Європейський Союз не підтримав прохання України про дострокове надання додаткового фінансування у 2026 році та наголосив, що виділення коштів безпосередньо залежатиме від виконання Києвом узгоджених реформ, повідомляє видання Financial Times з посиланням на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Влітку Україна оцінила додаткові оборонні потреби приблизно в $27 млрд і звернулася до Єврокомісії з пропозицією достроково виділити частину коштів із дворічної програми кредитування Ukraine Support Loan на €90 млрд (€60 млрд передбачено на оборону, €30 млрд — на пряму бюджетну підтримку). Згідно з параметрами програми, до €45 млрд мають бути доступні Україні у 2026 році, а решта €45 млрд – у 2027-му.
За інформацією FT, єврокомісари дали зрозуміти, що доступ до фінансування можливий лише за умови виконання узгодженого переліку зобов’язань. Зокрема, йдеться про скасування пільг з ПДВ для дрібних міжнародних посилок, запровадження правил оподаткування цифрових платформ, а також належний фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP), зміни в якому викликали занепокоєння в Брюсселі як відхилення від антикорупційного курсу. За оцінкою видання, виконання вимог відкриє Києву шлях до отримання близько 34 млрд євро підтримки ще у 2026 році.
Водночас у Єврокомісії наголосили, що відхилення запиту на достроковий аванс не означає згортання фінансової допомоги. 1 жовтня сторони заявили про узгодження джерел фінансування бюджетних та оборонних потреб до кінця 2026 року, констатувавши відсутність непокритого фінансового розриву на поточний рік.
Крім того, 2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш у розмірі 2,9 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Загальний обсяг допомоги Києву з боку ЄС та країн-членів з початку повномасштабного вторгнення РФ досяг 227,4 млрд євро.
Впровадження єдиних критеріїв госпіталізації в Україні не означає автоматичного скорочення мережі лікарень, проте складні медичні втручання дедалі більше концентруватимуться в закладах, здатних забезпечити необхідний рівень безпеки, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, у більшості населених пунктів, де зараз працюють лікарні, місця надання медичної допомоги мають зберегтися. Питання полягає насамперед у наборі послуг, які конкретний заклад здатний безпечно надавати.
Невеликій лікарні необов’язково проводити хірургічні операції або приймати пологи, якщо вона не має достатньої кількості фахівців та необхідної інфраструктури.
Зокрема, для безпечного цілодобового спостереження за хірургічними пацієнтами необхідно мати кількох анестезіологів, тоді як у невеликих закладах іноді працюють лише один хірург і один анестезіолог.
При цьому базові послуги — сімейна медицина, консультації кардіолога, акушера-гінеколога та інших фахівців — повинні залишатися максимально територіально доступними.
Таким чином, розвиток лікарняної мережі відбуватиметься одночасно у двох напрямках: концентрація складної допомоги та збереження широкої мережі базових медичних послуг.
Влада Болгарії розглядає зміну методики визначення податкової вартості нерухомості, що може призвести до збільшення щорічного податку на будівлі та витрат під час укладення угод купівлі-продажу.
Зміни можуть бути включені до державного бюджету на 2027 рік, заявив депутат парламенту Болгарії Явор Гечев. Для запровадження нової системи законодавчу базу планується підготувати в жовтні-листопаді 2026 року, після чого спеціальна робоча група має визначити нові коефіцієнти оцінки. Остаточне рішення поки що не ухвалено.
При розрахунку податкової вартості пропонується точніше враховувати місцезнаходження об’єкта, його тип і технічний стан, рік будівництва, а також реальні ціни на ринку нерухомості. Чинна методика не переглядалася протягом багатьох років, тому податкова оцінка багатьох квартир і будинків суттєво нижча за їхню ринкову вартість.
За оцінкою податкового консультанта Миколи Іванчева, розумне підвищення податкової вартості могло б становити 20–30%. При цьому він рекомендує обмежити зростання рівнем до 20%, щоб не створювати надмірного навантаження на власників нерухомості, особливо на пенсіонерів та громадян з невисокими доходами.
Як приклад експерт навів квартиру або будинок у Софії ринковою вартістю 150–200 тис. євро, податкова оцінка якого становить близько 50 тис. євро. За муніципальної ставки 2 проміле власник зараз сплачує близько 100 євро на рік. Після збільшення оцінки на 20–30% платіж може зрости приблизно до 120–130 євро.
Реформа торкнеться не лише щорічних платежів власників. Податкова оцінка використовується при розрахунку частини місцевих податків, нотаріальних зборів та інших витрат, пов’язаних з оформленням купівлі або продажу нерухомості. Тому підвищення оцінки зробить угоди дещо дорожчими навіть за незмінних муніципальних ставок.
Юристи припускають, що зростання витрат на придбання та утримання житла може вплинути на попит. Об’єкти, які раніше приваблювали покупців низькими податками та експлуатаційними витратами, можуть стати менш цікавими, якщо обов’язкові платежі помітно збільшаться.
Влада довго відкладала перегляд методики через високу частку власників житла. За оцінками учасників обговорення, нерухомістю володіють понад 90% мешканців Болгарії, тому підвищення податку може викликати значний суспільний і політичний резонанс.
Одночасно обговорюється ідея підвищеного податку на другу та наступні квартири. Однак експерти вважають її складною для адміністрування: кількома об’єктами володіють близько 8–9 % населення, а додаткові витрати муніципалітетів можуть виявитися порівнянними з очікуваними надходженнями.
Таким чином, Болгарія поки що не ухвалила рішення про підвищення податку на нерухомість. На даному етапі обговорюється оновлення податкової оцінки об’єктів із можливим застосуванням нової методики з 2027 року. Реальний розмір платежів залежатиме від затверджених коефіцієнтів та ставок, що встановлюються кожним муніципалітетом.
Україна отримала 3,35 млрд доларів у рамках Першої програми розвитку ринку праці та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком; кошти вже надійшли до державного бюджету і будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків в умовах воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, надходження коштів стало результатом угод, підписаних Україною та Світовим банком 24 червня в рамках Конференції з відновлення України (URC 2026).
«Це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів», — повідомляє Свириденко у дописі, опублікованому в соціальній мережі Facebook.
Реформи охопили низку напрямків, серед яких вдосконалення системи державних закупівель, розвиток факторингу, інтеграція енергетичних ринків з Європейським Союзом, трансформація аграрного сектору, підтримка підприємництва ветеранів, розвиток житлової політики, модернізація дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.
«Наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання певних умов», – зазначила прем’єр-міністр.
Вона також повідомила, що частина фінансування в рамках програми забезпечена гарантіями урядів Великої Британії та Японії.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18v8tuSZnE/?mibextid=wwXIfr
Подорожчання ліків більш ніж на 50% протягом 2024-2025 років помітили понад 15% українців, 52% українців відзначають зростання цін на ліки на 20%-50%.
Як повідомив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого і представленого в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
Позній зазначив, що третина опитаних заявила, що ціни на ліки майже не змінилися, а 2,6% сказали, що навіть зменшилися.
«В цілому можна фіксувати, що вартість ліків досить сильно зросла, і це фіксує майже абсолютна більшість (опитаних)», – сказав він, пояснивши, що на ліки припадає близько 10-20% бюджету домогосподарства, тому зростання ціни настільки відчутне.
Позній зазначив, що, за даними опитування, при купівлі ліків 25% українців звертають увагу на ціну, тоді як на ефективність – 24,5%.
“Тобто трохи більше половини звертають увагу на поєднання ціни та ефективності обраних ліків. Тому люди намагаються шукати оптимальне поєднання, де був би найкращий ефект і найменше фінансове навантаження в плані лікування”, – сказав він.
Крім того, Позній повідомив, що українським лікам віддають перевагу 28,4% опитаних, імпортним – 33,4%. Для 38% респондентів країна походження препаратів не має значення.
Згідно з отриманими результатами, 31,4% опитаних вважають, що користуватися електронними рецептами дуже зручно, 44% – скоріше зручно, а 18,7% – скоріше незручно, і тільки для 5,9% користуватися ними дуже незручно.
Зі свого боку засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що фактор цін на ліки є ключовим для українських громадян.
“На цьому тлі особливо важливо, як працюють державні механізми реімбурсації, компенсації вартості ліків. Є державна програма реімбурсації, але нею користуються тільки 13% українців. Тому реімбурсацію потрібно популяризувати серед громадян”, – сказав він.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, МЕДИЦИНА, Позній, РЕФОРМА
Програма інвесторської резидентської візи Нової Зеландії Active Investor Plus після зміни правил показала зростання інтересу з боку іноземного капіталу: станом на 19 січня 2026 року Immigration New Zealand отримала 532 заявки, які охоплюють 1 709 заявників (з урахуванням членів сімей) і представляють 33 національності.
Згідно з даними INZ, мінімальний «потенціал» інвестицій за поданими заявками оцінюється в 3,16 млрд новозеландських доларів, при цьому 392 заявки вже отримали approval in principle (попереднє схвалення), а 159 заявок завершені видачею резидентських віз. Обсяг вже «закоммічених» інвестицій за виданими резидентськими візами становить 926,2 млн новозеландських доларів, причому більшість коштів направлялася в схвалені Invest New Zealand керовані фонди та облігації.
Найбільш активні заявники – громадяни США (201 заявка), далі йдуть Китай (86), Гонконг (69), Німеччина (37), Сінгапур і Тайвань (по 26). У статистиці також фігурують, зокрема, Велика Британія, Японія, Південна Корея, В’єтнам, Швейцарія, Нідерланди, а також Росія (3 заявки) і Україна (1 заявка).
Реформовані правила діють з 1 квітня 2025 року і передбачають дві категорії інвестування: Growth (мінімум NZD 5 млн на 3 роки, більш «активні» і ризиковані інструменти, включаючи керовані фонди і прямі інвестиції в бізнес) і Balanced (NZD 10 млн на 5 років, змішаний портфель з можливістю більш низькоризикових інструментів). У пакеті змін також зазначено зниження порогу інвестицій порівняно з попередніми налаштуваннями, скасування вимоги щодо англійської мови та пом’якшення деяких імміграційних умов для інвесторів, які обирають більш активні інвестиції.
