Новий навчальний заклад освітньої мережі KAN Development архітектурно-інженерний колегіум А+ (АІК+) відкрився в Києві в понеділок. Як повідомили на відкритті АІК+ представники компанії, колегіум розрахований на 680 учнів. Площа будівлі становить 13,1 тис. кв. м, загальна площа навчального центру – 3,30 га, з яких 4 тис. кв. м. – зона укриття. – зона укриття. Навчальний заклад розташований на території житлового кварталу «Файна Таун» у Києві.
У компанії пояснили, що зазначений проєкт – це концептуальний навчально-виховний комплекс, що об’єднує дитсадок, початкову, середню школу, профільний ліцей і позашкільні заняття за напрямами інженерії, ІТ та архітектури.
У KAN додали, що безпосередньо в колегіум вкладено $23 млн, а будівництво кожного шкільного укриття обійшлося майже в 65 млн грн.
Станом на сьогодні KAN Development інвестував понад $100 млн у навчальні заклади.
АІК+ став 15-м навчальним закладом мережі А+, у якій у форматі повного дня навчаються 3 тис. дітей і викладають 700 педагогів.
Діяльність А+ розпочалася 2005 року з ініціативи Іванни Ніконової. До теперішнього часу освітня мережа А+ складається з трьох початкових шкіл, двох середніх, чотирьох дитсадків, трьох дитячих клубів, центру дистанційної освіти, спортивної та музичної шкіл і великого спектра позашкільних студій.
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 3,1 млрд грн придбали клієнти АТ «ОТП БАНК» – фізичні особи від початку 2024 року.
Кількість угод за перше півріччя становила 1897, що на 137% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Інвестиції в ОВДП у 2024 році здійснювалися двома шляхами: клієнти купували облігації напряму на аукціонах Міністерства фінансів через застосунок OTP Bank UA або з власного портфеля Банку, також за допомогою застосунку.
Протягом І і ІІ кварталів на аукціонах Міністерства фінансів було придбано цінні папери на загальну суму 2,8 млрд грн в еквіваленті.
Загальний обсяг продажів з портфеля Банку до кінця ІІ кварталу склав 305 млн грн в еквіваленті.
Нагадаємо, що послугу з купівлі ОВДП з власного портфеля у застосунку OTP Bank UA було запущено два місяці тому, наприкінці травня 2024 року.
«Інвестування в облігації внутрішньої державної позики – це не тільки можливість підтримати фінансову стабільність України в умовах війни, а й гарна нагода диверсифікувати свої заощадження і отримати додатковий дохід як у гривні, так і в іноземній валюті. При чому повернення коштів стовідсотково гарантується державою, тож це ще й надійність збереження заощаджень. Для наших клієнтів ми пропонуємо різні шляхи для інвестицій – вони можуть купувати ОВДП просто з аукціону, або у будь-який зручний час з портфеля Банку, з оптимальною ставкою, строком розміщення, в обраній валюті, 24/7», – зазначила product owner ОТП БАНК Валерія Овчарук.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення клієнти ОТП БАНК – фізичні особи інвестували в ОВДП понад 11,5 млрд грн в еквіваленті.
Дізнатися більше про інвестування в ОВДП через застосунок OTP Bank UA можна за посиланням.
Турецька Dalgakiran інвестувала 400 млн грн у запуск заводу з виробництва промислового енергетичного обладнання в Білогородці Київської області, ідеться в пресрелізі ТОВ «Далгакиран компресор Україна».
Проєкт будівництва було розпочато до початку широкомасштабної російської агресії, і зараз завдяки інвестиціям турецької сторони його вдалося завершити. Інвестиції у виробничий майданчик та офіс створять 50 нових робочих місць.
«Офіс і нове виробництво в Україні сприятиме розвитку підприємств у всіх галузях, надаючи їм змогу продовжувати господарську діяльність, заощаджувати кошти та ресурси», – зазначив директор “Далгакиран компресор Україна” В’ячеслав Дінков.
За його словами, у планах компанії – подальший розвиток і локалізація виробництва, розробка і постачання нового обладнання, необхідного для відновлення енергетики та промислового виробництва України.
Своєю чергою голова правління Dalgakiran Kompresör Аднан Далгакіран зазначив, що масштабування бізнесу в Україні є внеском у підтримку економіки та енергетики країни у важкий час. «В умовах відключення електроенергії наше обладнання здатне забезпечити безперервність бізнес-процесів і виробництва, дати можливість бізнесу продовжувати працювати, платити податки і давати українцям роботу», – сказав він.
«Далгакиран компресор Україна» – представництво турецької Dalgakiran, що спеціалізується на виробництві та обслуговуванні генераторного і компресорного обладнання, систем охолодження і промислових насосів.
Українське представництво реалізує обладнання та вдосконалює його під потреби національного споживача. Базове обладнання виробляється в Туреччині, де запроваджено повний цикл контролю якості, а також діє власне конструкторське бюро.
В Україні компанія працює вже 19 років, має представництва в 11 містах і понад сімдесят власних мобільних сервісних бригад.
Dalgakıran Kompresör, ІНВЕСТИЦІЇ, промислове енергообладнання, ТУРЕЧЧИНА
Мережа магазинів “М’ясний рай”, відома своїми високоякісними м’ясними виробами, оголошує про продаж активів та торгової марки. Пропозиція на відкриває нові можливості для інвесторів і підприємців, які прагнуть розвивати бізнес у сфері ритейлу.
Мережа “М’ясний рай” була заснована у 2017 році і швидко завоювала довіру клієнтів завдяки високій якості продукції та орієнтації на місцевих постачальників. Перший магазин було відкрито на бульварі Шевченка, після чого мережа постійно розширювалася, відкриваючи нові точки продажу. Протягом 2018-2022 років було відкрито та 8 магазинів. Загальний обсяг інвестицій у розвиток та підтримку бізнесу склав понад 700 000 доларів. Зараз “М’ясний рай” включає в себе три магазини, виробничий цех, кав’ярню та інтернет-магазин, що забезпечують широкий асортимент продукції для клієнтів.
Основні активи:
Переваги та перспективи
Мережа “М’ясний рай” пропонує унікальну можливість для інвесторів увійти на ринок продуктів харчування з готовим, добре налагодженим бізнесом.
Основні переваги:
Ця пропозиція на продаж є ідеальним варіантом для підприємців, які бажають інвестувати у стабільний і прибутковий бізнес з широкими перспективами розвитку. Детальна інформація – за телефоном +380 67 230 00 17.
БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЇ, КУПИТИ_БІЗНЕС, м'ясо, М’ЯСНИЙ_РАЙ, ТОРГІВЛЯ
ПрАТ «Юрія» (Черкаси), виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле», інвестувала в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в роботу нову лінію з виробництва глазурованих сирків, повідомив генеральний директор підприємства Андрій Табалов.
“Це одна з найбільших інвестицій підприємства у 2024 році в обсязі EUR 1,6 млн євро. Литовська автоматизована лінія «PAKMA» дасть змогу виробляти додаткові 4 тисячі сирків щогодини. І дасть змогу підвищити потужність виробництва глазурованих сирків на 40%. Ця масштабна інвестиція була запланована в рамках модернізації ПрАТ «Юрія» на 2024 рік і є свідомим рішенням у такий нелегкий для країни час, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле» 2023 року інвестував EUR1,5 млн в установку лінії «Тетрапак», щоб подвоїти виробництво ультрапастеризованого молока, яке має намір реалізовувати на внутрішньому ринку та експортувати.
Підприємство 2023 року отримало 46,773 млн грн чистого збитку порівняно з 85,34 млн грн чистого прибутку роком раніше. Дохід підприємства скоротився на 1,35% до 1,6 млрд грн, активи в 1,5 раза до 1,048 млрд грн, боргові зобов’язання на 24,7% до 1,279 млрд грн. При цьому чисельність персоналу зросла на 14 осіб до 913 співробітників.
ПрАТ «Юрія» – правонаступник Черкаського гормолокозаводу з проектною потужністю 25 тонн переробки сировини на день.
Компанія має дочірні підприємства «Юрія-2» – мережу фірмових магазинів і кіосків у Черкасах і «Юрія-транс» – автотранспортне підприємство, що доставляє сировину і матеріали на переробку, продукцію в торгові точки, а також надає інші транспортні послуги.
Сировинною зоною підприємства є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється в більш ніж 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Після атак на енергетичну інфраструктуру в березні-квітні Vodafone вирішив подвоїти заплановані на цей рік інвестиції в енергонезалежність. Враховуючи це рішення, компанія планує закупити додаткові генеруючі потужності та системи автономного енергозабезпечення на суму 438 млн грн. Загальні інвестиції в енергостійкість мережі у 2022-2024 роках перевищать 674 млн грн.
Vodafone спрямовує кошти на забезпечення об’єктів зв’язку батареями нового типу. Для підвищення надійності та збільшення часу автономного електропостачання базових станцій компанія вже придбала 13,5 тисяч акумуляторних батарей нового, літій-ферумного типу (LiFeРO4). Такі батареї набагато краще пристосовані до важких умов експлуатації при частих та тривалих відключеннях електропостачання. Додатково у 2024 році Vodafone планує закупити 4 612 таких батарей.
Крім того, Vodafone збільшить генеруючі потужності. Більше 1,5 тисяч вже базових станцій забезпечені електропостачанням за допомогою генераторних установок, включаючи власні стаціонарні та мобільні генератори, а також генераторні установки партнерів та клієнтів. Тільки за час війни компанія придбала близько 500 мобільних генераторів та необхідне для їх експлуатації допоміжне обладнання. У 2024 році кількість генеруючого обладнання різних типів збільшиться ще на 280 одиниць.
На сьогоднішній день більше 700 партнерських генераторів забезпечують роботу мережі під час відключень, і ця кількість постійно збільшується. Vodafone відкритий до подальшої співпраці – компанії, які мають дизель-генераторну установку і готові поділитись її потужностями, щоб забезпечити зв’язок для свого підприємства та інших абонентів у радіусі дії базової станції, можуть повідомити про це у листі на адресу no_blackout@vodafone.ua. Експерти Vodafone будуть раді обговорити деталі можливої співпраці.
Під час попередніх аварійних відключень компанія вже використала понад 1094 тон дизельного пального та бензину. Енергетики Vodafone також забезпечили достатній резерв дизельного пального та бензину, щоб згенерувати електроенергію для подальшої роботи мережі під час аварійних відключень електропостачання. Задля мінімізації ризиків нестачі певного виду палива та диверсифікації постачання палива, у тому числі за регіональним принципом, компанія збільшила кількість гуртових постачальників палива, з якими укладено відповідні договори та зроблено значні обсяги резерву палива.