Business news from Ukraine

16 листопада у Брюсселі відбудеться Інвестиційний форум міста Києва-2023

16 листопада у Брюсселі відбудеться Інвестиційний форум міста Києва-2023, який цьогоріч буде сфокусований “на довгострокових стратегіях сталого відновлення та розвитку української столиці, а також її інтеграції у світовий економічний простір”, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації (КМДА).

“Форум відбудеться 16 листопада в Брюсселі та збере лідерів міст, європейських та українських політиків, провідних економістів, інвесторів та урбаністів”, – повідомила КМДА в середу з посиланням на департамент економіки та інвестицій, який є організатором заходу.

Як повідомляється, головна сесія форуму буде зосереджена на мінливому геополітичному ландшафті Європи, що змінюється, і зростаючій важливості мегаполісів. Учасники розглянуть виклики, пов’язані з конфліктами та війнами, підкреслять цінність сталого розвитку та відновлення постраждалих від війни громад. У її рамках відбудуться чотири панельні дискусії та дві секції щодо викликів і проблем як у воєнний, так і в повоєнний час.

У рамках Форуму також відбудеться дискусійна панель щодо інвестицій у трансформацію, зокрема щодо бізнес-екосистем та інноваційних кластерів.

“Окрему дискусію присвятять темі відновлення ментального здоров’я населення, соціальної інтеграції та адаптації ветеранів і людей, які постраждали від війн

,

Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну та Грузію в проведенні проєвропейських реформ

Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну і Грузію в проведенні проєвропейських реформ, йдеться в заяві, поширеній у п’ятницю за підсумками саміту ЄС.

“Євросоюз продовжить тісно співпрацювати з Україною, Молдовою та Грузією і підтримувати їхні зусилля з проведення реформ на їхньому європейському шляху”, – наголошується в ній.

У заяві йдеться про те, що на засіданні також ухвалено рішення, що Брюссель підтримуватиме Молдову у розв’язанні проблем, з якими вона стикається через події в Україні.

У березні минулого року Грузія подала заявку на членство в ЄС, але наразі поки що не отримала статус кандидата.

У лютому 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі. У червні того самого року Рада ЄС надала Україні статус кандидата на вступ до союзу.

У червні 2022 року Молдова також отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

, , , ,

У Брюсселі поки що не ухвалили рішення про продовження заборони на ввезення до 5 країн українського зерна

За підсумками засідання координаційної платформи щодо українського експорту зернових будь-якого рішення – буде чи ні продовжено існуючу тимчасову заборону на ввезення зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, термін якої спливає 15 вересня, – ухвалено не було.

Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу після закінчення 9-го засідання спільної координаційної платформи, що відбулося під головуванням глави кабінету віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса пана Хагера, повідомила представник Європейської комісії Міріам Гарсія.

За її словами, у першій частині засідання участь взяли представники п’яти держав-членів, України, Республіки Молдова та Комісії. “Комісія представила останні прогнози ситуації на ринку щодо врожаю, торгівлі та цін. Країнам було запропоновано поділитися останньою інформацією. Платформа також обговорила, як збільшити ємність сховища і скоротити час перетину кордону. Нарешті, відбувся обмін думками щодо короткострокових дій з полегшення (функціонування) торговельних потоків і про шляхи підтримки транспорту”, – розповіла представниця ЄК про зміст першої частини засідання платформи.

Друга частина зустрічі, за словами Гарсії, в якій взяли участь представники Естонії, Латвії, Литви, Греції, Італії та Хорватії, була присвячена альтернативним маршрутам.

“У контексті цього засідання Комісія повідомила, що поки що не ухвалено рішення щодо превентивних заходів, поетапне скасування яких намічено на 15 вересня 2023 року. У будь-якому разі Платформа продовжить регулярно зустрічатися і стежити за імпортом зерна з України”, – констатувала представник Єврокомісії.

Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення тимчасово зупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.

, ,

Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів ЄС до СОТ – торгпред України

Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів Європейського Союзу до Світової організації торгівлі (СОТ), якщо вони не скасують обмежень на експорт її агропродукції після 15 вересня, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.

“З цілковитою повагою і вдячністю до Польщі, у разі введення будь-яких заборон після 15 вересня, Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до Світової організації торгівлі”, – сказав він.

Торгпред України наполягає, що ці обмеження порушують Угоду про вільну торгівлю, які діють між Україною та ЄС з 2014 року.

“Ми не маємо наміру негайно вживати заходів у відповідь, з огляду на дух дружби і солідарності між Україною та ЄС”, – пояснив Качка і додав, що системна загроза українським інтересам змусить Україну передати цю справу до СОТ.

Крім того, Качка повідомив виданню, що немає жодних доказів відхилення цін або значного збільшення поставок зерна, що виправдовують продовження обмежень на імпорт. Київ приєднався до “конструктивної співпраці” з Єврокомісією, п’ятьма країнами-членами ЄС, а також Молдовою, ключовим транзитним вузлом для українського експорту в ЄС.

“Ми отримали значну підтримку забезпечення кращого транзиту товарів через територію сусідніх країн-членів, включно з Польщею та Угорщиною. В останні два місяці ми значно просунулися у співпраці з Румунією щодо транспортування товарів з України”, – зазначив Качка.

Як повідомлялося, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив, якщо Брюссель не зможе вжити заходів проти Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії, які порушують торговельну угоду, Київ “залишає за собою вибір правових механізмів реагування”.

МЗС України зазначило, що Київ залишає за собою право ініціювати арбітражний розгляд відповідно до угоди про асоціацію з ЄС або звернутися до СОТ.

Джерело: https://www.politico.eu/article/ukraine-eu-wto-poland-hungary-grain-curbs/

, , ,

Європейські лідери в Брюсселі обговорять допомогу Україні та події в Росії

Дводенний саміт ЄС відкриється в четвер у Брюсселі.

“Ми ще рішучіше підтвердимо нашу прихильність підтримці України стільки, скільки буде потрібно, зокрема за допомогою стійкої фінансової та військової допомоги. Ми також повинні обговорити, як ще більше посилити міжнародну підтримку української формули миру”, – написав голова Європейської ради Шарль Мішель у листі-запрошенні главам держав і урядів країн ЄС на європейську зустріч у верхах.

На засіданні Євроради у зв’язку з обговоренням України може бути порушена і тема останніх подій у Росії. Під час підготовки саміту це питання не порушували, тому “великих очікувань” від його розгляду немає, повідомив журналістам високопосадовець ЄС, який коментував їм порядок денний на умові анонімності напередодні зустрічі.

Водночас джерело сказало, що ЄС продовжить роботу над тим, як використовувати заморожені російські активи з метою допомоги у відновленні України. Однак, підкреслило воно, це складне і неоднозначне питання.

“Будуть дебати. Не знаю, яким буде підсумок. У будь-якому разі тема дуже суперечлива, дуже технічна, і є ціла серія побічних ефектів”, – продовжив функціонер ЄС.

За його словами, розв’язання цього завдання вимагає обережності та узгодження з країнами G7, оскільки “це здається простим, але є ціла низка наслідків”.

“Ми не можемо робити все, що захочемо. Не можна взяти (чужі) гроші і покласти їх у свій гаманець. Ми дотримуємося принципів правової держави. Коли заморожують активи, треба мати можливість повернути їх, щойно припиниться інкримінована поведінка. Таким чином, треба бути в змозі повернути ці гроші: весь авуар і відсотки на нього”, – пояснило високопоставлене джерело.

“Ось чому це складно”, – зазначило воно, додавши, що такі санкції – це сигнал усім, включно з інвесторами, і деякі інвестори поставлять собі запитання, що може бути з їхніми коштами, якщо вони потраплять до санкційного списку. “Тобто треба думати про побічні ефекти цих заходів”, – заявив співрозмовник журналістів.

Єврочиновник вказав на юридичні складнощі цієї проблеми, пояснивши, що можна ухвалити непродумане рішення, а потім підуть судові позови, і це суперечило б бажаній меті.

Мішель у своєму посланні керівникам країн ЄС також повідомив: “Нашій зустрічі передуватиме обід із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, з яким ми можемо обмінятися думками щодо питань глобальної та європейської безпеки”.

Глава Євроради нагадав, що 2022 року у Версалі лідери держав-членів ЄС “вирішили взяти на себе більшу відповідальність за європейську безпеку та оборону”. Тепер, вважає він, “настав час оцінити, чого ми досягли, і обговорити, як прискорити нашу роботу, щоб виконати взяті на себе зобов’язання”.

На засіданні Європейської ради відбудеться обмін думками про економічне становище союзу. “Я хотів би, щоб ми оцінили прогрес у підвищенні нашої конкурентоспроможності, зміцненні нашої економічної бази та підвищенні нашої економічної безпеки і стійкості, обміркувавши подальші дії, які можуть знадобитися”, – написав Мішель у листі-запрошенні.

Лідери ЄС розглянуть міграційну ситуацію. Згадавши нещодавню трагічну корабельну аварію з мігрантами в Середземному морі, голова Євроради назвав це “суворим нагадуванням про те, що необхідно продовжувати невпинно працювати над вирішенням європейської міграційної проблеми”.

Глави держав і урядів країн ЄС знову звернуть свою увагу на КНР. “Що стосується Китаю, ми дамо додаткові вказівки після наших дебатів у жовтні та дебатів, проведених міністрами закордонних справ у травні. Це буде можливість підтвердити нашу єдину позицію щодо Китаю”, – зазначив Мішель.

Він перерахував ще низку питань зовнішньої політики, які, на його думку, заслуговують на увагу вищого керівництва Євросоюзу. Це майбутній саміт Європейський союз – Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського басейну, відносини ЄС з партнерами в країнах південного сусідства і події на Західних Балканах.

, ,

Брюссель реалізовує проект відвідування пацієнтами музеїв за рекомендаціями лікарів

Муніципалітет Брюсселя разом із столичною лікарнею ім. Брюгмана реалізує у тестовому режимі проект відвідування пацієнтами музеїв за рекомендаціями лікарів. Перші півроку вхідні квитки таких відвідувачів оплачує міська влада.

Пацієнти денного психіатричного стаціонару лікарні можуть отримати «музейний рецепт», якщо лікар вважатиме, що екскурсія такого роду вплине на психічний стан людини, яка проходить лікування.

«З появою коронавірусу ми ще краще зрозуміли, наскільки важливий психічний добробут. Проект має подвійну мету: сприяти доступу до культури для вразливої ​​категорії публіки та мати додатковий інструмент у рамках терапевтичного спостереження», – пояснює представник з культури брюссельської муніципальної ради Дельфін Уба.

У «музейному рецепті» вказується, який музей пацієнт хоче відвідати і скільки людей – членів сім’ї чи інших осіб – його супроводжуватиме. Лікар має офіційно підписати рецепт. Місто Брюссель оплачує вхідні квитки для пацієнта і до трьох осіб, які його супроводжують.

, , , ,