Сукупний державний борг України в серпні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд, у гривневому – на 146,2 млрд грн, до 4 трлн 860,6 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився на 3,3% – до $123,63 млрд, або до 4 трлн 521,1 млрд грн, і становив 93,0% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Повідомляється, що зовнішній прямий борг у серпні зріс на 4,4%, або $3,52 млрд – до $83,41 млрд, тоді як внутрішній прямий – на 1,1%, або 15,8 млрд грн, до 1 трлн 470,75 млрд грн (еквівалент $40,22 млрд).
Сукупний зовнішній держборг України в серпні-2023 збільшився на 4,1%, або на $3,58 млрд, – до $90,77 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 1,0%, або на 15,2 млрд грн, до 1 трлн 541,4 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла до 68,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець серпня зросла до 28,36%, в американських доларах – до 26,66%, тоді як у гривні знизилася до 28,87%, у СПЗ – до 12,89%, у канадських доларах – до 2,48%, а в єні та британських фунтах залишилася на рівні 0,72% і 0,02% відповідно.
Відомство також уточнило, що 64,86% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 12,89% прив’язано до ставки МВФ, 7,85% – до SOFR, 3,88% – до EURIBOR, 0,72% – до TORF.
Ставка ще за 2,99% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 6,49% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті, 0,31% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Як повідомлялося, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до $111,45 млрд. За вісім місяців цього року держборг збільшився на $21,47 млрд, або на 19,3%.
МВФ у рамках першого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною наприкінці червня значно поліпшив прогноз зростання держборгу цього року – з 98,3% ВВП до 88,1% ВВП, зокрема, за рахунок перегляду його оцінки на кінець минулого року з 81,7% ВВП до 78,5% ВВП.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України і світу:
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Сукупний державний борг України в листопаді 2022 року зріс на 4,2%: у доларовому вираженні – на $4,34 млрд, до $107,46 млрд, у гривневому – на 158,7 млрд грн, до 3,930 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг за минулий місяць збільшився на 4,5% – до $97,69 млрд, або до 3,572 трлн грн, переважно завдяки отриманню кредиту від Євросоюзу (на $2,95 млрд) і розміщенню ОВДП (на $0,56 млрд або 20,44 млрд грн).
Зовнішній прямий борг, зокрема, зріс на 6,4%, або $3,68 млрд – до $61,48 млрд, тоді як внутрішній прямий борг – на 1,6%, або на 20,44 млрд грн, – до 1,324 трлн грн (еквівалент $36,21 млрд).
Як повідомив Мінфін, гарантований державою борг у листопаді в доларовому еквіваленті збільшився на 1,1%, або $0,1 млрд – до $9,77 млрд, а в гривні – на 3,83 млрд грн, до 357,4 млрд грн.
Основна частка гарантованого державою боргу припадає на зовнішній борг, який у листопаді зріс на 1,6%, або $0,12 млрд – до $7,83 млрд.
З початку 2022 року сукупний держборг України зріс у доларовому вираженні на 9,7%, або на $9,51 млрд, тоді як у гривневому еквіваленті він підскочив на 47,1%, або на 1,258 трлн грн.
Сукупний зовнішній держборг України за 11 місяців цього року збільшився на 21,2%, або на $12,1 млрд – до $69,3 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 25,5%, або на 283,7 млрд грн – до 1,395 трлн грн.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у доларах на кінець листопада становила 31,22%, у євро – 21,03%, у СПЗ – 13,62%, у канадських доларах – 1,00%, в єні – 0,90%, британських фунтах – 0,02%, тоді як у гривні – 32,21%.
Відомство також уточнило, що 67,14% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 13,62% прив’язано до ставки МВФ, 6,69% – до SOFR, 4,31% – до Libor, 0,43% – до EURIBOR.
Ставка ще за 3,69% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 3,74% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку, найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповує в рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті 0,38% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Міністерство фінансів України у січні підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році на 57,11 млрд грн порівняно з грудневим прогнозом – до 550,71 млрд грн, свідчить прогноз за січень на сайті міністерства.
Згідно з ним, у січні-березні цього року Мінфін очікує виплат у розмірі 281,69 млрд грн, у квітні-червні – 293,35 млрд грн, у липні-вересні – 285,79 млрд грн, у жовтні-грудні – 240,58 млрд грн.
Виплати за внутрішнім боргом Мінфін у 2022 році оцінює у 423,97 млрд грн, за зовнішнім – 126,74 млрд грн, свідчать його дані.
При цьому міністерство на 10,48 млрд грн збільшило прогноз виплат за держборгом у 2023 році – до 364,08 млрд грн.
У 2024 році міністерство очікує виплат у розмірі 341,21 млрд грн.
Сукупний державний борг України в листопаді зріс на 1,64% у доларах США і становив $94,15 млрд, а також на 4,92% у гривні – до 2,558 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів, оприлюднені в середу.
Згідно з ними, прямий держборг у листопаді 2021 року в доларовому виразі зріс на 0,96% – до $82,99 млрд, у гривневому – на 4,22%, до 2,255 трлн грн. Зокрема, зовнішній прямий борг минулого місяця в доларах зріс на 1,47% – до $45,68 млрд (у гривні – на 4,71%, до 1,241 трлн грн).
Як повідомив Мінфін, гарантований державою борг у листопаді в доларовому еквіваленті зріс на 7% – до $11,15 млрд, у гривні – на 10,41%, до 303,24 млрд грн.
Від початку 2021 року сукупний держборг України зріс на 4,31% у доларовому еквіваленті та на 19,46% – у гривневому.
Офіційний курс долара, за яким Мінфін розраховує борг, у листопаді цього року послабився до 27,17 грн/$1 із 26,33 грн/$1 у жовтні.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро знизилася до 13,07%, у гривні – до 36,18%, в єні – до 0,55%, тоді як у доларах США зросла до 35,53%, у СПЗ – до 14,04%.
Прямий державний борг України, який становить 60,8% ВВП на кінець 2020 року, за підсумками 2021 року очікується на рівні 56,9% ВВП, до 2022 року буде знижено до 50,8%, а до 2024 року – до 47%, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи середньострокову стратегію управління держборгом до 2024 року на засіданні уряду в четвер.
“Серед показників досягнення цілі (у стратегії – ІФ), зокрема, зниження держборгу до ВВП до кінця 2024 року до 47%, а також збільшення боргу, номінованого в національній валюті, до 51% (тоді як за підсумками 2021 року цей показник очікується на рівні 41% – ІФ)”, – сказав він під час урядового засідання, на якому Кабінет Міністрів затвердив відповідну стратегію.
Відповідно до стратегії держборгу, у 2023 році прямий держборг має бути знижений до 48,5% ВВП.
За словами Марченка, основними ризиками для реалізації такої стратегії залишаються ризик рефінансування та валютний ризик. Щоб мінімізувати ризик рефінансування Мінфін планує розвивати фінансовий ринок. Також міністерство має намір впроваджувати інструменти валютного хеджування.
Як зазначив міністр, за підсумками реалізації попередньої стратегії управління держборгом із 2019-го до 2022 року, частка держборгу в національній валюті збільшилася до 38,2% у 2020 році порівняно з 33,4% у 2018-му.
За даними Мінфіну, стратегія також передбачає збільшення середньозваженого терміну до погашення держборгу з 6,4 року до семи років у 2024-му. При цьому частка довгострокового пільгового фінансування від МФО та іноземних держав для реалізації інвестпроектів у загальному обсязі держборгу буде збільшена з 6,3% цього року до 7% у 2024 році.
Державний і гарантований борг України після зростання минулого року з 50,3% ВВП до 60,8% ВВП у 2021 році знизиться до 55,8% ВВП, такий оновлений прогноз міститься в інфляційному звіті Національного банку.
“Дотримання зваженої фіскальної політики в умовах зростання економіки та низької волатильності обмінного курсу дасть змогу відновити зниження рівня державного та гарантованого державою боргу, а також утримувати його нижче 60% ВВП”, – зазначає НБУ.
Згідно з його оцінками, за перші два місяці цього року борг уже знизився до 58,4% ВВП і становить в абсолютному вираженні 2,55 трлн грн (36,5% – у нацвалюті й 63,5% – в іноземній валюті).
Нацбанк наголошує, що поточного року уряд усе ще зберігатиме значний дефіцит бюджету (за оцінками НБУ – 4% ВВП, 200,2 млрд грн) для пожвавлення економіки і подолання пандемії.
“Однак у подальшому в умовах стійкого зростання економіки державні стимули зменшаться, що дасть змогу поступово покращувати боргову позицію. Відповідно у 2022-2023 роках очікується скорочення дефіциту до 3% ВВП (165 млрд грн у 2022 році й 181,9 млрд грн у 2023 році)”, – зазначено у звіті.
Згідно з ним, Нацбанк не очікує у найближчі три роки фінансування НАК “Нафтогаз України” і докапіталізації держбанків. А обсяги надання держгарантій, за його оцінками, скоротяться із 80 млрд грн цього року до 34,4 млрд грн у наступному і 36,8 млрд грн – у 2023 році.
