Міжнародна підтримка, розвиток професійної освіти та швидке впровадження практико-орієнтованих навчальних рішень є критично важливими для збереження конкурентоспроможності українського агросектору, який в умовах війни залишається ключовим джерелом валютної виручки та одним із драйверів економіки, заявили учасники пресконференції “Міжнародне партнерство з метою розвитку навчання в агросекторі України”.
Під час дискусії спікери наголосили, що аграрна галузь дедалі гостріше стикається з дефіцитом кадрів, потребою в перекваліфікації персоналу, адаптацією до нових стандартів ЄС і запитом на сучасні цифрові знання – від післязбиральної переробки зерна до технологій штучного інтелекту в агровиробництві.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін наголосив, що в нинішніх умовах розвиток освіти в агросекторі напряму пов’язаний із питаннями економічної стійкості держави.
«Сьогодні економіка України значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів, і це треба говорити прямо. Але Україна не може будувати своє майбутнє лише на зовнішній підтримці, тому нам потрібні галузі, які генерують валютну виручку, підтримують зайнятість і формують податкову базу, і саме таким сектором залишається агросектор», – наголосив він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Уракіна, одним із прикладів такого практичного партнерства став запуск онлайн-курсу “Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві”, реалізованого Experts Club спільно з AgriAcademy за ініціативи ЄБРР у межах програм підтримки продовольчої безпеки. Він підкреслив, що для українських аграріїв особливо важливими є рішення, які дозволяють не просто говорити про інновації, а переводити їх у площину конкретних бізнес-інструментів.
«Мета цього курсу – перевести розмову про штучний інтелект із рівня абстракцій на рівень конкретних бізнес-рішень. Сьогодні Україні потрібна нова система навчання аграріїв – більш технологічна, системна, така, що поєднує міжнародну практику, експертизу бізнесу і прикладні завдання», – зазначив Уракін.
В свою чергу, координатор проєктів Інвестиційного центру ФАО в Україні Оксана Юрченко, наголосила, що кадровий дефіцит в агросекторі є хронічною проблемою, яка не зникла ні після пандемії, ні в умовах повномасштабної війни, а відтак саме доступні дистанційні формати навчання стають одним із небагатьох реалістичних шляхів швидкого посилення кваліфікації працівників.
«Проблема кваліфікованих кадрів для аграрного сектору була, є і буде залишатися однією з ключових. Працівникам господарств часто складно відвідувати офлайн-навчання через графік і віддаленість, тому галузь потребує доступного, практичного і гнучкого навчання, яке можна проходити без відриву від роботи», – зазначила вона.
Юрченко нагадала, що платформа AgriAcademy створювалася як відповідь на запит великого агробізнесу та міжнародних партнерів на системне навчання галузі в умовах війни. За її словами, на платформі вже розміщено понад 40 курсів, які розробляються за участю бізнесу, українських і міжнародних експертів та адаптуються до актуальних потреб сектору. Окремий акцент робиться не лише на рослинництві, а й на тваринництві, де різко зросли вимоги до біобезпеки, здоров’я тварин, благополуччя і відповідності європейським стандартам.
«Якщо дивитися на кількість виданих платформою AgriAcademy дипломів і сертифікатів, то вже йдеться про понад 3,5 тис. документів. Водночас число зареєстрованих слухачів, які ще проходять або планують завершити навчання, є приблизно втричі більшим, що свідчить про стале зростання інтересу до платформи», – повідомила Юрченко.
Вона також звернула увагу, що з 1 січня 2026 року для всіх сільськогосподарських підприємств, які утримують тварин, вже діють обов’язкові вимоги щодо благополуччя тварин, а отже попит на профільне навчання лише посилюватиметься. За словами експертки, самі курси на платформі поки не є юридично обов’язковими, однак фактично стають важливим практичним інструментом для правильного тлумачення і впровадження нових норм на підприємствах.
Директор Спілки “Борошномели України”, експерт зернового сектору ФАО ООН Родіон Рибчинський зазначив, що проблема кадрів стосується не лише агровиробництва, а всього агропродовольчого сектора, включно з переробкою та харчовою промисловістю, де автоматизація багатьох процесів поки не може замінити людину.
«Проблема кадрів для харчової галузі сьогодні ще гостріша, ніж для самого агровиробництва. У полі вже можна використовувати безпілотні комбайни чи трактори, але ніхто не придумав, як без людей виготовляти хліб, крупи, макарони чи іншу харчову продукцію, тому питання якості персоналу і якості знань тут є викликом номер один», – додав він.
Рибчинський підкреслив, що в умовах євроінтеграції підприємства харчової промисловості мають не лише шукати працівників, а й швидко підтягувати їхню кваліфікацію відповідно до нових регламентів, технологічних вимог і стандартів якості. Саме тому, за його словами, такі освітні майданчики, як AgriAcademy, мають розвиватися паралельно з формальною освітою.
Експерт також повідомив, що на платформі вже доступний курс із післязбиральної обробки та зберігання зерна, а найближчим часом має з’явитися курс із переробки зерна круп’яних культур. При цьому, як наголосив експерт, основне завдання таких програм – дати фахівцям якісну базу, без якої неможливо рухатися до інновацій.
Керівник проєкту “Агрокебети PRO: зернові та олійні” асоціації УКАБ Максим Гопка заявив, що саме перекваліфікація, короткі прикладні програми та навчання із практичною складовою сьогодні є одним із найефективніших інструментів реагування на кадрову кризу в агросекторі.
«Сьогодні агросфера в Україні стикається з серйозним дефіцитом кадрів, тому швидкі, практико-орієнтовані освітні рішення стають ключовими. Наш підхід – це не просто навчання, а формування нової якості людського капіталу для агросектору через поєднання теорії, практики і прямої взаємодії з бізнесом», – зазначив він.
За словами Гопки, у межах однієї з програм майже 984 особи зареєструвалися на навчання, а 552 уже його завершили. Частина учасників пройшла також практичну складову, після чого частина випускників працевлаштувалася або продовжила працювати за близьким напрямом у галузі. Особливу увагу в таких програмах, за його словами, приділяли внутрішньо переміщеним особам, молоді, людям з інвалідністю та ветеранам війни.
Окремо Гопка наголосив, що важливо не лише створювати нові освітні продукти, а й забезпечувати їх тісний зв’язок із вищою школою. Він повідомив, що в межах освітніх проєктів уже підписано понад сім меморандумів із провідними аграрними вишами, а окремі програми реалізуються як доповнення до магістерських курсів із залученням представників бізнесу та іноземних освітніх партнерів.
Засновник TATFooD та рекрутингової медіаагенції Сергій Шилко, коментуючи ситуацію на ринку праці, зазначив, що для роботодавців у нинішніх умовах головним викликом стає не просто пошук спеціаліста, а здатність втримати людину, запропонувавши їй стабільність, зрозумілі умови праці та можливість професійного розвитку.
«Сьогодні успіх агрофуд-бізнесу визначається не пошуком ідеального фахівця, а здатністю інтегруватися в життєвий “якір” людини, дати їй стабільність і перспективу. Технолог на виробництві тепер повинен бути одночасно і наставником для лінійного персоналу, і менеджером процесів, тому навчальні платформи мають допомагати адаптувати фахівців до нових умов праці», – сказав він.
Шилко також наголосив на важливості концепції lifelong learning і зазначив, що ринок уже потребує таких програм, які працівники можуть проходити паралельно з роботою, без тривалої перерви у виробничому циклі. На його думку, державні й приватні ініціативи в цій сфері мають не дублювати одна одну, а закривати різні сегменти потреб – від робітничих професій до сучасних цифрових компетенцій, яких наразі бракує навіть у формальних механізмах перекваліфікації.
Під час обговорення спікери окремо зупинилися і на стані академічної освіти. Вони констатували, що класична система підготовки кадрів у багатьох випадках уже не встигає за темпом змін у галузі, зокрема через слабку матеріальну базу, низький рівень оплати праці викладачів і відсутність достатніх ресурсів на лабораторії та сучасне обладнання. Водночас, як зазначили учасники, саме союз бізнесу, університетів і професійних об’єднань може стати тією моделлю, яка дасть відчутний ефект.
Родіон Рибчинський навів приклади залучення викладачів профільних українських вишів до розробки та читання курсів, а також співпраці бізнесу з університетами у створенні сучасних лабораторій, зокрема на базі профільних закладів вищої освіти. Учасники пресконференції погодилися, що без такого партнерства повноцінне оновлення кадрів для агросектору буде неможливим.
Окремим блоком стало питання можливого залучення іноземних працівників в Україну на тлі кадрового дефіциту. Представники переробного сектору зазначили, що певний запит на таких працівників уже існує, однак на практиці він часто впирається в міграційне законодавство та організаційні складнощі. Водночас, за оцінкою Оксани Юрченко, якщо для переробки та окремих виробничих напрямів такий сценарій частково можливий, то для тваринницького сегмента він навряд чи стане масовим.
Загалом учасники пресконференції дійшли висновку, що в умовах війни, демографічного тиску та жорсткішої конкуренції на зовнішніх ринках аграрний сектор уже не може спиратися лише на традиційні підходи до підготовки кадрів. На їхню думку, саме міжнародне партнерство, цифрові освітні платформи, короткі практичні програми, участь бізнесу в навчанні та модернізація академічної освіти мають стати основою нової кадрової моделі для українського агробізнесу.
AGRO, EXPERTS CLUB, TATFOOD, Борошномели України, ЗЕРНО, МАКСИМ ГОПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОКСАНА ЮРЧЕНКО, рекрутинг, РОДІОН РИБЧИНСЬКИЙ; АГРОКЕБЕТИ PRO, СЕРГІЙ ШИЛКО, ФАО ООН
Аналітичний центр Experts Club випустив нове відеодослідження, присвячене динаміці державного боргу країн світу щодо ВВП у 1950-2025 роках. Візуалізація показує, як за останні 75 років змінювалося боргове навантаження в різних економіках – від післявоєнного відновлення і боргових криз до пандемії та нинішнього етапу дорогих запозичень. У фокусі фінального слайда – ситуація на 2025 рік, коли Україна, за використаною в дослідженні міжнародною методологією, також увійшла до числа 20 країн із найбільшим борговим навантаженням.
В основі дослідження лежать дані IMF DataMapper і World Economic Outlook за жовтень 2025 року за показником general government gross debt. За оцінкою МВФ, світовий рівень державного боргу у 2025 році досяг 96,8% світового ВВП, а для розвинених економік середній показник становив 111,8% ВВП. Це означає, що боргове навантаження залишається системно високим не лише у вразливих країнах, а й у найбільших економіках світу.
Згідно з використаними у відео даними, у 2025 році до числа держав із найвищим борговим навантаженням входили насамперед Судан, Японія, Сінгапур, Греція, Бахрейн, Мальдіви та Італія. У цій самій групі перебували США, Франція та Канада, а Україна з показником близько 108,6-110% ВВП також опинилася у верхній частині світового антирейтингу і, за цими оцінками, увійшла приблизно до першого десятка країн за співвідношенням боргу до ВВП. Для порівняння, у базі за 2025 рік для України вказано рівень 108,6% ВВП, для США – 128,7%, для Франції – 119,6%, для Італії – 138,3%, для Японії – 226,8%; у зведених міжнародних таблицях на основі тих самих оцінок МВФ фігурують близькі значення, де Україна проходить на рівні близько 110% ВВП.
Для України цей результат є особливо показовим. За даними IMF DataMapper, у 2025 році загальний державний борг сектору державного управління досяг 108,6% ВВП. VoxUkraine, аналізуючи ту саму базу МВФ, зазначає, що це найвищий рівень за весь період спостережень для України. Одночасно Міністерство фінансів України повідомляло, що державний і гарантований державою борг за підсумками 2025 року становив 98,4% ВВП. Різниця пояснюється методологією: міжнародні зіставлення МВФ використовують ширший показник general government gross debt, тому саме він підходить для глобального рейтингу, показаного в дослідженні Experts Club.
«Наше дослідження показує не просто розмір боргу, а місце країни у глобальній системі ризиків. У випадку України входження до групи країн із найвищим борговим навантаженням – це прямий наслідок війни, масштабної потреби в бюджетному фінансуванні та залежності від зовнішньої підтримки. Але водночас це і нагадування, що після завершення війни одним із ключових викликів стане не лише відновлення економіки, а й вибудовування довгострокової стратегії управління боргом», – зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
У ширшому контексті відео демонструє, що високий борг перестав бути винятком лише для кризових держав. Серед країн із найбільшим борговим навантаженням сьогодні перебувають як економіки із затяжними структурними дисбалансами, так і розвинені держави з глибокими внутрішніми ринками капіталу. Саме тому порівняння 1950 і 2025 років показує головний зсув: боргова модель стала нормою світової економіки, а питання стійкості боргу залежить уже не лише від його розміру, а й від вартості обслуговування, темпів зростання ВВП, структури кредиторів і здатності держави підтримувати довіру інвесторів.
Для України, виходячи з даних 2025 року, головний висновок дослідження полягає в тому, що країна вже перейшла психологічну позначку у 100% ВВП за міжнародною методологією і увійшла до глобальної групи найбільш закредитованих держав. Це не означає автоматичної боргової кризи, але означає, що тема повоєнної бюджетної стійкості, реструктуризації зобов’язань, вартості нового фінансування і прискорення економічного зростання буде однією з центральних в економічній політиці найближчих років.
Як свідчать результати дослідження, проведеного компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club у лютому і презентованого в прес-центрі Інтерфакс-Україна, лише 13,1% респондентів повідомили, що користуються державною програмою реімбурсації вартості ліків, 70,6% – не користуються, 16,3% – чули про неї, але не користувалися.
«Низьке використання програми часто пов’язане не з відсутністю потреби, а з бар’єрами поінформованості та доступу», – засновник Experts Club Максим Уракін.
«Якщо люди «чули, але не користувалися», значить шлях пацієнта до компенсації залишається складним», – додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року.
В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЛІКИ, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, реімбурсація
Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Економіка Мексики в третьому кварталі скоротилася на 0,3% щодо попередніх трьох місяців, за остаточними даними статистичного відомства країни. Оцінка збіглася з попередніми даними. Аналітики в середньому також не очікували перегляду, повідомляє Trading Economics.
Спад в економіці фіксується вперше з четвертого кварталу минулого року. У другому кварталі ВВП Мексики збільшився на 0,6%.
Мексиканська економіка в третьому кварталі знизилася на 0,1% у річному вираженні. Попередньо повідомлялося про скорочення на 0,2%.
Аналітичний центр Experts Club раніше зробив відео аналіз і прогноз щодо макроекономіки України та основних країн світу –
https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=1StxlkcIzQlpF0_q
ECONOMY, economy macroeconomy, EXPERTS CLUB, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ЭКОНОМИКА
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
