Глобальний обсяг держборгу 2024 року може перевищити $100 трлн (93% світового ВВП), йдеться в доповіді Fiscal Monitor, опублікованій Міжнародним валютним фондом (МВФ) у вівторок.
Як очікується, він продовжить зростати в середньостроковій перспективі і до 2030 року може піднятися до 100% ВВП.
При цьому в рамках найнесприятливішого сценарію світовий борг може виявитися майже на 20 відсоткових пунктів вищим, ніж передбачає базовий прогноз, і досягти 115% ВВП у 2026 році.
«Для стабілізації (або скорочення) боргу з високою ймовірністю потрібні набагато більш значні фіскальні коригування, ніж заплановано в даний час. Зараз слушний час для відновлення фіскальних буферів, і відтермінування обходиться дорого», – наголошується в повідомленні.
МВФ вважає, що держборг продовжить зростати в таких країнах, як США, Великобританія, Бразилія, Франція, Італія та ПАР.
«Хоча, за прогнозами, борг стабілізується або скоротиться приблизно у двох третинах країн, він залишиться значно вищим від рівнів, які прогнозували до пандемії», – ідеться у звіті. Причому на країни, в яких не очікується стабілізації, припадає понад половина світового боргу і близько двох третин світового ВВП.
Державні витрати на розв’язання проблем «зеленого переходу» в енергетиці, старіння населення і проблем безпеки, ймовірно, посилять фіскальний тиск найближчими роками, вважають експерти фонду.
«Урядам час навести лад, – заявила заступник директора з фіскальних питань МВФ Ера Дабла-Норріс. – Для всіх країн необхідний стратегічний поворот, щоб знизити боргові ризики».
Детальніше про державний борг і можливі країнові дефолти дивіться у відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=0WcmU20F95oeVKZp
Український агросектор у 2010-2021 рр. здійснив суттєвий ривок у розвитку, у ньому працюють 17% українців, які виробляють 19% ВВП, водночас 70% продукції йде на експорт, що є одним із найвищих показників у Європі, повідомив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його інформацією, виробленої української продукції достатньо, щоб прогодувати майже 400 млн осіб.
“В міжнародній продовольчій безпеці роль України дуже важлива. Після повномасштабного вторгнення країни-агресора Україна чотири місяці не могла експортувати продукцію. Це призвело до того, що глобальний індекс цін на продовольство у світі в 2022 році зріс на 35%. В країнах Африки сотні мільйонів людей були змушені суттєво зменшити споживання продовольства”, – навела його виступ на національному освітньо-професійному курсі для молоді “Державотворець: шлях до відновлення держави” пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Висоцький звернув увагу, що Україна традиційно експортує зернові та олійні культури та багато іншого. Зокрема, Україна посідає 4 місце у світі з експорту кукурудзи, перше – з соняшникової олії. Крім того, 7-ме місце з експорту м’яса птиці. Українські молочники входять до десятки лідерів з експорту вершкового масла. Крім того, Україна перебуває на 4 місці з виробництва волоських горіхів і є одним зі світових лідерів з експорту меду.
Темп приросту валового внутрішнього продукту (ВВП) України в травні сповільнився до 3,5% з 4,2% у квітні та 4,8% у березні внаслідок істотного пошкодження російськими атаками генерації електроенергії, ідеться в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Через пошкодження генерації електроенергії були застосовані обмеження постачання електроенергії для бізнесу. За оцінкою ІЕД, темпи приросту в переробній промисловості сповільнилися до 5% з 11%. Водночас легша логістика підтримувала розвиток сектору. Йдеться, зокрема, про машинобудування та металургію”, – зазначили в ІЕД.
Згідно з оцінками інституту, приріст реальної валової доданої вартості (ВДВ) у видобувній промисловості зріс на 2% завдяки досить стійкому видобутку газу, залізної руди, а також будівельних матеріалів.
Реальна ВДВ у транспорті зросла майже на 15% порівняно з 11% у квітні, зокрема, через розблокування західних кордонів, а також унаслідок ефекту статистичної бази.
“На відміну від слабкої роботи “зернового коридору” у 2023 році, Український морський коридор дозволяє підтримувати високий експорт через морські порти. При цьому везуть не тільки зернові, а й залізну руду, і продукцію металургії”, – констатували в ІЕД.
У травні, як і в попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою за 3% (3,3%). В ІЕД вважають, що це відображало гарний врожай торік (і для деяких продуктів цьогоріч) і низькі порівняно з минулим роком експортні ціни на українську с/г продукцію, зниження логістичних витрат на імпорт і значну конкуренцію за споживчий попит.
Як уточнили в ІЕД, це поки що компенсувало збільшення низки статей витрат бізнесу через зростання зарплат, зростання вартості пального та е/е, ослаблення гривні до долара.
Очікується, що баланс між факторами, що стримують зростання цін, і зростанням витрат постачальників і торговельних мереж можуть змінитися в наступні місяці і призвести до прискорення інфляції.
Водночас помірні інфляційні очікування та порівняно обмежений попит надалі стримуватимуть зростання цін, тому різкого підвищення цін на більшість товарів не очікується. Винятком стало підняття урядом тарифу на е/е, що призвело до збільшення індексу споживчих цін більш ніж на 1%.
Місячна інфляція в травні прискорилася до 0,6% через подорожчання фруктів на 10%. Водночас продовжували знижуватися ціни на яйця: вони подешевшали на 14% і майже вдвічі порівняно з груднем минулого року. Ціни на інші товари зростали в середньому на 0,3%.
Як повідомлялося, після зростання ВВП України на 5,3% у 2023 році Нацбанк очікує його сповільнення у 2024 році до 3%, тоді як уряд – до 4,6%. На думку Мінекономіки, зростання ВВП за січень-квітень цього року становило 4,4%, тоді як НБУ оцінив його в 3,7%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-квітні скоротився на 27,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 360,2 млрд юанів ($49,7 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема минулого місяця ПІІ становили 58,5 млрд юанів, що стало мінімальним показником з листопада. Показник упав на 36% за рік і на 32% за місяць.
У січні-квітні близько 12,7% від загального обсягу інвестицій припало на високотехнологічний сектор КНР.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ІНВЕСТИЦІЇ, КИТАЙ, МАКРОЭКОНОМИКА
Центробанк Німеччини очікує зростання економіки країни у квітні-червні за підсумками другого кварталу поспіль після падіння наприкінці 2023 року.
Згідно з попередніми розрахунками статуправління ФРН, у січні-березні ВВП збільшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями. У жовтні-грудні 2023 року він упав на 0,5%.
“Економіка, ймовірно, знову трохи збільшиться в другому кварталі”, – йдеться в повідомленні Бундесбанку, опублікованому в середу.
Активність у секторі послуг, найімовірніше, продовжувала посилюватися завдяки зростанню доходів домогосподарств і споживчих витрат.
“Зростання наявних доходів домогосподарств, ймовірно, візьме гору над споживчою невизначеністю”, – вважають аналітики ЦБ.
При цьому вони зазначили, що будівельний сектор залишається дуже слабким.
Ринок праці Німеччини, як очікується, залишиться стійким, і заробітна плата, схоже, продовжить швидко підвищуватися. Це може стати ризиком для охолодження інфляції, яка, за оцінками Бундесбанку, знову трохи прискориться в травні.
Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за перший квартал будуть опубліковані 24 травня, попередня інформація за другий квартал буде представлена 30 липня.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, НІМЕЧЧИНА, ЦЕНТРОБАНК, ЭКОНОМИКА
Економіка Японії в першому кварталі продемонструвала спад на 0,5% щодо попередніх трьох місяців, згідно з попередніми даними уряду. Аналітики, чиї середні оцінки наводить Trading Economics, очікували зниження ВВП на 0,4%.
Згідно з переглянутими даними, у четвертому кварталі 2023 року обсяг економіки не змінився, тоді як раніше повідомлялося про його зростання на 0,1%.
У річному вираженні японський ВВП скоротився на 2% у минулому кварталі після переглянутої нульової зміни кварталом раніше. Консенсус-прогноз передбачав падіння на 1,5% у січні-березні.
Споживчі витрати в першому кварталі зменшилися на 0,7% щодо попередніх трьох місяців, капіталовкладення бізнесу – на 0,8%. Обсяг держвитрат зріс на 0,2%.
Експорт скоротився на 5% після зростання на 2,8% кварталом раніше, імпорт – на 3,4% (+1,8% у жовтні-грудні).
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА, Японії
