171 підприємство та громада з 14 областей України скористались спрощеною процедурою зміни цільового призначення земельної ділянки с\г призначення на землі промисловості та енергетики для будівництва нових підприємств і електростанцій. Про це на Київському міжнародному економічному форумі повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він є автором закону, який скоротив тривалість зміни цільового призначення землі з 1-3 років до 1,5 місяців.
Рішення про зміну цільового призначення землі за спрощеною процедурою прийняті для будівництва об’єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництво енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промислового виробництва та індустріальних парків (26 ділянок), інших об’єктів (28 ділянок). Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
Загалом за спрощеною процедурою цільове призначення з с\г земель на землі промисловості та енергетики змінено для ділянок сумарною площею 1050 га. З них:
“Купівля землі і подальша зміна її цільового призначення тривалий час була одним з найбільш довготривалих і корупціоногенних етапів здійснення інвестицій в промисловість та енергетику. В середньому 2-3 роки бюрократії, корупції та приниження підприємців займала ця проста за своєю суттю процедура. Тепер ситуація змінилась. Спрощена процедура займає 1,5 – 2 місяці, дозволяє зекономити час та гроші на запуск нових виробництв. Але головне, інвестори, які наважуються будувати промислові чи енергетичні обʼєкти під час війни, відчувають краще ставлення з боку держави”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок застосовується для земель с\г призначення за межами населених пунктів, де немає розробленої містобудівної документації, для розміщення визначених законом об’єктів промисловості та енергетики:
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) інвестуватиме в капітал українських страхових компаній, що є потужним сигналом для українських страховиків і міжнародних компаній.
Про це йшлося на зустрічі керівництва Національного банку України з президентом Світового банку Аджаєм Бангою та керуючим директором з операційної діяльності Анною Бьєрде, повідомляється на сторінці НБУ у Facebook.
При цьому підкреслювалося, що додаткові можливості інвестицій будуть створюватися і за допомогою MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency), що дає гарантії для фінансування.
Крім того, на зустрічі обговорили подальшу фінансову підтримку України, посилення енергетичної безпеки та збільшення інвестиційного потенціалу країни шляхом впровадження нових фінансових інструментів.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.
Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.
Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.
На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.
У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.
Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.
На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.
Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.
“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.
Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.
Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.
У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.
“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси, підписувати угоди, а також надавати фінансові гарантійні інструменти для компаній, які планують вкладатись у заходи з відновлення України, заявляє прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
«Італія, як країна, готова також зробити свій внесок і почати вже зараз, і відбудовувати те, що було зруйновано, – дороги, мости, лікарні, всі ці будівлі», – сказала Мелоні на Конференції з відновлення України (URC2025) під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським заяви журналістам у Римі в четвер у Римі.
Вона зазначила, що Італія вже взяла під патронат Одесу щодо відновлення предметів культури та спадщини. “І ми хочемо навіть піти далі, ми хочемо розширити наш внесок: це енерго-, критична інфраструктура, транспорт, сільське господарство, також охорона здоров’я. Звичайно, я не буду зараз перераховувати всі ініціативи, але хочу нагадати, що ми дуже багато чого робимо, що є символічним щодо гуманітарної допомоги”, – сказала глава італійського уряду.
Мелоні також зазначила, що Італія допомагатиме в героїчному опорі Україні. “Ми робили це в різних сенсах, і ми будемо також робити це щодо промисловості, а також оборонного сектору та співпраці. Ми також про це говорили, і про це говорить низка угод, підписаних сьогодні, це центральна тема. І, звичайно, ми будемо продовжувати наші вкладення, адже ми розуміємо, наскільки важливо зробити все можливе, щоб Україна могла битися, давати відсіч, захищатися”, – повідомила вона.
За словами прем’єра Італії, мир в Україні має бути «тривалим, міцним, справедливим», зокрема завдяки засобам стримування.
Обсяги інвестицій у первинне житло в найближчі 2-3 роки зростатимуть до 15% щорічно, такий прогноз озвучила CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
“Ринок адаптувався до реалій воєнного часу, і ключові інвестори – зокрема українці, а для бізнес-класу – часто іноземці, дедалі частіше обирають новобудови як інструмент збереження і примноження капіталу. У найближчі 2-3 роки очікуємо, що обсяги інвестицій у первинне житло зростатимуть на 10-15% щорічно, активізується попит на прибуткову нерухомість і нерухомість бізнес-класу, а основну роль відіграватимуть довіра до бренду забудовника і безпека локації”, – повідомила Міхальова.
Вона констатувала конкуренцію з боку вторинного ринку, але не вважає її визначальною. Адже первинка конкурує не тільки більшим комфортом планувань і продуманістю інфраструктури, а й системно більш якісними рішеннями, насамперед безпечними та інклюзивними.
«Сучасні планування з ширшими дверними прорізами, просторими санвузлами, принципами інклюзивності, нові та надійні інженерні системи комунікацій, безпечна й надійна монолітно-каркасна технологія будівництва, енергоефективність, альтернативні способи енергозабезпечення», – перелічує переваги первинки Міхальова.
За оцінками експертів Alliance Novobud, незабаром спостерігатиметься дефіцит готового житла в сегменті столичного бізнес- і комфорт-класів. Причини різні: у бізнес-класі частину проєктів ще не відновлено або вони реалізуються з істотними затримками, у комфорт-класі – потенційний запит вищий за обсяг запуску нових проєктів.
“Щоб забезпечити максимальний захист інвесторів, ми реалізуємо в Alliance Novobud кілька ключових підходів, зокрема прозорість юридичної моделі, фінансову стабільність компанії, етапність будівництва та внутрішній контроль. Водночас продовжуємо адаптуватися до потреб ринку, пропонуючи інвесторам розстрочки, доступніші за банківські іпотеки”, – каже вона.
Згідно з даними порталу новобудов ЛУН, Alliance Novobud заснований у 2006 році, з 2010 року компанія здала в експлуатацію 37 будинків і паркінгів. За час повномасштабного вторгнення здано в експлуатацію 12 будинків на понад 1,3 тис. квартир у Броварах і в Києві. У процесі реалізації 9 будинків житлового комплексу Krona Park II у Броварах і проєкт преміального класу в столиці Montreal House.
Група «Датагруп-Volia-lifecell» (DVL) планує інвестувати в розвиток мережі енергоефективного інтернету GPON 1,5 млрд грн протягом трьох років, у 2025 році планує досягти проникнення технології до 60% у кожному місті, де проводиться модернізація.
«DVL продовжує розвивати і оптичну мережу, впроваджуючи GPON по всій території України. У цьому напрямку також маємо амбітні плани – у розвиток мережі GPON протягом трьох років компанія планує інвестувати 1,5 млрд грн… Наша мета по GPON до кінця 2025 року досягти проникнення до 60% в кожному місті, де проводимо масштабну модернізацію», – заявив технічний директор об’єднаної компанії “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Сергій Терещук в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що в темпах будівництва компанія залежить від зовнішніх факторів, зокрема від відновлення зруйнованої обстрілами інфраструктури, організації резервування ключових вузлів мережі для стабільності її роботи та можливості бронювання працівників.
За 2025 рік DVL планує побудувати мережу підключень для 300 тис. квартир. З цього обсягу станом на початок травня для 100 тис. вже побудували. З початку проекту в травні 2024 року технологією GPON було охоплено понад 270 тис. квартир (протягом одного року – ІФ-У).
«Ми говоримо про масштабну модернізацію мережі у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Дніпрі. А також додатково точково будуємо ще в 26 містах по всій Україні», – розповів Терещук.
Також DVL підключає до GPON базові станції. В рамках пілотного проекту, який компанія зараз реалізує, вона планує в 2025 році вийти на цифру близько 800 підключених до оптики сайтів. З них в рамках першої фази, під час якої рішення тестувалося, вже підключили 300 сайтів.
«Підключаємо GPON, підключаємо оптоволокна, які «Датагруп» має поруч з базовими станціями. У нас є перелік сайтів, на які потрібно подати додаткову ємність, щоб збільшити швидкість. І це перші кроки в підготовці до впровадження 5G», – сказав Терещук.
Датагруп-Volia-lifecell, енергоефективний інтернет, ІНВЕСТИЦІЇ
