Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” у 2025 році сплатив понад 13,67 млрд грн податків та зборів до державного бюджету, що на 12% більше за показник попереднього року, йдеться у пресрелізі компанії у середу.
Згідно з ним, загалом за чотири роки повномасштабної війни сумарний податковий внесок компанії перевищив 46,5 млрд грн, що закріпило за “Київстар” статус найбільшого платника податків телеком індустрії України.
Раніше компанія повідомляла про сплату за 2024 рік 12,3 млрд грн податків та зборів та за 2023 рік – 10,8 млрд грн.
Відповідно до інформації в системі YouControl, “Київстар” минулого року збільшив виручку на 19,6% – до 43,81 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 8,6% – до 12,31 млрд грн.
В річній консолідованій звітності групи “Київстар”, яка була опублікована днями, також зазначалося, що у 2025 році податки на прибуток зросли на $10 млн, або на 15,6% – до $74 млн.
“Це збільшення було зумовлене вищим оподатковуваним прибутком за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, включаючи приблизно $18 млн оподатковуваного прибутку, пов’язаного з придбанням Uklon”, – йшлося у звіті.
“Для нас важливо залишатися надійним партнером держави: значні податкові надходження, інвестиції в мережу та посилення її енергонезалежності — це наш внесок у стійкість економіки та безперервність зв’язку для мільйонів людей”, – наводяться в релізі слова президента “Київстар” Олександра Комарова.
Компанія також нагадала, що з 2022 року інвестувала понад 4,6 млрд грн у закупівлю та обслуговування обладнання для резервного живлення, а загалом спрямувала за цей час у відновлення, модернізацію інфраструктури та розвиток цифрових потужностей 40,1 млрд грн капітальних інвестицій.
Окрім того, “Київстар” повідомив про виділення минулого року 1,7 млрд грн на підтримку Сил оборони, абонентів та реалізацію соціальних проєктів, що збільшило загальну суму на ці цілі з початку війни до понад 4,4 млрд грн.
Зазначається, що у 2025 році компанія відкрила новий напрям благодійності — підтримку дитячих реанімацій для відділень інтенсивної терапії Центру UNBROKEN на базі Першого медоб’єднання Львова, куди спрямувала 15 млн грн.
Як повідомлялося, “Київстар” станом на кінець 2025 року обслуговував близько 22,4 млн абонентів мобільного та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Компанія повністю належить Kyivstar Group Ltd, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq та мажоритарним власником якої, у свою чергу, є телекомхолдинг VEON із часткою 83,6%.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Підприємства інвестиційної групи “Смарт Холдинг” (Smart Holding) у 2025 році сплатили до державного бюджету 860 млн грн, що на 28,3% менше, аніж 2024 року та в 4,3 рази менше, аніж у 2022 році, йдеться у релізі холдингу.
“(це) стало антирекордом з 2016 року по наповненню державного бюджету України. Таке суттєве скорочення стало наслідком вимушених простоїв газовидобувних підприємств Smart Energy через системне блокування дії ліцензій з 2023 року”, – пояснили у компанії такий результат.
Група нагадала, що в 2023 році спочатку на 1,5 року через введені санкції на власників групи були заблоковані газовидобувні підприємства Smart Energy на Харківщині, а зараз вже рік припинений газовидобуток на Полтавщині .
У релізі відсутні дані щодо обсягу консолідованої виручки за 2025 рік та її динаміки, але стверджується, що “через скорочення операційної діяльності було зупинено 3,2 млрд грн планових інвестицій в українські надра, а позначка у 3,1 млрд грн допомоги на захист України в 2025 році не змінилась”.
“Смарт Холдинг” уточнив, що у 2022 році його підприємства сплатили до держбюджету 3,7 млрд грн, у 2023 році – 1,6 млрд грн, у 2024 – 1,2 млрд грн.
Група для відновлення газовидобутку вчергове пропонує конкретизувати вид санкцій, введених рішенням РНБО від 8 жовтня 2024 року, та нагадує, що подібний інструмент без зняття самих санкцій проти кінцевих бенефіціарів, вже застосовувався в Україні.
Smart Energy, яка входить до інвестиційної групи Smart Holding, реалізує проєкти з розвідки та промислового розроблення родовищ вуглеводнів і входила до п’ятірки найбільших приватних газовидобувників України, видобуваючи на початок повномасштабної російської воєнної агресії сумарно понад 1 млн куб. м газу на добу.
До початку війни запаси вуглеводнів на газовидобувних активах групи Smart Energy оцінювалися за категоріями С1+С2 обсягом: газ – 22,633 млрд куб. м, конденсат – 3,722 млн тонн.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), за підсумками роботи в 2025 році зменшив сплату податків і зборів на 30,5% порівняно з 2024 роком – до 1,957 млрд грн з 2,815 млрд грн.
Згідно з пресрелізом, четвертий рік в умовах воєнних загроз та енергетичних викликів “Каметсталь” залишається міцним фундаментом української економіки і головним донатором міського бюджету.
Так, у 2025 році понад 744 млн грн отримав від “Каметсталі” бюджет міста Кам’янського, що на 105 млн більше, ніж у 2024 році. До обласного та державного бюджетів надійшло понад 1 млрд 213 млн грн.
При цьому уточнюється, що левову частку податкових надходжень до місцевої та державної скарбниць від підприємства у 2025 році забезпечили єдиний соціальний внесок, який склав майже 588 млн грн (+28% до 2024 року), податок на доходи фізичних осіб – майже 502 млн грн (+27% до 2024 року), а також плата за землю, яка проти 2024 року збільшилася майже на 44 млн грн і фактично склала майже 430 млн грн (+11% до 2024 року).
Відрахування екологічного податку за 12 місяців 2025 року склали понад 146 млн грн.
Фінансова директорка заводу Євгенія Жаміашвілі зазначила, що торік відрахування “Каметсталі” до міського бюджету зросли на 16% порівняно з 2024 роком і становлять значну частину всіх місцевих надходжень.
“Для міста це означає стабільну роботу лікарень, функціонування комунальних служб та реалізацію пріоритетних програм”, – зазначила вона.
Згідно з проміжним звітом “Каметсталі” за IV-й квартал 2025 року, основними важливими подiями, ризиками та невизначеностями, якi мали мiсце впродовж звiтного перiоду, та вплинули на промiжну фiнансову звiтнiсть є, зокрема, порушення виробничих та логiстичних шляхiв, руйнування iнфраструктури, обмеженiсть запасiв і можливостей iмпорту та експорту у зв’язку із загостренням воєнних дiй у регiонi, енергетична криза, дефiцит кадрiв, економiчнi та правовi ризики, суттєве зростання курсу валют тощо.
На товариство також впливають кредитний ризик, ризик управлiння капiталом, лiквiдностi, ринковий ризик та впливу воєнного стану, йдеться у документі.
У пресрелізі заводу також повідомляється, що у 2025 році коксовий цех виробив 201,7 тис. тон коксу для доменного виробництва підприємства. Минулий рік став для коксохіміків періодом справжнього випробування на міцність і водночас – високої ефективності: загальний економічний ефект коксохімічного підрозділу (КХП) склав $1,203 млн, з яких левова частка ($959 тис.) припадає на коксовий цех.
Як повідомлялося, “Каметсталь” в 2024р наростила на 30% сплату податків і зборів порівняно з 2023 роком – до майже 2,815 млрд грн. Майже 639 млн грн – на 34 млн більше, ніж 2023 року – отримав бюджет міста Кам’янського. До обласного та державного бюджетів надійшло майже 2,176 млрд грн. Найбільші за обсягом відрахування до бюджетів різних рівнів: ЄСВ – майже 457 млн грн (+14% до 2023 року), плату за землю до місцевого бюджету проти 2023 року збільшено на 21,5 млн грн – склала понад 386 млн грн (+6% до 2023 року). Також значний податок на доходи фізичних осіб – майже 394 млн грн (+12% до 2023 року), воєнний збір склав 37 млн грн (+28% до 2023 року).
Екологічний податок зріс порівняно з 2023 роком на 17,5%, до 181 млн грн.
“Каметсталь” у 2023 році збільшила сплату податків і зборів на 34,8% порівняно з 2022 роком – до 2,154 млрд грн. “Каметсталь” у 2022 році сплатила 1,598 млрд грн податків і зборів, що вище за показник 2021 року.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Податкові надходження від ринку віртуальних активів Киргизстану 2025 року перевищили збори з найбільшого в країні товарного ринку Дордой (Бішкек), випливає з даних і коментарів, опублікованих регіональними ЗМІ з посиланням на офіційну статистику та учасників галузі.
За даними Служби регулювання та нагляду за фінансовим ринком, 2025 року до бюджету від ринку віртуальних активів надійшло майже 1,7 млрд сомів податків, водночас постачальники послуг віртуальних активів (обмінники та біржі) забезпечили 1,48 млрд сомів, а майнінгові компанії – 206,17 млн сомів.
Регулятор також фіксує різке зростання масштабу операцій: сукупний обіг постачальників послуг віртуальних активів 2025 року становив 2,735 трлн сомів за більш ніж 2,12 млн транзакцій, при цьому понад 94% обігу формують обмінні операції. У звіті зазначено, що 2025 року було зареєстровано 82 оператори обміну і 5 криптобірж, а майнінгову діяльність, за даними фіннагляду, з грудня 2025 року фактично припинено і компанії подають нульову звітність.
На Кіпрі з 1 січня 2026 року набули чинності зміни, які зачіпають оформлення угод із нерухомістю та оподаткування під час продажу активів, випливає з роз’яснень до реформи.
Ключове спрощення для нових угод – повне скасування гербового збору (Stamp Duty) для договорів купівлі-продажу, підписаних з 1 січня 2026 року. Раніше збір розраховувався від суми угоди і вимагав окремих процедур, тепер він обнулений для нових контрактів.
Також переглянуто довічні податкові відрахування з податку на приріст капіталу (CGT), що може знизити оподатковувану базу під час продажу нерухомості фізособами. Зокрема, збільшено ліміти особистого відрахування, пільги для сільгоспземель і відрахування для основного місця проживання (при виконанні умов і підтвердженні документів). Ці параметри застосовуються до контрактів, укладених починаючи з 2026 року.
Окремий блок реформи стосується угод із частками компаній, що володіють нерухомістю. Поріг, за якого продаж акцій/часток кваліфікують як операцію з нерухомістю для цілей CGT, знижено – це підвищує вимоги до податкової перевірки (due diligence) під час купівлі корпоративних оболонок з об’єктами на балансі.
Крім того, розширено пільги для обміну нерухомості та бартерних схем у девелопменті (наприклад, коли землю передають забудовникові в обмін на готові об’єкти), а також посилено контроль за дотриманням податкових процедур: у разі наявності заборгованостей у сторін передачу прав власності можуть блокувати, а перевірки Tax Clearance стають жорсткішими.
За даними Департаменту земельних ресурсів і кадастру Кіпру (DLS), 2025 року іноземні покупці (без урахування громадян Кіпру) зареєстрували 7 255 договорів купівлі-продажу (sale contracts), з них 4 809 – покупці з країн поза межами ЄС; кількість переданих за угодами об’єктів (transfers/sales) становила 4 195 (2 234 – покупці поза межами ЄС).
Топ-національності, які найчастіше фігурують у «десятці»: росіяни, британці, ізраїльтяни, греки, румуни, китайці, українці, німці, американці та ліванці (у Нікосії також зустрічаються австралійці та болгари).
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками 2025 року сплатили 5,2 млрд грн податків, що на 8,8% нижче за 2024 рік (5,7 млрд грн).
Згідно із пресрелізом компанії у четвер, основним джерелом наповнення бюджетів у 2025 році стала плата за користування надрами, яка склала 2,4 млрд грн.
Вагома доля відрахувань об’єднаного ГЗК припадає на єдиний соціальний внесок, який склав майже 756 млн грн. Податок на доходи фізичних осіб становить 646 млн грн за рік. Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.
“Продовжуємо бути опорю для економіки України попри всі виклики для гірничодобувної галузі. Сьогодні ГЗК “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків. Ці кошти допомагають обороноздатності країни та соціальній сфері, підтримка якої стає надзвичайно важливою під час збройної агресії. Ми міняємо підходи, вчимося працювати у надскладних умовах та незмінно вкладаємо всі сили для мирного майбутнього України”, – зазначив генеральний директор ОГЗК Ігор Тонєв.
Як повідомлялося, ГЗК групи за підсумками 2024 року наростили сплату податків у 2,6 раза, до 5,7 млрд грн.
Раніше фінансова директорка “Метінвесту” Юлія Данкова, пояснюючи фінансові показники групи, констатувала, що динаміка не позитивна головним чином внаслідок зупинення роботи виробничих потужностей, зокрема, у Покровську. Також простоює Інгулецький ГЗК.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
