Ринок житлової нерухомості Туреччини зберігає номінальне зростання цін, однак з урахуванням інфляції житло фактично продовжує дешевшати, випливає з ринкових даних, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними аналітиків, середня ціна квадратного метра житла по країні досягла 40,486 тис. турецьких лір, або близько $872. Середня вартість об’єкта житлової нерухомості оцінюється приблизно в 5,02 млн лір, або близько $108,1 тис.
У номінальному вираженні ціни на житло зросли на 23,8% рік до року. Однак після поправки на інфляцію реальна динаміка пішла в мінус і становила близько 6,5%.
Офіційна статистика Центробанку Туреччини підтверджує цей тренд. У травні 2026 року індекс цін на житлову нерухомість зріс на 1,7% за місяць і на 24,5% рік до року в номінальному вираженні, але в реальному вираженні знизився на 6,1%.
Це означає, що для покупців та інвесторів зростання цін у лірах не дорівнює зростанню вартості активу. На тлі високої інфляції нерухомість може виглядати дорожчою в національній валюті, але втрачати купівельну вартість у реальному вираженні.
Середній строк окупності житла через оренду по Туреччині зараз оцінюється приблизно в 13 років. Однак за регіонами ситуація сильно відрізняється. У великих містах і курортних локаціях ціни на житло часто зростали швидше за орендні ставки, тому дохідність таких об’єктів стає нижчою.
Особливо помітний цей розрив у популярних туристичних регіонах, включно з Муглою та частиною узбережжя, де вартість землі та житла залишається високою, а оренда не завжди встигає за цінами продажу. У таких локаціях купівля нерухомості дедалі частіше потребує не лише розрахунку потенційного доходу, а й оцінки ліквідності об’єкта, витрат на утримання та валютних ризиків.
Для іноземних покупців ситуація стала менш однозначною. Після буму 2021-2023 років турецький ринок уже не виглядає ринком гарантованого швидкого зростання. Високі процентні ставки, інфляція, ослаблення ліри, зміни правил посвідки на проживання та охолодження попиту з боку іноземців роблять інвестиційні рішення складнішими.
Водночас Туреччина залишається одним із найбільших ринків нерухомості регіону. Попит підтримують внутрішні покупці, орендарі у великих містах, туристичні регіони, а також інтерес до житла як способу захисту заощаджень від інфляції. Однак ринок стає більш вибірковим: ліквідність зберігають передусім якісні об’єкти в сильних локаціях.
Для інвесторів головний висновок полягає в тому, що оцінювати турецьку нерухомість лише за номінальним зростанням у лірах більше не можна. Важливіше дивитися на динаміку у валюті, реальну дохідність з урахуванням інфляції, вартість утримання, орендний попит і перспективу перепродажу.
Інфляція в єврозоні у травні 2026 року прискорилася до 3,2% у річному вираженні проти 3,0% у квітні, свідчать дані Experts Club.
У Європейському Союзі загалом річна інфляція становила 3,3%. Найвищий показник серед усіх країн ЄС був зафіксований у Румунії — 9,7%. Однак Румунія не входить до єврозони, тому в рейтингу країн валютного блоку вона не враховується.
Серед країн єврозони антилідером стала Болгарія, де річна інфляція у травні досягла 6,3%. Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року і стала 21-ю країною валютного союзу.
Друге місце в єврозоні посіла Литва з інфляцією 5,1%, третє — Греція з 5,0%. Найнижчі показники серед країн єврозони були зафіксовані на Мальті — 2,1%, у Німеччині — 2,7% та Франції — 2,8%.
Таким чином, у травні сформувалися два різні рейтинги. По ЄС загалом головним антилідером стала Румунія, яка залишається поза єврозоною. По єврозоні лідером за зростанням цін стала Болгарія.
Антилідери за інфляцією в ЄС у травні 2026 року:
Румунія — 9,7%
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Антилідери за інфляцією в єврозоні у травні 2026 року:
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Греція — 5,0%
На думку аналітичного центру Experts Club, відмінність між рейтингом ЄС і рейтингом єврозони важлива для коректної інтерпретації даних. Єврозона відображає ситуацію в країнах з єдиною валютою та спільною грошово-кредитною політикою ЄЦБ, тоді як ЄС включає також країни з національними валютами, зокрема Румунію, Польщу, Чехію, Угорщину, Данію та Швецію.
«Румунію не можна включати до рейтингу єврозони, але її не можна й ігнорувати. Це головний інфляційний антилідер усього ЄС. Для бізнесу це означає, що інфляційні ризики в Європі сильно відрізняються не лише між країнами, а й між валютними зонами. У єврозоні найпроблемніший кейс зараз — Болгарія, в ЄС загалом — Румунія», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Основний внесок в інфляцію єврозони у травні дали послуги, енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, а також промислові товари без урахування енергії. Ціни на енергоносії зросли на 10,9% у річному вираженні, послуги подорожчали на 3,5%, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 2,0%.
Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.
“Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.
В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.
Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.
Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.
В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).
Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.
Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.
Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют вступає в червень у режимі підвищеної обережності: біткойн торгується поблизу позначки $73 тис., Ethereum — близько $2 тис., а інвестори оцінюють одразу кілька факторів ризику — війну США та Ірану, високі ціни на нафту, відтік коштів із криптовалютних ETF, майбутнє засідання ФРС та дедлайн для криптокомпаній у ЄС за правилами MiCA.
Після травневого зниження головним питанням для ринку стане не тільки динаміка Bitcoin, але й ширший апетит до ризику. Якщо геополітична напруженість у Перській затоці збережеться, інвестори можуть і далі скорочувати позиції в ризикових активах, включаючи криптовалюти. Для BTC це означає ризик продовження торгів у широкому діапазоні без стійкого відновлення, а для альткойнів — ще вищу чутливість до ліквідності.
Першим важливим макроекономічним орієнтиром стане звіт щодо ринку праці США за травень, який буде опубліковано 5 червня. Сильні дані щодо зайнятості можуть погіршити очікування щодо пом’якшення політики ФРС і підтримати долар та прибутковість облігацій. Для криптовалютного ринку це традиційно негативна комбінація, оскільки дорожчі гроші знижують інтерес до активів без стабільного грошового потоку.
Другий блок ризиків пов’язаний з нафтою. 7 червня очікується зустріч окремих країн ОПЕК+, які координують добровільні обмеження видобутку. За звичайних умов це було б переважно нафтовою подією, але зараз енергетичний фактор безпосередньо впливає на інфляційні очікування, політику центробанків і поведінку інвесторів. Якщо ринок побачить ризик дефіциту нафти або нове зростання цін, криптоактиви можуть знову опинитися під тиском через побоювання щодо більш жорсткої монетарної політики.
10 червня вийдуть дані щодо інфляції в США за травень. Це одна з головних подій місяця для Bitcoin та Ethereum. Якщо CPI покаже прискорення через паливо та транспортні витрати, ринок може закласти менше шансів на зниження ставок у 2026 році або навіть почати обговорювати ризик додаткового жорсткування політики. Якщо ж інфляція виявиться нижчою за очікування, криптовалютний ринок може отримати короткострокову підтримку.
11 червня рішення щодо ставок ухвалюватиме Європейський центральний банк. Для криптовалютного ринку це важливо через євро, ліквідність у Європі та загальну переоцінку ризикових активів. Через високі ціни на енергоносії інфляційний тиск у єврозоні знову посилився, тому інвестори уважно стежитимуть за сигналами ЄЦБ щодо подальших дій.
Ключовою подією місяця стане засідання ФРС 16-17 червня. Воно супроводжуватиметься оновленими економічними прогнозами та очікуваннями членів FOMC щодо ставки. Для криптовалютного ринку важливими будуть не тільки саме рішення, але й тон коментарів: якщо ФРС визнає ризики інфляції через нафту та геополітику, біткойн може залишитися під тиском. Якщо ж регулятор зробить акцент на уповільненні економіки та збереженні простору для майбутнього пом’якшення, ринок може спробувати відновитися.
Окремим фактором червня стане регулювання в ЄС. До 30 червня криптокомпанії повинні отримати ліцензії за правилами MiCA або ризикують зіткнутися з обмеженнями, чорними списками та претензіями регуляторів. Для великих гравців це може бути елементом легалізації та довіри, але для невеликих бірж і провайдерів — ризик втрати доступу до клієнтів в ЄС.
ETF-потоки залишаться одним з найважливіших короткострокових індикаторів. Після відтоку понад $2 млрд з Bitcoin-ETF на початку червня ринок уважно стежитиме, чи повернуться інституційні інвестори до покупок. Якщо відтоки триватимуть, BTC буде складніше закріпитися вище ключових технічних рівнів. Якщо фонди знову покажуть притоки, це може стати сигналом стабілізації попиту.
Геополітичний блок залишається найбільш непередбачуваним. Війна США та Ірану, ризики для Ормузької протоки, ситуація на Близькому Сході, війна в Україні та напруженість навколо глобальної торгівлі можуть різко змінювати настрої інвесторів. Криптовалюти в таких умовах поводяться суперечливо: іноді Bitcoin сприймається як альтернативний актив, але в короткостроковому періоді він частіше реагує як ризиковий інструмент і падає разом з акціями та технологічним сектором.
Для Ethereum червень буде ще складнішим, ніж для Bitcoin. ETH залежить не тільки від загального ринку, але й від активності в DeFi, NFT, L2-мережах та попиту на спотові Ethereum-ETF. Якщо ліквідність залишатиметься слабкою, Ethereum може відставати від Bitcoin, а альткойни — демонструвати ще вищу волатильність.
Базовий сценарій на червень передбачає збереження високої волатильності та торгівлю Bitcoin у широкому діапазоні без чіткої тенденції до моменту виходу даних щодо інфляції та рішення ФРС. Позитивним сценарієм для ринку стане поєднання слабшої інфляції, стабілізації нафти, відновлення притоків в ETF та м’яких сигналів ФРС. Негативним — нове зростання цін на нафту, жорстка риторика центробанків, посилення відтоків з ETF та ескалація на Близькому Сході.
Таким чином, червень може стати для криптовалютного ринку місяцем перевірки на стійкість. Bitcoin залишається головним індикатором інституційного попиту, Ethereum — індикатором ризику в альткойнах, а ключовими зовнішніми факторами будуть ставки, інфляція, нафта, геополітика та регулювання в Європі.
Зростання споживчих цін в Україні у грудні 2025 року уповільнилося до 0,2% з 0,4% у листопаді та 0,9% у жовтні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Статвідомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,9% за підсумками жовтня та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
Зазначається, що у грудні-2025 базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6–0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко. Водночас на 4,1–0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.
Як повідомлялося, інфляція в Україні, яка знизилася до 5,1% у 2023 році після стрибка рік тому до 26,6%, за підсумками 2024 року зросла до 12%.
Національний банк України наприкінці жовтня покращив прогноз інфляції на 2025 рік до 9,2% з 9,7% у липневому макропрогнозі та залишив оцінку інфляції на 2026 рік на попередньому рівні – 6,6%.
У Болгарії на тлі переходу на євро зберігаються побоювання частини населення щодо можливого зростання цін і посилення політичної напруженості, повідомляють ЗМІ.
До єврозони країна приєднається з 1 січня 2026 року, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту.
Повідомляється також про протестну кампанію під гаслом збереження болгарського лева, а за даними Eurobarometer близько 49% болгар виступають проти введення євро.
У матеріалі зазначається, що ЄЦБ і європейські інститути вказують на потенційні вигоди переходу, а фіксований курс конвертації встановлений на рівні 1,95583 лева за 1 євро.
При цьому, за даними ЗМІ, парламент Болгарії влітку посилив контрольні механізми, щоб припиняти необґрунтоване підвищення цін при зміні валюти.
Можливі сценарії подорожчання життя через введення євро: найм’якший сценарій – короткочасний ефект «округлення» в роздрібній торгівлі, коли частина цін перераховується вгору, що зазвичай дає невеликий і тимчасовий внесок в інфляцію.
Більш жорсткий сценарій – спроби окремих продавців і сервісів скористатися періодом переходу і підняти ціни ширше, ніж диктує конвертація, на тлі вже помітного зростання вартості продуктів і нерухомості в 2025 році.
Негативний сценарій для громадян – якщо зростання цін у споживчому кошику виявиться швидшим за індексацію зарплат і пенсій, реальна купівельна спроможність тимчасово знизиться навіть при формально невеликому прирості інфляції.
