Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют вступає в червень у режимі підвищеної обережності: біткойн торгується поблизу позначки $73 тис., Ethereum — близько $2 тис., а інвестори оцінюють одразу кілька факторів ризику — війну США та Ірану, високі ціни на нафту, відтік коштів із криптовалютних ETF, майбутнє засідання ФРС та дедлайн для криптокомпаній у ЄС за правилами MiCA.
Після травневого зниження головним питанням для ринку стане не тільки динаміка Bitcoin, але й ширший апетит до ризику. Якщо геополітична напруженість у Перській затоці збережеться, інвестори можуть і далі скорочувати позиції в ризикових активах, включаючи криптовалюти. Для BTC це означає ризик продовження торгів у широкому діапазоні без стійкого відновлення, а для альткойнів — ще вищу чутливість до ліквідності.
Першим важливим макроекономічним орієнтиром стане звіт щодо ринку праці США за травень, який буде опубліковано 5 червня. Сильні дані щодо зайнятості можуть погіршити очікування щодо пом’якшення політики ФРС і підтримати долар та прибутковість облігацій. Для криптовалютного ринку це традиційно негативна комбінація, оскільки дорожчі гроші знижують інтерес до активів без стабільного грошового потоку.
Другий блок ризиків пов’язаний з нафтою. 7 червня очікується зустріч окремих країн ОПЕК+, які координують добровільні обмеження видобутку. За звичайних умов це було б переважно нафтовою подією, але зараз енергетичний фактор безпосередньо впливає на інфляційні очікування, політику центробанків і поведінку інвесторів. Якщо ринок побачить ризик дефіциту нафти або нове зростання цін, криптоактиви можуть знову опинитися під тиском через побоювання щодо більш жорсткої монетарної політики.
10 червня вийдуть дані щодо інфляції в США за травень. Це одна з головних подій місяця для Bitcoin та Ethereum. Якщо CPI покаже прискорення через паливо та транспортні витрати, ринок може закласти менше шансів на зниження ставок у 2026 році або навіть почати обговорювати ризик додаткового жорсткування політики. Якщо ж інфляція виявиться нижчою за очікування, криптовалютний ринок може отримати короткострокову підтримку.
11 червня рішення щодо ставок ухвалюватиме Європейський центральний банк. Для криптовалютного ринку це важливо через євро, ліквідність у Європі та загальну переоцінку ризикових активів. Через високі ціни на енергоносії інфляційний тиск у єврозоні знову посилився, тому інвестори уважно стежитимуть за сигналами ЄЦБ щодо подальших дій.
Ключовою подією місяця стане засідання ФРС 16-17 червня. Воно супроводжуватиметься оновленими економічними прогнозами та очікуваннями членів FOMC щодо ставки. Для криптовалютного ринку важливими будуть не тільки саме рішення, але й тон коментарів: якщо ФРС визнає ризики інфляції через нафту та геополітику, біткойн може залишитися під тиском. Якщо ж регулятор зробить акцент на уповільненні економіки та збереженні простору для майбутнього пом’якшення, ринок може спробувати відновитися.
Окремим фактором червня стане регулювання в ЄС. До 30 червня криптокомпанії повинні отримати ліцензії за правилами MiCA або ризикують зіткнутися з обмеженнями, чорними списками та претензіями регуляторів. Для великих гравців це може бути елементом легалізації та довіри, але для невеликих бірж і провайдерів — ризик втрати доступу до клієнтів в ЄС.
ETF-потоки залишаться одним з найважливіших короткострокових індикаторів. Після відтоку понад $2 млрд з Bitcoin-ETF на початку червня ринок уважно стежитиме, чи повернуться інституційні інвестори до покупок. Якщо відтоки триватимуть, BTC буде складніше закріпитися вище ключових технічних рівнів. Якщо фонди знову покажуть притоки, це може стати сигналом стабілізації попиту.
Геополітичний блок залишається найбільш непередбачуваним. Війна США та Ірану, ризики для Ормузької протоки, ситуація на Близькому Сході, війна в Україні та напруженість навколо глобальної торгівлі можуть різко змінювати настрої інвесторів. Криптовалюти в таких умовах поводяться суперечливо: іноді Bitcoin сприймається як альтернативний актив, але в короткостроковому періоді він частіше реагує як ризиковий інструмент і падає разом з акціями та технологічним сектором.
Для Ethereum червень буде ще складнішим, ніж для Bitcoin. ETH залежить не тільки від загального ринку, але й від активності в DeFi, NFT, L2-мережах та попиту на спотові Ethereum-ETF. Якщо ліквідність залишатиметься слабкою, Ethereum може відставати від Bitcoin, а альткойни — демонструвати ще вищу волатильність.
Базовий сценарій на червень передбачає збереження високої волатильності та торгівлю Bitcoin у широкому діапазоні без чіткої тенденції до моменту виходу даних щодо інфляції та рішення ФРС. Позитивним сценарієм для ринку стане поєднання слабшої інфляції, стабілізації нафти, відновлення притоків в ETF та м’яких сигналів ФРС. Негативним — нове зростання цін на нафту, жорстка риторика центробанків, посилення відтоків з ETF та ескалація на Близькому Сході.
Таким чином, червень може стати для криптовалютного ринку місяцем перевірки на стійкість. Bitcoin залишається головним індикатором інституційного попиту, Ethereum — індикатором ризику в альткойнах, а ключовими зовнішніми факторами будуть ставки, інфляція, нафта, геополітика та регулювання в Європі.
Зростання споживчих цін в Україні у грудні 2025 року уповільнилося до 0,2% з 0,4% у листопаді та 0,9% у жовтні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Статвідомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,9% за підсумками жовтня та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
Зазначається, що у грудні-2025 базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6–0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко. Водночас на 4,1–0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.
Як повідомлялося, інфляція в Україні, яка знизилася до 5,1% у 2023 році після стрибка рік тому до 26,6%, за підсумками 2024 року зросла до 12%.
Національний банк України наприкінці жовтня покращив прогноз інфляції на 2025 рік до 9,2% з 9,7% у липневому макропрогнозі та залишив оцінку інфляції на 2026 рік на попередньому рівні – 6,6%.
У Болгарії на тлі переходу на євро зберігаються побоювання частини населення щодо можливого зростання цін і посилення політичної напруженості, повідомляють ЗМІ.
До єврозони країна приєднається з 1 січня 2026 року, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту.
Повідомляється також про протестну кампанію під гаслом збереження болгарського лева, а за даними Eurobarometer близько 49% болгар виступають проти введення євро.
У матеріалі зазначається, що ЄЦБ і європейські інститути вказують на потенційні вигоди переходу, а фіксований курс конвертації встановлений на рівні 1,95583 лева за 1 євро.
При цьому, за даними ЗМІ, парламент Болгарії влітку посилив контрольні механізми, щоб припиняти необґрунтоване підвищення цін при зміні валюти.
Можливі сценарії подорожчання життя через введення євро: найм’якший сценарій – короткочасний ефект «округлення» в роздрібній торгівлі, коли частина цін перераховується вгору, що зазвичай дає невеликий і тимчасовий внесок в інфляцію.
Більш жорсткий сценарій – спроби окремих продавців і сервісів скористатися періодом переходу і підняти ціни ширше, ніж диктує конвертація, на тлі вже помітного зростання вартості продуктів і нерухомості в 2025 році.
Негативний сценарій для громадян – якщо зростання цін у споживчому кошику виявиться швидшим за індексацію зарплат і пенсій, реальна купівельна спроможність тимчасово знизиться навіть при формально невеликому прирості інфляції.
Аналітичний центр Experts Club проаналізував економіку Албанії за 10 місяців 2025 року і представив свій аналіз і прогноз. Албанія за підсумками перших десяти місяців 2025 року зберігає одну з найвищих темпових динамік в Європі при низькій інфляції, стійких валютних резервах і тривалому зростанні туризму, проте стикається з ослабленням промислового випуску і розширенням торгового дефіциту.
За оцінкою місії МВФ і національної статистики, реальний ВВП Албанії зріс приблизно на 3,4–3,6% у річному вираженні в першому півріччі 2025 року, що порівняно з показниками 2024 року і вище середньоєвропейського рівня. Основними драйверами зростання залишаються сектор послуг, будівництво і туризм: тільки іноземні туристи за перші шість місяців витратили в країні близько 2,1 млрд євро, що на 7–8% більше, ніж роком раніше.
Міжнародні інститути очікують, що за підсумками року економіка додасть близько 3,4–3,7%: МВФ після осінньої місії підняв прогноз до 3,5% на 2025 рік, Світовий банк і ЄБРР також виходять із зростання вище 3%.
Інфляція в країні залишається низькою і близькою до цільового рівня. За даними МВФ і національної статистики, річне зростання споживчих цін у 2025 році коливається близько 2–2,3%.
Ситуація на ринку праці помірно поліпшується. Рівень безробіття в другому кварталі 2025 року знизився до 8,5% і помітно нижчий за історичний середній (близько 14%).
Найбільш вразливою ланкою залишається промисловість. Згідно з оцінками дослідницьких центрів і статистики, промислове виробництво в Албанії в першому кварталі 2025 року скоротилося приблизно на 2,1% до аналогічного періоду 2024 року, а в другому кварталі падіння сповільнилося до близько 0,5%. Випуск в обробній промисловості в червні 2025 року був на 0,9% нижче рівня річної давності. Це відображає проблеми традиційних експортних галузей – перш за все текстилю та пошиття одягу, які відчувають тиск через зміцнення національної валюти та демографічний відтік.
Зовнішній сектор залишається слабким місцем макроекономіки. За даними албанських аналітичних центрів та INSTAT, торговельний дефіцит у товарах у першому півріччі 2025 року збільшився до приблизно 25,3% ВВП, незважаючи на високі доходи від туризму. Перекази від мігрантів зросли приблизно на 5%, до 1,2 млрд євро, залишаючись важливим джерелом зовнішніх надходжень, а прямі іноземні інвестиції за той же період стабілізувалися на рівні близько 1,1 млрд євро.
При цьому зовнішня стійкість виглядає комфортною. За даними Trading Economics, міжнародні резерви Албанії у вересні 2025 року досягли 7,3 млрд дол. МВФ у заключній заяві за статтею IV прямо відзначає «сильні резерви, зниження державного боргу і один з найвищих темпів зростання в Європі» як основу для подальших реформ і поглиблення інтеграції з ЄС.
Споживчі ціни (індекс CPI) в єврозоні в червні збільшилися на 2% в річному вираженні, згідно з остаточними даними статистичного управління Європейського союзу. Таким чином, інфляція прискорилася в порівнянні з 1,9% в травні (мінімальний підйом за вісім місяців).
Показник збігся з попередньо оголошеними даними і консенсус-прогнозом аналітиків, який наводить Trading Economics.
Темпи зростання споживчих цін в єврозоні знаходяться біля цільового показника Європейського центрального банку, що свідчить про те, що регулятору вдалося взяти інфляцію під контроль.
Підвищення цін на послуги в єврозоні минулого місяця прискорилося до 3,3% з травневих 3,2%. Вартість продуктів харчування, алкоголю і тютюну зросла на 3,1% після підвищення на 3,2% в травні. Ціни на енергоносії знизилися на 2,6% після падіння на 3,6% місяцем раніше, промислові товари подорожчали на 0,5% (у травні – на 0,6%).
Споживчі ціни без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (індекс CPI Core) у червні збільшилися на 2,3% у річному вираженні, як і місяцем раніше. Це збіглося як з попередньо оголошеними темпами, так і з очікуваннями експертів.
Індекс CPI у червні відносно попереднього місяця підвищився на 0,3%.
Джерело: http://relocation.com.ua/acceleration-of-inflation-in-the-eurozone/
Європейський центральний банк (ЄЦБ) вважає поточний рівень основних відсоткових ставок виправданим і, як і раніше, прихильний меті з підтримання інфляції в єврозоні на рівні 2% у довгостроковій перспективі, заявила глава ЄЦБ Крістін Лагард.
“Наше прагнення, прихильність і обов’язок полягають у забезпеченні цінової стабільності, а це відповідає інфляції в районі 2%, – сказала вона в інтерв’ю німецькому виданню ARD. – Ми досягли успіху, інфляція вже становить 2%, і ми продовжимо працювати в цьому напрямку”.
“Ми зробимо все необхідне, щоб інфляція залишилася на цьому рівні, – додала Лагард. – Невизначеність висока, нас оточує непередбачуваність, але в тому, що стосується цін, є впевненість і стабільність”.
Тим часом глава Банку Франції та член ради керівників ЄЦБ Франсуа Віллеруа де Гало попередив, що зміцнення євро на 14% з початку року створює ризики занадто низької інфляції.
На його думку, зростання курсу євро на 10% знижує інфляцію на 0,2 процентного пункту на найближчі три роки.
«Це може підвищити ризики того, що інфляція виявиться нижчою за нашу мету, і ми не можемо це ігнорувати», – заявив де Гало.
Раніше заступник голови ЄЦБ Луїс де Гіндос зазначав, що підйом пари євро/долар вище $1,2 може ускладнити завдання центробанку щодо досягнення цільового рівня інфляції.
ЄЦБ вісім разів за останній рік знижував ставки, і тепер ключова ставка за депозитами становить 2%. Аналітики та учасники ринку загалом очікують, що на липневому засіданні регулятор не стане змінювати ставки, щоб оцінити вплив уже вжитих заходів на економіку єврозони.
