Поголів’я корів в Україні продовжить скорочуватися і станом на 1 січня 2028 року може зменшитись до 917 тис. голів проти оцінки у 1,055 млн голів на початок 2026 року, тоді як виробництво молока після багаторічного спаду стабілізується на рівні близько 6,7 млн тонн на рік, такий прогноз містить дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції”.
Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час презентації дослідження на Agro Ukraine Week 2026 зазначив, що попри постійне скорочення поголів’я корів в Україні зростає продуктивність та збільшуються обсяги молока, що надходить на переробку.
Згідно з дослідженням, загальне поголів’я корів в усіх категоріях господарств скоротилося з 2,018 млн голів у 2018 році до 1,055 млн голів у 2026 році, або на 48%.
Найбільше скорочення відбувається в господарствах населення, де поголів’я за 2018-2026 роки зменшилося на 55% – до 660 тис. голів, а до 2028 року може скоротитися до 500 тис. голів.
Водночас у сільськогосподарських підприємствах після тривалого спаду прогнозується зростання поголів’я з 395 тис. голів у 2026 році до 417 тис. голів у 2028 році.
Виробництво молока в Україні за останні роки також скоротилося – з 10,2 млн тонн у 2017 році до 6,9 млн тонн у 2025 році, або на 33%.
Водночас автори дослідження прогнозують завершення багаторічного скорочення виробництва молока та його стабілізацію на рівні 6,7 млн тонн у 2026-2027 роках.
При цьому обсяги виробництва молока в сільгосппідприємствах продовжать зростати – з 3,4 млн тонн у 2026 році до 3,7 млн тонн у 2027 році, тоді як виробництво в господарствах населення зменшиться з 3,3 млн тонн до 3 млн тонн відповідно. Частка промислового виробництва молока, за прогнозом, збільшиться з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.
Чагаровський також наголосив, що українська молочна галузь зберігає потенціал для розвитку завдяки індустріальному виробництву та модернізації підприємств.
Згідно з дослідженням, наразі молочна галузь України виробляє 6,9 млн тонн молока на рік, формує близько 0,25% ВВП та забезпечує випуск продукції на 124 млрд грн. Частка України у світовому виробництві молока складає 0,7%.
Для переходу до індустріальної моделі розвитку галузі та нарощування виробництва до 10 млн тонн молока на рік необхідні інвестиції в розмірі EUR9 млрд у створення сировинної бази. Зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще EUR6 млрд, за оцінкою авторів дослідження, потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції” підготувала Спілка молочних підприємств України.
ВИРОБНИЦТВО, євроінтеграція, ІНВЕСТИЦІЇ, корова, МОЛОКО, молочна галузь
ПАТ “Житомирмолоко” планує продаж 100% корпоративних прав свого дочірнього підприємства (ДП) “Новоград-Волинський сиркомбінат” ПрАТ “Фаворит Компані”, власниками якого є родина екс народного депутата Борислава Розенблата, за 47 млн грн.
Відповідне питання винесено на позачергові збори акціонерів “Житомирмолока” 3 липня, йдеться у його повідомлені у системі розкриття НКЦПФР.
Згідно порядку денного, акціонери також розглянуть питання про збільшення перед продажем статутного капіталу ДП на 80,1 млн грн, яке може бути здійснено за рахунок зарахування боргу “Новоград-Волинського сиркомбінату” ТОВ “КОМО Україна”, права вимоги за яким перед цим ТОВ відступить “Житомирмолоку”.
Згідно з проєктом рішення, статутний капітал сиркомбінату планується збільшити до 80,37 млн грн із 0,23 млн грн.
Крім того, на розгляд зборів винесено питання про безоплатну передачу сиркомбінату нерухомого майна, що належить “Житомирмолоку”, зокрема виробничих будівель загальною площею 22,6 тис. кв. м та очисних споруд у селі Наталівка Житомирської області.
Також до порядку денного включено питання про припинення договорів іпотеки та застави, укладених із Укрексімбанк, для забезпечення кредитних зобов’язань групи “КОМО”.
ПАТ “Житомирмолоко” входить до групи компаній “КОМО”, одного з найбільших виробників сирів в Україні. ДП “Новоград-Волинський сиркомбінат” є виробничим активом групи.
За даними ресурсу YouControl, ДП у 2025 році та першому кварталі 2026 року не мало чистого доходу від реалізації продукції. Його чистий збиток за минулий рік склав 3,12 млн грн, а поточні зобов’язання на 31 березня цього року дорівнювали 84,24 млн грн.
Згідно з інформацією у системі розкриття НКЦПФР, власником 94,9755% акцій “Житомирмолока” є кіпрська WMG West Milk Limited. Її бенефіціарами, відповідно до інформації у системі розкриття НКЦПФР, виступають діти загиблого у 2015 році депутата Ігоря Єремєєва Софія та Роман – по 23,75% та Михайло Романів – 47,04%.
Група компаній “Фаворит”, згідно інформації на її сайті,— це вертикально-інтегрований холдинг, який було засновано в 1994 році. Він включає молочний, будівельний, готельний бізнес, бізнес у сфері послуг. Як зазначено на сайті, молочний бізнес є стратегічним напрямом діяльності групи та представлений Галіївським маслозаводом, розташований в селі Галіївка за 75 км від Житомир. Завод випускає 50 видів молочної продукції в 7 категоріях: масло вершкове, м’які сири, молоко згущене, молоко сухе знежирене, спред солодковершковий, продукт молоковмісний сирний, продукт молоковмісний згущений. Зазначена потужність – 1 тис. тонн на рік.
За даними ресурсу YouControl, виручка “Фаворит Компані” у минулому році зросла на 7,1% – до 28,08 млн грн, а його чистий прибуток склав 5,29 млн грн проти чистого збитку 5,12 млн грн роком раніше.
Згідно з інформацією у системі розкриття НКЦПФР, власниками “Фаворит Компані” є Борислав Розенблат – 16%, Жанна Розенблат – 34% та Олена Розенблат – 50%.
Житомирмолоко, КОМО, молочна галузь, Новоград-Волинський сиркомбінат, Фаворит Компані
Молочне виробництво, попри втрати потужностей на сході України, не зупиняється, а зміщується в центральні та західні області, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на конференції “Молочна галузь: Україна – ЄС”.
Міністр зауважив, що наразі в Україні будується або модернізується 125 молочних ферм.
Він висловив упевненість, що стійкість молочного бізнесу – приклад для всієї економіки, а ефективний розподіл маржі між виробником, переробником і ритейлом – не лише питання економіки, а й довіри.
“Лише синергія між усіма учасниками може дати той ефект масштабу, який дозволить створювати додану вартість і в країні, і для експорту. Вдячний за відкритий і фаховий діалог. Це була плідна розмова, яка, переконаний, матиме практичні результати для галузі”, – наголосив Коваль.
При цьому він зауважив, що ціноутворення – ключ до справедливості в ланцюгу і закликав виробників переходити від сировини до готової продукції.
“Тонна українського агроекспорту коштує в середньому EUR291. Для порівняння, в ЄС – EUR1536. Це різниця між сировинною економікою та економікою доданої вартості. Наше завдання – зробити так, щоб частка тваринництва та переробки сягнула понад 50% в агросекторі”, – резюмував міністр агрополітики.
Законопроєкти з поправками до Податкового та Митного кодексів щодо зниження ставки ПДВ для молока і молочної продукції та щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції зареєстровано у Верховній Раді.
“Важливість законопроєкту (№9161 про зниження ПДВ) полягає у зменшенні тіньового виробництва і продажів молочних продуктів… Виробники молочних продуктів, які не сплачують податки, з ухваленням цього закону втратять частину свого прибутку. У балансі легальних виробників нічого не зміниться, оскільки зниження ціни компенсується зниженням суми ПДВ”, – наводиться в релізі Мінагрополітики коментар міністра агрополітики Миколи Сольського.
Уточнюється, що ставку ПДВ як на вітчизняну, так і на імпортну молочну продукцію пропонується знизити до 10% з нинішньої загальної ставки 20%, що зменшить її ціну для споживача.
Законопроєкти №9162-9163 містять норму про введення внеску 0,5% з переробних підприємств та імпортерів на фінансування програм, спрямованих на просування молочної продукції. Розпорядником цих коштів пропонується репрезентативна міжгалузева організація виробників і переробників молока, яку створять самі учасники ринку.
Щоб розраховувати на ці кошти, у виручці підприємства поставки молочних продуктів мають займати щонайменше 50%.
“Ці кошти перераховуватимуться в організацію, яка об’єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників і переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням і розробкою нових стандартів”, – підкреслив міністр агрополітики.
За його словами, законопроєкти №№ 9163 і 9162 запозичені з американської моделі commodity checkoff program, яка працює в США понад 100 років.
“Наш план такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи спрямовуються кошти за призначенням з ініціативи членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював, було розроблено ще один законопроєкт “Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників”, у якому прописано процедури створення відповідних організацій виробників і надання їм статусу репрезентативних, тобто таких, що справді представляють більшу частину галузі”, – додав Сольський.
Він зазначив, що Мінагрополітики підтримує всі три законопроєкти, оскільки вони покликані створити базу для розвитку молочної галузі. Під час їхнього розроблення враховувалися побажання як виробників, так і переробників, з якими було попередньо проведено обговорення.
