Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України у першому півріччі 2025 року склали 1,87 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,4 трлн грн, це приблизно на 42% та 24% перевищує відповідні показники першого півріччя 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 43% – до 1,3 трлн грн, тоді як видатки – на 21%, до 1,87 трлн грн.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за перше півріччя цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 167,8 млрд грн проти 97,1 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 245,3 млрд грн (у першому півріччі 2024 року – 223,9 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 156,1 млрд грн за відшкодування 86,2 млрд грн (132,1 млрд грн за відшкодування 70,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 155,7 млрд грн (147,6 млрд грн), акцизного податку – 132,7 млрд грн (91,1 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 55,6 млрд грн (64,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 25,2 млрд грн (23,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 18,8 млрд грн (23,4 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.
Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн у першому півріччі 2024 року.
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-червні 2025 року зросли на 23% – до 314,6 млрд грн, у тому числі у червні – на 20%, до 57,4 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-червень 2025 року становили 856,2 млрд грн (746,9 млрд грн), або 87,0% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 232,5 млрд грн (242,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 44,7 млрд грн (72,92 млрд грн) – $642,0 млн та EUR388,8 млн ($1149,5 млн та EUR665,7 млн).
При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 111,7 млрд грн (164,2 млрд грн).
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $15,0 млрд ($12,8 млрд), у тому числі в рамках ERA – близько $11,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,44 млрд від МВФ та $0,24 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE) та “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE).
Платежі з погашення державного боргу за січень-червень 2025 року склали 322,4 млрд грн (259,1 млрд грн), або 97,6% плану, платежі з обслуговування – 179,85 млрд грн (132,8 млрд грн), або 73,9% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же час уряд вже запропонував парламенту збільшити видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Обсяг надходжень від акцизного податку з вироблених та ввезених товарів за січень-травень 2025 року досяг 69,7 млрд грн проти 46,9 млрд грн за аналогічний період торік, повідомив очільник Державної податкової служби (ДПС) Руслан Кравченко.
“За 5 місяців бюджет понад план вже отримав 11,3 млрд грн (+19,3% ). У травні 2025 року надійшло 15,3 млрд грн акцизного податку”, – зауважив він.
Кравченко пояснив, що перевиконання зумовлене зростанням імпорту підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів.
“Помітний результат дає і системний контроль за обігом підакцизних товарів”, – додав очільник ДПС.
Компанії-нерезиденти, що здійснюють постачання електронних послуг, торік задекларували 12,1 млрд грн ПДВ, з яких сплатили 11,2 млрд грн, що майже на 40% більше порівняно з показником 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі у неділю.
За його інформацією, кількість платників “податку на Google” зросла за рік на 29 осіб-нерезидентів — до 130, станом на 1 січня 2025 року.
“Відзвітувавшись за IV квартал 2024 року, надходження до бюджету у січні-лютому 2025 р. склали близько 3,5 млрд грн (EUR39,5 млн та $43,5 млн). Хочу зазначити, що тенденція йде тільки на збільшення, адже у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 1 млрд грн”, – навів дані голова комітету Ради.
Гетманцев зазначив, що лідерами декларування ПДВ за цифровими послугами у IV кварталі минулого року були Google, Apple, VALVE CORPORATION, ETSY, META platforms, WARGAMING GROUP, Sony та Netflix.
“До речі, платформами Болт та Uklon за 2024 рік нараховано податку близько EUR4,5 млн або 200 млн грн”, – підкресилив він.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2021 року ухвалила закон про “податок на Google”, який пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних технологічних компаній з українськими. Він, зокрема, передбачає, що міжнародні компанії, які працюють в інформаційному просторі України та заробляють на мережевій рекламі, платитимуть податки в Україні, включно з ПДВ.
Надходження від туризму можуть зрости удесятеро у разі ухвалення нового закону про туризм і забезпечення прозорості ринку, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів на звітній пресконференції.
“За п’ять років існування ДАРТ ми змогли досягти значної ефективності в системному розвитку та упорядкуванні правил української туристичної галузі, спільно з народними депутатами розробили закон «Про туризм», концепцію та першу чергу Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) і гармонізували взаємодію між учасниками. Незважаючи на війну, туризм сьогодні приносить близько 3 млрд грн до бюджету країни і створює нові ніші. Ці надходження можуть зрости удесятеро після ухвалення нового закону «Про туризм» і забезпечення прозорості цього ринку, зокрема подачі статистики щодо проживання туристів”, – повідомила вона.
Цей показник Олеськів пояснила розрахунками, заснованими на прикладі Славської громади, виходячи з рівня беззбитковості закладів (30% завантаженості – ІФ-У).
“Що якісніші дані отримує громада, то якісніше можна управляти цією сферою. Наприклад, певний сезон менш активний, тому громада може знизити туристичний збір і зробити більше промоції, щоб акціями залучати більше відвідувачів”, – пояснила вона.
За п’ять років, які Олеськів очолювала ДАРТ, надходження до держбюджету від туристичної галузі зросли з 1 млрд 852 млн грн 2020 року до 2 млрд 938 млн грн – 2024-го. За прогнозом Oxford Economics, зробленим на прохання ДАРТ, 2034 року туристична галузь країни може принести в бюджет держави до 598 млрд грн.
“Нам вдалося домогтися виключення Росії з Всесвітньої туристичної організації ООН, ми створили цілу нову нішу – маршрути пам’яті. Переорієнтували туризм з міжнародного на внутрішній і змогли зацікавити людей новими напрямками для відвідування. Нині існує цілком реальна і повністю готова стратегія розвитку галузі на наступні роки, а також професійне середовище, що демонструє єдність і високу активність взаємодії”, – каже вона.
Серед системних кроків зі створення сучасних правил управління галуззю – розроблено новий закон “Про туризм”, законопроєкти зі стимулювання інвестицій та розвитку галузі, нова система категоризації готелів, створено перше спільне комунальне підприємство у сфері туризму.
“На сьогодні створено першу чергу ЄТР, важливим елементом якої є розроблена фахівцями ДАРТ нова система категоризації, після ухвалення якої є сенс доопрацьовувати другу чергу ЄТР відповідно до нових критеріїв, що відповідають європейським”, – повідомила Олеськів.
Розробленим проєктом постанови до системи категоризації, окрім готелів від 1 до 5 зірок, додано сучасні формати (хостели, глемпінги, кемпінги тощо). Для всіх закладів розміщення передбачена добровільна реєстрація через онлайн-ресурси (адреса, базові документи, кількість місць тощо). Щодо категоризації, отримання зірок, то, на думку Олеськіва, їй, як того вимагає світова практика, мають бути передбачені перевірки відповідності критеріям на місці.
Олеськів сподівається, що і закон, і постанову про нову систему категоризації буде ухвалено цього року, що допоможе системному розвитку галузі, яка має потенціал стати драйвером розвитку економіки країни.
Гральний бізнес сплатив до державного бюджету майже 17 млрд грн податків у 2024 році, що перевищує минулорічний показник на 63% або 6,57 млрд грн, повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Телеграм-каналі в середу.
За його інформацією, найбільше надходжень від податку на доходи з азартних ігор – приблизно 10,5 млрд грн. На другому місці за обсягом надходжень ПДФО з виграшів – приблизно 4,8 млрд грн.
Окрім того, значну частку податкових надходжень складає військовий збір – приблизно 0,4 млрд, а також ПДФО з заробітної плати – понад 1 млрд грн. Решта припадає на податок на дохід від лотерей та податок на прибуток – їх сплачено менше 0,2 млрд грн.
Як повідомлялось, 6 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX щодо боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та удосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Закон передбачає ліквідацію КРАІЛ, заборону реклами азартних ігор (крім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік), удосконалення правил розрахунків, заборону дзвінків та СМС невизначеному колу осіб від організаторів ігор.
Надходження від інвестицій після закінчення воєнних дій можуть продовжитися, так вважають 74% опитаних українців, 16% у це не вірять і ще 10% не знають, як відповісти, свідчать результати дослідження Gradus Research професійної мобільності українців на тлі кризи людського капіталу.
Згідно з ним, 84% опитаних вірять у створення нових робочих місць після закінчення воєнних дій, 13% не вірять і ще 5% вагалися з відповіддю.
«Залучення на ринок праці літніх людей – ще один стрім, який зараз обговорюється широко в бізнес-спільноті. 70% людей пенсійного віку готові розглядати роботу після настання пенсії. Причина одна: пенсії малі, недостатні, люди готові працювати стільки, скільки зможуть», – повідомила засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк під час презентації дослідження на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
За її словами, основними бар’єрами, які є важливими для літніх людей, є обмежена кількість вакансій для них.
Щодо українців загалом, то більшість вважають зміну професії реальним кроком до поліпшення якості життя: понад 64% респондентів готові освоїти нову спеціальність, щоб залишитися конкурентоспроможними на ринку праці.
Крім того, 73% опитаних зазначили, що хоча б раз змінювали рід діяльності, 18% змінювали роботу більше трьох разів за останні три роки.
Більшість респондентів, які бажають змінити роботу в найближчий рік, воліють працевлаштуватися в Україні – 82%. Однак 9% розглядають можливість роботи за кордоном, що підкреслює важливість створення перспективних робочих місць усередині країни.
Найбільше значення для опитаних українців при виборі місця роботи має гідний рівень заробітної плати (67%), соціальний пакет (40%) та офіційне працевлаштування (40%), комфортні умови праці (39%).
Також 70% респондентів зазначили, що їхнім основним мотивом для зміни професії є можливість отримувати вищу заробітну плату. Серед інших важливих факторів – гнучкий графік роботи та гарантії працевлаштування після навчання. Це свідчить про прагнення українців до балансу між роботою та особистим життям.
Водночас серед основних бар’єрів, що ускладнюють опанування нової професії, опитані українці назвали високу вартість навчання (55%), складність набуття необхідних навичок (38%) і недостатній рівень навичок (34%).
Більшість опитаних громадян підтримують ідею, що жінки можуть працювати в традиційно «чоловічих» галузях (58%), проте бар’єри залишаються. Основними труднощами жінок у таких професіях є фізичні особливості професій (69%), складність поєднання роботи та сім’ї (43%), стереотипи (36%), нерівна оплата праці (30%) та відсутність відповідної інфраструктури (26%).
