Арабська рада України та Хмельницька обласна рада домовилися розвивати співпрацю регіону з країнами арабського світу, зокрема в економічній, інвестиційній та гуманітарній сферах.
Як повідомляє Мохаммад Фараджаллах генеральний секретар Арабської ради в Україні що голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк зустрілася з головою Комітету зовнішніх та дипломатичних відносин Арабської ради в Україні, радником Почесного генерального консула України в Сирії та представником мусульманської громади Хмельниччини Хусамом Раадом.
Сторони обговорили можливості розширення міжнародних зв’язків Хмельницької області та встановлення контактів із представниками бізнесу й громадських організацій арабських держав.
Окрему увагу було приділено перспективам залучення інвестицій, реалізації спільних проєктів, розвитку торговельно-економічного співробітництва та гуманітарним ініціативам.
Під час зустрічі також обговорювалися можливості презентації економічного та інвестиційного потенціалу Хмельницької області потенційним партнерам з арабських країн.
Арабська рада України заявила про готовність сприяти встановленню прямих контактів між представниками регіону та діловими колами арабських держав, а також підтримувати ініціативи, спрямовані на розвиток міжрегіонального та міжнародного співробітництва.
Сторони домовилися продовжити взаємодію та опрацювати конкретні напрями можливої співпраці.
Арабська рада України є громадською організацією, діяльність якої спрямована на розвиток відносин між Україною та арабськими країнами, зміцнення ділових, громадських, культурних і гуманітарних зв’язків.
АБУ АЛРУБ, АРАБСЬКА РАДА УКРАЇНИ, арабські країни, ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАБАЗЮК, співробітництво, УКРАЇНА, ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
Українська група компаній «Кобзаренко», один із виробників причіпної сільськогосподарської техніки, запустила новий виробничий майданчик у Ковелі Волинської області та планує до 2028 року довести його потужність приблизно до 350 машин на рік.
На підприємстві вироблятимуть техніку для роботи з рідкими добривами та іншими рідинами, зокрема машини для точного внесення добрив, розчинно-заправні станції та цистерни для транспортування води й рідких добрив. Перші одиниці обладнання на новому майданчику вже виготовлено.
Компанія має намір щорічно інвестувати в розвиток виробництва близько 40 млн грн. У міру виходу майданчика на заплановану потужність передбачається створення близько 100 нових робочих місць.
Запуск підприємства цікавий і з точки зору географії розвитку українського машинобудування. Основні виробничі потужності групи історично розташовані в Сумській області. Компанія також має майданчики в Липовій Долині та Ромнах, а за межами України працює її польський завод Kobzarenko Sp. z o.o., який виробляє техніку й одночасно виконує функції сервісного центру для європейського ринку.
При цьому компанія продовжує розширювати свою присутність у ЄС. У 2026 році «Кобзаренко» брала участь у галузевих виставках у Румунії, Чехії, Словенії та Польщі. Після виставки AGRA 2026 у Словенії виробник повідомив про переговори щодо розширення дилерської мережі в Австрії та пошуку нового партнера у Словенії.
Таким чином, компанія одночасно розвиває європейську мережу продажів і збільшує виробничі потужності в Україні.
Група «Кобзаренко» працює з 1993 року та спеціалізується на виробництві сільськогосподарської техніки, зокрема тракторних причепів, перевантажувачів зерна, цистерн, техніки для внесення добрив та іншого обладнання.
Джерело: офіційний сайт Kobzarenko.
агротехніка, ВИРОБНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, Кобзаренко, машинобудування
Чеська нафтогазова компанія MND розглядає можливість інвестувати щонайменше 60 млн доларів у проекти з видобутку вуглеводнів в Україні в рамках співпраці з групою «Нафтогаз».
«Нафтогаз» та MND підписали меморандум про потенційну співпрацю щодо трьох чинних угод про розподіл продукції між «Укргазвидобутком» та державою Україна. Документ було підписано в рамках Carpathian Eight Summit, повідомила група.
У разі реалізації домовленостей MND зможе взяти участь у розробці українських родовищ та залучити до проєктів власний капітал, технології та виробничий досвід.
Початковий обсяг інвестицій у рамках трьох угод може становити від 60 млн доларів. При цьому участь чеської компанії ще не є остаточно узгодженою — вона залежатиме від результатів відповідного конкурсного відбору.
«Нафтогаз» розглядає залучення міжнародних нафтогазових компаній як один із інструментів збільшення власного видобутку газу в умовах регулярних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Виконуючий обов’язки голови «Нафтогазу» Сергій Федоренко зазначив, що група зацікавлена в міжнародних партнерах, здатних привнести інвестиції, сучасні технології та практичний досвід.
У свою чергу генеральний директор енергетичного напрямку MND Group Яна Гамршмідова заявила, що компанія вже бере участь у підвищенні енергетичної стійкості України та має намір впроваджувати нові технології й створювати робочі місця.
MND представляє особливий інтерес як стратегічний інвестор, оскільки це не фінансова організація, а діюча європейська енергетична компанія з власною експертизою у розвідці та видобутку вуглеводнів.
Для України залучення такого партнера може означати не лише надходження іноземного капіталу, а й доступ до технологій розробки родовищ та управлінської експертизи європейського нафтогазового бізнесу.
Меморандум поки що не є остаточною інвестиційною угодою. Сторонам належить узгодити умови співпраці, а потенційна участь MND в угодах про розподіл продукції має пройти передбачені законодавством процедури.
Однак заявлений стартовий обсяг інвестицій від 60 млн доларів робить цю ініціативу одним із помітних нових проєктів за участю приватного європейського капіталу в українській видобувній галузі.
Компанія NovaSklo, що входить до складу української інвестиційної групи EFI Group, перейшла до чергового практичного етапу реалізації проєкту першого в Україні сучасного заводу флоат-скла вартістю близько 250 млн євро — компанія розпочала відбір генерального підрядника для будівництва підприємства.
Конкурс було оголошено 18 вересня 2026 року. NovaSklo шукає підрядника, здатного виконати повний комплекс будівельних робіт для великого промислового об’єкта.
Проєкт реалізується у Великій Димерці Київської області приблизно за 25 км від Києва. Згідно з матеріалами Міжнародної фінансової корпорації (IFC), майбутній завод розрахований на виробництво близько 800 тонн скла на добу. Підприємство випускатиме прозоре, особливо прозоре, енергоефективне скло з покриттями та загартоване скло.
IFC надає проекту консультаційну підтримку спільно з Японією. Корпорація вказує орієнтовну вартість підприємства на рівні €250 млн, а початок будівництва заплановано на кінець 2026 року з подальшим введенням підприємства в експлуатацію у 2028 році.
Міжнародна складова проєкту не обмежується фінансуванням та консультаціями IFC. Технологічним партнером NovaSklo виступає Pilkington Technology Management, що входить до японської NSG Group, одного з найбільших світових виробників архітектурного та автомобільного скла.
Фахівці NSG мають супроводжувати проєкт на етапах проєктування, будівництва та запуску виробничої лінії, включаючи оптимізацію технології, енергоефективність та системи промислової безпеки.
Після виходу на проєктну потужність підприємство має створити понад 300 робочих місць і стати першим великим українським виробництвом флоат-скла.
Економічний ефект проєкту може вийти значно за межі самого підприємства. Україна залишається залежною від імпортного листового скла, тоді як відновлення житла, комерційної нерухомості та інфраструктури в наступні роки здатне сформувати значний внутрішній попит.
Поява власного виробництва дозволить замістити частину імпорту та створити локальний сировинний і переробний ланцюжок для виробників вікон, фасадних систем, склопакетів та інших будівельних матеріалів.
Паралельно NovaSklo формує міжнародний ланцюжок поставок ще до запуску заводу. У червні 2026 року NovaSklo Trade уклала ексклюзивну угоду про дистрибуцію архітектурного скла Pilkington в Україні.
Таким чином, проєкт об’єднує український промисловий капітал, технології японської NSG Group, експертизу IFC та підтримку Японії і є одним із найбільших нових промислових проєктів, які зараз готуються до будівництва в Україні.
Українське агентство із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Агентство з сприяння експорту та інвестицій Азербайджану (AZPROMO) підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розширення інвестиційного співробітництва між двома країнами, про це повідомляє посольство України в Азербайджані.
Документ було підписано в Баку в рамках II Azerbaijan International Investment Forum виконавчим директором AZPROMO Юсіфом Абдуллаєвим та виконавчим директором UkraineInvest Мариною Хлистун, повідомляє посольство України в Азербайджані.
Сторони мають намір розвивати прямі контакти між бізнесом двох країн та створювати умови для реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Україна, зокрема, зацікавлена у залученні азербайджанського капіталу до проєктів відновлення країни. Серед потенційних напрямків співпраці називаються інфраструктура, енергетика, транспорт і логістика, аграрний сектор, промисловість і технології.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв відзначив роботу керівництва та команд AZPROMO й UkraineInvest щодо втілення стратегічного партнерства двох країн у конкретні спільні інвестиційні проєкти.
Підписання меморандуму підтвердило й AZPROMO. За даними азербайджанського агентства, документ між AZPROMO та UkraineInvest увійшов до пакету з 11 угод, підписаних під час міжнародного інвестиційного форуму.
Загалом угоди, укладені в рамках форуму, охоплюють будівництво та девелопмент, цифрову економіку, відновлювану енергетику, промисловість, сільське господарство, фармацевтику, фінанси, водне господарство, спорт та просування інвестицій.
II Azerbaijan International Investment Forum відбувся в Баку 25–26 вересня 2026 року під патронатом президента Азербайджану Ільхама Алієва. Організаторами виступили Міністерство економіки Азербайджану та AZPROMO у рамках стратегічного партнерства з The European House – Ambrosetti.
UkraineInvest є державним органом із залучення та підтримки інвестицій. Організація супроводжує іноземних та українських інвесторів, надає консультаційну, аналітичну та інформаційну підтримку та бере участь у просуванні інвестиційних проєктів України на міжнародних ринках.
UKRAINEINVEST, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, УКРАЇНА
У Угорщині з 1 січня 2027 року для частини нового житла ставка ПДВ може збільшитися з нинішніх пільгових 5% до стандартних 27%, що створить додатковий тиск на вартість квартир у новобудовах, повідомляють місцеві ЗМІ.
Чинна пільгова ставка 5% застосовується до нових квартир площею до 150 кв. м та одноквартирних житлових будинків площею до 300 кв. м, що відповідають встановленим вимогам. Згідно з офіційним роз’ясненням Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NAV), цей режим у нинішньому вигляді діє до 31 грудня 2026 року.
Після цього до об’єктів, які не відповідають умовам перехідного періоду, застосовуватиметься стандартна ставка ПДВ 27%.
Однак значна частина вже розпочатих проєктів зможе зберегти податкову пільгу до кінця 2030 року. Зокрема, ставка 5 % може застосовуватися після 31 грудня 2026 року, якщо необхідний дозвіл на будівництво набув остаточного статусу до кінця 2026 року. Перехідні положення передбачені також для проєктів, що реалізуються за процедурою повідомлення про будівництво.
У результаті на угорському ринку фактично можуть одночасно бути присутні новобудови з різним податковим навантаженням залежно від термінів запуску та юридичного статусу проєкту.
Потенційний вплив на вартість житла може бути суттєвим. Квартира вартістю 100 млн форинтів з урахуванням нинішнього ПДВ у розмірі 5% має ціну без податку близько 95,2 млн форинтів. При застосуванні до цієї ж бази ставки 27% підсумкова вартість сягнула б приблизно 121 млн форинтів. Теоретична різниця становить близько 21 млн форинтів, або приблизно 58 тис. євро.
При цьому фактичне зростання цін може виявитися меншим, оскільки забудовники в умовах ослаблення попиту можуть взяти частину додаткового податкового навантаження на себе.
На ринку вже спостерігається зниження активності покупців. За даними Національного банку Угорщини, у першому кварталі 2026 року кількість угод з нерухомістю зменшилася на 18% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. За оцінкою Duna House, у серпні було укладено близько 8,1 тис. угод з житловою нерухомістю — на 13,1% менше, ніж у липні, і на 29% менше, ніж роком раніше.
Водночас девелопери прискорюють підготовку нових проєктів. У першому півріччі 2026 року в Угорщині було видано дозволи та зареєстровано повідомлення на будівництво 16 588 житлових об’єктів, що на 29% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Зміна податкового режиму безпосередньо не стосується вторинного житла. Однак збільшення цінового розриву між новими проєктами з ПДВ 27%, об’єктами, що зберегли ставку 5%, та вторинним ринком може вплинути на структуру попиту та ціни на житло загалом.
Винятком залишаться певні нові квартири в офіційно визначених «ржавих зонах» (rust belt action areas): за умови дотримання встановлених умов для них пільгова ставка 5% продовжуватиме діяти й після 1 січня 2027 року.
