Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у травні становили 151,6 млрд грн порівняно зі 154,6 млрд грн у квітні та 164,3 млрд грн у березні, такі оперативні дані (на 16:00 31 травня) повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті.
За його даними, у травні за лінією Державної податкової служби доходи відновилися до 99,8 млрд грн із 59,7 млрд грн у квітні, що дещо менше за 105,7 млрд грн у березні.
Уточнюється, що в травні надходження від податку на прибуток зросли до 42,0 млрд грн після падіння до 3,2 млрд грн у квітні, частково компенсованого разовим перерахуванням 38,64 млрд грн прибутку Нацбанком. Як повідомлялося, у березні та лютому податок на прибуток приносив до держбюджету понад 60 млрд грн щомісяця, проте частина його сплачувалася авансом.
Щодо інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у травні збільшилися до 17,3 млрд грн (16,5 млрд грн), рентна плата – до 5,8 млрд грн (5,5 млрд грн), а акцизний податок трохи скоротився – до 11,4 млрд грн (11,5 млрд грн).
Податок на додану вартість також знизився до 20,2 млрд грн (22,8 млрд грн): зібрано 32,8 млрд (34,8 млрд грн), відшкодовано – 12,7 млрд грн (12,0 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли в травні незначно скоротилися – до 48,4 млрд грн із 48,9 млрд грн у квітні.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, було перевищено на 8,6% (+12,0 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 6,6% (+6,2 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 12,1% (+5,2 млрд грн).
Водночас у квітні надходження до загального фонду держбюджету міжнародної допомоги у вигляді грантів були відсутні, тоді як у квітні вони становили 2,7 млрд грн, у березні – 3,1 млрд грн.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками травня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 227,4 млрд грн (у квітні – 200,8 млрд грн, у березні – 225,9 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 42,0 млрд грн (у квітні – 40,1 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати в травні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові витрати держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Міністр фінансів Сергій Марченко наприкінці травня оцінив потреби в додаткових військових витратах держбюджету-2024 у $5 млрд, тоді як, на думку глави парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, «експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп щонайменше удвічі більший за поточні оцінки 200 млрд грн ($5 млрд), недалекі від істини».
У зв’язку з цим наразі розглядаються можливості підвищення військового збору та податку на додану вартість, а також низки акцизів.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про макроекономіку в Україні та у світі, докладніше відео аналіз доступний тут –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Представники туристичної галузі сплатили до бюджету 616 млн 391 тис. грн у першому кварталі 2024 року, що на 61% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, коли до бюджету надійшло 383 млн 221 тис. грн, повідомили у пресслужбі Державного агентства з розвитку туризму (ДАРТ).
Водночас уточнюють, що до повномасштабного вторгнення, 2021 року, до держбюджету надійшло 629 млн 135 тис. грн.
“Надходження до бюджету за перший квартал поточного року чітко демонструють, що туризм не тільки адаптувався до непростих умов праці під час воєнного стану, а й розвивається – створює робочі місця та підтримує місцеві громади. Податки від туристичної галузі – це важлива частина економіки, яка зараз працює на підтримання нашої армії”, – зазначила голова ДАРТ Мар’яна Олеськів, чиї слова наведені у пресрелізі.
Агентство зазначило, що в січні-березні на 19% порівняно з першим кварталом роком раніше збільшилася загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю. Кількість юридичних осіб збільшилася на 6%, а фізичних – на 24%.
Найбільшу частку надходжень до держбюджету (64%) сплачено готелями – 395 млн 194 тис. грн. Це на 69% більше, ніж за аналогічний період 2023 року (233 млн 693 тис. грн) і на 32% більше за аналогічний період 2022 року (299 млн 782 тис. грн). У довоєнному 2021-му в січні-березні від готелів до скарбниці надійшла майже аналогічна сума – 394 млн 576 тис. грн.
Удвічі зросли податкові надходження від діяльності туристичних операторів – 88 млн 727 тис грн проти 44 млн 854 тис грн за аналогічний період минулого року. 2021 року від туроператорів до скарбниці держави надійшло 47 млн грн.
Крім цього, зросли податкові надходження і від діяльності туристичних агентств – 50 млн 330 тис. грн проти 33 млн 844 тис. грн за аналогічний період 2023 року і 46 млн 238 тис. грн у січні-березні-2021).
На 41% у 2024 році зросла частка сплаченого податку від діяльності турбаз і дитячих таборів відпочинку. До бюджету від цих засобів розміщення надійшло в першому кварталі 36 млн 180 тис. грн податку проти 25 млн 653 тис. грн за перші три місяці минулого року. Однак якщо порівнювати з аналогічним періодом 2021 року, то податкові надходження впали на 70% зі 119 млн 183 тис. грн.
Зафіксовано приріст сплачених податків від діяльності кемпінгів та стоянок для житлових автофургонів – 704 тис. грн. проти 499 тис. грн. Хоча порівняно з 2021 роком податки від діяльності цих засобів розміщення нижчі вдвічі, тоді до бюджету надійшло 1 млн 535 тис. грн.
АТ “Укразалізниця” (УЗ) не отримуватиме фінансування з держбюджету у 2024 році; водночас у 2023 році воно скоротилося у 2,4 раза порівняно з 2022 роком – до 4,179 млрд грн, випливає з презентації, представленої під час спілкування з журналістами головою правління УЗ Євгеном Лященком.
У 2022 році з держбюджету для УЗ було виділено 10,095 млрд грн. Кошти виділялися для безперебійного функціонування залізничного транспорту в умовах воєнного стану, а також для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури, ремонту тягового та рухомого складу, виплат заробітної плати, уточнили в УЗ.
Крім того, за рахунок виділених із держбюджету коштів було профінансовано проєктування та виконання робіт із відновлення залізничної колії європейського стандарту 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород із доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород. На ці цілі було спрямовано 6 млн грн. Ще майже 83 млн грн було використано як постоплату за партію пасажирських вагонів, поставлених у рамках укладеного у 2021 р. договору.
Із 4,179 млрд грн, отриманих із держбюджету 2023 року, 1,905 млрд грн становила передоплата за пасажирські вагони згідно з договором поставки від 2023 року, 1,736 млрд грн – постоплата за пасажирські вагони за договором поставки від 2021 року; 538 млн грн – фінансування інфраструктурних проєктів.
Крім того, частину коштів було спрямовано на реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II, Черкаси – ім. Тараса Шевченка; реконструкцію споруд з електрифікацією ділянки Васильків – Васильків II. Тараса Шевченка; реконструкцію залізничної колії на ділянці Держкордон – Мостиська II – Скнилів (м. Львів) з будівництвом нового терміналу на станції Скнилів; будівництво залізничного автомобільного мостового переходу через Дніпро в Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця.
АТ “НАЕК “Енергоатом” у 2023 році сплатив до державного бюджету понад 21 млрд грн податкових та інших платежів.
“Це на 1 млрд грн більше, ніж було спрямовано компанією до державного бюджету 2021 року, коли вона експлуатувала всі 15 енергоблоків АЕС”, – повідомила НАЕК у Телеграм.
Очільник “Енергоатому” Петра Котіна зазначив, що за обсягами сплати податків та інших платежів до державного бюджету у 2023 році компанії вдалося виконати свої зобов’язання, працюючи лише дев’ятьма енергоблоками на підконтрольній Україні території без тимчасово окупованої Запорізької АЕС з її шістьма енергоблоками-тисячниками.
Як повідомлялося, “Енергоатом” за перше півріччя 2023 року отримав 68 млрд грн доходів і сплатив майже 11 млрд грн податків до державного бюджету України.
До державного бюджету України в грудні надійшло $5 млрд зовнішнього фінансування, що вдвічі перевищує надходження за попередній місяць, більше ніж 11% загального обсягу фінансової допомоги становили грантові кошти на безповоротних умовах, повідомила прес-служба Міністерства фінансів у середу.
“Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення”, – зазначається в релізі.
За інформацією відомства, донорами в грудні 2023 року стали Японія – $2,2 млрд (пільгове фінансування і гранти), ЄС – $1,6 млрд (пільгове фінансування), Міжнародний валютний фонд (МВФ) – приблизно $900 млн (пільгове фінансування), Норвегія – $190 млн (грант), Німеччина – $55 млн (грант), США – $50 млн (грант), Швейцарія – $20 млн (грант) та Світовий банк (СБ) – $8 млн (пільгове фінансування).
Уточнюється, що Японія надала фінансування у вигляді двох грантів: один на $180 млн у межах проєкту СБ “Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE) і на $52,4 млн – через проєкт СБ “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE).
Також Японія профінансувала позики для двох проєктів СБ: $1,09 млрд – для “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) і $900 млн – для “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE).
“Кошти ЄС обсягом EUR 1,5 млрд є останнім траншем у рамках масштабної програми макрофінансової допомоги (МФД+) у EUR18 млрд на 2023 рік”, – наголосили в Мінфіні.
Як нагадали в міністерстві, МВФ надав Україні фінансування на суму близько $900 млн (663,9 млн СПЗ) унаслідок успішного другого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF) виконавчою радою МВФ.
Водночас, гранти від Норвегії, США та Швейцарії є частиною шостого додаткового фінансування в рамках проєкту PEACE in Ukraine. Своєю чергою грант на EUR50 млн від Німецького державного банку розвитку (KfW) було залучено в рамках Програми державної підтримки “Доступні кредити 5-7-9%”.
Мінфін уточнив, що пільгове фінансування від СБ на суму $8 млн є додатковим фінансуванням проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”.
Як повідомлялося, у листопаді цього року Мінфін залучив до держбюджету України близько $2 млрд, у жовтні – $2,8 млрд. Загалом, за 12 місяців 2023 року в Україну надійшло близько $42,4 млрд зовнішнього фінансування на невідкладні потреби держбюджету.
Україна 2023 року залучила $42 млрд зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дало змогу профінансувати всі необхідні видатки, насамперед сил безпеки та оборони…”, – сказав він на “Business Breakfeast c Володимиром Федориним” у середу.
Міністр висловив сподівання, що будуть виконані плани за доходами, хоча вказав, що у випадку митниці це “менш імовірно”.
Марченко зазначив, що Україна виконала свої зобов’язання за програмою розширеного фінансування з МВФ і макрофінансової допомоги ЄС.
Загалом він констатував, що виконання держбюджету 2023 року видалося набагато спокійнішим.
“Зараз менше турбує навіть не 2024 рік, а 2025”, – відповів глава Мінфіну на запитання про прогноз виконання бюджетних планів наступного року.
Він підкреслив, що необхідно залишатися в програмі з МВФ і домогтися відкриття Ukraine Facility від Євросоюзу, що на 50% розв’яже проблему 2025 року, пов’язану з великою невизначеністю, зокрема через вибори в країнах-партнерах.
За словами Марченка, Україна має вживати заходів для зниження залежності від зовнішніх партнерів.
“Ключ – узгодженість дій урядової команди в широкому сенсі цього слова”, – заявив він.
Як повідомлялося, раніше Марченко вказував, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних витрат держбюджету.
У 2022 році Україна залучила $32,1 млрд зовнішнього фінансування.
