ПОДАТКИ – Ukraine open for business

Cкільки платитимуть українці після введення податку на доходи з цифрових платформ – Experts Club

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ підтримали 241 народний депутат.

Якщо закон підпише президент, в Україні зміняться правила оподаткування доходів громадян, які заробляють через онлайн-платформи. Йдеться про продаж товарів, оренду майна, надання особистих послуг, оренду транспорту та інші операції через цифрові сервіси.

На практиці закон може торкнутися користувачів маркетплейсів, сервісів оголошень, платформ доставки, таксі, оренди житла, фріланс-сервісів та інших майданчиків, через які фізичні особи отримують дохід.

Головна зміна — платформи повинні будуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів і в ряді випадків виконувати функції податкового агента. Тобто податок може утримуватися автоматично, без окремої декларації з боку громадянина.

Для користувачів це означає вихід частини доходів із «сірої зони». Якщо раніше продаж товарів або послуг через інтернет часто не декларувався, то після запуску нового механізму інформація про такі доходи надходитиме до податкової.

У фінальній редакції законопроєкту було пом’якшено частину спірних норм. З тексту прибрали обов’язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців і норми про розкриття банківської таємниці. Також фінальна версія передбачає пільгову ставку ПДФО 5% для доходів через цифрові платформи. При цьому з урахуванням військового збору реальне податкове навантаження для громадян може становити близько 10% від доходу.

Це означає, що при доході 1 тис. грн через платформу податкове навантаження може становити близько 100 грн, при 5 тис. грн — близько 500 грн, при 10 тис. грн — близько 1 тис. грн, при 20 тис. грн — близько 2 тис. грн.

Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, якщо людина отримує через платформу 30 тис. грн на місяць, її додаткові податкові витрати можуть становити близько 3 тис. грн на місяць, або 36 тис. грн на рік. При доході 50 тис. грн на місяць — близько 5 тис. грн на місяць, або 60 тис. грн на рік.

Для громадян, які продають особисті речі нерегулярно, ефект може бути обмеженим, але для тих, хто фактично веде постійну комерційну діяльність через маркетплейси або сервіси оголошень, витрати помітно зростуть.

Орієнтовний розрахунок:

Дохід через платформу 5 тис. грн на місяць — податок близько 500 грн, чистий дохід близько 4,5 тис. грн.

Дохід 10 тис. грн на місяць — податок близько 1 тис. грн, чистий дохід близько 9 тис. грн.

Дохід 20 тис. грн на місяць — податок близько 2 тис. грн, чистий дохід близько 18 тис. грн.

Дохід 50 тис. грн на місяць — податок близько 5 тис. грн, чистий дохід близько 45 тис. грн.

Дохід 100 тис. грн на рік — податок близько 10 тис. грн.

Дохід 300 тис. грн на рік — податок близько 30 тис. грн.

Дохід 600 тис. грн на рік — податок близько 60 тис. грн.

Для покупців можливий другий ефект: частина продавців може спробувати перекласти податок на ціну товару або послуги. Щоб зберегти колишній чистий дохід, продавцю доведеться підняти ціну приблизно на 11%.

Наприклад, якщо продавець раніше хотів отримати «чистими» 1 тис. грн, то при утриманні 10% йому потрібно виставити ціну близько 1 111 грн. Тоді після податку залишиться приблизно 1 тис. грн.

Якщо колишня ціна послуги становила 5 тис. грн, то для збереження того ж чистого доходу ціна може зрости приблизно до 5 556 грн. Для товару або послуги за 10 тис. грн — приблизно до 11 111 грн.

Однак автоматичного зростання всіх цін чекати не варто. У конкурентних категоріях частина продавців може взяти податкове навантаження на себе, щоб не втратити покупців. У менш конкурентних сегментах податок з більшою ймовірністю буде частково закладений у ціну.

Для держави закон важливий не тільки як податковий інструмент. Його прийняття є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, включаючи МВФ та ЄС. Документ пов’язаний із впровадженням міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією про доходи через цифрові платформи.

Для ринку це означає посилення прозорості онлайн-торгівлі та сервісів. Для громадян — необхідність враховувати, що доходи через платформи поступово перестають бути «невидимими» для податкової.

Головний висновок: закон не вводить податок на сам факт користування платформами, але робить доходи через них контрольованими. Для тих, хто продає товари або надає послуги регулярно, додаткові витрати можуть становити близько 10% від обороту, якщо враховувати ПДФО та військовий збір. Якщо продавці перекладатимуть ці витрати на клієнтів, кінцеві ціни можуть зрости приблизно на 10-11%.

EXPERTS CLUB, ПОДАТКИ

ДТЕК у I кварталі збільшив сплату податків на 10%

Попри обстріли та руйнування ДТЕК вдалося у січні-березні 2026 року збільшити сплату податків до 14 млрд, що на 10% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, повідомив енергохолдинг у понеділок.

“У центральний бюджет було сплачено майже 13 млрд грн, а у місцеві – понад 1 млрд грн”, – зазначили у компанії.

Як пояснили у ДТЕК, група продовжує посилено готуватися до наступної зими, тому інвестує у ремонти теплоелектростанцій і електромереж після ворожих атак, та активно будує нові об’єкти відновлювальної енергетики.

В обидва вказані напрямки було інвестовано понад 101 млрд грн з початку повномасштабного вторгнення.

DTEK, ПОДАТКИ

“Укрнафта” у першому кварталі перерахувала до бюджету 8,86 млрд грн

«Укрнафта» сплатила 8,86 млрд грн податків, зборів та митних платежів до державного бюджету у І кварталі 2026 року.

«Загалом з моменту переходу компанії під державне управління обсяг сплачених податків, зборів та митних платежів за 2023–2026 роки перевищив 106 млрд грн, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Це системний внесок компанії у підтримку економіки та фінансування потреб держави, зокрема Сил оборони. Дякую команді за стабільну роботу і результат».

За підсумками 2025 року «Укрнафта», як частина Групи Нафтогаз, сплатила 28,8 млрд грн податків і зборів до державного бюджету.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

UKRNAFTA, БЮДЖЕТ, ПОДАТКИ

«Нафтогаз» перерахував до держбюджету майже 20 млрд грн податків

Група “Нафтогаз” у січні-березні 2026 року сплатила до бюджетів усіх рівнів 21 млрд 739 млн грн податків, повідомила компанія у середу.

Із вказаної суми 19,7 млрд грн надійшли до державного бюджету, ще понад 2 млрд грн – до місцевих.

“Попри масштабні руйнування та постійні російські атаки на нафтогазову та енергетичну інфраструктуру, “Нафтогаз” залишається надійним платником податків до державного бюджету”, – зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.

У компанії доповнили, що група “Нафтогаз” і надалі залишається одним із найбільших платників податків в Україні.

Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” за перші шість місяців 2025 року сплатили 44,4 млрд грн податків, з яких 40,7 млрд грн надійшло до держбюджету.

NAFTOGAZ, ДЕРЖБЮДЖЕТ, ПОДАТКИ

ДТЕК Мережі сплатили понад 1 млрд грн податків у I кварталі

Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” за перші три місяці 2026 року сплатили понад 1 млрд грн податків до державного бюджету та бюджетів громад Київщини, Донеччини, Дніпропетровщини, Одещини та Києва, повідомив операційний холдинг у п’ятницю.

“Навіть в умовах постійних атак на енергосистему та складної роботи у прифронтових регіонах, оператори систем розподілу “ДТЕК Мережі” продовжують системно підтримувати економіку країни”, – зазначили в компанії.

До державного бюджету було спрямовано 872 млн грн, ще 243 млн грн – до місцевих бюджетів.

“Ми працюємо у надскладних умовах, відновлюємо мережі після обстрілів і водночас підтримуємо економіку. За перший квартал цього року ОСР “ДТЕК Мережі” вже перерахували понад мільярд гривень до бюджетів різних рівнів”, – зазначила генеральна директорка ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.

У 2025 році ОСР “ДТЕК Мережі” сплатили понад 5,8 млрд грн податків. Із них майже 4,9 млрд грн – до державного бюджету, понад 0,9 млрд грн – до місцевих.

“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР холдингу обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.

ДТЕК Мережі, ПОДАТКИ

«Кернел» у 2025 році сплатив 5,7 млрд грн податків, попри падіння прибутку

“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів і найбільших платників податків в агросекторі України, за підсумками 2025 року сплатив до бюджетів усіх рівнів 5,7 млрд грн податків і зборів, повідомила пресслужба компанії у четвер.

Згідно із повідомленням компанії, майже 2,4 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів, близько 2,1 млрд грн — до державного бюджету, а 1,2 млрд грн становив єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Загалом від початку повномасштабного вторгнення компанія спрямувала до бюджетів України понад 19,5 млрд грн.

При цьому, згідно з фінансовим звітом компанії, у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.

“Аграрний сектор працює під постійним тиском воєнних ризиків. Проте для “Кернел” важливо зберігати стабільність виплат. Навіть при зниженні маржинальності ми продовжуємо забезпечувати значні надходження до бюджету”, — зазначив фінансовий директор компанії Сергій Волков.

У компанії додали, що сукупні втрати підприємств від військової агресії РФ лише за останній рік оцінюються у майже 135 млн грн. Водночас з 2022 року “Кернел” спрямував понад 4,5 млрд грн на підтримку Сил оборони України та громад.

Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

KERNEL, ПОДАТКИ