Використання штучного інтелекту вже стало повсякденною практикою для більшості студентів і працівників, однак ключовою конкурентною перевагою на ринку праці в найближчі роки залишатимуться не технічні, а людські навички – комунікація, лідерство, емоційний інтелект, критичне мислення та здатність працювати з людьми. До такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему «Вища освіта та освіта МВА в епоху штучного інтелекту. Які професії та навички залишаться за людиною?», що відбулася в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Як повідомила директорка Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації Інституту психології і підприємництва Марія Фурман, дослідження, проведене на базі співпраці студентів і бізнесу, охопило понад 250 респондентів із сфер юриспруденції, HR, IT, консалтингу, маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, освіти, продажів та фінансів.
«Наразі понад 97% опитаних уже використовують штучний інтелект у роботі або повсякденному житті, а понад 50% звертаються до нього щонайменше раз на день. Найпоширенішими інструментами виявилися ChatGPT, Google Gemini, Claude та Copilot, а основними сценаріями використання – пояснення складної інформації, написання та редагування текстів, генерація ідей, переклад, аналіз даних і підготовка підсумків», – зазначила вона під час презентації дослідження «Використання ШІ в роботі та повсякденному житті».
Водночас, за словами Фурман, поширення ШІ не означає автоматичного зростання довіри до його відповідей. Вона звернула увагу, що близько 30% щоденних функцій уже заміщуються такими інструментами, однак найбільша частка респондентів оцінила рівень довіри до відповідей ШІ як середній – інформації можна довіряти лише за умови перевірки. Більше 50% опитаних завжди перевіряють згенеровані відповіді, ще 33% роблять це, якщо інформація виглядає підозрілою, а 13% – коли йдеться про особливо важливу роботу. Крім того, понад 30% респондентів дуже часто стикалися зі спотворенням інформації, а ще 53,6% повідомили, що такі випадки траплялися з ними декілька разів.
«За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зміниться понад 40% навичок, а це означає потребу в швидкому перенавчанні як чинних працівників, так і студентів. Вона підкреслила, що вища школа має не просто знайомити молодь із цифровими інструментами, а перебудовувати підходи до навчання так, щоб готувати фахівців, здатних працювати разом із ШІ, а не механічно покладатися на нього», – наголосила експертка.
За її словами, штучний інтелект уже став частиною навчання і бізнесу, але його ефект полягає не в повній заміні людини, а в трансформації її функцій.
«Саме тому сьогодні особливу цінність мають аналітичне мислення, комунікація, адаптивність, управління людьми, емоційний інтелект і креативність», – наголосила Фурман.
Вона додала, що ШІ не зможе витіснити управлінців, психологів, HR-фахівців, менеджерів із комунікацій, викладачів, наставників, а також тих, хто відповідає за стратегію та розвиток команд, оскільки саме в цих професіях вирішальними залишаються людська довіра, лідерство, емпатія та здатність працювати з контекстом.
В свою чергу, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Інституту психології і підприємництва Іраїда Зайцева, акцентувала на тому, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть замінити керівника, оскільки вони позбавлені свідомості, творчості та моральної рефлексії. Вона нагадала, що машина може порадити скоротити персонал заради вищого прибутку, однак не здатна оцінити соціальні, етичні та навіть геополітичні наслідки такого рішення.
«Штучний інтелект — це потужний двигун, але тільки людина має бути тим пілотом, який знає, куди і навіщо летить. Ми навчаємо студентів не просто користуватися інструментом, а валідувати рішення, критично ставитися до “чорної скриньки” алгоритму і нести персональну відповідальність за результат. В інституті ШІ дозволяється використовувати як допоміжний засіб для структурування матеріалу чи пошуку ідей, однак студент зобов’язаний вказувати факт його застосування, перевіряти джерела і відповідати за зміст роботи, інакше це може розцінюватися як академічна недоброчесність», – зазначила Зайцева.
Генеральний директор Capolavoro Group (Бразилія), викладач бразильського інституту AMF та інвестор у технологічні стартапи Веслі Ласерда зосередив увагу на ризиках неправильного використання штучного інтелекту в бізнесі. За його оцінкою, головна небезпека полягає не лише в технології як такій, а в поступовому когнітивному послабленні людини, коли користувач звикає передавати машині власну пам’ять, аналітичні здібності, мовлення і навіть елементарну здатність до самостійного прийняття рішень. У своїй презентації він окремо назвав основними ризиками широкого впровадження ШІ когнітивні погіршення, зниження інтелекту, ослаблення здатності до рефлексії та втрату соціальних навичок.
«Штучний інтелект потрібно використовувати як інструмент для аналітики даних, а не як заміну людського мислення. Коли людина перестає розуміти, що стоїть за відповіддю машини, вона втрачає власні когнітивні здібності, а разом із ними – і здатність ухвалювати самостійні рішення», – зазначив Ласерда під час доповіді.
Він також звернув увагу, що нова хвиля автоматизації формує попит насамперед на AI-аналітиків, AI-інженерів, спеціалістів з AI Ops та алгоритмічного аудиту, а не тільки і не стільки не просто на IT-фахівців. Однак і в цих ролях вирішальним залишається людське розуміння того, що і для чого робиться, а не лише вміння написати машині правильний промпт.
В свою чергу, рекрутерка 3S Agency Софія Ворушко підкреслила, що у сфері найму штучний інтелект створює ілюзію об’єктивності, але все ж не може замінити живого рекрутера. За її словами, кандидати дедалі краще готуються до співбесід за допомогою ШІ, використовують правильні формулювання та соціально бажані відповіді, однак алгоритм не здатний повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Вона навела приклад двох однакових на перший погляд вакансій асистента керівника, для яких на практиці були потрібні зовсім різні кандидати через різний стиль управління керівників.
«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – додала Ворушко.
Вона послалася на глобальні оцінки, згідно з якими 63% роботодавців називають дефіцит м’яких навичок бар’єром для розвитку бізнесу, 67% компаній шукають гнучкість і адаптивність, 61% – лідерство та соціальний вплив, а попит на соціальні та емоційні навички до 2030 року зросте ще на 24%. За словами рекрутерки, наразі 75% довгострокового успіху працівника залежать саме від софтскілів, тоді як на хардскіли припадає лише близько 20%.
Разом з тим, директор ТОВ “Формація” Микола Гой зазначив, що для бізнесу, побудованого на комунікації з клієнтами, партнерами, дилерами, виробниками та постачальниками, пряме перенесення рішень на ШІ є вкрай обмеженим. За його словами, в його компанії, що працює в галузі сонячної енергетики, близько 95% робочого часу – це саме робота з людьми, а тому шаблонні алгоритми не здатні повноцінно замінити живий контакт ні в продажах, ні в підборі команди, ні в розробці маркетингових рішень.
«У бізнесі можна використовувати штучний інтелект, але тільки якщо дуже чітко розуміти його межі. Заснування бізнесу, підбір команди, маркетинг, продажі, робота з клієнтом і швидке ухвалення рішень у мінливому середовищі залишаються зоною відповідальності людини, бо тут потрібні не шаблони, а знання, досвід і розуміння іншої людини», – наголосив Гой.
Він додав, що застосування ШІ в HR-процесах може призводити до помилок, якщо компанія намагається оцінювати кандидатів лише за формальними ознаками, не даючи людині можливості розкрити свій потенціал у живому спілкуванні.
Окремо учасниками було зазначено, що Інститут психології і підприємництва робить ставку на спеціальності, які, на думку організаторів, найменше піддаються автоматизації: управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. У закладі повідомили, що вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік; також було заявлено про співпрацю з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. Завдяки онтологiчному пiдходу, що допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом.
Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зійшлися на тому, що українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.
HR, ВЕСЛІ ЛАСЕРДА; 3S AGENCY, ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ І ПІДПРИЄМНИЦТВА, ІРАЇДА ЗАЙЦЕВА; CAPOLAVORO GROUP, МАРІЯ ФУРМАН, МИКОЛА ГОЙ, НАВЧАННЯ, ОСВІТА, рекрутинг, СОФІЯ ВОРУШКО, ФОРМАЦІЯ, ШІ
Міжнародна підтримка, розвиток професійної освіти та швидке впровадження практико-орієнтованих навчальних рішень є критично важливими для збереження конкурентоспроможності українського агросектору, який в умовах війни залишається ключовим джерелом валютної виручки та одним із драйверів економіки, заявили учасники пресконференції “Міжнародне партнерство з метою розвитку навчання в агросекторі України”.
Під час дискусії спікери наголосили, що аграрна галузь дедалі гостріше стикається з дефіцитом кадрів, потребою в перекваліфікації персоналу, адаптацією до нових стандартів ЄС і запитом на сучасні цифрові знання – від післязбиральної переробки зерна до технологій штучного інтелекту в агровиробництві.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін наголосив, що в нинішніх умовах розвиток освіти в агросекторі напряму пов’язаний із питаннями економічної стійкості держави.
«Сьогодні економіка України значною мірою залежить від допомоги міжнародних партнерів, і це треба говорити прямо. Але Україна не може будувати своє майбутнє лише на зовнішній підтримці, тому нам потрібні галузі, які генерують валютну виручку, підтримують зайнятість і формують податкову базу, і саме таким сектором залишається агросектор», – наголосив він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Уракіна, одним із прикладів такого практичного партнерства став запуск онлайн-курсу “Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві”, реалізованого Experts Club спільно з AgriAcademy за ініціативи ЄБРР у межах програм підтримки продовольчої безпеки. Він підкреслив, що для українських аграріїв особливо важливими є рішення, які дозволяють не просто говорити про інновації, а переводити їх у площину конкретних бізнес-інструментів.
«Мета цього курсу – перевести розмову про штучний інтелект із рівня абстракцій на рівень конкретних бізнес-рішень. Сьогодні Україні потрібна нова система навчання аграріїв – більш технологічна, системна, така, що поєднує міжнародну практику, експертизу бізнесу і прикладні завдання», – зазначив Уракін.
В свою чергу, координатор проєктів Інвестиційного центру ФАО в Україні Оксана Юрченко, наголосила, що кадровий дефіцит в агросекторі є хронічною проблемою, яка не зникла ні після пандемії, ні в умовах повномасштабної війни, а відтак саме доступні дистанційні формати навчання стають одним із небагатьох реалістичних шляхів швидкого посилення кваліфікації працівників.
«Проблема кваліфікованих кадрів для аграрного сектору була, є і буде залишатися однією з ключових. Працівникам господарств часто складно відвідувати офлайн-навчання через графік і віддаленість, тому галузь потребує доступного, практичного і гнучкого навчання, яке можна проходити без відриву від роботи», – зазначила вона.
Юрченко нагадала, що платформа AgriAcademy створювалася як відповідь на запит великого агробізнесу та міжнародних партнерів на системне навчання галузі в умовах війни. За її словами, на платформі вже розміщено понад 40 курсів, які розробляються за участю бізнесу, українських і міжнародних експертів та адаптуються до актуальних потреб сектору. Окремий акцент робиться не лише на рослинництві, а й на тваринництві, де різко зросли вимоги до біобезпеки, здоров’я тварин, благополуччя і відповідності європейським стандартам.
«Якщо дивитися на кількість виданих платформою AgriAcademy дипломів і сертифікатів, то вже йдеться про понад 3,5 тис. документів. Водночас число зареєстрованих слухачів, які ще проходять або планують завершити навчання, є приблизно втричі більшим, що свідчить про стале зростання інтересу до платформи», – повідомила Юрченко.
Вона також звернула увагу, що з 1 січня 2026 року для всіх сільськогосподарських підприємств, які утримують тварин, вже діють обов’язкові вимоги щодо благополуччя тварин, а отже попит на профільне навчання лише посилюватиметься. За словами експертки, самі курси на платформі поки не є юридично обов’язковими, однак фактично стають важливим практичним інструментом для правильного тлумачення і впровадження нових норм на підприємствах.
Директор Спілки “Борошномели України”, експерт зернового сектору ФАО ООН Родіон Рибчинський зазначив, що проблема кадрів стосується не лише агровиробництва, а всього агропродовольчого сектора, включно з переробкою та харчовою промисловістю, де автоматизація багатьох процесів поки не може замінити людину.
«Проблема кадрів для харчової галузі сьогодні ще гостріша, ніж для самого агровиробництва. У полі вже можна використовувати безпілотні комбайни чи трактори, але ніхто не придумав, як без людей виготовляти хліб, крупи, макарони чи іншу харчову продукцію, тому питання якості персоналу і якості знань тут є викликом номер один», – додав він.
Рибчинський підкреслив, що в умовах євроінтеграції підприємства харчової промисловості мають не лише шукати працівників, а й швидко підтягувати їхню кваліфікацію відповідно до нових регламентів, технологічних вимог і стандартів якості. Саме тому, за його словами, такі освітні майданчики, як AgriAcademy, мають розвиватися паралельно з формальною освітою.
Експерт також повідомив, що на платформі вже доступний курс із післязбиральної обробки та зберігання зерна, а найближчим часом має з’явитися курс із переробки зерна круп’яних культур. При цьому, як наголосив експерт, основне завдання таких програм – дати фахівцям якісну базу, без якої неможливо рухатися до інновацій.
Керівник проєкту “Агрокебети PRO: зернові та олійні” асоціації УКАБ Максим Гопка заявив, що саме перекваліфікація, короткі прикладні програми та навчання із практичною складовою сьогодні є одним із найефективніших інструментів реагування на кадрову кризу в агросекторі.
«Сьогодні агросфера в Україні стикається з серйозним дефіцитом кадрів, тому швидкі, практико-орієнтовані освітні рішення стають ключовими. Наш підхід – це не просто навчання, а формування нової якості людського капіталу для агросектору через поєднання теорії, практики і прямої взаємодії з бізнесом», – зазначив він.
За словами Гопки, у межах однієї з програм майже 984 особи зареєструвалися на навчання, а 552 уже його завершили. Частина учасників пройшла також практичну складову, після чого частина випускників працевлаштувалася або продовжила працювати за близьким напрямом у галузі. Особливу увагу в таких програмах, за його словами, приділяли внутрішньо переміщеним особам, молоді, людям з інвалідністю та ветеранам війни.
Окремо Гопка наголосив, що важливо не лише створювати нові освітні продукти, а й забезпечувати їх тісний зв’язок із вищою школою. Він повідомив, що в межах освітніх проєктів уже підписано понад сім меморандумів із провідними аграрними вишами, а окремі програми реалізуються як доповнення до магістерських курсів із залученням представників бізнесу та іноземних освітніх партнерів.
Засновник TATFooD та рекрутингової медіаагенції Сергій Шилко, коментуючи ситуацію на ринку праці, зазначив, що для роботодавців у нинішніх умовах головним викликом стає не просто пошук спеціаліста, а здатність втримати людину, запропонувавши їй стабільність, зрозумілі умови праці та можливість професійного розвитку.
«Сьогодні успіх агрофуд-бізнесу визначається не пошуком ідеального фахівця, а здатністю інтегруватися в життєвий “якір” людини, дати їй стабільність і перспективу. Технолог на виробництві тепер повинен бути одночасно і наставником для лінійного персоналу, і менеджером процесів, тому навчальні платформи мають допомагати адаптувати фахівців до нових умов праці», – сказав він.
Шилко також наголосив на важливості концепції lifelong learning і зазначив, що ринок уже потребує таких програм, які працівники можуть проходити паралельно з роботою, без тривалої перерви у виробничому циклі. На його думку, державні й приватні ініціативи в цій сфері мають не дублювати одна одну, а закривати різні сегменти потреб – від робітничих професій до сучасних цифрових компетенцій, яких наразі бракує навіть у формальних механізмах перекваліфікації.
Під час обговорення спікери окремо зупинилися і на стані академічної освіти. Вони констатували, що класична система підготовки кадрів у багатьох випадках уже не встигає за темпом змін у галузі, зокрема через слабку матеріальну базу, низький рівень оплати праці викладачів і відсутність достатніх ресурсів на лабораторії та сучасне обладнання. Водночас, як зазначили учасники, саме союз бізнесу, університетів і професійних об’єднань може стати тією моделлю, яка дасть відчутний ефект.
Родіон Рибчинський навів приклади залучення викладачів профільних українських вишів до розробки та читання курсів, а також співпраці бізнесу з університетами у створенні сучасних лабораторій, зокрема на базі профільних закладів вищої освіти. Учасники пресконференції погодилися, що без такого партнерства повноцінне оновлення кадрів для агросектору буде неможливим.
Окремим блоком стало питання можливого залучення іноземних працівників в Україну на тлі кадрового дефіциту. Представники переробного сектору зазначили, що певний запит на таких працівників уже існує, однак на практиці він часто впирається в міграційне законодавство та організаційні складнощі. Водночас, за оцінкою Оксани Юрченко, якщо для переробки та окремих виробничих напрямів такий сценарій частково можливий, то для тваринницького сегмента він навряд чи стане масовим.
Загалом учасники пресконференції дійшли висновку, що в умовах війни, демографічного тиску та жорсткішої конкуренції на зовнішніх ринках аграрний сектор уже не може спиратися лише на традиційні підходи до підготовки кадрів. На їхню думку, саме міжнародне партнерство, цифрові освітні платформи, короткі практичні програми, участь бізнесу в навчанні та модернізація академічної освіти мають стати основою нової кадрової моделі для українського агробізнесу.
AGRO, EXPERTS CLUB, TATFOOD, Борошномели України, ЗЕРНО, МАКСИМ ГОПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОКСАНА ЮРЧЕНКО, рекрутинг, РОДІОН РИБЧИНСЬКИЙ; АГРОКЕБЕТИ PRO, СЕРГІЙ ШИЛКО, ФАО ООН
АТ «ОТП БАНК» більшість керівних вакансій закриває внутрішніми кандидатами, які змогли розкритися й реалізувати професійний потенціал, зазначила HR директорка ОТП БАНК Крістіна Фехер під час організованого «Фінансовим клубом» круглого столу, присвяченого кадровій ситуації на ринку.
«У нас ефективно працюють програми внутрішнього росту працівників. Майже 70% вакансій на керівні посади у головному офісі та в мережі відділень вдається закривати завдяки співробітникам, які розвиваються, долучаються до навчання й розкривають у собі лідерські якості. Втілюємо у життя проєкти, які дозволяють колегам заглибитися у необхідні їм компетенції, обмінюватися досвідом з іншими членами команди та презентувати свої напрацювання. Наприклад, у нас діють програми менторства від топменеджменту, а також «Читацький клуб» та «OTP Cinema Club», які поєднують формати інтерактивного обговорення книг і фільмів, think out of the box та спільного аналізу різних історій успіху. А для обміну найкращими практиками всередині компанії вже декілька років поспіль організовуємо «Demo Day» – захід для «продуктових» команд, які всім працівникам Банку представляють нові ініціативи та рішення», – сказала К.Фехер.
За її словами, ОТП БАНК – фінансова установа з сильною командою професіоналів, яка також дає можливість молоді без досвіду роботи проявити себе. «Вважаю, що молоді кадри – це один з ключових ресурсів. Ми плідно співпрацюємо із 27 українськими вишами та двічі на рік залучаємо студентів на практику або стажування. Багато хто після цього залишається працювати у Банку. У першому півріччі 2024 р. ми розпочали співробітництво зі 120 студентами, яких протягом наступних місяців будемо навчати. Зараз у мережі відділень 80 вакансій, тож бачимо можливість частину з них закрити через співпрацю з талановитою молоддю. Можу сказати, що такий підхід в нашій компанії є дієвим», – додала HR директорка.
Банк створює середовище, в якому працівники почувають себе захищено та мають можливість професійно реалізовуватися. Персонал заохочується до розвитку й кар’єрного зростання, створюються комфортні умови праці, надаються можливості бути залученим в робочі процеси. Крім того, ОТП БАНК пропонує гнучкий графік, опції працювати дистанційно або в гібридному форматі, а також інші індивідуальні підходи. «Ми залишаємося максимально гнучкими, тому люди можуть обирати формат, який вважають оптимально зручним й безпечним для організації робочого дня», – розповіла Крістіна Фехер.
На думку HR директорки ОТП БАНК, це дає позитивний ефект. Працівники цінують надійність і стабільність, тому відсоток відтоку персоналу є незначним. Плинність кадрів за перше півріччя 2024 р. склала менш як 8%. При цьому Банк продовжує активно розвивати різні напрямки діяльності, залучати нових спеціалістів та впроваджувати ініціативи, які допомагають бути однією з провідних компаній фінансового ринку.
