Як повідомляє Сербський Економіст, сербське місто Крагуєвац організувало літній відпочинок для 19 дітей із Запоріжжя віком 13–16 років, які з 1 по 10 серпня перебували на Копаоніку в дитячому оздоровчому закладі міста.
Для українських дітей підготували спортивну, рекреаційну та культурну програму. Вони брали участь у прогулянках і спільних заходах, знайомилися з сербськими традиціями, а також вивчали елементи сербських народних танців разом із хореографами Центру традиційної культури «Абрашевич» із Крагуєваца.
Поїздка стала частиною гуманітарної ініціативи, що передбачає організацію відпочинку в Сербії для дітей з українських регіонів, які постраждали внаслідок війни.
Крагуєвець розташований у центральній частині Сербії та є одним із найбільших промислових і університетських центрів країни. Завдяки розташуванню в центральній Сербії місто має зручне сполучення з Белградом, Копаоніком та іншими туристичними й діловими центрами країни.
https://t.me/relocationrs/3464
Міністерство закордонних справ Естонії оголосило про виділення EUR340 тис., щоб допомогти українцям, які проживають поблизу лінії фронту, впоратися з пошкодженнями енергетичної інфраструктури, спричиненими постійними атаками Росії.
Як наголосили у МЗС, допомога Естонії допоможе сім’ям обігріти свої домівки та підготувати худобу до зими, покращити теплоізоляцію центрів розміщення для внутрішньо переміщених осіб, а також придбати мобільні центри екстреної допомоги для українських рятувальників. Допомога буде надана давніми гуманітарними партнерами Міністерства закордонних справ: неурядовою організацією Mondo, Estonian Refugee Council та Estonian Rescue Association.
“Путін все ще сподівається, що атаки, холод і темрява зламають опір українців. Ми не допустимо цього. Внаслідок триваючої агресії Росії українці стикаються з черговою важкою воєнною зимою. З настанням холодів людям по всій країні доведеться боротися з перебоями з електроенергією та опаленням і турбуватися про те, як зігріти свої домівки”, – наголосив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.
“Ситуація особливо складна поблизу лінії фронту, де потреба в допомозі найбільша через бойові дії. Як естонці, ми дуже добре знаємо, що означає холодна зима. Саме тому ми спрямовуємо нашу допомогу насамперед туди, де вона найбільше потрібна – сім’ям, які намагаються справлятися у власних домівках, людям, змушеним покинути свої домівки через війну, та рятувальникам, які приходять на допомогу навіть у найскладніших обставинах”, – додав Цахкна.
Естонія надає неурядовій організації Mondo EUR160 тис., щоб допомогти центрам розміщення для внутрішньо переміщених осіб поблизу лінії фронту в Сумській, Дніпропетровській та Харківській областях підготуватися до зими. Тринадцять центрів будуть забезпечені опалювальним обладнанням та матеріалами, а два з них також пройдуть ремонт та покращення теплоізоляції. Завдяки підтримці Естонії приблизно 860 внутрішньо переміщених осіб – переважно люди похилого віку, люди з інвалідністю, жінки та діти – матимуть тепле житло цієї зими.
Estonian Refugee Council отримає EUR160 тис. на підтримку сімей, які проживають поблизу лінії фронту в Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Фінансування допоможе сім’ям обігріти свої домівки та покрити витрати на утримання худоби протягом зими, оскільки тваринництво є важливим джерелом засобів до існування для багатьох. Проєкт співфінансується Генеральним директоратом Європейського комітету з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
Estonian Rescue Association отримає EUR20 тис. на закупівлю обладнання для двох мобільних пунктів екстреної допомоги для рятувальників від Державної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСНС). Мобільні пункти екстреної допомоги забезпечать людей у кризових зонах місцем, де вони можуть зігрітися, отримати доступ до електроенергії та, за необхідності, отримати психологічну підтримку.
Європейський Союз перерахував додаткові 30 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, тим самим збільшивши свій загальний внесок до фонду до 279 млн євро, повідомив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Кошти, що надходять через цей фінансовий інструмент, допомагають нам відновлювати пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру, закуповувати вкрай необхідне обладнання для наших енергетичних компаній та забезпечувати надійне енергопостачання, насамперед для критичної інфраструктури», – цитує Шмигаля пресслужба Міненерго у Telegram-каналі в суботу.
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Велика Британія та Франція зірвали пропозицію про те, щоб країни-члени НАТО виділяли 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, повідомляє The Telegraph.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього тижня визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки він не отримав достатньої підтримки.
“Я не думаю, що ця пропозиція буде винесена на розгляд”, – сказав він журналістам, не називаючи імен опонентів.
За даними The Telegraph, ідея була заблокована Великою Британією, Францією, Іспанією, Італією та Канадою.
Рютте сподівався затвердити цю пропозицію на майбутньому щорічному саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
Цього тижня міністри розпочали обговорення того, що, на думку цивільного керівника альянсу, має стати конкретним проявом підтримки для розірваної війною країни.
“Інсайдер альянсу повідомив, що принаймні сім держав-членів, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили свою підтримку. Однак будь-які пропозиції, що приймаються НАТО, вимагають одностайної підтримки з боку всіх національних столиць членів альянсу”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають допомогу на рівні 0,25% ВВП або вище. Розмір військового внеску Великої Британії – третього за величиною після США та Німеччини – також не викликає питань, незважаючи на те, що він не досягає позначки 0,25% ВВП.
Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% ВВП – у найближчому майбутньому.
Більшість нарікань стосується таких країн, як Франція, Іспанія, Італія та Канада, яких неодноразово звинувачували в тому, що вони не роблять свого внеску. Ці країни, три з яких є третьою, четвертою та п’ятою за величиною економіками Європи, відстають від багатьох своїх менших союзників у плані обсягів допомоги.
Рютте стверджує, що допомога Україні “не розподіляється рівномірно в рамках НАТО”, і багато країн “не витрачають достатньо коштів на підтримку України”.
Глава НАТО, який 14 років обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, вже давно стверджує, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність за підтримку України, у відповідь на скарги Дональда Трампа щодо “безкоштовного користування” з боку континенту.
Речник Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку заявив: “Велика Британія продовжує співпрацювати з союзниками по НАТО щодо всіх пропозицій, щоб забезпечити найкращу підтримку України з боку альянсу”.
Представники Франції, Італії, Іспанії та Канади не відповіли на запити The Telegraph про коментарі.
