Business news from Ukraine

“Енергоатом” сплатив до держбюджету понад 21 млрд грн

АТ “НАЕК “Енергоатом” у 2023 році сплатив до державного бюджету понад 21 млрд грн податкових та інших платежів.

“Це на 1 млрд грн більше, ніж було спрямовано компанією до державного бюджету 2021 року, коли вона експлуатувала всі 15 енергоблоків АЕС”, – повідомила НАЕК у Телеграм.

Очільник “Енергоатому” Петра Котіна зазначив, що за обсягами сплати податків та інших платежів до державного бюджету у 2023 році компанії вдалося виконати свої зобов’язання, працюючи лише дев’ятьма енергоблоками на підконтрольній Україні території без тимчасово окупованої Запорізької АЕС з її шістьма енергоблоками-тисячниками.

Як повідомлялося, “Енергоатом” за перше півріччя 2023 року отримав 68 млрд грн доходів і сплатив майже 11 млрд грн податків до державного бюджету України.

,

До держбюджету України в грудні надійшло $5 млрд зовнішнього фінансування

До державного бюджету України в грудні надійшло $5 млрд зовнішнього фінансування, що вдвічі перевищує надходження за попередній місяць, більше ніж 11% загального обсягу фінансової допомоги становили грантові кошти на безповоротних умовах, повідомила прес-служба Міністерства фінансів у середу.

“Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення”, – зазначається в релізі.

За інформацією відомства, донорами в грудні 2023 року стали Японія – $2,2 млрд (пільгове фінансування і гранти), ЄС – $1,6 млрд (пільгове фінансування), Міжнародний валютний фонд (МВФ) – приблизно $900 млн (пільгове фінансування), Норвегія – $190 млн (грант), Німеччина – $55 млн (грант), США – $50 млн (грант), Швейцарія – $20 млн (грант) та Світовий банк (СБ) – $8 млн (пільгове фінансування).

Уточнюється, що Японія надала фінансування у вигляді двох грантів: один на $180 млн у межах проєкту СБ “Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE) і на $52,4 млн – через проєкт СБ “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE).

Також Японія профінансувала позики для двох проєктів СБ: $1,09 млрд – для “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) і $900 млн – для “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE).

“Кошти ЄС обсягом EUR 1,5 млрд є останнім траншем у рамках масштабної програми макрофінансової допомоги (МФД+) у EUR18 млрд на 2023 рік”, – наголосили в Мінфіні.

Як нагадали в міністерстві, МВФ надав Україні фінансування на суму близько $900 млн (663,9 млн СПЗ) унаслідок успішного другого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF) виконавчою радою МВФ.

Водночас, гранти від Норвегії, США та Швейцарії є частиною шостого додаткового фінансування в рамках проєкту PEACE in Ukraine. Своєю чергою грант на EUR50 млн від Німецького державного банку розвитку (KfW) було залучено в рамках Програми державної підтримки “Доступні кредити 5-7-9%”.

Мінфін уточнив, що пільгове фінансування від СБ на суму $8 млн є додатковим фінансуванням проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”.

Як повідомлялося, у листопаді цього року Мінфін залучив до держбюджету України близько $2 млрд, у жовтні – $2,8 млрд. Загалом, за 12 місяців 2023 року в Україну надійшло близько $42,4 млрд зовнішнього фінансування на невідкладні потреби держбюджету.

Україна залучила $42 млрд зовнішнього фінансування на покриття дефіциту держбюджету

Україна 2023 року залучила $42 млрд зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

“Це дало змогу профінансувати всі необхідні видатки, насамперед сил безпеки та оборони…”, – сказав він на “Business Breakfeast c Володимиром Федориним” у середу.

Міністр висловив сподівання, що будуть виконані плани за доходами, хоча вказав, що у випадку митниці це “менш імовірно”.

Марченко зазначив, що Україна виконала свої зобов’язання за програмою розширеного фінансування з МВФ і макрофінансової допомоги ЄС.

Загалом він констатував, що виконання держбюджету 2023 року видалося набагато спокійнішим.

“Зараз менше турбує навіть не 2024 рік, а 2025”, – відповів глава Мінфіну на запитання про прогноз виконання бюджетних планів наступного року.

Він підкреслив, що необхідно залишатися в програмі з МВФ і домогтися відкриття Ukraine Facility від Євросоюзу, що на 50% розв’яже проблему 2025 року, пов’язану з великою невизначеністю, зокрема через вибори в країнах-партнерах.

За словами Марченка, Україна має вживати заходів для зниження залежності від зовнішніх партнерів.

“Ключ – узгодженість дій урядової команди в широкому сенсі цього слова”, – заявив він.

Як повідомлялося, раніше Марченко вказував, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних витрат держбюджету.

У 2022 році Україна залучила $32,1 млрд зовнішнього фінансування.

,

“Укргідроенерго” за 11 міс сплатило до держбюджету майже 8 млрд грн податків

ПрАТ “Укргідроенерго” за 11 місяців 2023 року сплатило 7,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів до державного бюджету, зокрема 2,2 млрд грн становили дивіденди.

Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, крім податків, пряма допомога ЗСУ протягом року становила понад 200 млн грн.

“В умовах протистояння агресору одне з головних завдань усіх підприємств, незалежно від форм власності, – повна та своєчасна сплата податків. Це насамперед додаткові кошти на стійкість ЗСУ, соціальну підтримку постраждалих внаслідок російської збройної агресії українців та відновлення нашої країни”, – підкреслили в “Укргідроенерго”.

, ,

Президент України підписав закон про держбюджет на 2024 рік

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2024 рік.

Як зазначається в картці відповідного законопроєкту №10000, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 листопада.

Як повідомлялося, 9 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10000 про державний бюджет на 2024 рік.

,

Мала приватизація держмайна принесла до держбюджету майже 4 млрд грн

Державний бюджет за рік після відновлення малої приватизації державного майна отримав завдяки їй 3,974 млрд грн, зокрема 3,6 млрд грн – за продані на онлайн-аукціонах у державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” об’єкти.

Згідно з пресрелізом системи в четвер, ще 74 млн грн становили гарантійні внески від учасників, які відмовилися укладати угоди за підсумками торгів, і близько 300 млн грн – ПДВ.

Зазначається, що нових власників з моменту першого після паузи аукціону знайшли 405 державних об’єктів малої приватизації, а найбільшими продажами стали: готель “Ермітаж” – 311 млн грн, “Укроборонресурси” – 211 млн грн, “Рівноторф” – 205 млн грн, Усть-Дунайський порт – 201 млн грн, Львівський ювелірний завод – 185 млн грн і Марилівський спиртзавод – 150 млн грн.

“Прозорро.Продажі” уточнили, що приватизація ще 27 об’єктів за результатами онлайн-аукціонів на етапі укладення договорів. За підсумками укладення цих угод очікується надходження до держбюджету ще 200 млн грн.

Як зазначає система, більшість успішних приватизаційних торгів (83%) відбуваються з покроковим збільшенням ціни, тобто як англійські аукціони, а за підсумками торгів стартова ціна об’єктів у середньому зростає втричі.

За даними “Прозорро.Продажі”, на її аукціонах три з п’яти державних об’єктів реалізуються з першого разу, а решту активів продають на повторних торгах, проведення яких передбачено законодавством.

Зазначається, що за рік після перезапуску приватизації на е-аукціонах за право придбати державну власність боролися вже понад 2,4 тис. учасників, або в середньому чотири учасники на аукціоні, тоді як до війни їх у середньому було троє.

Найбільша конкуренція була за нежитлові приміщення загальною площею майже 310 кв. м в Ужгороді – близько півсотні учасників, за готель “Ермітаж” конкурувало 39 осіб, а за окреме майно “Укрспирту” в Тернопільській області – 29.

“Підсумки року приватизації держмайна, які ми бачимо сьогодні в системі, підтверджують: інструмент онлайн-аукціонів дає змогу державі та громадам ефективно управляти своїм майном, а бізнесу знаходити потрібні об’єкти”, – підсумував СЕО “Прозорро.Продажі” Сергій Бут.

АТ “Прозорро.Продажі”, що є адміністратором системи онлайн-аукціонів, додає, що мала приватизація комунального майна від початку повномасштабної війни 24 лютого принесла громадам понад 613 млн грн за рахунок продажу 515 об’єктів.

Як повідомлялося, 19 вересня 2022 року відбувся перший після взятої на початку війни паузи онлайн-аукціон із продажу державного майна відповідно до закону №2468-IX, який розблокував і спростив приватизацію держмайна під час воєнного стану.

З 2018 року і до останнього часу на онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі” Фонд держмайна України та товариства виставляють об’єкти малої приватизації балансовою вартістю до 250 млн грн. Однак нещодавно Верховна Рада розблокувала і велику приватизацію, дозволивши проводити її через “Прозорро.Продажі”.

, ,