Норвегія оголосила про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL та для закупівлі ракет до Patriot у країн, які вже їх мають, повідомила пресслужба норвезького уряду.
“Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України”, – йдеться у повідомленні пресслужби уряду на сайті.
Повідомляється, що Норвегія разом з Данією, Німеччиною та Канадою замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США в рамках програми PURL.
“Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають для якнайшвидшого постачання Україні”, – наголосили в уряді Норвегії.
Норвегія також виділяє кошти, щоб долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем. “Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу”, – йдеться у повідомленні.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі заявив, що ключовою темою обговорень з партнерами буде постачання ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot, які критично важливі для спроможності України збивати російську балістику – та зауважив, що ці ракети є не лише у США.
Як повідомлялося, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Латвія, Данія та Польща звернулися до Європейської комісії з вимогою якомога швидше дати дозвіл на закупівлю ракет до систем ППО виробництва США в рамках “оборонної” частини з 90 млрд євро, що ЄС надає Україні у 2026-27 роках.
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє норвезький уряд.
“Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
У вівторок прем’єр-міністр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
“Росія вдень і вночі надсилає в Україну сотні безпілотників і ракет. Система протиповітряної оборони Patriot є високоефективною та може протидіяти широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США. Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL, яку очолюють США. PURL – це програма НАТО з координації фінансування та пожертвування передового військового обладнання США Україні, включаючи засоби протиповітряної оборони. Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб полегшити швидке пожертвування Україні.
Як повідомляє норвезький уряд, Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав Сандвік.
В уряді зазначили, що між 2023 і 2025 роками Норвегія надала Україні підтримку протиповітряної оборони на загальну суму 30 мільярдів норвезьких крон. Норвегія також надає значне фінансування для зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році.
Влада Норвегії запропонувала посилити умови отримання громадянства, змінивши вимоги щодо терміну проживання в країні та знання норвезької мови для окремих категорій заявників.
Згідно з ініціативою уряду, для отримання норвезького паспорта заявник повинен буде безперервно прожити в країні вісім років. Наразі для більшості претендентів діє правило проживання в Норвегії загалом вісім років протягом останніх 11 років за умови наявності постійного дозволу на проживання. Нова модель має спростити порядок розрахунку терміну проживання та скоротити кількість різних вимог для окремих груп заявників.
Міністр праці та соціальної інтеграції Норвегії К’єрсті Стенсенг заявила, що отримання громадянства має розглядатися як привілей, а діючі правила є надто складними, особливо в частині вимог до термінів проживання.
Окремо уряд пропонує збільшити термін проживання для осіб без громадянства з трьох до семи років. Для заявників цієї категорії, які народилися в Норвегії або прибули до країни до 18 років, планується встановити вимогу проживання протягом п’яти років.
Зміни також торкнуться іноземців, які перебувають у шлюбі, партнерстві або фактичному співжитті з громадянином Норвегії. Для них термін, необхідний для отримання громадянства, пропонується збільшити з не менше п’яти років проживання та шлюбу до шести років безперервного проживання в країні.
Крім того, влада хоче підвищити вимоги до володіння норвезькою мовою для осіб без громадянства віком від 18 до 67 років — з рівня A2 до B1. Проживання на архіпелазі Шпіцберген більше не розглядатиметься як підстава для подання заяви на отримання громадянства Норвегії.
Уряд пояснює зміни необхідністю зробити правила більш єдиними та зрозумілими, а також пришвидшити опрацювання заяв. При цьому посилення вимог фактично робить шлях до норвезького паспорта довшим для низки категорій іноземців.
Загалом на початок 2026 року в Норвегії налічувалося 987,120 тис. іммігрантів, що становило 17,5 % населення країни. Ще 238 507 тис. осіб народилися в Норвегії в сім’ях іммігрантів, що становило 4,2 % населення. У сукупності люди з іммігрантським походженням становлять понад п’яту частину населення країни.
Найбільшою групою іммігрантів у Норвегії залишаються вихідці з Польщі — 111 740 тис. осіб. Далі йдуть Україна — 85 461 тис., Литва — 43 065 тис., Сирія — 42 040 тис., Швеція — 37 732 тис., Німеччина — 28 145 тис., Сомалі — 27 769 тис., Еритрея — 25 819 тис., Філіппіни — 25 673 тис. та Пакистан — 24 821 тис. осіб.
Структура імміграції в Норвегії демонструє поєднання кількох хвиль: трудової міграції з країн ЄС та Східної Європи, міграції біженців із Сирії, Сомалі, Еритреї та України, а також давніших діаспор із Пакистану, Іраку, Туреччини та інших країн. Українська міграція відрізняється швидким зростанням за короткий період та високою часткою жінок і дітей серед тих, хто прибув після 2022 року.
Норвегія залишається однією з країн із найпотужнішими паспортами світу. За даними Henley Passport Index, норвезький паспорт входить до числа найпрестижніших і дає можливість безвізового або спрощеного в’їзду до понад 180 країн. З 2020 року Норвегія дозволяє подвійне громадянство.
Норвегія виділяє понад 9 млн євро на відновлення захисного саркофагу над Чорнобильською АЕС після пошкодження російським безпілотником, повідомило посольство Норвегії в Україні.
“Норвегія виділяє 100 мільйонів крон (близько 9,1 млн євро – ІФ-У) на ремонт захисної конструкції, що накриває 4-й реактор на закритій атомній електростанції в Чорнобилі. Конструкція була пошкоджена внаслідок російського удару безпілотником у лютому 2025 року”.
Допомога буде надаватися через фонд Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) International Chornobyl Cooperation Account (ICCA).
Про надання підтримки оголосив державний секретар Ейвінд Вад Петерссон під час візиту до Києва, згадавши також про інцидент 7 червня, коли під російський удар потрапило сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.
“Ці атаки також становлять загрозу для європейської та міжнародної безпеки. Норвегія докладе зусиль, щоб зменшити ризик радіоактивних викидів та забезпечити, щоб Чорнобильська АЕС і надалі експлуатувалася безпечно”, – заявив Петерссон.
США у квітні висловили готовність надати до $100 млн у межах спільних зусиль Групи семи для ремонту нового саркофагу над Чорнобильською АЕС. ЄС до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти в Україні.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. На території Норвегії планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike, перші поставки прийдуть до літа, повідомляється на сайті Міноборони.
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.
“Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство”, – зазначив міністр оборони України Михайло Федоров.
В свою чергу Торе Оншуус Сандвік підкреслив, що “підтримка боротьби України – це найважливіше, що ми робимо для безпеки Норвегії. Це співпраця, яка вигідна обом країнам”.
За його словами, досвід, отриманий у межах цього проєкту, дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
Міноборони зазначає, що взаємовигідна технологічна та промислова співпраця з партнерами є одним із пріоритетних напрямків для України.
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать, що Норвегія продовжує входити до групи країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття серед українців. Загалом 72,7% респондентів оцінюють своє ставлення до цієї країни як позитивне, хоча у порівнянні з серпнем 2025 року цей показник дещо знизився з 77,7%. Водночас негативні оцінки залишаються мінімальними — 1,9% проти 1,3% раніше.
Структура відповідей демонструє стабільно високий рівень позитиву. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Норвегії, становить 37,1%, а ще 35,7% обрали варіант «здебільшого позитивне». Таким чином, домінування позитивного сприйняття є беззаперечним. Водночас 24,2% респондентів займають нейтральну позицію, що свідчить про певний рівень дистанції у сприйнятті країни, попри загалом сприятливий імідж.
Негативні оцінки залишаються маргінальними: 1,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», ще 0,5% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,2%. Така структура відповідей підтверджує, що Норвегія практично не викликає відторгнення у суспільній свідомості українців.
Зниження позитивного показника на кілька процентних пунктів супроводжується не стільки зростанням негативу, скільки збільшенням нейтральних оцінок. Це означає, що зміни мають скоріше характер перерозподілу відповідей, ніж принципового перегляду ставлення. Українці продовжують сприймати Норвегію як стабільного та дружнього партнера, хоча інтенсивність цього сприйняття дещо зменшилася.
У ширшому контексті дослідження Норвегія входить до групи країн Північної та Західної Європи, які демонструють найвищі показники позитивного ставлення. Це відображає загальну тенденцію орієнтації українського суспільства на держави з високим рівнем розвитку, стабільною політичною системою та послідовною підтримкою України.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Норвегія зберігає стійкі позиції у позитивному сприйнятті українців. Незначна динаміка зниження не має системного характеру і не супроводжується зростанням негативу. Це свідчить про сформований і стабільний імідж країни, який не залежить від короткострокових факторів і залишається одним із найсильніших у європейському напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Норвегія посідає 37-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $502,5 млн. Водночас імпорт норвезьких товарів суттєво перевищує експорт української продукції, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $430,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НОРВЕГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
