Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку (Foire du Livre de Bruxelles), який відбудеться з 26 по 29 березня у Бельгії, повідомляє Український інститут книги (УІК).
“Україна вдруге братиме участь в цій події, цьогоріч – як учасниця колективного стенду Мережі європейських інститутів культури EUNIC. У книгарні стенду (Librairie européenne) будуть представлені українські видання. А в п’ятницю, 27 березня, відбудеться розмова про різні рівні “перекладу” українського досвіду – між військовими і цивільними, посттоталітарним Сходом і Заходом, мовами культури та політики, – а також про те, як осмислювати власну історію для міжнародної аудиторії”, – йдеться в повідомленні УІК.
Зазначається, що 27 березня, 14:00-15:00, на локації Place à l’Europe відбудеться публічна розмова французькою мовою “Traduire le present, défier le futur”. Учасники та учасниці події: ветеран, письменник, перекладач Павло Матюша; журналістка, письменниця (Грузія), лауреатка Літературної премії Європейського союзу-2025 Теа Топурія; радниця з міжнародної політики Президента Європейської ради, дипломатка Мерилін Джозефсон; куратор програм та міжнародних проєктів Літературної платформи “Фронтера” Микита Москалюк (модератор).
Серед учасників Брюссельського книжкового ярмарку: польський автор Анджей Сапковський (“Відьмак”), французький прозаїк і драматург Філіпп Бессон (“Припини свої вигадки”), бельгійські письменниці Амелі Нотомб та Каролін Ламарш (фіналістка Ґонкурівської премії) і багато інших.
Як повідомлялося, Україна приймає участь у Лондонському книжковому ярмарку (The London Book Fair), який відбувається із 10 по 12 березня. У межах національного стенда свої книги представляють 12 видавництв та літературна агенція.
Україна візьме участь у Лейпцизькому книжковому ярмарку, який відбудеться із 19 по 22 березня.
В 2025 році український національний стенд в межах Лондонського книжкового ярмароку був представлений 14 українськими видавницями та літературними агенціями, 199 найменуваннями українських видань.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на своїй сторінці у Facebook написав 12 пунктів очікувань угорського народу від Брюсселя, серед них – «союз, але без України». Наводимо перелічені в дописі пункти:
– хочемо Європу націй;
– хочемо рівності перед законом для всіх держав-членів;
– поверніть країнам-членам незаконно відібрані повноваження;
– національний суверенітет, сильне право вето для національних урядів;
– виключити агентів Сороса з Єврокомісії, а корумпованих лобістів – з Європарламенту;
– майбутнє наших онуків не варто закладати в борг;
– не заважати нашій Національній гвардії захищати наші кордони. Не приймати мігрантів, забрати від нас нелегалів;
– «корумповані» долари і євро не повинні потрапляти в країни-члени ЄС;
– заборонити «неприродне» перевиховання наших дітей;
– хочемо захистити християнську спадщину Європи;
– вимагаємо миру в Європі;
– Союз, але без України.
Чотири країни ЄС – Литва, Чехія, Латвія та Естонія – пропонують Брюсселю заборонити ввезення з Росії відходів і брухту чорних металів, міді та алюмінію.
Таку пропозицію було презентовано на засіданні Ради з питань довкілля Європейського союзу, що відбулося 25 березня, повідомило міністерство довкілля Литви.
“Литва пропонує Європейській комісії оцінити всі можливості на рівні ЄС і внести пропозицію щодо зупинення імпорту відходів із Росії до ЄС або дозволити державам-членам вживати односторонніх обмежувальних заходів. Ми вважаємо, що такий імпорт сприяє фінансуванню війни Росії проти України і має бути припинений”, – заявила на засіданні ради заступник постійного представника Литви при ЄС, посол Юрга Каспутене.
За даними міністерства довкілля, у 2022-2023 рр. з РФ до ЄС було імпортовано відходів і брухту чорних металів, міді та алюмінію на суму понад 118 млн євро. Більша частина цього імпорту йде через Литву.
За даними міністерства, транскордонне транспортування відходів регулюється Базельською конвенцією та Положенням про транспортування відходів, тому окремі держави-члени не можуть в односторонньому порядку забороняти або обмежувати такий імпорт.
16 листопада у Брюсселі відбудеться Інвестиційний форум міста Києва-2023, який цьогоріч буде сфокусований “на довгострокових стратегіях сталого відновлення та розвитку української столиці, а також її інтеграції у світовий економічний простір”, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації (КМДА).
“Форум відбудеться 16 листопада в Брюсселі та збере лідерів міст, європейських та українських політиків, провідних економістів, інвесторів та урбаністів”, – повідомила КМДА в середу з посиланням на департамент економіки та інвестицій, який є організатором заходу.
Як повідомляється, головна сесія форуму буде зосереджена на мінливому геополітичному ландшафті Європи, що змінюється, і зростаючій важливості мегаполісів. Учасники розглянуть виклики, пов’язані з конфліктами та війнами, підкреслять цінність сталого розвитку та відновлення постраждалих від війни громад. У її рамках відбудуться чотири панельні дискусії та дві секції щодо викликів і проблем як у воєнний, так і в повоєнний час.
У рамках Форуму також відбудеться дискусійна панель щодо інвестицій у трансформацію, зокрема щодо бізнес-екосистем та інноваційних кластерів.
“Окрему дискусію присвятять темі відновлення ментального здоров’я населення, соціальної інтеграції та адаптації ветеранів і людей, які постраждали від війн
Брюссель продовжить підтримувати Молдову, Україну і Грузію в проведенні проєвропейських реформ, йдеться в заяві, поширеній у п’ятницю за підсумками саміту ЄС.
“Євросоюз продовжить тісно співпрацювати з Україною, Молдовою та Грузією і підтримувати їхні зусилля з проведення реформ на їхньому європейському шляху”, – наголошується в ній.
У заяві йдеться про те, що на засіданні також ухвалено рішення, що Брюссель підтримуватиме Молдову у розв’язанні проблем, з якими вона стикається через події в Україні.
У березні минулого року Грузія подала заявку на членство в ЄС, але наразі поки що не отримала статус кандидата.
У лютому 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі. У червні того самого року Рада ЄС надала Україні статус кандидата на вступ до союзу.
У червні 2022 року Молдова також отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
За підсумками засідання координаційної платформи щодо українського експорту зернових будь-якого рішення – буде чи ні продовжено існуючу тимчасову заборону на ввезення зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, термін якої спливає 15 вересня, – ухвалено не було.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу після закінчення 9-го засідання спільної координаційної платформи, що відбулося під головуванням глави кабінету віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса пана Хагера, повідомила представник Європейської комісії Міріам Гарсія.
За її словами, у першій частині засідання участь взяли представники п’яти держав-членів, України, Республіки Молдова та Комісії. “Комісія представила останні прогнози ситуації на ринку щодо врожаю, торгівлі та цін. Країнам було запропоновано поділитися останньою інформацією. Платформа також обговорила, як збільшити ємність сховища і скоротити час перетину кордону. Нарешті, відбувся обмін думками щодо короткострокових дій з полегшення (функціонування) торговельних потоків і про шляхи підтримки транспорту”, – розповіла представниця ЄК про зміст першої частини засідання платформи.
Друга частина зустрічі, за словами Гарсії, в якій взяли участь представники Естонії, Латвії, Литви, Греції, Італії та Хорватії, була присвячена альтернативним маршрутам.
“У контексті цього засідання Комісія повідомила, що поки що не ухвалено рішення щодо превентивних заходів, поетапне скасування яких намічено на 15 вересня 2023 року. У будь-якому разі Платформа продовжить регулярно зустрічатися і стежити за імпортом зерна з України”, – констатувала представник Єврокомісії.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення тимчасово зупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
