Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування, який передбачає, зокрема, введення уповноважених осіб містобудівного контролю та страхування їхньої відповідальності.
Відповідний законопроєкт на засіданні у вівторок отримав 228 голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграм-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, він передбачає удосконалення питань щодо розроблення проєктної документації на будівництво та її експертизи, запровадження держреєстрації права на виконання будівельних робіт із використанням реєстру буддіяльності держреєстраторами, нотаріусами. Крім того, скасовується отримання дозвільної документації для отримання такого права.
Документ вводить поняття уповноважених осіб містконтролю, які підлягають реєстрації та страхуванню. Замовник будівництва зможе самостійно обрати орган містобудівного контролю. Також передбачається створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу при профільному міністерстві.
Органи місцевого самоврядування отримають функції нагляду за самовільним будівництвом.
Як повідомлялося, Верховна Рада 1 липня 2021 року ухвалила за основу в першому читанні законопроєкт №5655. Пізніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) після розгляду доопрацьованої редакції законопроєкту № 5655 про реформу містобудівної діяльності оцінило її як таку, що не узгоджується з антикорупційною стратегією, і рекомендує доопрацювати законопроєкт.
“Відповідно до Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки пріоритетними сферами для запровадження заходів із запобігання корупції визначено, зокрема, будівництво, земельні відносини та інфраструктуру. Проблемами в цій галузі визначено, серед іншого, недосконалість чинних інструментів контролю та недостатність прозорості процесів будівництва. За результатами розгляду доопрацьованої редакції проєкту закону було встановлено, що запропонована редакція не розв’язує окреслені проблеми, а отже не узгоджується з антикорупційною стратегією”, – повідомив заступник голови НАЗК Андрій Вишневецький у листі до профільного комітету Верховної Ради, з яким ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”.
Так, у зауваженнях і рекомендаціях НАЗК серед іншого зазначено, що законопроєктом №5655 не передбачено механізму усунення виявлених порушень законодавства, встановлених унаслідок здійснення нагляду, немає санкцій для об’єктів нагляду в разі встановлення порушень і не зазначено, як ці порушення мають бути усунуті. Також не передбачено процедури анулювання права на будівництво, отриманого на підставі поданих документів, що суперечать містобудівному законодавству. Тому пропонується передбачити процедуру припинення права на будівництво та анулювання дозвільних документів у разі виявлення органом нагляду правопорушень.
Законопроєкт № 5655 пропонує доповнити закон “Про регулювання містобудівної діяльності” новою ст. 383 і встановити, що об’єкт будівництва, який споруджено або споруджують із порушенням обмежень у використанні земель, не може вважатися об’єктом самочинного будівництва, якщо такі обмеження не зазначено в містобудівних умовах та обмеженнях та/або не внесено до Державного земельного кадастру.
“Зазначені обставини практично узаконюють будівництво з порушенням обмежень у використанні земель. Щодо наявності інформації про обмеження у використанні земель у Державному земельному кадастрі слід зазначити, що інформація, внесена до ДЗК, є неповною, перебуває у стані створення та може не містити даних про ту чи іншу земельну ділянку”, – йдеться у зауваженнях.
Водночас НАЗК рекомендує передбачити як підставу для відмови в наданні містобудівних умов і обмежень (МУО) невідповідність даних і відомостей з метою отримання МУО вимогам містобудівної документації, а під час розроблення проєктів і проведення експертизи встановлювати відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Крім цього НАЗК подало низку інших пропозицій.
Україна розпочинає реформу державної лісогосподарської галузі, в рамках якої всі 158 лісогосподарських підприємств країни об’єднуються в єдине державне спеціалізоване підприємство “Ліси України”, а нинішні 24 облуправління будуть укрупнені до дев’яти регіональних управлінь лісового та мисливського.
Як написав у Facebook голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, створення єдиної компанії повністю відповідає європейській практиці – досвіду країн Балтії, Польщі та інших країн. Також єдина компанія досягає кращих економічних результатів, більш ефективно залучає інвестиції та впроваджує нові технології за більш прозорих та стандартизованих бізнес-процесів.
“Надалі структура “Лісів України” має складатися з трьох рівнів: місцеві філії, регіональні офіси, центральний офіс. Нове підприємство сконцентрується на плануванні, координації та контролі якості робіт. Для виконання робіт на конкурсній основі залучатимуться зовнішні підрядники”, – написав голова. Держлісагентства у соцмережі.
Болоховець наголосив, що в рамках реформи відбудеться укрупнення – замість 24 обласних управлінь Держлісагентства утворюються дев’ять регіональних управлінь лісового та мисливського господарства, які будуть сформовані відповідно до лісорослинних зон, кількості лісокористувачів у регіоні та площі лісів.
За його даними, створення підприємства для управління всіма державними лісгоспами передбачено Державною стратегією управління лісами України до 2035 року. Крім того, єдина компанія з централізованим управлінням більш керована як час воєнного стану, так і в період післявоєнного відновлення економіки країни.
“Таким чином, в Україні, як і в більшості європейських країн, формується модель з двома незалежними вертикалями управління лісами. ДП “Ліси України” управляє, регіональні управління агентства впроваджують державну політику та контролюють діяльність лісокористувачів – як державних, так і всіх інших. Центральний офіс Держлісагентства координує взаємодію обох вертикалей управління, адже при трансформації системи дуже важливо зберігати її керованість”, – пояснив голова агентства.
Для проведення реформи зараз створюється спеціальна Комісія з реорганізації при Держлісагентстві, цей етап переформатування буде завершено до кінця 2022 року.
“Звертаю увагу, що ні ДП “Ліси України”, ні державне акціонерне товариство, яке планується створити в перспективі, не можуть бути об’єктами приватизації! Централізація управління не означає створення монополії чи монополіста. Навпаки, для малого та середнього бізнесу в регіонах відкриваються нові можливості “, – уточнив Болоховець у повідомленні.
Однією з умов реформи вказується також збереження робочих місць у галузі та обсягів податкових надходжень до місцевих бюджетів. Водночас відбудеться певний процес оптимізації – частина управлінців із місцевого рівня зможе перейти до регіональних офісів.
