Уряд Угорщини вилучив тростинний і буряковий цукор зі списку забороненої після 15 вересня 2023 року для імпорту української продукції, повідомляє Agroinform.hu.
Згідно з повідомленням, із постанови угорського уряду про заходи, пов’язані з транспортуванням деяких сільськогосподарських продуктів з України, якою після 15 вересня обмежувалося ввезення 24 найменувань українських агротоварів, вилучено рядок, у якому йшлося про тростинний і буряковий цукор, а також тверду сахарозу.
Рішення набуло чинності 10 жовтня.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку звернеться до міністрів сільського господарства та економіки країни з проханням затвердити спільне розпорядження про продовження заборони на імпорт української агропродукції на 30 днів, наводить RFI заяву глави румунського уряду.
Чолаку повідомив, що від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля чекає на пропозицію щодо ліцензування експорту зернових, які будуть обговорюватися.
Он добавил, что после решения Европейской комиссии не продлевать запрет на украинскую агропродукцию “ни один килограмм пшеницы не был импортирован в Румынию из Украины”.
“Если будут запросы на экспорт в Румынию, я обязательно попрошу министра аграрной политики и министра экономики принять совместный приказ о том, что сроком на 30 дней, пока все не выяснится, ограничения будут продлены. Повторяю: запросов нет, и хочу заверить аграриев, что такого, как было год назад, уже не будет”, – заверил Чолаку.
Как сообщалось, Европейская комиссия 15 сентября объявила, что не будет продлевать ограничения на импорт сельскохозяйственной продукции из Украины с некоторыми условиями, которые позволят избежать нового скачка зерна.
ЕК 2 мая ввела временное ограничение на импорт украинской сельхозпродукции, в частности, пшеницы, рапса, подсолнечника и кукурузы, в пять государств-членов ЕС – Польшу, Болгарию, Венгрию, Румынию и Словакию. Те утверждали, что украинское зерно бьет по их рынку и вредит фермерам. 5 июня ограничительные меры были пролонгированы до 15 сентября.
После снятия ограничений на импорт украинской агропродукции Польша, Венгрия и Словакия ввели односторонние запреты. Польша расширила список запрещенных к импорту продуктов за счет муки и круп. Венгрия довела этот список до 25 товарных позиций.
Угорщина сьогодні ухвалила рішення про продовження заборони на імпорт 24 видів аграрної продукції з України, що перебувають у національній юрисдикції, про це повідомив у п’ятницю на своїй сторінці у Facebook міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Міністр аргументував це захистом інтересів угорських фермерів.
Як повідомлялося, Єврокомісія не продовжила після 15 вересня заборону на експорт окремої агропродукції з України до п’яти країн, однак Польща вже також заявила про одностороннє її продовження.
За підсумками засідання координаційної платформи щодо українського експорту зернових будь-якого рішення – буде чи ні продовжено існуючу тимчасову заборону на ввезення зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, термін якої спливає 15 вересня, – ухвалено не було.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу після закінчення 9-го засідання спільної координаційної платформи, що відбулося під головуванням глави кабінету віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса пана Хагера, повідомила представник Європейської комісії Міріам Гарсія.
За її словами, у першій частині засідання участь взяли представники п’яти держав-членів, України, Республіки Молдова та Комісії. “Комісія представила останні прогнози ситуації на ринку щодо врожаю, торгівлі та цін. Країнам було запропоновано поділитися останньою інформацією. Платформа також обговорила, як збільшити ємність сховища і скоротити час перетину кордону. Нарешті, відбувся обмін думками щодо короткострокових дій з полегшення (функціонування) торговельних потоків і про шляхи підтримки транспорту”, – розповіла представниця ЄК про зміст першої частини засідання платформи.
Друга частина зустрічі, за словами Гарсії, в якій взяли участь представники Естонії, Латвії, Литви, Греції, Італії та Хорватії, була присвячена альтернативним маршрутам.
“У контексті цього засідання Комісія повідомила, що поки що не ухвалено рішення щодо превентивних заходів, поетапне скасування яких намічено на 15 вересня 2023 року. У будь-якому разі Платформа продовжить регулярно зустрічатися і стежити за імпортом зерна з України”, – констатувала представник Єврокомісії.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення тимчасово зупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Україні вигідна введена ЄС заборона на імпорт насіння соняшнику в п’ять сусідніх країн, оскільки вітчизняні олійноекстракційні заводи не забезпечені в достатній кількості сировиною і постійно відчувають її дефіцит, повідомив “Інтерфакс-Україна” генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук.
“До війни в Україні налічувалося 108 заводів із виробництва олії. Сумарно вони могли виробляти 24 млн тонн олії, з яких 10 млн тонн – соняшникової. Однак цим підприємствам ніколи не вдавалося працювати на повну потужність через брак сировини, яку Україна експортувала. У найкращі сезони олійноекстракційним заводам вдавалося отримати 19 млн тонн олії”, – пояснив голова галузевої асоціації.
Він повідомив, що раніше потенціал українських олійноекстракційних заводів давав змогу виробляти 40-50 тис. тонн олії на добу. Через військові дії в Україні перестали працювати близько десятка великих операторів, тому щодня заводи виробляють 35 тис. тонн олії.
Капшук нагадав, що “Укроліяпром” не перешкоджає експорту насіння соняшнику, але пропонує запровадити механізм додаткового збору, зокрема, квотування експорту.
“Зараз оптимальний момент для ухвалення урядом такого рішення. Подібний механізм принесе держбюджету близько 3 млрд грн, які можна буде спрямувати на виплату зарплат військовим”, – наголосив він і повідомив, що асоціація надіслала відповідні пропозиції прем’єр-міністру.
Коментуючи угоду Мінагрополітики України та Мінсільгоспу Болгарії про підписання меморандуму щодо соняшникової олії, Капшук розповів, що таке рішення спричинене нарощуванням Болгарією власного виробництва соняшникової олії.
За його інформацією, останніми роками в Болгарії кількість олійноекстракційних заводів збільшилася з 4 до 11. Минулого року болгарські переробники змогли придбати за доступними цінами українське насіння соняшнику і наростили виробництво олії до 250-300 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 150 тис. тонн.
“Їм потрібно реалізувати власний товар як на внутрішньому ринку, так і наростити його експорт”, – пояснив голова галузевої асоціації.
За словами Капшука, раніше Україна експортувала олію в 124 країни. Останніми роками географія експорту звужується і українська олія реалізується приблизно у 80 держав. Основними її покупцями є Індія, Китай, Європа та африканські країни.
Як позитивний приклад експорту на великі відстані глава “Укроліяпром” навів досвід ТДВ “Укроліяпродукт” (ТМ “Диканька”), яке налагодило авіапостачання постачання органічної соняшникової олії в Америку.
Водночас Капшук зазначив, що Україну активно витісняє з індійського ринку РФ, яка наростила виробництво соняшнику.
“Україні не вигідно експортувати олію на великі дистанції через високі ціни на фрахт. Тільки на поставках до Індії він сягає $370 (ймовірно, за тонну). Тому експорт у країни з високою чисельністю української діаспори нашим виробникам поки що не вигідний”, – зазначив він, наголосивши на важливості зберегти традиційні ринки збуту олії.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що в рішеннях низки країн, які заборонили імпорт українського зерна, “є політика”.
“Я вдячний сусідам, які нас підтримують, але якщо бути чесним, там є політика. У нас заблоковано Чорне море і нам необхідна допомога зброєю. Ми не можемо ризикувати відносинами з деякими країнами”, – сказав він у суботу в інтерв’ю італійським ЗМІ.
“І я розумію, що деякі політичні течії використовують цю ситуацію і підмовляють фермерів, щоб блокувати поставки зерна. Але вони не мають права блокувати транзит”, – сказав він.
“Ми вирішимо ці питання”, – наголосив Зеленський.
