Найбільший обсяг касових витрат загального фонду держбюджету України за січень-жовтень 2025 року припав на оплату праці з нарахуваннями – 1 трлн 260 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
За даними Мінфіну, в жовтні на оплату праці з нарахуваннями було спрямовано 133,1 млрд грн, що становить 39,9% від загального обсягу витрат загального фонду за місяць. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року видатки на оплату праці зросли за десять місяців на 220,7 млрд грн, або на 21,2%, у тому числі в жовтні – на 19,9 млрд грн, або на 17,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг за січень-жовтень 2025 року склали 458 млрд грн, у тому числі в жовтні – 60,7 млрд грн, або 14,5% від загального обсягу. За десять місяців 2024 року ці видатки становили 416,9 млрд грн, у тому числі в жовтні – 53 млрд грн, що вказує на помітне зростання закупівель товарів і послуг для бюджетного сектора.
На соціальне забезпечення – виплату пенсій, допомог, стипендій – у січні-жовтні спрямовано 524,4 млрд грн, або 16,6% від усіх видатків загального фонду. Це на 58,4 млрд грн, або на 12,5% більше, ніж за той самий період минулого року. При цьому в жовтні 2025 року соціальні видатки були нижчими, ніж роком раніше – 49,4 млрд грн проти 54,2 млрд грн.
Витрати на субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам та організаціям за десять місяців склали 384,4 млрд грн, або 12,1% загального обсягу, в тому числі в жовтні – 37,3 млрд грн. Порівняно з січнем-жовтнем 2024 року ці видатки зросли на 117,9 млрд грн, або на 44,2%, що відображає розширення підтримки окремих секторів економіки та критичної інфраструктури.
Обслуговування державного боргу обійшлося загальному фонду держбюджету за десять місяців 2025 року в 279,9 млрд грн, або 8,8% всіх витрат. У жовтні на ці цілі було спрямовано 33,6 млрд грн. Це на 36,3 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року, що пов’язано як із зростанням обсягу боргу, так і зі зміною умов запозичень.
Нарешті, 156,3 млрд грн, або 4,9% видатків загального фонду за січень-жовтень, було використано на трансферти місцевим бюджетам, включаючи 16,9 млрд грн у жовтні. Порівняно з десятьма місяцями 2024 року ці видатки зросли на 9,3 млрд грн, або на 6,3%.
Доходи державного бюджету України за січень-жовтень 2025 року склали 2,97 трлн грн, у тому числі доходи загального фонду – 2,11 трлн грн, що відповідно на 26,4% і 26,1% більше показників аналогічного періоду 2024 року, повідомило Міністерство фінансів.
За підсумками 2024 року доходи загального фонду зросли на 513,9 млрд грн, або на 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, тоді як видатки загального фонду збільшилися на 454,5 млрд грн, або на 15% – до 3 трлн 488,8 млрд грн, випливає з даних Мінфіну.
Спочатку держбюджет-2025 був затверджений з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, у тому числі доходами загального фонду 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 3 трлн 591,6 млрд грн.
Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки держбюджету-2025 на 400,5 млрд грн і доходи – на 147,5 млрд грн. У жовтні парламент схвалив додаткове збільшення видатків ще на 324,7 млрд грн для сектора національної безпеки і оборони при одночасному підвищенні доходів на 20 млрд грн.
З урахуванням внесених змін доходи держбюджету-2025 (без урахування грантів) зараз заплановані в обсязі 2 трлн 482,6 млрд грн, тоді як видатки – 4 трлн 337,5 млрд грн. Для загального фонду передбачені доходи 2 трлн 278,7 млрд грн і видатки 3 трлн 990,1 млрд грн.
Таким чином, формально закладений дефіцит держбюджету-2025 без урахування грантів і міжнародної допомоги становить близько 1,85 трлн грн, а дефіцит загального фонду – близько 1,71 трлн грн, значна частина яких, за даними Мінфіну, спрямовується на фінансування сектора безпеки і оборони.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.
“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.
Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).
Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.
«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави
Проєкт Державного бюджету на 2026 рік передбачає на заходи з підтримки ветеранів 17,9 млрд грн, що на на 6,1 млрд грн (51,5%) більше, ніж у поточному 2025 році, повідомляється на офіційному сайті партії “Слуга народу” в п’ятницю з посиланням на народного депутата від цієї політсили, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тараса Тарасенка.
“Ветерани – це не окрема категорія громадян, а як частина сучасного українського суспільства, яке формується завдяки їхній мужності. Саме тому державна політика спрямована на те, щоб кожен ветеран і ветеранка мали можливість повернутися до повноцінного життя, реалізувати свій потенціал, відчути гідну підтримку від держави та громади”, – наголосив Тарасенко.
Зростання фінансування, акцентував він, стосується всіх ключових напрямів ветеранської політики – від житлових програм до психологічної реабілітації та розвитку ветеранського руху.
Зокрема, у 2026 році передбачено 5,7 млрд грн на компенсацію за житло для ветеранів з інвалідністю І та ІІ групи (на 1,7 млрд грн більше, ніж у Держбюджеті-2025).
4 млрд грн передбачено на заходи підтримки ветеранів, серед яких психологічна допомога, професійна адаптація, розвиток ветеранського спорту, проєкти підтримки та одноразова грошова допомога. Це на 2,6 млрд грн більше, ніж у бюджеті поточного року, включатиме нові програми переобладнання авто під потреби ветеранів, лікування опіків і рубців, адаптацію тих хто втратив зір.
2,9 млрд грн передбачено на фахівців із супроводу ветеранів, які допомагатимуть кожному пройти шлях від звернення до державних структур і до отримання всіх належних послуг (зростання на 0,9 млрд грн порівняно з Держбюджетом-2025).
1,1 млрд грн передбачено на створення та розвиток ветеранських просторів, де ветерани можуть отримати консультації, психологічну підтримку, взяти участь у навчальних і громадських ініціативах (зростання на 0,6 млрд грн порівняно з Держбюджетом-2025).
“Фахівці супроводу, ветеранські простори, реабілітаційні програми – це інвестиція в людський капітал, у повернення воїнів до життя, де вони відчувають підтримку, повагу й можливість рухатися далі. Ми намагаємося розбудовувати систему, у центрі якої – людина, яка пройшла війну”, – зазначив народний депутат.
Він також акцентував важливість комунікації з комунальними й громадськими закладами, ветеранськими організаціями, оскільки мережа ветеранських просторів не може ґрунтуватися лише на державній інституції, а об’єднувати всі наявні ініціативи.
“Тільки разом ми можемо створити ефективну систему. Бо коли ветеран змушений бігати між різними просторами у пошуках допомоги, це не корисно ні для нього, й для системи загалом. Наша мета – зробити так, щоб ветеранська політика не зводилася до пільг, а перетворилася на систему можливостей”, – резюмував Тарасенко.
Розмір податкового боргу громадян України, які у 2020–2022 роках отримували доходи від розміщення контенту на платформі OnlyFans, становить 384,7 млн грн станом на 1 вересня 2025 року. Про це Державна податкова служба повідомила у відповіді на журналістський запит, який наводить «Економічна правда»; інформацію також підтверджують низка українських медіа.
У податковій уточнили, що йдеться саме про податкову заборгованість фізичних осіб за доходами від власника сервісу Fenix International Ltd за період 2020–2022 років; дані за 2023 рік отримані нещодавно і перебувають в опрацюванні.
Нагадаємо, доходи українських резидентів від OnlyFans ДПС трактує як іноземні доходи, що підлягають оподаткуванню в Україні (податок на доходи та військовий збір; окремі автори працюють як ФОП). Водночас сама платформа сплачує в Україні ПДВ на електронні послуги (так званий «податок на Google»): у 2023 році сума такого ПДВ перевищила $928 тис.
Раніше в медійному просторі порушувалося питання колізій між кримінально-правовими нормами щодо порнографічного контенту та необхідністю декларування доходів авторами, проте позиція фіскального органу щодо оподаткування таких доходів залишається сталою.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за вісім місяців 2025 року склали 2,40 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,23 трлн грн, це приблизно на 24,2% та 23,7% перевищує відповідні показники восьми місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 20,4% – до 1,71 трлн грн, тоді як видатки – на 19,4%, до 2,50 трлн грн.
В той же час у серпні цього року доходи держбюджету порівняно із серпнем минулого року скоротилися на 30,1%, до 314,2 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 37,3%, до 242,9 млрд грн. Це пов’язано зі значно меншими надходженнями грантів – 44 млрд грн у серпні-2025 проти 228,1 млрд грн у серпні-2024.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за вісім місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 230,9 млрд грн проти 134,5 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 340,4 млрд грн (за 8 міс. 2024 року – 302,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 211,6 млрд грн (195,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 206,5 млрд грн за відшкодування 116,1 млрд грн (175,0 млрд грн за відшкодування 95,8 млрд грн), акцизного податку – 186,3 млрд грн (129,6 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,2 млрд грн (66,5 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 34,7 млрд грн (31,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 27,4 млрд грн (32,7 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 254,9 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-серпні 2025 року зросли на 22,3% – до 423,5 млрд грн, у тому числі у серпні – на 21,0%, до 54,1 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-серпень 2025 року становили 1,24 трлн грн, або 106,1% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 345,5 млрд грн (за 8 міс.-2024 – 318,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 78,0 млрд грн – $1,24 млрд та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 152,5 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $21,4 млрд або 889,8 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $13,3 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-серпень 2025 року склали 404,0 млрд грн, або 94,8% плану, платежі з обслуговування – 233,3 млрд грн, або 82,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
