Уряд Німеччини передасть Україні близько 400 генераторів, щоб допомогти в боротьбі з російською агресією, повідомляє посольство Німеччини в Києві.
“Нещодавні російські авіаудари зруйнували та пошкодили електростанції в Україні. Мільйони людей, особливо в Сумах і Харкові, залишилися тимчасово без електрики. Уряд Німеччини постачає > 400 генераторів, щоб зміцнити Україну в боротьбі з російською агресією”, – йдеться в повідомленні, опублікованому на Фейсбук.
В Німеччині у ДТП потрапив автобус лоукостера Flixbus, який їхав у напрямку Мюнхена із зупинкою в Лейпцигу. В аварії постраждали дві українки.
Про це повідомили у пресслужбі МЗС України.
Незадовго до прибуття в Лейпциг автобус із невідомих причин з’їхав із дороги, в’їхав у дерева і перекинувся.
За даними поліції, в автобусі перебувало 54 пасажири. Четверо загинули, ще 29 дістали поранення, з них шестеро перебувають у важкому стані. За інформацією українського посольства в Берліні, одну постраждалу українку госпіталізували одразу після ДТП.
“Станом на зараз обидві громадянки України вже перебувають за місцем свого проживання”, – додали в МЗС.
Водночас, зазначило зовнішньополітичне відомство, німецькі правоохоронці встановлюють особу ще однієї загиблої в ДТП жінки.
“Посольство тримає справу на особливому контролі”, – зазначили в міністерстві.
Економіка Німеччини уникне рецесії 2024 року, проте зросте лише на 0,1% через скорочення експорту та слабкий внутрішній попит, прогнозують провідні дослідницькі інститути ФРН.
Попередній прогноз, підготовлений мюнхенським Інститутом економічних досліджень (IFO), Інститутом світової економіки в Кілі (IfW), Рейнсько-Вестфальським інститутом економічних досліджень в Ессені (RWI) та Інститутом економічних досліджень у Галле (IWH), передбачав зростання ВВП Німеччини на 1,3%.
У 2023 році німецька економіка скоротилася на 0,3%.
Економісти попередили, що внутрішній попит зростає повільніше, ніж очікувалося, а експорт страждає через високі ціни на електроенергію, що знижують конкурентоспроможність німецьких енергоємних товарів.
“Циклічні та структурні чинники призводять до ослаблення темпів зростання економіки, – зазначив глава відділу економічних досліджень в IfW Штефан Кутс. – Навесні може початися відновлення, але загалом імпульс до зростання буде не дуже сильним”.
У 2025 році, за оцінками експертів, зростання ВВП Німеччини прискориться до 1,4%.
Прогноз для інфляції на 2024 рік становить 2,3%, на 2025 рік – 1,8%.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустили відео аналіз про зміну ВВП основних країн світу, відео доступне за посиланням – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=EpL-_EmhIGfMURGl
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), почало продавати титанову сировину в Італію, Іспанію, Німеччину і системно розширює географію експорту.
Згідно з інформацією компанії, незважаючи на складнощі та ризики воєнного часу, у 2023 році було відвантажено понад 102 тис. тонн продукції. Планові обсяги поставок на 2024 рік – 200 тис. тонн.
Перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, слова якого містяться в інформації, зазначив, що завдяки ефективним підходам і налагодженню комунікації з потенційними покупцями за четвертий квартал 2023 року і перший квартал 2024 року компанія підписала контракти на постачання приблизно 80 тис. тонн.
“Ми змогли залучити серію підписок за готову продукцію від стабільних гравців на ринку і відкрити нові шляхи постачання кінцевих споживачів світового рівня. Ми інтегрували функції координації та управління логістикою в комерційному блоці, стали більш гнучкими і зробили акцент на індивідуальному підході до стратегічних клієнтів. Як результат, відкрили бренд ОГХК для відомих кінцевих споживачів в Італії, Іспанії та Німеччині”, – пояснив він.
Перелигін додав, що за підсумками другого кварталу цього року рутил і циркон ОГХК можуть стати абсолютно регулярними і ключовими компонентами в сировинних портфелях великих переробників в Італії, Іспанії та Німеччині.
Водночас стратегічними партнерами по ільменітовому концентрату ОГХК залишаються компанії в США і Чехії. Відкриваються також експортні поставки ільменіту Іршанського ГЗК одному з найбільших кінцевих споживачів у Північній Америці. Найближчим часом планується реалізацію близько 60 тис. тонн. При цьому наголошується, що ланцюг поставок і кінцеві споживачі цієї продукції чітко і суворо контролюються компанією і правоохоронцями.
“Наш успіх – це наша велика команда. Це понад 4 тисячі фахівців своєї справи, які працюють у режимі NONstop. Спільно ми заклали гарний старт на 2024 рік і крок за кроком наближаємося до стратегічної мети – виробляти продукцію з доданою вартістю та суттєво потіснити вплив агресора на ринках критичних мінералів і стратегічних матеріалів”, – резюмував Перелигін.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець 2023 року мали 4 млн 303,12 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%)”, – вказує статистичне відомство.
“Кількість бенефіціарів зменшилася в 5 країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; -0,3%) і Люксембурзі (-10; -0,2%)”, – додав Євростат.
Станом на кінець грудня європейське статистичне відомство повідомляло про дещо більшу кількість біженців зі статусом тимчасового захисту – 4 млн 312,22 тис., однак зниження загального показника за місяць пов’язане зі скороченням даних для Нідерландів – зі 145,62 тис. на кінець грудня до 116,86 тис. на кінець січня.
Останні десять місяців найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно понад 204 тис. осіб, за якою йде Чехія – 70,7 тис.
Згідно з даними Євростату, на кінець січня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 270,15 тис. осіб; 29,5% від загальної кількості), Польща (951,56 тис. осіб; 22,1%) і Чехія (381,19 тис. осіб; 8,9%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,5%.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у січні 2024 року спостерігалася в Чехії (35,2), Болгарії (26,7), Естонії (26,4), Литві (26,2) і Польщі (25,9), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Мовиться також, що станом на 31 січня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (46,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – трохи більше ніж третину (33,2%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (20,7%) від загальної кількості. Вісім місяців раніше частка жінок була 46,6%, дітей – 34,6% і дорослих чоловіків – 18,8%.
Згідно з представленими даними, у січні четвертою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Іспанія – 197,75 тис., а замикала п’ятірку Болгарія зі 172,28 тис.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець січня 2024 року було також у Румунії – 147,52 тис., Італії – 143,25 тис., Нідерландах – 116,86 тис., Словаччині – 116,01 тис. та Ірландії – 102,80 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Австрії – 83,56 тис., Литві – 75,35 тис., Бельгії – 75,76 тис., Норвегії – 68,15 тис., Франції – 64,73 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Фінляндії – 64,95 тис. і Португалії – 59,46 тис.
Далі йдуть Латвія – 44,14 тис., Швеція – 44,39 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 36,64 тис., Угорщина – 34,25 тис., Греція – 27,10 тис., Хорватія – 23,18 тис., Кіпр – 19,53 тис., Люксембург – 4,22 тис., Ісландія – 3,98 тис., Мальта – 1,99 тис. і Ліхтенштейн – 0,57 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 лютого цього року оцінювали в 6,004 млн, а загалом у світі – у 6,480 млн, що відповідно на 29 тис. і 30 тис. більше, ніж на початок року.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з попередньою оцінкою 5,088 млн. “Це (таке значне скорочення) пов’язане не зі значним поверненням ВПО, а, скоріше, передусім, зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні”, – пояснює УВКБ ООН.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб, тоді як у Нацбанку, навпаки, очікують відтоку з України 0,1 млн після 0,2 млн у 2023 році.
Німеччина направляє Україні обладнання та озброєння: до нового пакета військової допомоги увійшли 14 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, 4 машини розмінування WISENT 1; 3 мобільних дистанційно керованих і захищених систем розмінування; 250 наборів для розмінування, повідомляється на сайті уряду ФРН у понеділок.
Згідно з опублікованим оновленим списком поставленої Україні військової допомоги, у ньому також 10 розвідувальних БПЛА Vector із запасними частинами; 22 антидронові системи; 12 терміналів SatCom; 4 автомобілі для прикордонників, а також матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
Пакет надано за рахунок ресурсів Федеральних збройних сил і промисловості, що фінансуються урядом.
Зазначається, що на військову допомогу Україні вже витрачено близько 5 млрд євро (2023 р.) і близько 1,6 млрд євро (2022 р.). Додаткові 2,9 млрд євро було виділено в перші два роки війни на допомогу, яка надійде тільки у 2025-2028 роках.
Загалом, з 24 лютого 2022 року Німеччина поставила матеріали із запасів Федеральних збройних сил на суму приблизно 5,2 млрд євро. Також понад 10 тисяч українських солдатів пройшли військову підготовку в Німеччині. Витрати на це навчання наразі становлять близько 282 млн євро.
