Інфляція в Україні у 2023 році знизиться до 9% або нижче з 26,6% минулого року, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на відкритті Київського міжнародного економічного форуму в четвер.
“Маємо інфляцію близько 8-9% за рік. Переконаний, що не буде вищою”, – сказав глава уряду.
За його словами, після спаду на 29,1% зростання ВВП цього року становило “3%+”.
“Дефіцит (бюджету) все ще залишається 20% ВВП, але ми знайшли, як його компенсувати: якщо торік було отримано $32 млрд грантів і пільгових кредитів, то цього року очікуємо отримати $42 млрд без військової підтримки та інших гуманітарних внесків”, – зазначив Шмигаль.
Як повідомлялося з посиланням на Держстат, інфляція в Україні за підсумками вересня в річному вимірі знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня. З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%.
Наприкінці липня Нацбанк України знову поліпшив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, проте минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
Споживчі ціни в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня.
Держстат у вересні зафіксував базову інфляцію на рівні 0,9% після двох місяців її перебування на нульовому рівні.
З урахуванням того, що у вересні-2022 базова інфляція становила 2,4%, у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона також знизилася до 8,4% з 10,0% за підсумками серпня і 12,3% – за підсумками липня.
З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 9,7%) подешевшали овочі. На 5,1-0,4% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рис, соняшникову олію, рибу та продукти з риби. Водночас на 12,3% подорожчали яйця, на 1,3-0,5% зросли ціни на олію, цукор, м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, молоко.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
Одяг та взуття подорожчали на 7,8%, зокрема взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.
Ціни на транспорт зросли на 2,2% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 4,9%. Водночас на 3,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Послуги освіти подорожчали на 9,9%, а саме середньої – на 13,9%, вищої – на 11,5%, дошкільної – на 5,4%.
Як повідомлялося, наприкінці липня Нацбанк України знову покращив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, однак минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
Споживчі ціни в Україні в серпні 2023 року знизилися на 1,4% після зниження на 0,6% у липні та зростання на 0,8% у червні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Водночас у серпні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,1%, тому в річному вимірі за підсумками серпня-2023 вона знизилася до 8,6% з 11,3% за підсумками липня і 12,8% за підсумками червня.
Крім цього, Держстат у серпні другий місяць поспіль зафіксував базову інфляцію на нульовому рівні після дефляції 0,1% у червні.
З урахуванням того, що в серпні-2022 базова інфляція становила 2,1%, у річному вимірі за підсумками серпня-2023 вона також знизилася до 10,0% з 12,3% за підсумками липня і 13,7% за підсумками червня.
З початку поточного року інфляція в країні становила 2,5%, базова – 3,2%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку в серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 3,7%. Найбільше (на 37,6%) подешевшали овочі. На 4,2-0,1% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рослинну олію, соняшникову олію, сири, яйця. Водночас, на 2,0-0,5% зросли ціни на цукор, сало, м’ясо та м’ясопродукти, хліб, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг та взуття подешевшали на 2,3%, зокрема взуття – на 2,8%, одяг – на 1,8%.
Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,3% відбулося переважно через підвищення цін на оренду житла на 2,3%.
Ціни на транспорт зросли на 3,0% здебільшого через подорожчання палива і мастил на 7,4%.
Як повідомлялося, наприкінці липня Нацбанк України знову поліпшив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
Інфляція в Туреччині в серпні прискорилася за підсумками другого місяця поспіль і сягнула максимуму за вісім місяців через підвищення податків, ослаблення курсу ліри і зростання цін на продукти харчування.
Споживчі ціни збільшилися на 58,9% у річному вираженні порівняно з підйомом на 47,8% у липні, йдеться в повідомленні статистичного інституту країни (Turkstat).
Опитані Trading Economics аналітики прогнозували більш помірне прискорення інфляції, до 55,9%.
Ціни на продукти харчування підскочили на 72,9%, це максимальний підйом за останні вісім місяців. У липні вони підвищилися на 60,7%.
Комунальні послуги минулого місяця подорожчали на 25% (у липні – на 19,3%), транспортні – на 70,2% (43,4%), медичні – на 77,6% (75,9%). Зростання вартості меблів і побутової техніки прискорилося до 58,9% з 50,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів, енергоносіїв, тютюнової продукції та золота, у серпні становила 64,9% проти 56,1% місяцем раніше, повідомляє Turkstat.
Тим часом зростання споживчих цін у щомісячному обчисленні сповільнилося до 9,1% у серпні з 9,5% у липні. Липневий показник був рекордним із грудня 2021 року.
ЦБ Туреччини очікує, що інфляція становитиме 58% у 2023 році, 33% у 2024 році та 15% у 2025 році.
Турецька нацвалюта в понеділок торгується близько 26,77 ліри за $1 порівняно з 26,73 ліри на закриття попередньої сесії. Турецький фондовий індекс BIST 100 виріс з відкриття ринку на 1%.
Раніше проєкт Клуб експертів проаналізував стан економіки Туреччини до виборів, докладніше дивіться тут
Інфляція в США сповільнюється, але все ще залишається занадто високою, заявив голова Федерального резервного банку (ФРБ) Міннеаполіса Ніл Кашкарі.
“Питання, яке мене хвилює, полягає в тому, чи достатньо ми зробили, щоб повернути інфляцію до цільового показника Федеральної резервної системи у 2%, чи нам потрібно зробити більше”, – сказав Кашкарі під час заходу у вівторок.
“Інфляція сповільнюється. Ми домоглися прогресу і хорошого. Я задоволений цим. Але вона все ще занадто висока”, – наводить слова Кашкарі Market Watch.
Темпи зростання споживчих цін у США в липні прискорилися до 3,2% у річному вираженні порівняно з 3% у червні.
Глава ФРБ Міннеаполіса цього року має право голосу у Федеральному комітеті з операцій на відкритому ринку (FOMC).
Федрезерв у липні підняв базову процентну ставку на 25 базисних пунктів – до 5,25-5,5%, що є максимумом за 22 роки. Судячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, трейдери чекають її збереження на колишньому рівні за підсумками вересневого засідання FOMC.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи під час торгів у середу демонструють позитивний настрій на даних про ослаблення інфляції у Великій Британії та єврозоні.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 до 12:02 кв збільшився на 0,4% і становив 462,45 пункту.
Німецький індикатор DAX з відкриття ринку піднявся на 0,2%, французький CAC 40 – на 0,6%, британський FTSE 100 – на 1,5% (до максимуму за місяць). Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 додають по 0,15%.
Споживчі ціни у Великій Британії в червні зросли на 7,9% у річному вираженні – це мінімальний підйом з березня 2022 року. Таким чином, інфляція сповільнилася порівняно з 8,7% у травні.
Консенсус-прогноз, який наводить Trading Economics, передбачав ослаблення інфляції в червні до 8,2%.
Зростання споживчих цін у Британії в щомісячному вираженні сповільнилося в червні до 0,1% з 0,7% у травні. Аналітики очікували підвищення на 0,4%.
Споживчі ціни в єврозоні в червні збільшилися на 5,5% у річному вираженні, згідно з остаточними даними. Це найслабший підйом із січня минулого року. У травні інфляція становила 6,1%.
Червневий показник збігся як з попередньою оцінкою, так і з середнім прогнозом експертів.
Голландський виробник обладнання для випуску чіпів ASML Holding NV у другому кварталі скоротив чистий прибуток на 1%, але поліпшив прогноз зростання виручки за підсумками поточного року. Котирування акцій компанії підвищуються на 0,5%.
Ціна паперів Kering SA злетіла майже на 6%. Французька холдингова компанія, що володіє відомими модними брендами, оголосила про звільнення головного виконавчого директора Gucci Марко Біззаррі, який обіймав цю посаду з 2015 року. Бренд на тимчасовій основі очолить керуючий директор групи Жан-Франсуа Палюс.
Шведський виробник систем контролю доступу Assa Abloy збільшив чистий прибуток у другому кварталі на 13,3% – до 3,57 млрд крон ($349 млн), виручку – на 17%, до 34,47 млрд крон. Аналітики, опитані FactSet, у середньому прогнозували відповідно 4,13 млрд крон і 33,68 млрд крон. Акції компанії дорожчають на 0,2%.
Котирування акцій нафтовиробників також підвищуються: BP Plc і Shell – на 1,1%, TotalEnergies – на 0,5%.
Тим часом вартість Volvo знижується на 1,7%. Шведський виробник вантажівок повідомив про зростання поставок на 5% у квітні-червні, проте обсяг нових замовлень впав на 10%.
Акції Antofagasta дешевшають на 1,1%. Компанія у другому кварталі збільшила виробництво міді на 2,5% щодо січня-березня – до 149,6 тис. тонн. Однак прогноз на весь поточний рік було знижено до 640-670 тис. тонн з раніше очікуваних 670-710 тис. тонн.
