Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Астерс» очолив рейтинг юридичних компаній України за доходом у першому півріччі 2026 року – Experts Club

Як підрахував аналітичний центр Experts Club на підставі даних від Опендатабот, сумарний дохід десяти найбільших компаній за перше півріччя 2026 року склав близько 1,83 млрд грн. Роком раніше їхній сукупний дохід становив близько 1,28 млрд грн. Таким чином, виручка топ-10 зросла приблизно на 43%.

 Місце Компанія Дохід 2026, млн грн Зміна за рік
1 Астерс 476,8 +18,7%
2 Екво 234,9 +132,5%
3 Авеллум Партнерс 192,4 +113,9%
4 Саєнко Харенко 176,4 +18,6%
5 Сіемес Камерон Маккенна Елелсі 172,5 +56,6%
6 Саєнко Харенко Україна 134,4 +105,9%
7 Адер Хабер 125,6 +32,9%
8 Василь Кісіль і партнери 112,5 +15,3%
9 Кінстеллар Україна 101,6 -1,3%
10 Інтегрітес 100,1 +56,1%

При цьому дев’ять із десяти найбільших юридичних компаній збільшили дохід. Єдиним винятком стала «Кінстеллар Україна», виручка якої скоротилася на 1,3% – зі 102,9 млн грн до 101,6 млн грн.

Найвищі темпи зростання серед учасників топ-10 продемонструвала «Екво» – +132,5%. «Авеллум Партнерс» збільшила дохід на 113,9%, а «Саєнко Харенко Україна» – на 105,9%.

Ще дві компанії наростили виручку більш ніж наполовину: «Сіемес Камерон Маккенна Елелсі» – на 56,6%, «Інтегрітес» – на 56,1%.

За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про відновлення попиту на професійні юридичні послуги та посилення позицій найбільших гравців ринку. Зростання доходів може бути пов’язане з активізацією корпоративних угод, реструктуризацією бізнесу, міжнародними проєктами, санкційним і комплаєнс-супроводом, судовими спорами та підготовкою компаній до майбутньої відбудови України.

Водночас структура ринку залишається досить концентрованою. Один лише «Астерс» отримав приблизно чверть сукупного доходу десяти найбільших юридичних компаній.

Загалом станом на початок жовтня 2026 року в Україні було зареєстровано 21 388 компаній та 23 363 фізичних осіб-підприємців із КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». Загальна кількість юридичних бізнесів і підприємців у цьому сегменті досягла 44 751.

Джерело: Опендатабот

, , , ,

Доходи загального фонду державного бюджету України у січні – березні зросли на 26,3%

Доходи державного бюджету України у січні – березні 2026 року становили 1,02 трлн грн, у тому числі загального фонду – 734,6 млрд грн, що відповідно на 10,2% та 26,3% більше, ніж роком раніше, повідомило Міністерство фінансів з посиланням на оперативні дані Держказначейства.

Касові видатки загального фонду за три місяці зросли на 7,1% – до 914,8 млрд грн, тоді як сукупні видатки бюджету з урахуванням спецфонду зменшилися на 1,1% – до 1,15 трлн грн.

,

Доходи держбюджету від податків сягнули 1,25 трлн гривень у 2025 році

Фактичні надходження до загального фонду державного бюджету за податками та зборами, що контролюються Державною податковою службою України (ДПС), за підсумками січня-грудня 2025 року становили 1 трлн 246 млрд грн, що більше минулорічного показника на 20,2% або 209,3 млрд грн, йдеться в публікації на сайті установи.

За даними ДПС, незважаючи на підвищення планових показників протягом року більш ніж на 100 млрд грн, річний план надходжень виконано на 97,4%.

За словами в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, що наводяться в повідомленні, стабільне перевиконання показників протягом першого півріччя створило необхідний фінансовий запас, що дозволило уникнути значних недонадходжень наприкінці року.

Зазначається, що в структурі основних джерел наповнення бюджету за 12 місяців 2025 року найбільшу частку забезпечив податок та збір на доходи фізичних осіб, надходження від якого становили 362,9 млрд грн. Податок на додану вартість (з урахуванням бюджетного відшкодування) приніс бюджету 306,5 млрд грн, а податок на прибуток підприємств — 284,7 млрд грн. Крім того, надходження від акцизного податку склали 163,9 млрд грн, тоді як рентні платежі забезпечили 48,4 млрд грн.

Окремо Карнаух підкреслила динаміку бюджетного відшкодування ПДВ, загальна сума якого за рік сягнула 179,6 млрд грн. При цьому щомісячний показник відшкодування протягом року був не нижчим за 13 млрд грн.

“Сьогодні бізнесу значні фінансові ресурси доводиться переорієнтовувати, вкладати у відновлення та релокацію. Вдячна кожному, хто не здається”, – наголосила в.о. голови ДПС.

Вона також додала, що виконання показників в умовах війни, обстрілів та енергетичних викликів є результатом відповідальності кожного платника податків.

, ,

КРМЗ скоротив чистий збиток на 17% – до 22,9 млн грн

ТОВ “Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод” (КРМЗ) в січні-вересні поточного року знизило чистий збиток на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,925 мдн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 6,806 млн грн.

Дохід за цей період впав у 3,9 рази – до 101,959 млн грн з 397,352 млн грн.

Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 114,641 млн грн.

Завод завершив 2024 рок зі збитком 33,950 млн грн, тоді як у 2023 році він досяг 273,849 млн грн. У 2022 році цей показник становив 423,040 млн грн, тоді як 2021-му було отримано чистий прибуток 394,714 млн грн.

ТОВ “Метінвест–Криворізький ремонтно-механічний завод” виготовляє і ремонтує обладнання для гірничодобувних і металургійних підприємств групи “Метінвест”.Має у своєму розпорядженні металургійний комплекс із замкнутим циклом. На заводі виробляють деталі з понад 40 марок сталі і сплавів, збирають і зварюють вироби з листового та сортового прокату.

Підприємство створено в 1963 році під назвою Криворізький центральний рудоремонтний завод. У грудні 2016 року КРМЗ увійшов до групи “Метінвест”.

ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест- КРМЗ”.

Статутний капітал ТОВ – 46 тис. грн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.

Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

,

Доходи держбюджету України за 9 місяців зросли на 25% – до 2,71 трлн грн

Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за дев’ять місяців 2025 року склали 2,71 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,63 трлн грн, це приблизно на 25,0% та 22,1% перевищує відповідні показники дев’яти місяців 2024 року.

Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 24,5% – до 1,92 трлн грн, тоді як видатки – на 20,4%, до 2,82 трлн грн.

У вересні цього року доходи держбюджету порівняно із вереснем минулого року збільшилися на 28,7%, до 298,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 69,6%, до 208,4 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 53,9 млрд грн, тоді як у вересні-2024 вони були відсутні.

Зазначається, що найбільшим джерело надходжень за результатами січень-вересень цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 390,3 млрд грн (за дев’ять місяців 2024 року – 342,3 млрд грн).

Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за дев’ять місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 260,9 млрд грн проти 154,7 млрд грн торік.

На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 231,6 млрд грн за відшкодування 131,2 млрд грн (197,6 млрд грн за відшкодування 109,7 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 219,7 млрд грн (200,9 млрд грн) та опустився на четверте місце, а акцизний податок майже наздогнав його – 210,5 млрд грн (150,9 млрд грн).

Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,5 млрд грн (66,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 40,0 млрд грн (35,7 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 31,5 млрд грн (36,3 млрд грн).

Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 308,8 млрд грн (268,3 млрд грн).

Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-вересні 2025 року зросли на 21,9% – до 479,2 млрд грн, у тому числі у вересні – на 19,3%, до 55,7 млрд грн.

Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-вересень 2025 року становили 1,32 трлн грн, або 92,9% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 382,3 млрд грн (за дев’ять місяців-2024 – 390,8 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 90,1 млрд грн – $1,44 млрд та EUR638,3 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 172,0 млрд грн.

Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $22,6 млрд або 938,1 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $14,5 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.

Окрім того, Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.

Платежі з погашення державного боргу за січень-вересень 2025 року склали 450,9 млрд грн, або 95,4% плану, платежі з обслуговування – 246,3 млрд грн, або 96,3% плану.

Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн, але в жовтні уряд знову пропоную збільшити видатки на оборону ще на 317 млрд грн.

У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.

Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.

 

,

Агрономи лідирують за зростанням доходів, оклади підняли 81% компаній

Агросектор на початку 2025-2026 маркетингового року (липень-червень) демонструє активний перегляд зарплат, 79% агрокомпаній уже підняли оклади персоналу, ще 21% планує зробити це до кінця 2025 року, свідчать результати дослідження Agrohub.

Згідно з ними, агрономічна служба демонструє найвищі темпи зростання доходів серед ключових категорій персоналу: 81% компаній підняли оклади агрономам на 15–25%.

В інженерній службі більшість (серед 54% компаній) підвищень заробітної плати відбулися в межах до 20%, серед 18% компаній доходи зросли на понад 25% і ще серед 18% доходи залишилися без змін.

Схожий баланс спостерігається й серед персоналу елеваторів, де підходи компаній різняться від помірних індексацій до повної відсутності змін. У земельній службі переважають індексації приблизно 15% (63% компаній), 27% збільшили доходи до 20-25%, а ще 18% додали до зарплат більше25%.

Серед учасників дослідження, які вже переглянули дохід своїх співробітників у 2025 році, 55% компаній мають у структурі бізнесу тваринництво. У цьому напрямку динаміка різниться: якщо у молочному та м’ясному скотарстві доходи працівників зросли переважно на 15–20%, то у свинарстві змін практично не зафіксовано.

Крім того, серед персоналу на комбінованій формі оплати (фіксована + відрядна частини) найбільше зростання доходів відбулося у механізаторів (переважно на понад 25%), у водіїв — до 20%, а у колег з елеваторів — до 15%. Додатково, при аналізі відрядних розцінок видно, що для механізаторів і водіїв вони зросли на 10–20%, а для персоналу елеваторів — у межах до 15%.

Водночас більшість учасників опитування підняли зарплати з квітня 2025 року. Поміж основних причин компанії називають вирівнювання оплат із ринковими, конкуренцію за кадри, інфляційні очікування та кращі, ніж прогнозувалося, фінансові результати сезону.

“Ми бачимо, що ринок праці в агросекторі діє проактивно. Агрономи залишаються ключовою категорією для бізнесу, і компанії готові вкладатися у їхню мотивацію. Перевага нині віддається підвищенню окладної частини: вона дорожча для роботодавця, але ефективніша для утримання персоналу”, — зазначив керівник напрямку Agrohub Benchmarking Дмитро Лєбєдєв, слова якого наведено в повідомленні.

Компанія Agrohub проводила дослідження HR360 Benchmarking “Зміна рівня доходів персоналу рослинництва, тваринництва та елеваторів у 2025 році” у липні 2025 року серед 14 найбільших агрохолдингів України із загальним земельним банком близько 2 млн га та чисельністю персоналу більше 65 тис. осіб.

 

, ,