Business news from Ukraine

Прем’єр-міністр України представив ключові елементи реформи митниці

Ситуацію на митниці можна істотно поліпшити за рік, здійснивши шість основних кроків, зокрема спільні бази з ЄС і спільні пункти пропуску, електронні черги, ротації, сканери та цифровізацію, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в п’ятницю.

“У мене є чітке розуміння, що потрібно робити зараз державі на митниці, і ми власне на цьому шляху перебуваємо. Я його озвучував, там 5-6 кроків. Перший – входження в систему спільної бази даних з ЄС”, – зазначив прем’єр.

Він пояснив, що це дасть змогу завантажити автомобіль у будь-якій точці Європи, взяти єдину митну декларацію і проїхати з нею транзитом через будь-який пункт пропуску в будь-яке місто в Україні та розмитнити за цією єдиною декларацією.

Шмигаль зазначив, що зараз Україна отримує доступ до окремих розділів цього реєстру, однак база митної вартості поки що залишається закритою.

“Зараз ми працюємо з Єврокомісією щодо політичного рішення про відкриття повного доступу до спільних реєстрів баз даних Європи, щоб на 99% унеможливити як елемент зловживання через митні механізми”, – наголосив прем’єр-міністр.

Другим кроком він назвав збільшення кількості пунктів пропуску зі спільним контролем і зі спільними базами даними, оскільки наразі залишився тільки один такий пункт пропуску, побудований до “Євро 2012” у Львівській області.

Третім елементом реформи, за словами Шмигаля, є ротація працівників. “Чому на митниці виникають спокуси? Тому що коли люди працюють довго на одному місці, виникає можливість бачити і домовлятися. Треба цю спокусу подолати”, – зазначив прем’єр.

Шмигаль наголосив, що важливим нововведенням будуть сканери, оскільки вони необхідні для впровадження п’ятого елемента – ризикоорієнтованої системи, що дасть змогу знизити частку вантажів, які підпадають під митний і прикордонний контроль, до 7%. Надійним експортерам та імпортерам достатньо буде перевірки машини тільки на сканері, щоб підтвердити відсутність наркотиків або мігрантів, пояснив глава уряду.

Шостим елементом прем’єр вказав діджиталізацію, а саме впровадження електронної черги. За його словами, впроваджений експеримент з електронною чергою в пункті Краковець є вдалим, і тепер держава планує поширити його на всі пункти.

“Усі ці підходи я б назвав “Шість елементів реформи митниці”. Вони всі прості, але практично виключать можливість взагалі корупційних впливів на митниці. Ми зараз над цим працюємо, є командне рішення. Це неможливо зробити за день або за місяць, але за рік можливо”, – пояснив Шмигаль.

Говорячи про кадрові рішення, він зазначив, що формально Держмитслужба перебуває у сфері повноважень Мінфіну. “Але не хочу і не можу покладати відповідальність на міністра фінансів, тому що це питання спільної відповідальності урядової команди”, – заявив прем’єр.

,

Розпочав роботу новий пропускний пункт на кордоні України та Румунії

За першу добу роботи пункту пропуску “Дяківці-Раковець” на в’їзд і на виїзд було оформлено 145 громадян, зокрема 85 громадян України, 56 громадян Румунії, 2 громадянина Італії та 2 громадян Молдови.

Як повідомляє в Телеграм голова Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк із посиланням на дані Державної прикордонної служби України, також за добу новий пункт перетнуло 50 одиниць транспортних засобів, зокрема 47 легкових автомобілів і 3 мікроавтобуси.

“Пункт пропуску працює цілодобово для пішохідного та автомобільного сполучення (включно з автобусами). За рішенням румунської сторони, пропуск вантажних автомобілів тимчасово не здійснюється”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, 10 лютого Запаранюк повідомив про початок роботи нового міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) на кордоні з Румунією “Дяківці-Раковець”. Реконструкцію пункту пропуску розпочали 2015 року в межах проєкту “Розвиток інфраструктури кордону між Україною та Румунією в межах програми “Україна-Румунія-Молдова (2007-2013)”. Потім роботи призупинили і відновили вже 2021 року.

Київська митниця оголосила тендер на страхування авто

Київська митниця 18 листопада оголосила тендер на страхування автотранспорту.

За даними системи електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість становить 32,263 тис. грн.

Документи на участь у тендері приймаються до 27 листопада.

, , , ,

Мінфін повідомив про перші вантажі в рамках “митного безвізу” України та ЄС

Конвенція про процедуру спільного транзиту (CCTP) або так званий “митний безвіз” для України запрацював у суботу: в країну та з неї вже прямують вантажі в рамках такої процедури, повідомило Міністерство фінансів.

“Сьогодні, 1 жовтня, для України набули чинності і для бізнесу відкрилася можливість міжнародного переміщення товарів із 35 іншими країнами-учасниками за одним транзитним документом”, – йдеться у прес-релізі.

Мінфін уточнив, що першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина: українські митники вже бачать транзитну декларацію Т1 в електронній транзитній системі NCTS та очікують на прибуття вантажівки.

В Україні також було оформлено першу транзиту декларації на виїзд із країни: по ній вантаж зараз йде через Польщу до Німеччини.

Наразі в системі також очікують прибуття товарів до митниці відправлення та інших декларацій, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції, зазначається у повідомленні.

Мінфін нагадав, що відповідно до “митного безвізу” для доставки вантажів з однієї країни до іншої подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та скорочує відповідні витрати для підприємств. Згідно з прогнозом Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Єврокомісії (DG TAXUD), Україна може увійти до десятки країн за кількістю оформлення транзитних декларацій.

«Митниця відповідає за контроль товарів. Ми в ЄС прагнемо менше часу для контролю витрачати на кордоні, а більше всередині країни. В Україні поки що більшість товарів їде без перевірки всередині країни – вся робота з контролю відбувається безпосередньо на кордоні. Тому на кордоні утворюються черги. NCTS вирішує більшу частину цієї проблеми: є можливість заздалегідь подати декларацію до системи після перевірки всередині країни поставити потрібні пломби, які визнаються у ЄС. Тоді на кордоні потрібен час лише на те, щоб прочитати номер штрих-коду, як це робиться у супермаркеті», – резюмував міжнародний експерт Програми управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.

, , , ,

Українська митниця попередила про поділ вантажівок по пунктах пропуску залежно від їхньої маси

Державна митна служба України попереджає громадян про внесення змін до організації руху вантажного транспорту на кордоні з Польщею залежно від його маси.

Наголошується, що пілотний проект запроваджується завдяки попереднім домовленостям між українською та польською сторонами, які стосувалися необхідності зміни організації руху вантажних транспортних засобів у пунктах пропуску на спільній ділянці кордону з 1 вересня 2022 року.

“В результаті подальшого офіційного погодження умов реалізації пілотного проекту щодо змін організації руху вантажного транспорту шляхом обміну дипломатичними нотами між Україною та Польщею узгоджено наступний формат: рух транспорту загальною масою до 7,5 тонн здійснюватиметься через пункти пропуску “Устилуг-Зосин”; “Грушев -Будоміж”; “Смільник-Кросценко”; “Угринів-Довгобичув”, – йдеться у повідомленні.

Водночас рух транспорту загальною масою понад 7,5 тонн здійснюватиметься через пункти пропуску “Рава-Руська – Хребенне”; “Краківець – Корчова”; “Шегіні – Медика”; “Ягодин – Дорогуськ”.

“При цьому пасажирські транспортні перевезення у зазначених пунктах пропуску залишаються без змін”, – наголошують у відомстві.

Там додають, що зазначені зміни в організації руху вантажного транспорту діятимуть у період з 1 вересня до 30 листопада 2022 року.

, , ,

ЗА 1-2 РОКИ УКРАЇНСЬКА МИТНИЦЯ ЗНАЧНО НАБЛИЗИТЬСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ, – МІЖНАРОДНИЙ ЕКСПЕРТ

Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив  під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.

«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці.  Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», –  підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.

Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.

«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.

Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».

Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.

Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».

«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.

, , , , , , , , , , , , , ,