Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня 2024 року сплатили 2,8 млрд грн податків.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, в аналогічному періоді 2023 року ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК перерахували до державного та міського бюджетів 1,4 млрд грн.
“Попри тривалу війну, економічні складнощі та виклики часу криворізькі підприємства “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків і міцною опорою регіону та України”, – наголошує компанія.
Уточнюється, що в першому півріччі 2024 року серед основних джерел наповнення бюджету від ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК став податок на користування надрами – 1,7 млрд грн. Також до скарбниці надійшов єдиний соціальний внесок – майже 357 млн грн – і податок на доходи фізичних осіб – 318 млн грн. Серед переліку найбільших внесків – плата за землю та екоподаток.
Як наголошується в пресрелізі, нині криворізькі підприємства залишаються найбільшим роботодавцем регіону. Крім того, ГЗК продовжують підтримувати Кривий Ріг і громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти.
Нагадується, що група “Метінвест” у першому півріччі 2024 року в півтора раза збільшила сплату податків до бюджету України – до 10 млрд грн.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Криворізькі підприємства “Метінвесту” в 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,9 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, яка зросла більш ніж утричі порівняно з першим півріччям 2023 року – до 2,9 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. Замикає трійку найбільших виплат 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16% перевищує показники першого півріччя 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-червні 2024 року сплатили 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у січні-червні 2023 року. Плата за землю зросла на 7%, до 631 млн грн, екологічний податок – на 22%, до 368 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков констатував, що за час війни група подолала багато викликів, проте чимало випробувань ще попереду.
“Наші зусилля з перебудовування бізнесу для роботи в нових умовах і вміння перетворити проблеми на можливості принесли свої результати – податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії. Ми спрямовуємо значні ресурси на допомогу армії та мирному населенню, продовжуємо будувати плани на мирне майбутнє і готові брати участь у післявоєнному відродженні країни”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому кварталі 2024 року майже вдвічі збільшив сплату податків до бюджету України – до 4,2 млрд грн. У 2023 році компанія сплатила до українського бюджету 14,6 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група “Нафтогаз” у січні-червні 2024 року сплатила до державного бюджету України 44 млрд грн податків, ще 3,2 млрд грн – до місцевих бюджетів, повідомила компанія на своєму сайті в четвер.
У т.ч. за червень 8,7 млрд грн спрямовано до держбюджету, 0,5 млрд грн – до місцевих бюджетів.
“Незважаючи на воєнні виклики, ми продовжуємо стабільно працювати, зберігаємо робочі місця, наповнюємо бюджети всіх рівнів і посилюємо економіку нашої країни”, – зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” 2023 року сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн з яких – до державного бюджету і 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.
Мережа АЗК WOG за січень-травень 2024 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,82 млрд грн.
Як повідомила пресслужба компанії, 797,25 млн грн склали податки з операційної діяльності та 5,023 млрд грн – податки при імпорті.
Податки на персонал за п’ять місяців 2024 року становили понад 290,4 млн грн, що на 61% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. У цю суму входять єдиний соціальний внесок (ЄСВ), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і збір.
Мережа АЗК WOG є однією з найбільших в Україні, включаючи близько 400 точок.
ТОВ “Вест петрол маркет” (управляє мережею АЗС WOG) заснована 2018 року, кінцеві бенефіціари – Сергій Лагур і Світлана Івахів. За підсумками 2023 року отримала 27,69 млрд грн доходу, що на 17,8% менше за результати 2022 року. Чистий прибуток скоротився більш ніж удвічі, до 265 млн 890 тис грн за результатами 2023 року з 560 млн 515 тис грн у 2022.
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у серпні 2023 року своїм наказом посилив митний контроль у регіоні під час експорту сільгосппродукції на експорт, водночас на ринку експорту агропродукції з’явилося приблизно 40 компаній з ознаками фіктивності, повідомило hromadske в розслідуванні “Зерновий барон”.
Видання зазначило, що через порти Одеси 2023 року пройшло 85% відсотків агроекспорту країни.
Під час аналізу даних української митниці, доступ до якої надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після встановлення Одеською ОВА “ручного контролю” над ним.
Ці компанії почали експортувати зерно після серпня 2023 року. Вони ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників у 2023 році, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі.
“Найбільша за обсягом експорту з цих фірм має такий самий номер телефону, як ще 139 юридичних осіб. А на другому місці – компанія, засновником якої, ймовірно, є психолог з Узбекистану, на якого за останні два роки в Україні було зареєстровано 20 юридичних осіб”, – ідеться в розслідуванні.
“Підозрілі” компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. тонн агропродукції загальною вартістю приблизно $150 млн, або 6 млрд грн, стверджує видання і нагадує, що голова Одеської ОВА пояснював установлення ручного контролю необхідністю боротися з компаніями-одноденками і так званим “чорним експортом”.
Подібні компанії-одноденки експортують зерно і не повертають валютну виручку в країну, не платять податки, мають підставного директора і не мають офісу. Після кількох операцій із бюджетом у кілька мільйонів доларів, підприємство зникає.
Голова Всеукраїнської аграрної спілки “Аграрна рада” Дмитро Кохан звернув увагу, що будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції.
Одеська обласна військова адміністрація відмовилася коментувати виявлені журналістами факти.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
