Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні «CCC» та довгостроковий РДЕ у національній валюті на один щабель вище – «CCC+».
«Довгостроковий РДЕ України в іноземній валюті відображає значний кредитний ризик з огляду на війну та її макроекономічні й фіскальні наслідки. Ці фактори врівноважуються керованим графіком обслуговування боргу у короткостроковій перспективі, покращеним рівнем валютних резервів та значною підтримкою з боку офіційних партнерів, насамперед ЄС», – зазначило агентство на своєму сайті.
Вищий рейтинг у нацвалюті воно пояснило очікуваннями, що до боргових зобов’язань у національній валюті застосовуватиметься пріоритетний підхід, бо більша частина гривневого боргу належить вітчизняним банкам (переважно державним) та Національному банку України. На думку Fitch, це обмежує доцільність реструктуризації такого боргу, оскільки вона може призвести до додаткових фіскальних витрат (зокрема, на докапіталізацію банків).
Агентство констатувало, що у 2026 році війна загострилася: Росія посилила повітряні атаки на різні сектори економіки та продовжує фактичну блокаду чорноморського узбережжя України, що серйозно перешкоджає роботі ключових експортних маршрутів, втім російські війська досягли лише незначних територіальних успіхів. Дипломатичні зусилля зайшли в глухий кут, а позиції сторін залишаються діаметрально протилежними.
«Fitch очікує, що війна триватиме і у 2027 році, оскільки наразі передумови для припинення вогню є слабкими», – йдеться у документі.
Агентство прогнозує незначне скорочення економіки у 2026 році (після відсутності зростання в січні-серпні) з подальшим зростанням на 0,2% у 2027 році за умови, втім останній показник залежить від того, як українська економіка зможе адаптуватися до очікуваного нового етапу повітряних атак, продовження морської блокади в Чорному морі, а також від обсягів і термінів надання додаткової зовнішньої фінансової допомоги.
Згідно з ним, Україна й надалі матиме значний бюджетний дефіцит через слабкі внутрішні надходження (значною мірою спричинені серйозним порушенням економічної діяльності), а також через дуже високі й негнучкі видатки, переважно пов’язані з обороною. За прогнозами Fitch, у 2026 році фіскальний дефіцит сягне 18% ВВП (28% без урахування грантів), а до 2028 року дещо знизиться – до 15,6% ВВП.
Зазначається, що програма Ukraine Support Loan (USL) покриває вагому частку потреб України у фінансуванні у 2026 році (початковий прогноз – $56 млрд) та 2027 році (прогноз – $43 млрд), однак ескалація конфлікту призвела до виникнення додаткових потреб у фінансуванні: $27 млрд (12,4% ВВП) у 2026 році та $33 млрд (14,5% ВВП) у 2027 році; джерела покриття цих потреб наразі остаточно не визначені.
«Підтримка з боку міжнародних донорів залишається потужною і є ключовим чинником, що підтримує кредитний рейтинг. Fitch виходить із припущення, що обсяг фінансування – насамперед з боку ЄС – буде достатнім для покриття короткострокових фінансових розривів», – сказано у документі.
Водночас Fitch додало, що тривале збереження значних потреб у фінансуванні в середньостроковій перспективі може призвести до «втоми донорів» (особливо в ЄС), зважаючи на політичні розбіжності між державами-членами щодо форми та обсягів підтримки.
Агентство нагадало, що на кінець 2025 року валовий борг сектору загального державного управління становив 101,2% ВВП, а виплати за єврооблігаціями розпочнуться лише у 2029 році. За прогнозами Fitch, до 2028 року цей показник зросте до 134,3% ВВП, що зумовлено збереженням значних дефіцитів бюджету та поступовим знеціненням української гривні. Fitch розглядає кошти в межах механізму USL та більшу частину фінансування за програмою ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) як умовні зобов’язання, оскільки їх повернення передбачається лише в разі виплати Росією репарацій Україні.
Водночас частка ЄС у програмі ERA в розмірі $18,1 млрд, що надається через механізм макрофінансової допомоги, враховується як державний борг.
За прогнозами Fitch, дефіцит поточного рахунку у 2026 році сягне 24% ВВП, при цьому дефіцит зовнішньої торгівлі товарами становитиме 40% ВВП. Агентство очікує, що дефіцит залишатиметься відносно високим – у середньому 20% ВВП протягом 2027-2028 років. Виходячи з припущення про продовження офіційної зовнішньої фінансової підтримки, прогнозується, що міжнародні резерви в середньому покриватимуть 4,6 місяця поточних зовнішніх платежів у 2026-2028 роках.
Як повідомляє «Сербський економіст», з 1 вересня 2026 року довгострокові державні облігації Сербії, номіновані в динарах, стали доступними для міжнародних інвесторів через систему Euroclear Bank, що має спростити доступ глобальних фондів до сербського ринку боргових цінних паперів та підвищити його ліквідність.
Про це 31 серпня повідомило Міністерство фінансів Сербії. Водночас Нацбанк Сербії повідомив, що Euroclear Bank став учасником його платіжної системи RTGS та системи розрахунків за цінними паперами Центрального реєстру, депозитарію та клірингу цінних паперів Сербії.
На першому етапі через Euroclear можна здійснювати операції з п’ятьма довгостроковими випусками державних облігацій Сербії в динарах, які вже перебувають у обігу. Надалі система зможе використовуватися й для окремих нових випусків державних цінних паперів.
Міжнародні інвестори тепер можуть зберігати та здійснювати розрахунки за сербськими динаровими облігаціями через існуючі рахунки в Euroclear, не створюючи для цього окрему інфраструктуру безпосередньо на сербському ринку.
Для великих інвестиційних фондів це суттєво знижує операційні бар’єри. Банки, пенсійні та інвестиційні фонди, страхові компанії та компанії з управління активами, які вже працюють через Euroclear, отримують можливість простіше включати сербські динарові цінні папери до своїх портфелів.
Міністр фінансів Сербії Сініша Малі назвав підключення до Euroclear важливим кроком від внутрішнього до міжнародно інтегрованого ринку державних цінних паперів.
Проєкт інтеграції сербського ринку з міжнародною розрахунковою інфраструктурою реалізовувався з 2019 року за участю Міністерства фінансів, Національного банку Сербії, Центрального реєстру цінних паперів та міжнародних партнерів.
Додатковим фактором для залучення міжнародного капіталу став кредитний рейтинг країни. S&P Global Ratings ще в жовтні 2024 року вперше підвищило суверенний рейтинг Сербії до інвестиційного рівня BBB- зі стабільним прогнозом. У липні 2026 року Fitch зберегло рейтинг Сербії на рівні BB+ з позитивним прогнозом.
Випуск облігацій у динарах в інфраструктуру Euroclear має для Сербії й більш довгострокове значення. Розширення кола закордонних покупців може збільшити обороти на вторинному ринку та допомогти сформувати більш ліквідну криву прибутковості в динарах.
Euroclear Bank є одним із найбільших міжнародних розрахунково-депозитарних інститутів і дозволяє інституційним інвесторам зберігати та здійснювати розрахунки за цінними паперами різних держав через єдину інфраструктуру.
Україна посідає 38-ме місце серед країн світу за абсолютним обсягом державного боргу з оцінкою близько $276,2 млрд, або 122,6% прогнозного ВВП у 2026 році, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Рейтинг складено на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду. Для порівняння держав використано показник General government gross debt — валовий борг сектору державного управління.
Такий підхід дає змогу порівнювати країни за єдиною методологією, оскільки національні визначення державного боргу можуть суттєво відрізнятися.
За оцінкою МВФ, держборг України у 2026 році становить близько $276,2 млрд, що відповідає 122,6% прогнозного ВВП. Цей показник вищий за часто публіковані дані щодо прямого державного та гарантованого державою боргу, оскільки методологія general government охоплює ширший сектор державного управління.
У світовому рейтингу Україна розташувалася між Швецією, яка посідає 37-ме місце з боргом $279,3 млрд, і Тайванем — 39-те місце з $269,2 млрд.
За співвідношенням боргу до ВВП Україна має значно вищий рівень навантаження, ніж більшість країн Центральної та Східної Європи.
Для порівняння, Польща має близько $745,5 млрд держборгу, або 65,7% ВВП, Румунія — $297,8 млрд і 61,9% ВВП, Угорщина — $211,1 млрд і 77,9% ВВП, Сербія — $47,77 млрд і 42,6% ВВП.
Найбільшими державними боржниками світу в абсолютному вираженні залишаються США — близько $40,73 трлн, Китай — $22,29 трлн та Японія — $8,95 трлн.
Сукупний державний борг 180 країн, для яких доступна зіставна статистика МВФ на 2026 рік, становить близько $119,4 трлн, при цьому на першу десятку припадає близько 81% цієї суми.
Experts Club зазначає, що для оцінки боргової стійкості держави необхідно враховувати не лише абсолютний розмір боргу, а й його співвідношення з ВВП та вартість обслуговування.
Зовнішній борг Китаю на кінець першого кварталу 2026 року становив $2,412 трлн, за даними Державного управління валютного контролю (SAFE). Порівняно з кінцем 2025 року він збільшився на $83,3 млрд (на 4%).
Помірне зростання було здебільшого зумовлене активною транскордонною торгівлею, що призвело до зростання депозитів нерезидентів і торгових кредитів, заявив заступник голови SAFE Лі Бінь. Він зазначив, що структура заборгованості за строками погашення та валютами загалом залишалася стабільною.
На кінець березня 55% зовнішнього боргу було номіновано в юанях, так само як і на кінець минулого року. На середньо- та довгострокову заборгованість припадало близько 41% загального боргу порівняно з 43% трьома місяцями раніше.
Аналітичний центр Experts Club випустив нове відеодослідження, присвячене динаміці державного боргу країн світу щодо ВВП у 1950-2025 роках. Візуалізація показує, як за останні 75 років змінювалося боргове навантаження в різних економіках – від післявоєнного відновлення і боргових криз до пандемії та нинішнього етапу дорогих запозичень. У фокусі фінального слайда – ситуація на 2025 рік, коли Україна, за використаною в дослідженні міжнародною методологією, також увійшла до числа 20 країн із найбільшим борговим навантаженням.
В основі дослідження лежать дані IMF DataMapper і World Economic Outlook за жовтень 2025 року за показником general government gross debt. За оцінкою МВФ, світовий рівень державного боргу у 2025 році досяг 96,8% світового ВВП, а для розвинених економік середній показник становив 111,8% ВВП. Це означає, що боргове навантаження залишається системно високим не лише у вразливих країнах, а й у найбільших економіках світу.
Згідно з використаними у відео даними, у 2025 році до числа держав із найвищим борговим навантаженням входили насамперед Судан, Японія, Сінгапур, Греція, Бахрейн, Мальдіви та Італія. У цій самій групі перебували США, Франція та Канада, а Україна з показником близько 108,6-110% ВВП також опинилася у верхній частині світового антирейтингу і, за цими оцінками, увійшла приблизно до першого десятка країн за співвідношенням боргу до ВВП. Для порівняння, у базі за 2025 рік для України вказано рівень 108,6% ВВП, для США – 128,7%, для Франції – 119,6%, для Італії – 138,3%, для Японії – 226,8%; у зведених міжнародних таблицях на основі тих самих оцінок МВФ фігурують близькі значення, де Україна проходить на рівні близько 110% ВВП.
Для України цей результат є особливо показовим. За даними IMF DataMapper, у 2025 році загальний державний борг сектору державного управління досяг 108,6% ВВП. VoxUkraine, аналізуючи ту саму базу МВФ, зазначає, що це найвищий рівень за весь період спостережень для України. Одночасно Міністерство фінансів України повідомляло, що державний і гарантований державою борг за підсумками 2025 року становив 98,4% ВВП. Різниця пояснюється методологією: міжнародні зіставлення МВФ використовують ширший показник general government gross debt, тому саме він підходить для глобального рейтингу, показаного в дослідженні Experts Club.
«Наше дослідження показує не просто розмір боргу, а місце країни у глобальній системі ризиків. У випадку України входження до групи країн із найвищим борговим навантаженням – це прямий наслідок війни, масштабної потреби в бюджетному фінансуванні та залежності від зовнішньої підтримки. Але водночас це і нагадування, що після завершення війни одним із ключових викликів стане не лише відновлення економіки, а й вибудовування довгострокової стратегії управління боргом», – зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
У ширшому контексті відео демонструє, що високий борг перестав бути винятком лише для кризових держав. Серед країн із найбільшим борговим навантаженням сьогодні перебувають як економіки із затяжними структурними дисбалансами, так і розвинені держави з глибокими внутрішніми ринками капіталу. Саме тому порівняння 1950 і 2025 років показує головний зсув: боргова модель стала нормою світової економіки, а питання стійкості боргу залежить уже не лише від його розміру, а й від вартості обслуговування, темпів зростання ВВП, структури кредиторів і здатності держави підтримувати довіру інвесторів.
Для України, виходячи з даних 2025 року, головний висновок дослідження полягає в тому, що країна вже перейшла психологічну позначку у 100% ВВП за міжнародною методологією і увійшла до глобальної групи найбільш закредитованих держав. Це не означає автоматичної боргової кризи, але означає, що тема повоєнної бюджетної стійкості, реструктуризації зобов’язань, вартості нового фінансування і прискорення економічного зростання буде однією з центральних в економічній політиці найближчих років.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва висловила занепокоєння зростаючим обсягом державних боргів під час виступу в середу напередодні щорічного засідання МВФ і Світового банку.
Прогнозується, що до 2029 року глобальний держборг перевищить 100% ВВП за рахунок країн як з розвиненими, так і з економіками, що розвиваються.
«Збільшення боргу призводить до зростання процентних платежів, чинить тиск на вартість запозичень, обмежує інші витрати і знижує здатність урядів пом’якшувати потрясіння», – заявила Георгієва.
За її словами, в результаті допомога розвинених держав найбільш нужденним країнам, на жаль, продовжує скорочуватися.
Темпи підвищення світової економіки, як очікується, становитимуть близько 3% у середньостроковій перспективі, що нижче за показник у 3,7% до пандемії COVID-19.
«Моделі зростання світової економіки змінювалися з роками, зокрема, темпи підйому Китаю неухильно сповільнюються, тоді як Індія перетворюється на ключовий локомотив зростання», – зазначає глава МВФ.
“Для забезпечення стійкого зростання потрібна більш висока продуктивність приватного сектора. Для цього уряди мають забезпечити і захистити основні елементи вільного ринку, включно з правами власності, верховенством закону, достовірними даними, ефективними кодексами банкрутства, сильним наглядом за фінансовим сектором і незалежними, але підзвітними інститутами”, – заявила вона.
За словами Георгієвої, у занадто великій кількості країн продуктивність приватного сектора «обплутана бюрократичною тяганиною», і стартапи не з’являються або не можуть розвиватися. «Конкуренція відіграє ключову роль, і регулювання не повинно допускати або створювати несправедливу перевагу», – вважає вона.
“Тому сьогодні я закликаю всі наші країни-члени провести регулятивне прибирання, щоб вивільнити підприємницьку енергію, підкріплену сильними інститутами і системою управління. Зараз не час завдавати собі шкоди: зараз час навести лад”, – заявила керівник МВФ.
Також вона закликала до дії «мою улюблену, рідну Європу».
«Розгляньте можливість призначення »царя єдиного ринку” з реальними повноваженнями для просування реформ. Усуньте прикордонні тертя на ринку праці, в торгівлі товарами і послугами, енергетиці та фінансах. Створіть єдину європейську фінансову систему. Створіть енергетичний союз. Завершіть свій проєкт. І стежте за динамікою приватного сектора США”, – сказала Георгієва.
За її словами, «одна картинка може сказати більше, ніж тисяча слів». «Подивіться, як сім американських мегакомпаній, жодна з яких не існувала 51 рік тому, можуть похвалитися ринковою капіталізацією, що перевершує за розміром аналогічні компанії в Європі», – зазначила глава МВФ.
Відео аналіз співвідношення держборгу до ВВП дивіться на каналі аналітичного центру Experts Club – https://youtube.com/shorts/skgFqF0c4Gw?si=oJPXANSuNNpWxsmY
