Як повідомляє Dw.com, правоохоронні органи Німеччини затримали 33-річного громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації про оборонне підприємство в Баварії для підготовки можливих диверсій.
Як повідомили 6 серпня Генеральна прокуратура Мюнхена та Земельне управління кримінальної поліції Баварії, чоловіка затримали 2 серпня в федеральній землі Тюрингія за участю місцевої поліції. Наступного дня дільничний суд Мюнхена видав ордер на його арешт, після чого підозрюваного помістили до слідчого ізолятора в Баварії.
За даними слідства, у червні 2026 року чоловік нібито фотографував територію оборонного підприємства на півдні Німеччини та передавав зображення своєму замовнику. Німецькі правоохоронці припускають, що ці матеріали могли використовуватися для підготовки диверсійних дій.
Підозрюваного вважають так званим агентом низького рівня. Цим терміном німецькі органи безпеки позначають осіб, яких іноземні спецслужби можуть залучати для виконання окремих нескладних завдань, зокрема фотографування об’єктів, спостереження або збору загальнодоступної інформації.
Прокуратура не повідомила, розвідувальна служба якої держави могла завербувати чоловіка. Назва оборонного підприємства також не розголошується у зв’язку з розслідуванням.
У Німеччині підозра в агентурній діяльності з метою підготовки диверсій передбачає кримінальну відповідальність. Наразі слідство продовжується, а вина затриманого не встановлена судом.
Німецькі органи безпеки раніше попереджали про збільшення кількості спроб іноземних спецслужб вербувати виконавців через соціальні мережі та месенджери. Серед потенційних цілей таких операцій називали оборонні підприємства, військові об’єкти, транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас правоохоронці поки що офіційно не пов’язували нове затримання з конкретною країною або іншими розслідуваннями.
Литовська військова виробнича компанія UAB Lithuania Defence Services підписала контракт із будівельною компанією YIT Lietuva про будівництво заводу зі складання та ремонту танків на території Каунаської вільної економічної зони, повідомляють у понеділок литовські ЗМІ.
“Початок будівельних робіт заплановано на серпень цього року, завершення – на листопад 2027 року”, – йдеться в повідомленні.
Планується, що перший танк, зібраний у Литві, зійде з конвеєра заводу наприкінці 2028 року.
“Завод площею 13 000 кв. м стане одним із найважливіших елементів інфраструктури оборонної промисловості Литви – у майбутньому тут збиратимуться та обслуговуватимуться найсучасніші танки Leopard 2A8 та інша важка техніка Збройних сил Литви. Загальна вартість проєкту становить приблизно EUR29 мільйонів”, – додали там.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 року литовське Міноборони та державний енергохолдинг республіки EPSO-G, з одного боку, та німецькі компанії KNDS Deutschland і Rheinmetal Landsysteme, з іншого, підписали меморандум про взаєморозуміння щодо промислової співпраці у сфері розвитку інфраструктури складання та технічного обслуговування танків Leopard 2A8.
На Міжнародному авіасалоні у Фарнборо (Велика Британія) компанія BAE Systems підписала ліцензійну угоду з метою підтримки місцевого виробництва артилерійської системи Light Gun в Україні, повідомляє пресслужба компанії.
“Ліцензійна угода забезпечить доступ до технічної інформації та підтримки компанії BAE Systems, необхідних для виготовлення першої гармати для випробувань. Стратегічне партнерство сприятиме розробці модифікації легкої гармати L119 для використання Збройними силами України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що L119 – це розроблена компанією BAE Systems 105-мм легка гармата, високоефективна та перевірена буксирувана артилерійська система, що цінується за свою мобільність та надійність.
Угода ґрунтується на довгостроковій підтримці України з боку BAE Systems та її співпраці з українською промисловістю з метою зміцнення суверенного оборонного потенціалу країни. Вона відображає спільну орієнтацію на розвиток стійкого промислового потенціалу, здатного забезпечувати підтримку Збройних сил України у довгостроковій перспективі.
“Міцний оборонний потенціал залежить від надійних стратегічних партнерських відносин у промисловості. Ця угода поєднує досвід BAE Systems у галузі артилерії та знання нашого стратегічного партнера з питань оборони щодо оперативних потреб України, щоб підтримати розвиток суверенного оборонного потенціалу там, де це найбільш необхідно. Підтримка України – це не просто постачання обладнання. Це також спільна робота над створенням промислової стійкості, навичок та потенціалу, необхідних для забезпечення оборонного потенціалу в довгостроковій перспективі”, – заявив директор з інженерії, технологій та стратегії BAE Systems Джайлз Амброуз.
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
Польща планує витрачати наступного року, а можливо, ще й цього на оборону 5% від ВВП країни, повідомляє «Радіо Свобода» в п’ятницю з посиланням на заступника міністра оборони Польщі Цезарія Томчика.
«Це величезні гроші, які витрачаються не урядом, а польськими громадянами», – сказав він.
Заступник міністра додав, що уряд хоче створити умови «для кожного поляка і кожної польки, щоб вони могли пройти військове навчання».
«В інтересах країни, щоб кожен міг пройти таке навчання, і не важливо, чи триває воно один день, два дні або тиждень, чи буде це базова добровільна військова служба, але країна такі умови повинна створити», – додав Томчик.
Президент Єврокомісії заявила, що середні витрати на оборону в Європі становлять 1,9% ВВП, тоді як у Росії – 9%.
Голова виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн закликала до збільшення витрат на оборону в Європі протягом наступних п’яти років, оскільки за її команду проголосувала незначна більшість депутатів Європарламенту.
Схвалення Європарламентом кандидатури нового керівника ЄС з мінімальною перевагою відкриває шлях до початку п’ятирічного терміну повноважень фон дер Ляєн та обраних нею 26 єврокомісарів, які розпочнуть свою роботу в неділю.
Перед ЄС стоять гострі виклики, включаючи війну в Україні, повернення Дональда Трампа і кліматичну кризу, і все це на тлі поглиблення побоювань економічного занепаду, коли фон дер Ляєн розпочинає свій другий термін.
Напередодні голосування вона заявила депутатам Європарламенту, що «щось не так у цьому рівнянні», коли Росія витрачає до 9% ВВП на оборону, тоді як середньоєвропейський показник становить 1,9%.
«Війна вирує на кордонах Європи, і ми повинні бути готові до того, що нас чекає попереду, працюючи пліч-о-пліч з НАТО», – сказала вона депутатам Європарламенту. «Наші витрати на оборону повинні збільшитися», – сказала вона, закликавши до зусиль, спрямованих на розвиток європейської оборонної промисловості і спільних оборонних проектів.
Фон дер Ляєн сказала, що Європа стоїть перед складним вибором, який вимагає «величезних інвестицій в нашу безпеку і наше процвітання».
Депутати Європарламенту 370 голосами проти 282 проголосували за затвердження посадовців, запропонованих Урсулою фон дер Ляєн у вересні – найбільш правого складу в сучасній історії ЄС – після політичної угоди між лідерами правоцентристської Європейської народної партії, соціалістами та лібералами-центристами. Це був найвужчий розрив з тих пір, як Європарламент отримав повноваження затверджувати виконавчу владу ЄС у 1990-х роках, і він розділив політичні групи по всьому спектру Європарламенту.
За це проголосувало 51,3% від загальної кількості 720 депутатів Європарламенту, або 53,7% присутніх у палаті.
П’ятнадцять з 27 нових комісарів, включаючи саму фон дер Ляєн, є членами або союзниками правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП), ще два комісари представляють націоналістичні та ультраправі сили. До складу комісії, що йде, входили 10 членів ЄНП і один, пов’язаний з націоналістичною партією, яка виступає проти ЄС.
Голосування підводить риску під запеклою боротьбою, яка загрожувала перспективам віце-прем’єр-міністра Іспанії Терези Рібери та міністра Європи Італії Раффаеле Фітто, які тепер стануть віце-президентами Європейської комісії.
Призначення Рібери було затримано запеклою партійною суперечкою через смертоносні повені у Валенсії. Правоцентристська Народна партія Іспанії проголосувала проти, а соціалісти та інші ліві депутати Європарламенту виступили проти Фітто, колишнього християнського демократа, оскільки він зараз є членом партії «Брати Італії» Джорджіа Мелоні.
Націоналістична група Європейських консерваторів і реформістів, четверта за чисельністю група з 78 депутатів Європарламенту, розкололася: «Брати Італії» Мелоні та бельгійська сепаратистська партія «Фламандські сепаратисти» проголосували за комісію, тоді як польська партія «Право і справедливість» проголосувала проти.
Група Зелених, яка налічує 53 депутати Європарламенту, також розділилася, але її співлідери вирішили підтримати комісію фон дер Ляйєн. Їхня підтримка була закріплена в понеділок, коли фон дер Ляєн заявила, що «зелені» є «частиною проєвропейської більшості в Європарламенті», одночасно оголосивши про призначення колишнього зеленого євродепутата Філіпа Ламбертса на посаду радника з питань кліматичних цілей ЄС.
Про призначення Ламбертса, колишнього керівника IBM, вже було відомо, і лідери Зелених наполягали на тому, що саме простягнута фон дер Ляйєн рука допомоги їхній групі, а не саме призначення, вплинуло на їхню позицію. Співлідер Зелених Бас Ейкхаут заявив, що це «брехня», що призначення Ламбертса визначило їхнє рішення, зазначивши, що важливим фактором була мова фон дер Ляйєн, яка «дуже чітко показала, де вона стоїть політично».
У середу фон дер Ляєн заявила депутатам Європарламенту, що вона завжди буде «працювати з центру» і пообіцяла «дотримуватися курсу» щодо Європейської зеленої угоди, флагманської політики ЄС, спрямованої на подолання кліматичної кризи. Але в її промові більше уваги було приділено зміцненню європейської економіки та оборони, без жодної згадки про клімат або ескалацію кризи, з якою стикається європейська природа. Під час її останнього мандату ЄС відмовився від планів щодо обмеження використання пестицидів після масових протестів фермерів і скоротив плани щодо зменшення забруднення та захисту середовища проживання.
У відповідь на доповідь, опубліковану раніше цього місяця колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, який різко попередив, що Європа ризикує «повільним і болісним занепадом», фон дер Ляєн пообіцяла «компас конкурентоспроможності», спрямований на подолання інноваційного розриву зі США і Китаєм, прискорення декарбонізації та конкурентоспроможності Європи, а також посилення безпеки, включаючи забезпечення постачання критично важливої сировини.
На тлі зростаючої тривоги щодо європейської автомобільної промисловості фон дер Ляєн оголосила, що очолить «стратегічний діалог» щодо майбутнього європейських автовиробників. Багато хто в ЄНП та праві критики засуджують цілі ЄС щодо поступової відмови від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, оскільки європейські автовиробники відстають від китайських конкурентів у перегонах за розробку електромобілів.
Усі 26 комісарів пройшли тригодинні слухання в Європейському парламенті в листопаді, але вперше за більш ніж 20 років жоден з них не був відхилений через свою компетентність або європейські зобов’язання.
Тривалий процес підкреслив, що слухання перетворилися на політичну боротьбу в дедалі більш фрагментованому правому парламенті, а не на справжню оцінку діяльності чиновників.
Роберта Метсола, президент Європейського парламенту, заявила, що голосування за комісію в середу продемонструвало, що «центр утримався». За її словами, парламент потребуватиме «різних типів більшості для різних типів законодавства, але без центру ви не зможете працювати».
