Business news from Ukraine

Держмитслужба інформує про глобальний збій в роботі систем відстеження

Держмитслужба інформує про можливі проблеми при переміщенні товарів під процедурою спільного транзиту через глобальний збій роботи систем на рівні DG TAXUD

Держмитслужба отримала інформацію від DG TAXUD щодо глобального збою у роботі центральних додатків систем, включаючи NCTS, починаючи з 16:30 год. 28 березня 2024 року.

В результаті збою повідомлення до митниць транзиту та митниць призначення по деклараціях, які оформлялись після зазначеного часу, могли бути не доставлені іншим країнам-учасницям Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Станом на ранок 29 березня проблеми з обміном повідомленнями з іншими країнами в рамках NCTS все ще спостерігаються. Орієнтовні терміни повноцінного відновлення обміну повідомленнями з іншими країнами наразі невідомі.

Зважаючи на зазначене, компаніям, у разі відсутності інформації про переміщення товарів під процедурою спільного транзиту у митниці транзиту, по деклараціях, оформлених після 16:30 год. 28 березня 2024 року, рекомендується розглянути питання щодо відкриття нових декларацій в пункті пропуску суміжної сторони з відповідним ініціюванням скасування української Т1.

НОВИНА НА САЙТІ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ: https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/informuiemo-pro-mozhlivi-problemi-pri-peremishchenni-tovariv-pid-protseduroiu-spilnogo-tranzitu-cherez-globalnii-zbii-roboti-sistem-na-rivni-dg-taxud-1542#scrollTop=0

, ,

Держмитслужба попередила про перехід на електронну транзитну систему NCTS з 1 грудня

Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.

, , ,

ЗА 1-2 РОКИ УКРАЇНСЬКА МИТНИЦЯ ЗНАЧНО НАБЛИЗИТЬСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ, – МІЖНАРОДНИЙ ЕКСПЕРТ

Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив  під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.

«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці.  Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», –  підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.

Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.

«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.

Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».

Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.

Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».

«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.

, , , , , , , , , , , , , ,

ПРИЄДНАННЯ ДО КОНВЕНЦІЇ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ З ЄС ОЧІКУЄТЬСЯ В II КВ.-2022 – ПРЕДСТАВНИК ДЕРЖМИТСЛУЖБИ

Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.

Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.

Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.

“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.

Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.

Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.

, , , , , , , , , , , , , ,