Обсяги купівлі валюти населенням України в серпні 2026 року перевищили обсяги її продажу на $0,45 млрд у доларовому еквіваленті порівняно з $0,5 млрд у липні цього року та $0,36 млрд у серпні 2025 року.
Згідно з даними Нацбанку, у серпні порівняно з липнем купівля готівкової валюти скоротилася на $68,8 млн — до $1 млрд 932,7 млн, а продаж — на $17,0 млн, до $1 млрд 484,6 млн.
Обсяг купівлі населенням готівкових доларів у серпні збільшився на $28,9 млн – до $1 млрд 352,1 млн, тоді як продаж скоротився на $56,1 млн – до $1 млрд 34,6 млн.
На ринку готівкових євро в серпні купівля населенням у доларовому еквіваленті скоротилася на $108,1 млн — до $499,8 млн, тоді як продаж зріс на $26 млн — до $367,6 млн.
Що стосується операцій клієнтів банків з безготівковою валютою, у серпні порівняно з липнем зросли як купівля, так і продаж: купівля – на $164,9 млн, до $11 млрд 192,5 млн, продаж – на $144,6 млн, до $7 млрд 657,9 млн. Водночас обсяг операцій між банками скоротився на $409,9 млн – до $8 млрд 18,3 млн.
У річному обчисленні обсяг купівлі безготівкової валюти клієнтами банків збільшився на $2 млрд 904,0 млн, продажів – на $998,2 млн, а міжбанківських операцій – на $2 млрд.
У серпні офіційний курс гривні до долара зміцнився майже на 14 коп. порівняно з липнем – до 44,55 грн/$1, тоді як щодо євро гривня ослабла майже на 61 коп. – до 51,88 грн/EUR1.
Чисті валютні інтервенції Нацбанку в серпні зросли до $4 млрд 815,7 млн, або на $24,7 млн порівняно з липнем і на $2 млрд 119,8 млн порівняно з серпнем 2025 року.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на $56,8 млн, або на 4,5%, – до $1 млрд 329,0 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
За даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юридичними особами збільшилося до $210,3 млн зі $195,0 млн за такий самий період тижнем раніше та загалом становило $841,2 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення середньоденне негативне сальдо збільшилося майже вдвічі: з понеділка до четверга воно становило $46,6 млн проти $24,6 млн за аналогічний період попереднього тижня. Купівля безготівкової валюти населенням всі дні перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара на початку минулого тижня становив 44,5505 грн/$1, а на кінець тижня послабився до 44,7273 грн/$1.
Подібна динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні до долара упродовж минулого тижня послабився на 7-8 коп.: купівля – до 44,48 грн/$1, а продаж – до майже 44,88 грн/$1.
KURS, NBU, ВАЛЮТА, ГРИВНЯ, Інтервенція
Валютні інтервенції Національного банку України (НБУ) на міжбанківському ринку у серпні залишилися близькими до липневого рівня, збільшившись на $24,7 млн, або на 0,5%, – до $4,82 млрд, свідчать дані регулятора на сайті.
Водночас у серпні офіційний курс гривні щодо долара зміцнився на 0,3%, або на 14 коп., – до 44,5505 грн/$1 на кінець місяця.
Обсяг інтервенцій Нацбанку на міжбанківському ринку минулого тижня зріс порівняно з попереднім на 6,5%, або на $77,9 млн, – до $1,27 млрд.
За даними НБУ, чисті інтервенції у серпні зросли на 78,6%, або на $2,12 млрд, рік до року.
У січні-серпні регулятор продав валюти майже на $33,0 млрд, що на 39,0%, або на $9,25 млрд, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За 28 днів серпня середньоденне негативне сальдо операцій юросіб із купівлі-продажу валюти збільшилося до $169,5 млн зі $151,8 млн у липні.
На ринку валютообмінних операцій населення цей показник зріс із $19,4 млн у липні до $25,9 млн у серпні.
NBU, ВАЛЮТА, ГРИВНЯ, долар, Інтервенція
Національний банк України (НБУ) минулого тижня зменшив інтервенції на міжбанківському ринку на $59,9 млн, або на 5,6%, – до $1 млрд 14,5 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу валюти юрособами зменшилося до $140,9 млн з $168,5 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно становило $563,7 млн.
На ринку валютообмінних операцій населення середньоденне негативне сальдо зменшилось: з понеділка по четвер воно становило $9,2 млн проти $11,6 млн на позаминулому тижні, а продаж безготівкової валюти всі ці дні перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень із позначки 44,6676 грн/$1, на кінець тижня послабився до 44,8110 грн/$1.
Така сама динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні до долара упродовж минулого тижня послабився на 12 коп.: купівля – до 44,51 грн/$1, а продаж – до майже 44,90 грн/$1.
KURS, NBU, ВАЛЮТА, ГРИВНЯ, Інтервенція
Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.
“Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.
В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.
Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.
Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.
В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).
Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.
Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.
Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.
За підсумками 2025 року національна валюта України — гривня — в цілому зберегла відносну курсову стабільність, незважаючи на тиск з боку війни, високі бюджетні витрати та волатильність на зовнішніх ринках, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Протягом року офіційний курс гривні до долара США демонстрував помірні коливання у встановленому коридорі, залишаючись під контролем Національного банку України (НБУ). На готівковому та міжбанківському ринках спостерігалися короткострокові сплески попиту на іноземну валюту, переважно в періоди пікових бюджетних виплат і посилення імпортної активності, проте вони оперативно згладжувалися за рахунок валютних інтервенцій регулятора.
За оцінками учасників ринку, ключовими факторами, що підтримували гривню в 2025 році, стали регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги, збереження адміністративних заходів валютного регулювання, а також політика НБУ щодо підтримки привабливості гривневих інструментів. Істотну роль відіграли і міжнародні резерви, які протягом року утримувалися на рівні, достатньому для покриття короткострокових зовнішніх зобов’язань.
Водночас на курс гривні продовжували тиснути структурний дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень військових і соціальних витрат, а також невизначеність, пов’язана з тривалістю бойових дій і обсягами майбутньої зовнішньої підтримки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.2025 по 31.12.2025)
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що 2025 рік став для гривні періодом «керованої стабільності».
«Гривня завершує рік без різких девальваційних шоків, що в умовах повномасштабної війни та високої залежності бюджету від зовнішнього фінансування можна вважати стримано позитивним результатом. Ключовим стабілізуючим фактором залишалася координація валютної та бюджетної політики за підтримки міжнародних партнерів», — сказав він.
За його словами, збереження контролю над валютним ринком дозволило уникнути панічних настроїв серед населення і бізнесу, проте в середньостроковій перспективі ризики для гривні, як і раніше, залишаються високими.
«Подальша динаміка курсу буде прямо залежати від обсягів зовнішньої допомоги, ситуації на фронті і темпів відновлення економіки», — підкреслив Уракін.
Інфляційні процеси в 2025 році також залишалися одним із чутливих факторів для валютного ринку. Зростання споживчих цін посилювало попит на валюту з боку населення, проте цей ефект був частково компенсований заходами монетарної політики та збереженням обмежень на рух капіталу.
У НБУ неодноразово підкреслювали, що курсова політика залишається гнучкою та адаптивною, а пріоритетом регулятора є фінансова стабільність і контроль інфляції, а не досягнення формальних курсових орієнтирів.
Експерти відзначають, що в 2026 році динаміка гривні буде значною мірою залежати від темпів відновлення економіки, обсягів міжнародної допомоги, а також рішень щодо подальшої валютної лібералізації.
