Міжнародна фінансова корпорація (МФК) інвестуватиме в капітал українських страхових компаній, що є потужним сигналом для українських страховиків і міжнародних компаній.
Про це йшлося на зустрічі керівництва Національного банку України з президентом Світового банку Аджаєм Бангою та керуючим директором з операційної діяльності Анною Бьєрде, повідомляється на сторінці НБУ у Facebook.
При цьому підкреслювалося, що додаткові можливості інвестицій будуть створюватися і за допомогою MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency), що дає гарантії для фінансування.
Крім того, на зустрічі обговорили подальшу фінансову підтримку України, посилення енергетичної безпеки та збільшення інвестиційного потенціалу країни шляхом впровадження нових фінансових інструментів.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.
Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.
Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.
На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.
У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.
Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.
На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.
Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.
“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.
Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.
Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.
У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.
“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси, підписувати угоди, а також надавати фінансові гарантійні інструменти для компаній, які планують вкладатись у заходи з відновлення України, заявляє прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
«Італія, як країна, готова також зробити свій внесок і почати вже зараз, і відбудовувати те, що було зруйновано, – дороги, мости, лікарні, всі ці будівлі», – сказала Мелоні на Конференції з відновлення України (URC2025) під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським заяви журналістам у Римі в четвер у Римі.
Вона зазначила, що Італія вже взяла під патронат Одесу щодо відновлення предметів культури та спадщини. “І ми хочемо навіть піти далі, ми хочемо розширити наш внесок: це енерго-, критична інфраструктура, транспорт, сільське господарство, також охорона здоров’я. Звичайно, я не буду зараз перераховувати всі ініціативи, але хочу нагадати, що ми дуже багато чого робимо, що є символічним щодо гуманітарної допомоги”, – сказала глава італійського уряду.
Мелоні також зазначила, що Італія допомагатиме в героїчному опорі Україні. “Ми робили це в різних сенсах, і ми будемо також робити це щодо промисловості, а також оборонного сектору та співпраці. Ми також про це говорили, і про це говорить низка угод, підписаних сьогодні, це центральна тема. І, звичайно, ми будемо продовжувати наші вкладення, адже ми розуміємо, наскільки важливо зробити все можливе, щоб Україна могла битися, давати відсіч, захищатися”, – повідомила вона.
За словами прем’єра Італії, мир в Україні має бути «тривалим, міцним, справедливим», зокрема завдяки засобам стримування.
Обсяги інвестицій у первинне житло в найближчі 2-3 роки зростатимуть до 15% щорічно, такий прогноз озвучила CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
“Ринок адаптувався до реалій воєнного часу, і ключові інвестори – зокрема українці, а для бізнес-класу – часто іноземці, дедалі частіше обирають новобудови як інструмент збереження і примноження капіталу. У найближчі 2-3 роки очікуємо, що обсяги інвестицій у первинне житло зростатимуть на 10-15% щорічно, активізується попит на прибуткову нерухомість і нерухомість бізнес-класу, а основну роль відіграватимуть довіра до бренду забудовника і безпека локації”, – повідомила Міхальова.
Вона констатувала конкуренцію з боку вторинного ринку, але не вважає її визначальною. Адже первинка конкурує не тільки більшим комфортом планувань і продуманістю інфраструктури, а й системно більш якісними рішеннями, насамперед безпечними та інклюзивними.
«Сучасні планування з ширшими дверними прорізами, просторими санвузлами, принципами інклюзивності, нові та надійні інженерні системи комунікацій, безпечна й надійна монолітно-каркасна технологія будівництва, енергоефективність, альтернативні способи енергозабезпечення», – перелічує переваги первинки Міхальова.
За оцінками експертів Alliance Novobud, незабаром спостерігатиметься дефіцит готового житла в сегменті столичного бізнес- і комфорт-класів. Причини різні: у бізнес-класі частину проєктів ще не відновлено або вони реалізуються з істотними затримками, у комфорт-класі – потенційний запит вищий за обсяг запуску нових проєктів.
“Щоб забезпечити максимальний захист інвесторів, ми реалізуємо в Alliance Novobud кілька ключових підходів, зокрема прозорість юридичної моделі, фінансову стабільність компанії, етапність будівництва та внутрішній контроль. Водночас продовжуємо адаптуватися до потреб ринку, пропонуючи інвесторам розстрочки, доступніші за банківські іпотеки”, – каже вона.
Згідно з даними порталу новобудов ЛУН, Alliance Novobud заснований у 2006 році, з 2010 року компанія здала в експлуатацію 37 будинків і паркінгів. За час повномасштабного вторгнення здано в експлуатацію 12 будинків на понад 1,3 тис. квартир у Броварах і в Києві. У процесі реалізації 9 будинків житлового комплексу Krona Park II у Броварах і проєкт преміального класу в столиці Montreal House.
Група «Датагруп-Volia-lifecell» (DVL) планує інвестувати в розвиток мережі енергоефективного інтернету GPON 1,5 млрд грн протягом трьох років, у 2025 році планує досягти проникнення технології до 60% у кожному місті, де проводиться модернізація.
«DVL продовжує розвивати і оптичну мережу, впроваджуючи GPON по всій території України. У цьому напрямку також маємо амбітні плани – у розвиток мережі GPON протягом трьох років компанія планує інвестувати 1,5 млрд грн… Наша мета по GPON до кінця 2025 року досягти проникнення до 60% в кожному місті, де проводимо масштабну модернізацію», – заявив технічний директор об’єднаної компанії “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Сергій Терещук в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що в темпах будівництва компанія залежить від зовнішніх факторів, зокрема від відновлення зруйнованої обстрілами інфраструктури, організації резервування ключових вузлів мережі для стабільності її роботи та можливості бронювання працівників.
За 2025 рік DVL планує побудувати мережу підключень для 300 тис. квартир. З цього обсягу станом на початок травня для 100 тис. вже побудували. З початку проекту в травні 2024 року технологією GPON було охоплено понад 270 тис. квартир (протягом одного року – ІФ-У).
«Ми говоримо про масштабну модернізацію мережі у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Дніпрі. А також додатково точково будуємо ще в 26 містах по всій Україні», – розповів Терещук.
Також DVL підключає до GPON базові станції. В рамках пілотного проекту, який компанія зараз реалізує, вона планує в 2025 році вийти на цифру близько 800 підключених до оптики сайтів. З них в рамках першої фази, під час якої рішення тестувалося, вже підключили 300 сайтів.
«Підключаємо GPON, підключаємо оптоволокна, які «Датагруп» має поруч з базовими станціями. У нас є перелік сайтів, на які потрібно подати додаткову ємність, щоб збільшити швидкість. І це перші кроки в підготовці до впровадження 5G», – сказав Терещук.
Датагруп-Volia-lifecell, енергоефективний інтернет, ІНВЕСТИЦІЇ
Університет «Київська школа економіки» (KSE) планує інвестувати $10 млн у внутрішню реконструкцію придбаного нещодавно за $18 млн «Гольф Клубу» на Оболоні в Києві, щоб створений на його базі кампус відповідав вимогам провідних світових університетів, повідомив президент KSE Тимофій Милованов.
«Близько $10 млн має піти на внутрішню реконструкцію, не зовнішню. Там треба все знести, поставити лабораторії, амфітеатри, мейкерспейси. … Наповнення самого кампусу, його начинка якісними та сучасними освітніми речами, такими, як у топових університетах, коштуватиме $10 млн», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Милованова, KSE відправляла команду дивитися в MIT (Massachusetts Institute of Technology – ІФ-У), що таке мейкерспейс.
«Це де студент має доступ до всіх сучасних роботів, лазерів, верстатів з програмним управлінням – до всього, що завгодно, щоб при наявності ідеї він або вона зробили прототип. Там має стояти все обладнання – від проекторів до аудиторій, має бути доступ до софтвера, який коштує грошей навіть для університетів«, – пояснив президент KSE».
Він додав, що планується відкрити ці мейкерспейси і для студентів інших «вишів».
Милованов нагадав, що перша будівля KSE в Києві на Шпака, 3, коштувала $2,5 млн і ще $2,5 млн пішло на ремонт: укриття, sleeping capsules, стелажі для бібліотеки, камери з AI, які дозволяють вести гібридні лекції, система безпеки, пожежна, сучасна вентиляція, батареї та генератори на випадок blackout.
Частина цього в «Гольф Клубі» вже є, але він був розрахований на невелику кількість людей, а не на кілька тисяч студентів, які тут працюватимуть, додав президент KSE. Серед іншого він вказав на дуже добре ізольовані підвали будівлі, де можна зробити укриття на всіх студентів і викладачів.
Він підкреслив, що дуже задоволений покупкою, тому що «Гольф Клуб» побудований дуже якісно, тому ціна угоди з урахуванням розташування дуже вигідна – $18 млн за 14,5 тис. кв. м площі плюс 5 гектарів землі в оренді.
«Навіть якщо не брати до уваги землю і місце біля Дніпра, то це по $1200 за кв. м! (…) Але зараз немає покупців. Якщо у людей буде $20 млн, вони в Індонезії готель собі куплять, а не в Україну інвестують. Думаю, що це просто фактор війни, і нам дуже пощастило – без війни це було б у рази дорожче», – вважає Милованов.
За його словами, в теорії перші студенти могли б користуватися реконструйованою будівлею вже в січні наступного року, хоча на практиці це може бути довше, в тому числі через існуючих орендарів, з якими KSE хотіло б вирішити питання без сварок.
«Але в «Гольф Клубі» дві будівлі. Одна з них стоїть порожня – там немає орендарів. Тому ми вже заходимо в неї з демонтажем на цьому тижні, і, можливо, вона запрацює раніше. Саме там будемо робити мейкерспейси, амфітеатри, інше значне перепланування», – повідомив президент KSE.
Він підкреслив, що університет буде зберігати спортивне призначення землі, яке передбачено орендним договором.
«Ми все будемо робити повністю за законом, тому гольф залишимо. Деякі хороші бізнесмени нам вже пишуть, як це можна поліпшити. Тому, може, і в цьому напрямку щось є», – сказав Милованов.
Водночас він повідомив, що на майбутнє KSE хотіла б розширити призначення земельної ділянки, щоб воно повністю відповідало університету, тому подаватиме офіційно всі документи до Київради.
«Це, думаю, займе 5-7 років. Але іншого шляху у нас немає, тому що ми американська компанія. Хоча мені місцеві девелопери кажуть: Тимофію, що ти цим займаєшся? Роби, що треба, а там порішаєш. Але ми так не робимо, ми американська компанія. Ми нічого так вирішувати не вміємо», – підкреслив він.
KSE – приватний університет і дослідницький центр, заснований в 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована в США. З 2022 року донори KSE направили понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проекти, в тому числі на розвиток університетської інфраструктури.
Гольф Клуб, ІНВЕСТИЦІЇ, Київська школа економіки, РЕКОНСТРУКЦІЯ
