Німеччина наразі не може надати Україні додаткові зенітні ракетні комплекси Patriot із запасів бундесверу, оскільки подальше скорочення власних резервів створить критичні ризики для обороноздатності країни. При цьому раніше узгоджені поставки ракет для української протиповітряної оборони залишаються в силі.
Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю газетам медіагрупи Funke, опублікованому 7 листопада 2026 року.
За словами глави німецького оборонного відомства, Німеччина вже передала Україні кілька комплексів Patriot і значну кількість керованих ракет до них, однак подальше виділення озброєння з наявних запасів поки що неможливе.
«Ми вже передали кілька систем і велику кількість керованих ракет. Зараз ми не можемо зробити більше. Усе, що ми передамо зараз, ми найближчим часом не зможемо поповнити. Це створить прогалини в нашій обороні, яких ми не можемо собі дозволити», — заявив Пісторіус.
Міністр підкреслив, що Німеччина зробила істотний внесок у зміцнення української протиповітряної оборони, тоді як низка інших держав надала значно менші обсяги допомоги.
У зв’язку з цим Берлін розраховує на збільшення підтримки з боку міжнародних партнерів, які мають у своєму розпорядженні додаткові системи Patriot та ракети-перехоплювачі.
За словами Пісторіуса, питання подальшого забезпечення України засобами ППО необхідно серйозно обговорити на наступному засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», запланованому на 17 листопада в Брюсселі.
Ще 2 листопада Пісторіус повідомив, що Німеччина спільно з Великою Британією працює над планом залучення додаткових засобів протиповітряної оборони для України.
За його словами, ситуація з поставками залишається складною, оскільки Сполучені Штати надають обмежені обсяги нових комплексів Patriot та відповідних керованих ракет. Додатковою проблемою є те, що виробництво ракет PAC-2 GEM-T на території Німеччини тільки починає набирати обертів.
Берлін і Лондон розраховують підготувати до зустрічі Контактної групи пропозиції щодо залучення інших країн, які мають необхідні запаси.
Передбачається, що додаткові поставки могли б здійснюватися з резервів союзників, які зберігають таку можливість без істотного ослаблення власної системи оборони.
Заява Пісторіуса пролунала через три дні після переговорів міністра оборони Німеччини з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні.
4 листопада Зеленський повідомив, що Україна має чинний контракт на закупівлю ракет PAC-2 німецького виробництва для систем Patriot на найближчі два роки.
«У нас є серйозний контракт на закупівлю ракет PAC-2 німецького виробництва на наступні два роки. Працюємо над тим, щоб прискорити поставки. Це значно допомогло б українцям пережити цю зиму», — заявив президент України.
За його словами, російські удари по енергетичній інфраструктурі тривають практично щодня, а найскладніша ситуація складається з перехопленням балістичних ракет через брак боєприпасів для Patriot.
За підсумками переговорів сторони домовилися додатково вивчити можливості прискорення поставок PAC-2, а також обговорили забезпечення України системами IRIS-T та боєприпасами для винищувачів F-16.
Раніше німецький уряд підтвердив домовленість про фінансування поставок кількох сотень ракет Patriot протягом наступних років.
Зокрема, у квітні 2026 року Берлін повідомив про фінансування українського контракту з американською компанією Raytheon на постачання кількох сотень ракет-перехоплювачів. У серпні представник Міністерства оборони Німеччини додатково підтвердив, що йдеться про кілька сотень керованих ракет типу PAC-2, постачання яких розраховане на наступні роки.
Таким чином, нинішня заява Пісторіуса стосується насамперед неможливості виділення додаткових готових комплексів та озброєння з німецьких військових резервів, а не припинення реалізації раніше укладених контрактів на виробництво та закупівлю ракет.
Системи Patriot використовуються Україною для протидії російським ракетним атакам, зокрема ударам по об’єктах енергетичної інфраструктури, промисловим підприємствам та населеним пунктам. Особливе значення ці комплекси мають для перехоплення балістичних ракет, проти яких можливості інших систем протиповітряної оборони суттєво обмежені.
При цьому ефективність української ППО залежить не лише від кількості пускових установок, а й від наявності достатніх запасів ракет-перехоплювачів, стабільності логістичних маршрутів та виробничих можливостей країн-партнерів.
Прискорення виробництва ракет PAC-2 і PAC-3, а також організація додаткових поставок із резервів союзників залишаються важливими напрямками міжнародної підтримки України.
За оцінкою німецького оборонного відомства, можливості подальшої передачі озброєння з національних запасів обмежені необхідністю підтримання боєготовності бундесверу та виконання зобов’язань Німеччини перед НАТО.
За цих умов подальше посилення української протиповітряної оборони залежатиме від розширення виробництва ракет, виконання чинних контрактів та участі інших держав у постачанні систем і боєприпасів.
Поставки Україні 500 нових ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітних ракетних комплексів Patriot, продаж яких на суму 2,1 млрд доларів схвалив Державний департамент США, можуть розпочатися лише після 2030 року. Таким чином, узгоджена закупівля не дозволить вирішити проблему дефіциту протиракетних засобів в Україні в найближчі кілька років, повідомив 30 жовтня 2026 року вашингтонський кореспондент «Радіо Свобода» Алекс Рауфоглу з посиланням на поінформовані джерела.
За його інформацією, схвалена Вашингтоном угода передбачає виробництво нових ракет, а не передачу готових перехоплювачів з існуючих американських арсеналів. Саме необхідність виготовлення озброєння зумовлює такі тривалі терміни поставок.
Офіційне повідомлення Держдепартаменту США не містить конкретного графіку передачі ракет. Тому термін після 2030 року поки що є інформацією з журналістських джерел, а не офіційно затвердженою датою постачання.
Рішення про можливий продаж 500 ракет Patriot Advanced Capability-3 Missile Segment Enhancement (PAC-3 MSE) та супутнього обладнання Державний департамент США оголосив 30 жовтня.
Орієнтовна вартість пакету становить 2,1 млрд доларів. Фінансування забезпечать міжнародні партнери України, зокрема Канада, Німеччина та Норвегія, у рамках програми JUMPSTART, а також кошти України, надані за фінансової підтримки Євросоюзу. Залучення бюджетних коштів США для цієї закупівлі не передбачається.
Основним підрядником визначено американську оборонну корпорацію Lockheed Martin. При цьому схвалення Держдепартаменту є етапом процедури потенційного продажу, а не підтвердженням завершення закупівлі та початку поставок. Угода також підлягає передбаченому американським законодавством розгляду в Конгресі.
Президент України Володимир Зеленський привітав дозвіл на придбання 500 перехоплювачів, однак підкреслив, що їхні поставки можуть розпочатися лише через кілька років, тоді як ракети необхідні українській протиповітряній обороні вже взимку 2026–2027 років.
За його словами, Україна зверталася до США з проханням забезпечити постачання з розрахунку 100 перехоплювачів PAC-3 щомісяця.
Раніше Зеленський повідомляв, що у 2026 році Україна отримувала в середньому близько 12 ракет-перехоплювачів для Patriot щомісяця, що значно менше за поточні потреби протиповітряної оборони.
Таким чином, попри схвалення великої угоди, питання забезпечення української ППО додатковими ракетами в короткостроковій перспективі залишається відкритим. Можливість прискорення поставок залежатиме від окремих рішень Вашингтона та союзників щодо передачі озброєння з діючих запасів.
PAC-3 MSE є однією з найсучасніших модифікацій ракет-перехоплювачів американського комплексу Patriot. Вона призначена насамперед для ураження балістичних ракет та інших повітряних цілей. Обмежені виробничі потужності та високий міжнародний попит на такі ракети збільшують терміни виконання нових замовлень.
Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на укладення угоди між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним ще до настання суворої зими.
«Але знаєте, чого я від Зеленського хочу? Щоб він уклав угоду. Я хочу, щоб він домовився з Путіним, і хочу, щоб Путін домовився з ним», – сказав Трамп під час спілкування з журналістами.
На запитання журналіста про ракети Patriot Трамп зазначив, що багато спілкувався із Зеленським, однак конкретної відповіді на запитання не дав.
«Я багато з ним спілкувався; процес іде, Путін теж діє, і одного дня – сподіваюся, у недалекому майбутньому, можливо, ще до настання суворої зими, – вони укладуть угоду», – наголосив Трамп.
Як повідомлялося, раніше президент України Володимир Зеленський наголосив, що під час зустрічі в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна отримає ліцензії на виробництво ракет Patriot.
«Президент Трамп на останній зустрічі зі мною наголосив, що “так, я ухвалив остаточне рішення – ліцензії на виробництво ракет Patriot Україна отримає”», – сказав тоді президент.
Patriot, PUTIN, ZELENSKYJ, Генасамблея ООН, МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ, РАКЕТИ PATRIOT, США, Трамп, УКРАЇНА
Запаси ракет-перехоплювачів Patriot у американських збройних силах в Європі різко скоротилися після масштабних поставок в Україну та особливо інтенсивного витрачання боєприпасів під час війни з Іраном, що викликає побоювання щодо здатності НАТО відбивати тривалі балістичні атаки.
Про це повідомило агентство Associated Press 27 серпня з посиланням на американського військового чиновника в Європі та представника НАТО, які говорили на умовах анонімності.
За словами американського чиновника, найсерйозніша проблема стосується саме ракет Patriot, призначених для перехоплення високошвидкісних балістичних ракет.
Він охарактеризував рівень запасів як «поза межами критичного» і заявив, що американські сили в Європі зараз «однозначно» не мають достатньої кількості перехоплювачів для відбиття тривалої серії балістичних ударів.
Можливості захисту навіть від поодинокого балістичного удару або випадкової російської ракети, що відхилилася від курсу й прямує в бік території НАТО, чиновник назвав «дуже обмеженими».
Представник НАТО, з яким спілкувалося AP, також підтвердив низький рівень запасів Patriot у американських і натовських сил у Європі.
При цьому офіційно і Пентагон, і НАТО відкидають оцінки щодо критичного дефіциту.
Старший військовий представник НАТО полковник армії США Мартін О’Доннелл заявив AP, що твердження про те, що кількість ракет Patriot у Європі перебуває «поза межами критичного рівня», не відповідає дійсності. За його словами, НАТО має достатню кількість засобів ППО як для власного захисту, так і для продовження допомоги Україні.
Головний представник Пентагону Шон Парнелл також назвав повідомлення про нестачу американських боєприпасів неправдивими та заявив, що збройні сили США мають необхідні запаси для проведення операцій.
Проте незалежні оцінки свідчать про значне скорочення американських резервів.
За оцінкою старшого радника Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марка Кансіана, з початку повномасштабної війни Україна отримала понад 600 ракет Patriot з американських та союзних запасів.
Однак головним чинником різкого скорочення резервів стала війна США з Іраном.
За оцінками CSIS, під час іранської кампанії було витрачено близько 65% американського запасу Patriot — приблизно 1,5 тис. із 2,33 тис. перехоплювачів. Наприкінці липня аналітики CSIS оцінювали залишки американських запасів Patriot уже в менше ніж 1 тис. ракет.
Експерт британського Royal United Services Institute Ед Арнольд зазначив, що поставки Україні були заздалегідь заплановані й відносно контрольовані, тоді як необхідність масового застосування перехоплювачів на Близькому Сході виникла значно швидше, ніж очікувалося, що виявило обмеження виробничого ланцюга.
Дефіцит є особливо гострим для Європи, оскільки альтернатив Patriot для перехоплення сучасних балістичних ракет поки що небагато.
Франція та Італія розробляють нову версію системи SAMP/T NG, яка має отримати ширші можливості проти балістичних цілей, однак нова модифікація поки що не пройшла випробування в реальних бойових умовах. Чинна версія SAMP/T має меншу дальність дії, ніж Patriot.
Проблему має частково вирішити різке нарощування виробництва.
У 2026 році очікується випуск близько 600–650 сучасних ракет PAC-3 MSE, при цьому американська оборонна промисловість планує збільшити виробничі потужності до 2 тис. перехоплювачів на рік до 2030 року. Lockheed Martin і Пентагон уже уклали угоди, розраховані на багаторазове розширення виробництва.
Додаткові потужності створюються безпосередньо в Європі.
У вересні 2026 року в німецькому Шробенхаузені планується запустити перший європейський виробничий центр ракет Patriot. Підприємство створюється компанією COMLOG — спільним підприємством MBDA Deutschland та американської Raytheon.
На новому підприємстві здійснюватиметься остаточне складання та випробування ракет PAC-2 GEM-T. Перші поставки очікуються у 2027 році. Серед країн, які вже розмістили замовлення, AP називає Німеччину, Нідерланди, Румунію та Іспанію.
Окремий контракт вартістю 3,7 млрд доларів на виробництво GEM-T для України компанія Raytheon отримала у квітні 2026 року. Компанія прямо зазначала, що новий завод у Німеччині має відіграти важливу роль і у відновленні українських запасів перехоплювачів.
Для України ця ситуація означає посилення конкуренції за обмежений обсяг ракет, що виробляються. Києву Patriot необхідні насамперед для відбиття російських балістичних ракет, які залишаються однією з найскладніших цілей для української протиповітряної оборони.
Водночас американські виробники мають поповнювати власні запаси, забезпечувати потреби європейських членів НАТО, виконувати замовлення країн Близького Сходу та продовжувати підтримку України.
CSIS попереджає, що навіть за умови активного нарощування виробництва повне відновлення американських запасів займе кілька років. До того, як нові виробничі лінії досягнуть проектної потужності, США та їхнім союзникам доведеться визначати пріоритетність розподілу обмеженої кількості перехоплювачів між Європою, Україною, Близьким Сходом та Індо-Тихоокеанським регіоном.
Норвегія оголосила про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL та для закупівлі ракет до Patriot у країн, які вже їх мають, повідомила пресслужба норвезького уряду.
“Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України”, – йдеться у повідомленні пресслужби уряду на сайті.
Повідомляється, що Норвегія разом з Данією, Німеччиною та Канадою замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США в рамках програми PURL.
“Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають для якнайшвидшого постачання Україні”, – наголосили в уряді Норвегії.
Норвегія також виділяє кошти, щоб долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем. “Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу”, – йдеться у повідомленні.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі заявив, що ключовою темою обговорень з партнерами буде постачання ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot, які критично важливі для спроможності України збивати російську балістику – та зауважив, що ці ракети є не лише у США.
Як повідомлялося, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Латвія, Данія та Польща звернулися до Європейської комісії з вимогою якомога швидше дати дозвіл на закупівлю ракет до систем ППО виробництва США в рамках “оборонної” частини з 90 млрд євро, що ЄС надає Україні у 2026-27 роках.
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє норвезький уряд.
“Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
У вівторок прем’єр-міністр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
“Росія вдень і вночі надсилає в Україну сотні безпілотників і ракет. Система протиповітряної оборони Patriot є високоефективною та може протидіяти широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США. Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL, яку очолюють США. PURL – це програма НАТО з координації фінансування та пожертвування передового військового обладнання США Україні, включаючи засоби протиповітряної оборони. Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб полегшити швидке пожертвування Україні.
Як повідомляє норвезький уряд, Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав Сандвік.
В уряді зазначили, що між 2023 і 2025 роками Норвегія надала Україні підтримку протиповітряної оборони на загальну суму 30 мільярдів норвезьких крон. Норвегія також надає значне фінансування для зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році.
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.