослідженням, загальне поголів’я корів в усіх категоріях господарств скоротилося з 2,018 млн голів у 2018 році до 1,055 млн голів у 2026 році, або на 48%.
Найбільше скорочення відбувається в господарствах населення, де поголів’я за 2018-2026 роки зменшилося на 55% – до 660 тис. голів, а до 2028 року може скоротитися до 500 тис. голів.
Водночас у сільськогосподарських підприємствах після тривалого спаду прогнозується зростання поголів’я з 395 тис. голів у 2026 році до 417 тис. голів у 2028 році.
Виробництво молока в Україні за останні роки також скоротилося – з 10,2 млн тонн у 2017 році до 6,9 млн тонн у 2025 році, або на 33%.
Водночас автори дослідження прогнозують завершення багаторічного скорочення виробництва молока та його стабілізацію на рівні 6,7 млн тонн у 2026-2027 роках.
При цьому обсяги виробництва молока в сільгосппідприємствах продовжать зростати – з 3,4 млн тонн у 2026 році до 3,7 млн тонн у 2027 році, тоді як виробництво в господарствах населення зменшиться з 3,3 млн тонн до 3 млн тонн відповідно. Частка промислового виробництва молока, за прогнозом, збільшиться з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.
Чагаровський також наголосив, що українська молочна галузь зберігає потенціал для розвитку завдяки індустріальному виробництву та модернізації підприємств.
Згідно з дослідженням, наразі молочна галузь України виробляє 6,9 млн тонн молока на рік, формує близько 0,25% ВВП та забезпечує випуск продукції на 124 млрд грн. Частка України у світовому виробництві молока складає 0,7%.
Для переходу до індустріальної моделі розвитку галузі та нарощування виробництва до 10 млн тонн молока на рік необхідні інвестиції в розмірі EUR9 млрд у створення сировинної бази. Зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще EUR6 млрд, за оцінкою авторів дослідження, потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції” підготувала Спілка молочних підприємств України.
ВИРОБНИЦТВО, євроінтеграція, ІНВЕСТИЦІЇ, корова, МОЛОКО, молочна галузь
В Україні існують юридичні та нормативні можливості для запуску програм підтримки вітчизняних фармацевтичних виробників, однак в умовах війни бракує фінансів, вважає віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
«Давайте просто виходити з можливостей підтримки: юридичні є, фінансові – ви розумієте, наскільки ми десь затиснуті й обмежені у фінансових можливостях в умовах війни», – сказав він під час конференції «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: фармацевтична галузь» в Ужгороді в четвер.
Водночас Качка зазначив, що «в рамках існуючих програм підтримки є цілий набір, якісь додаткові речі».
«Ми готові до цього діалогу. Нам просто потрібно чітко акцентувати, які саме потреби ми маємо задовольнити», – сказав він.
6-7 червня 2024 року Асоціація правників України провела Перший Інвестиційний Форум. Упродовж двох днів цей захід був майданчиком для обговорення перспективних інвестиційних можливостей та вирішення юридичних викликів у сферах, які важливі для подальшого сталого розвитку України.
Перший день Форуму відбувся в онлайн-форматі. Захід відкрив Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM. У вітальному слові він висловив впевненість, що дискусія на Форумі буде корисною, зробить внесок у бізнес-проєкти та ідеї, поліпшить розуміння іноземними інвесторами умов ведення бізнесу в Україні.
Учасників Форуму також привітав Енді Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні. Він зазначив, що іноземний бізнес продовжує працювати в Україні та підтримувати її в умовах повномасштабного російського вторгнення.
Макар Пасенюк, партнер-засновник Групи ICU, у вітальному слові висловив думку, що Перший Інвестиційний Форум є унікальним і цікавим. Він наголосив, що фінанси та інвестиції неможливі без роботи правників. «Ми взаємопов’язані та, гадаю, будемо ще більш взаємопов’язані», — додав пан Пасенюк.
Партнер-засновник Групи ICU також закликав учасників Форуму надихатися ідеями, які будуть обговорюватися на заході.
Перша сесія першого дня Форуму мала назву «Helicopter view: інвестиційний клімат в Україні». Обговорення модерувала Ольга Федосовa, партнерка White&Case (Париж, Франція). Вона зазначила, що у фокусі дискусії будуть інвестиційний клімат в Україні та виклики, які стоять перед інвесторами. Пані Федосовa наголосила, що, незважаючи на повномасштабну війну, українська економіка відновлюється та розвивається.
Марлена Херлі, керуючий директор зі страхування та перестрахування політичних ризиків Міжнародної фінансової корпорації розвитку (США), відзначила стійкість українського бізнесу на тлі війни. Вона наголосила, що її організація робить усе можливе для підтримки ключових секторів української економіки. Пані Херлі зазначила, що корпорація пропонує функцію покриття витрат, спричинених російською агресією проти України.
Божидар Джелік, керуючий директор та голова Lazard у Центральній та Східній Європі, СНД та Туреччині, висловив думку, що найкращими інвесторами в Україну зараз є ті бізнеси, які вже є в Україні, тому робота з ними принесе найбільший успіх. Експерт також вважає, що потрібно працювати над окремим страхуванням бізнесу в умовах війни.
За словами пана Джеліка, іноземні інвестори прагнуть покладатися на тих, хто робить технологічну й екологічну оцінку на місці, тому цю спроможність Україні варто розвивати.
Макар Пасенюк, партнер-засновник Групи ICU, констатував, що зараз більшість угод в Україні укладаються місцевими, а не іноземними компаніями. На його думку, повоєнне інвестування в Україну буде пов’язане з великим ризиком, тому на першому етапі цим будуть займатися здебільшого авантюристи.
Говорячи про привабливість інвестування в Україну в нинішніх умовах, пан Пасенюк зазначив, що змінити ситуацію може лише великий, привабливий продукт. Як приклад він навів зелену енергетику, котра привабила 12 млрд доларів інвестицій в Україну.
Стефан Вайлер, керівник відділу ринків боргового капіталу в країнах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки J.P. Morgan, розповів про проєкт створення фонду для повоєнної відбудови України. Створити цей фонд українському уряду допомагають J.P. Morgan та інвестиційна компанія BlackRock.
Патриція Шонессі, професорка Стокгольмського університету, у своєму виступі наголосила на важливості співпраці України з міжнародною спільнотою задля підвищення інвестиційної привабливості країни.
Далі відбулася презентація звіту «Відкриваючи інвестиції в Україну», який є результатом спільної роботи Британського інституту міжнародного та порівняльного права та Міністерства юстиції Великої Британії.
Звіт презентували:
Проєкт включав у себе:
Підсумковий звіт проєкту містить ключові рекомендації щодо кроків, які Україна може зробити для вдосконалення своєї системи вирішення комерційних спорів, включно із завершенням реформ, які вже тривають, заходами з розбудови потенціалу та створенням нових інституцій.
Завершила перший день Форуму дискусія, яка була присвячена поширеним міфам про ведення бізнесу в Україні. Сесію модерував Даніель Коузенс, корпоративний партнер Linklaters (Варшава, Польща).
Спікери панелі обговорили, які існують регуляторні перешкоди для бізнесу, які є валютні обмеження, як війна практично впливає на ведення бізнесу тощо.
Анна Бабич, виконавча партнерка AEQUO, поділилася інформацією про останні правові зміни, які можуть вплинути на інвестиційний клімат в Україні. Зокрема, вона розповіла про інструменти, якими український уряд підтримує та стимулює інвестиції під час повномасштабної війни. Серед останніх позитивних зрушень у цьому напрямі пані Бабич згадала зміни до закону про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, ухвалення закону щодо страхування інвестицій від воєнних ризиків та послаблення Національним банком України валютних обмежень, зокрема дозвіл на репатріацію «нових» дивідендів.
Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, ознайомив аудиторію Форуму із здобутками України на ниві боротьби з корупцією. Він розповів про становлення антикорупційної інфраструктури України — НАБУ, НАЗК, САП, ВАКС — та про її останні успіхи й досягнення. Серед здобутків у галузі запобігання корупції пан Стеценко назвав:
Не оминули експерти увагою і питання судової системи. Олена Кібенко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, навела статистику середньої тривалості судового розгляду господарських справ у 2023 році:
За словами пані Кібенко, минулого року господарські суди першої інстанції ухвалили 127 974 рішення, з яких на 23 099 рішень (18%) були подані апеляції, а 9183 (7%) були оскаржені в касаційній інстанції. У 16% випадків ВС скасував рішення перших інстанцій та повернув справи на повторний розгляд.
Також у дискусії взяли участь Володимир Саєнко, партнер SAYENKO KHARENKO, і Тетяна Довгань, партнерка Київського офісу CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.
Другий день Першого Інвестиційного Форуму відбувся в столичному готелі Hilton Kyiv.
Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, у вітальному слові подякував учасникам першого дня Форуму. Він також висловив вдячність військовим, які зараз боронять Україну від російської навали. Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих за свободу й незалежність України.
Пан Стеценко зазначив, що у фокусі другого дня Форуму, зокрема, будуть найкращі практики в інвестиційній галузі. Президент АПУ висловив сподівання на плідну дискусію та акцентував на важливості діалогу правників і бізнесу. Микола Стеценко повідомив, що за результатами Форуму буде видано меморандум із підсумками кожної сесії та відповідними рекомендаціями.
Також учасників Форуму привітала Людмила Єніна, директорка Департаменту економічної дипломатії МЗС України. Вона пообіцяла, що дипломати всіляко сприятимуть українському бізнесу, який продовжує працювати в умовах повномасштабної війни.
Пані Єніна наголосила на важливості залучення інвестицій, адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Потрібно створювати нові майданчики, приваблювати приватного інвестора, зокрема іноземного, підкреслила дипломатка.
Представниця МЗС розповіла про інструменти економічної дипломатії, які використовує український уряд для підтримки бізнесу — зокрема, це підтримка експортерів.
Перша сесія другого дня Форуму мала назву «Вступ України до Євросоюзу: що це означає для бізнесу?». Обговорення модерувала Анжела Махінова, партнерка практики міжнародної торгівлі SAYENKO KHARENKO. Вона зазначила, що у фокусі дискусії будуть питання євроінтеграції України з точки зору бізнесу, зокрема процедурні питання. Також пані Махінова запропонувала обговорити, наскільки відкритим для українського бізнесу є ринок ЄС.
Олексій Рябчин, радник Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зазначив, що умовним орієнтиром вступу України до ЄС є 2030 рік. За його словами, до цього часу країна має пройти шлях адаптації національного законодавства до європейського. Складність полягає в тому, що пристосування українського законодавства до законодавства ЄС є динамічним процесом, що триває безперервно. Так, після цьогорічних виборів оновлений Європарламент ухвалюватиме нові закони, до яких Україні також потрібно буде адаптуватися, наголосив пан Рябчин.
Радник Віцепрем’єрки також окреслив нюанси взаємодії уряду й бізнесу в процесі євроінтеграції України, зокрема як бізнесу відстоювати свої інтереси в цьому процесі.
Інна Хомич, директорка з правових питань групи компаній «Нова пошта», зазначила, що «Нова пошта», незважаючи на складні воєнні умови, продовжує розвивати бізнес, зокрема за час повномасштабної війни відкрила 5 сортувальних терміналів.
Пані Хомич також поділилася досвідом компанії в питанні розширення бізнесу в ЄС. Так, група NOVA вийшла на ринки вже 13 країн Європи. Водночас спікерка висловила думку, що в ЄС «не дуже раді» мати нового конкурента в особі українського бізнесу. Вона розповіла про труднощі й перепони — насамперед бюрократичні, —з якими стикається NOVA на європейському ринку.
Бізнесу потрібно об’єднуватися, щоб ефективно доносити свою думку як українському уряду, так і структурам ЄС, наголосила Інна Хомич.
Про можливості й виклики для експорту української продукції до ЄС, питання імпорту товарів з ЄС до України, інші бізнесові аспекти євроінтеграції України також говорили:
Друга сесія Форуму мала назву «Реформи під час війни — які умови роботи слід очікувати бізнесу?». Модератором обговорення виступив Андрій Реун, партнер Юридичної групи LCF.
Однією з тем дискусії стали стимули й очікування бізнесу, який інвестує в Україну в умовах повномасштабної війни. Спікери обговорили, серед іншого, проблему тиску з боку державних інституцій, відсутності ефективного діалогу між бізнесом і державою, корупційних ризиків у їхніх відносинах.
Зокрема, своїми думками з цього питання поділилися Оксана Миронько, керівниця комунікаціями Європейської Бізнес Асоціації, та Роман Ващук, бізнес-омбудсмен. Пан Ващук також розповів про те, що Рада бізнес-омбудсмена підготувала декларацію про справедливе й розсудливе адміністрування, яка містить 12 пунктів.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної Експертної Платформи, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, приділив увагу новій системі оподаткування, яку запропонувало Міністерство фінансів України в резонансній Національній стратегії доходів на 2024-2030 роки (НСД). За словами спікера, експерти проаналізували НСД та висловили свої зауваження, які передали уряду. Він нагадав, що Мінфін розробив стратегію без жодних консультацій з громадськістю та бізнесом.
Пан Гетман вважає, що стратегія не має бути в жодному разі реалізована, оскільки її втілення погіршить інвестиційний клімат в Україні. Він закликав бізнес, правників та інших стейкхолдерів об’єднатися й докласти зусиль, аби НСД залишилася лише на папері.
Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту FOZZY GROUP, поділився думками про те, чи спростять реформи митної системи ведення бізнесу. Серед іншого, він наголосив на необхідності покарання недобросовісного бізнесу за порушення митних правил.
Олександр Крижанівський, директор ТОВ «Універсальні страхові брокери і консультанти», розповів про перспективи страхування від воєнних і політичних ризиків в Україні та можливості для іноземних і національних інвесторів у цій галузі.
Іванна Смачило, заступниця Голови Фонду державного майна України, у своїй доповіді окреслила питання приватизації. Вона зазначила, що український бізнес зацікавлений здебільшого у придбанні майнових комплексів, виробничих приміщень тощо, тоді як іноземних інвесторів цікавлять об’єкти великої приватизації. Спікерка додала, що влітку 2024 року «велика приватизація буде в пріоритеті».
Також пані Смачило повідомила, що в липні цього року перші 108 га державних земель будуть виставлені для продажу на Прозорро.Продажі.
У перерві між сесіями відбулася презентація книги «Незламний Бізнес», присвяченої роботі українського бізнесу під час війни. Співавторами книги є Олександр Голіздра, бенефіціар комунікаційної агенції «Маркет.Інфо», голова комітету Громадської ради при Бучанській РДА, та Сергій Шевченко, директор комунікаційної агенції «Маркет.Інфо».
Презентуючи книгу, пан Шевченко зазначив: «Ця книга — літопис українського бізнесу під час війни. Винятковий досвід роботи компаній в стратегічно важливих галузях: енергетика, фармацевтика, банківський сектор, харчування. Усім відомі бренди та лідери ринку».
У книзі описані загальні пріоритети українського бізнесу під час війни, планування роботи та зміни стратегій, унікальні кейси та емоційні історії. Придбати її можна на сайті видавництва «Саміт Книга».
Далі Перший Інвестиційний Форум відбувався у форматі паралельних сесій, присвячених питанням окремих галузей української економіки.
Так, інвестиції в аграрний сектор обговорили учасники сесії «Виклики та можливості в аграрній сфері». Панель модерував Мар’ян Мартинюк, старший партнер MORIS.
До обговорення були запропоновані такі питання:
Експерти поділились з аудиторією думками про те, які виклики та можливості існують зараз в аграрній сфері України. Зокрема, Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА), зазначив: «Аграрії продовжують працювати. Проте найактуальніший виклик — заміновано 6 млн гектарів. Часто стаються трагедії. Для розмінування потрібно понад 700 років. І без бізнесу розмінування не відбудеться».
На думку пана Горбачьова, саме бізнес принесе рішення та технології, а інвестиційно привабливим він буде завдяки програмам і компенсаціям від держави. «Тільки в такому розумінні ми зможемо подолати проблему розмінування нашої землі», — резюмував президент УЗА.
Цю думку продовжив Віктор Довгань, заступник Міністра інфраструктури України в 2016-2019 роках, радник Верхньосілезького фонду FGSA. Він констатував, що найактуальнішими зараз є питання експортної логістики.
«Найкращий інвестор з аграрної експортної логістики — ЗСУ. Коли ми отримали контроль над нашою частиною Чорного моря, ми одразу отримали 50 млн тон експорту через порти», — зазначив пан Довгань.
За його словами, з боку держави є розуміння потреби в інвестиціях, готується чимало механізмів для компенсації інвестицій в інфраструктуру, моделі індустріальних парків, розбудову доріг. Очевидно, що найбільше інвестицій потребуватиме енергетика, але вже зараз потрібні проєкти колійної логістики «Укрзалізниці», а також потрібно думати про повітряну логістику, коли «відкриють небо», наголосив Віктор Довгань. Він додав, що ці проєкти є елементом євроінтеграції України.
Тему інвестування в агрокомплекс продовжив Юрій Козак, директор Департаменту великих корпоративних клієнтів АТ «Райффайзен Банк». «Сільське господарство — основне джерело надходження валюти в країну. Цей сектор найбільше показав стійкість та адаптивність. На початку війни банки мали витримати, сьогодні маємо думати про інвестування. Наприклад, в нове виробництво, в переробні агропромислові заводи, в інвестування та малих генеруючих потужностей для агросектору», — зазначив спікер.
Олексій Ращупкін, керуючий партнер Altius Capital, зауважив, що 90 % інвестицій в агросектор — це внутрішні інвестиції. За його словами, це відбувається через важливе питання ринку землі: специфіка українського агро — орендована земля, не власна. Це дуже незрозумілий інструмент для іноземних інвесторів, саме тому Україні бракує інвестицій великого капіталу в цій сфері, пояснив пан Ращупкін.
Загалом учасники сесії погодились, що виклики вказують і на величезні можливості для інвестування в український аграрний сектор.
Інша паралельна сесія Форуму була присвячена викликам і можливостям у сфері видобування природних ресурсів. Модератором сесії виступив Максим Максименко, партнер AVELLUM, голова практики нерухомості та інфраструктури.
У дискусії взяли участь:
Спікери, серед іншого, обговорили питання відновлення видобувної галузі на тлі повномасштабної війни та державної підтримки видобування. Зокрема, Юлія Лушпієнко та Микола Колісник подискутували про можливість створення індустріальних парків для видобувної галузі.
Світлана Романова розповіла про виклики та можливості у сфері видобування природних ресурсів. Зокрема, за її словами, це:
За словами пані Романової, український бізнес продемонстрував здатність адаптовуватися до вкрай складних умов, але, на жаль, національне законодавство не є таким гнучким.
Юлія Боржемська виступила із доповіддю «Актуальні регуляторні питання нафтогазовидобувної галузі». Серед іншого, вона розглянула питання реалізації угод про розподіл продукції, актуальні питання ринку природного газу (строки запровадження REMIT тощо).
«Виклики та можливості в енергетичній сфері» — такою була тема іншої паралельної сесії Першого Інвестиційного Форуму. Дискусію модерував Олексій Фелів, керуючий партнер INTEGRITES.
Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго», розповів, що з огляду на інтенсивні удари російських терористів по електростанціях Україна вимушена переходити від традиційної до «зеленої» генерації. «Що має замінити теплову генерацію? Генераційний мікс — «високоманеврені гази», «вітер і сонце», «біомасові та біогазові технології», — зазначив спікер.
Говорячи про роль держави в енергетичній сфері, пан Кудрицький закликав утриматися від перешкоджання, додаткового регулювання та утворення додаткових державних інституцій. «Держава має завершити комплекс регуляторних пакетів і контрактів та чітко окреслити правила кредитного фінансування», — додав Голова правління НЕК «Укренерго».
Ольга Ковальчук, керівниця відділу фінансів та інвестицій Goldbeck Solar , гіганта сонячної генерації, який «зайшов» в Україну під час війни, поділилася міжнародним досвідом: «Проекти та інвестиції мають бути гарантовані страховими проєктами. Має бути відповідне структурування фінансів та вирішення питання корпоративних договорів закупівлі електроенергії (PPA). Дуже важливе внесення змін до ЗУ про державну підтримку інвестицій, де має фігурувати й відновлювана енергетика».
Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy, німецького девелопера генераційних станцій, акцентував на основних перешкодах й обмеженнях масштабованої реалізації інвестиційних проектів:
Водночас він наголосив на готовності компаній до інвестування й акцентував на необхідності інтенсивнішої роботи з міжнародними фінансовими інститутами для вирішення інвестиційних питань.
Ярослав Криль, генеральний директор ТОВ «Водень України», зупинився на необхідності створення цілих екосистем для розвитку водневих проектів. Він поділився досвідом залучення грантових проєктів та створення консорціумів із міжнародними інституціями. Також спікер поділився думками щодо дослідження водневих та соляних депозитів у надрах України.
На завершення модератор Олексій Фелів зауважив, що, на жаль, через повномасштабну війну Україна змушена робити великі технологічні стрибки, але це вже робиться для нашого цивілізованого майбутнього.
Четверта паралельна сесія Форуму була присвячена викликам і можливостям в оборонній сфері. Обговорення модерував Михайло Лукашенко, партнер AEQUO.
Учасники дискусії поділилися думками з таких питань:
Експертами сесії були:
Фоторепортаж з Першого Інвестиційного Форуму ви можете переглянути за посиланням.
Асоціація правників України дякує за підтримку в організації заходу:
Інтерфакс-Україна новинний партнер
АПУ, євроінтеграція, інвестиційний форум, Інвестклімат, РЕФОРМИ
