Китай готовий залишатися надійним партнером України та розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами, заявив посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
«Економіки Китаю та України значною мірою доповнюють одна одну, тому співпраця двох держав має широкі перспективи. Китай готовий бути надійним партнером України. Ми прагнемо й надалі розширювати взаємовигідне співробітництво, приносити більше користі народам обох країн і разом відкривати нові перспективи розвитку китайсько-українських відносин», — сказав посол під час прийому в Києві з нагоди 77-ї річниці утворення Китайської Народної Республіки.
У заході взяв участь заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники дипломатичного корпусу, українських державних і громадських організацій, бізнесу та китайської громади.
Ма Шенкунь зазначив, що у 2026 році виповнюється 15 років від моменту встановлення китайсько-українського стратегічного партнерства, а у 2027 році країни відзначать 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин.
За його словами, Китай протягом багатьох років залишається найбільшим торговельним партнером України та одним із основних джерел українського імпорту.
Посол звернув увагу на розвиток двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Зокрема, у 2025 році Україна та Китай підписали протоколи, що відкривають можливості для експорту українського гороху та водних біоресурсів дикого вилову, а у 2026 році — протокол щодо експорту українського пшеничного борошна до Китаю.
«Це створює міцну основу для подальшого розширення експорту української аграрної продукції», — зазначив Ма Шенкунь.
Говорячи про стан китайської економіки, дипломат повідомив, що ВВП КНР у першому півріччі 2026 року досяг 69,6 трлн юанів, збільшившись на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За його словами, Китай має намір продовжувати розвиток високотехнологічного виробництва, нової енергетики, штучного інтелекту, робототехніки та інноваційної фармацевтики, одночасно розширюючи відкритість своєї економіки для зовнішнього світу.
Ма Шенкунь також зупинився на позиції Пекіна щодо війни в Україні. За його словами, Китай виступає за політичне врегулювання та продовження дипломатичних зусиль.
«Китай і надалі твердо стоятиме на боці миру та підтримуватиме всі зусилля, що сприяють миру. Своєю чергою Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль, сприяючи якнайшвидшому припиненню вогню та бойових дій і, зрештою, досягненню мирної угоди», — заявив посол.
Він зазначив, що майже два роки роботи в Україні переконали його в тому, що українська економіка має значний потенціал для подальшого розвитку та співпраці з Китаєм.
Значна частина виступу посла була присвячена підсумкам 77-річного розвитку КНР. Ма Шенкунь зазначив, що Китай став другою за величиною економікою світу, світовим лідером за обсягом торгівлі товарами та одним із основних торговельних партнерів понад 160 країн і регіонів.
Дипломат також заявив про намір Пекіна продовжувати міжнародну співпрацю в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», до якої, за його словами, приєдналися понад 150 країн і більше ніж 30 міжнародних організацій, а кількість інфраструктурних та промислових проєктів, що реалізуються, перевищила 4 тис.
Як повідомлялося в дослідженні аналітичного центру Experts Club, Китай за підсумками першого півріччя 2026 року посідав перше місце серед найбільших торговельних партнерів України. Товарообіг між країнами становив близько 14,68 млрд доларів, у тому числі імпорт китайських товарів до України — близько 13,9 млрд доларів, український експорт до Китаю — близько 778 млн доларів. На Китай припало близько 21,9% сукупного товарообігу України з 50 найбільшими торговельними партнерами та 29,4% імпорту в цій групі країн. При цьому торговельний дефіцит України з КНР склав близько $13,12 млрд. Дослідження Experts Club про найбільших торговельних партнерів України у першому півріччі 2026 року
Згідно з даними Державної митної служби, тенденція збереглася й у січні-серпні 2026 року: Китай залишався найбільшим постачальником товарів до України з обсягом імпорту понад $19,6 млрд.
Китайська Народна Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року, а дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 4 січня 1992 року. Посольство КНР у Києві розпочало роботу в 1992 році. Того ж року розпочало діяльність Посольство України в Пекіні. У 2011 році Україна та Китай встановили відносини стратегічного партнерства.
Як повідомляє Experts Club, реалізація транспортних проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях» може сприяти зростанню торгівлі країн уздовж відповідних коридорів на 2,8–9,7%, повідомив посол Китаю в Україні Ма Шенкунь з посиланням на дослідження Світового банку.
Як написав дипломат у колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна», згідно з оцінками Світового банку та інших міжнародних організацій, розвиток інфраструктурної зв’язаності сприяє розширенню торгівлі та скороченню бідності в країнах, що беруть участь в ініціативі.
Зокрема, за умови повної реалізації транспортних проєктів час у дорозі вздовж відповідних коридорів потенційно може скоротитися до 12%, світова торгівля — збільшитися на 1,7–6,2%, а глобальні реальні доходи — на 0,7–2,9%.
Як приклади інфраструктурних проєктів посол навів Китайсько-Лаоську залізницю та високошвидкісну залізничну лінію Джакарта-Бандунг в Індонезії.
За наведеними ним даними, Китайсько-Лаоська залізниця до кінця 2025 року забезпечила понад 64 млн пасажирських поїздок та перевезення понад 74 млн тонн вантажів. Номенклатура товарів, що перевозяться, перевищила 3,8 тис. найменувань, а географія перевезень охопила 19 країн і регіонів.
Високошвидкісна залізниця Джакарта-Бандунг, комерційна експлуатація якої розпочалася в жовтні 2023 року, до липня 2026 року перевезла понад 16,58 млн пасажирів.
Як повідомлялося, Китай залишається найбільшим торговельним партнером України. Згідно з аналізом Experts Club, товарообіг України з КНР у січні–червні 2026 року сягнув $14,68 млрд, при цьому $13,9 млрд припало на імпорт китайських товарів, а $778,4 млн — на український експорт.
За даними Державної митної служби України, за січень-серпень 2026 року імпорт із Китаю перевищив $19,6 млрд — значно більше, ніж із Польщі ($6,3 млрд) та Німеччини ($4,4 млрд), які посідали наступні позиції серед найбільших постачальників товарів до України.
У дослідженні Experts Club та Active Group від 18 вересня 2026 року відзначається суттєвий розрив між масштабами економічної взаємодії України з Китаєм та структурою двосторонньої торгівлі: КНР залишається найбільшим торговельним партнером країни, проте український експорт на китайський ринок суттєво поступається імпорту.
Як повідомляє Еxperts.news, обсяг зовнішньої торгівлі товарами Китаю у 2025 році сягнув 45,47 трлн юанів, збільшившись на 3,8% порівняно з попереднім роком, повідомив посол КНР в Україні Ма Шенкунь.
«У 2025 році загальний обсяг імпорту та експорту товарів Китаю сягнув 45,47 трлн юанів, збільшившись на 3,8% у річному вимірі. Обсяг імпорту склав рекордні 18,48 трлн юанів», — написав дипломат у своїй колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна».
За його словами, Китай 17-й рік поспіль залишається другим за величиною імпортним ринком світу і є головним торговельним партнером для понад 160 країн і регіонів.
Посол також повідомив, що у 2025 році імпорт Китаю з найменш розвинених країн збільшився на 9%, тоді як поставки з Азії зросли на 3,9%, з Латинської Америки — на 4,9%, з Африки — на 6%.
Ма Шенкунь відзначив зростання високотехнологічного сегмента китайського експорту. За наведеними ним даними, експорт високотехнологічної продукції у 2025 році досяг 5,25 трлн юанів, збільшившись на 13,2%.
Зокрема, сукупний експорт електромобілів, фотоелектричної продукції та літієвих акумуляторів, які в Китаї називають «новою трійкою» експортних товарів, зріс на 27,1%.
Як повідомлялося, Китай залишається найбільшим торговельним партнером України. Згідно з дослідженням інформаційно-аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року товарообіг України з Китаєм сягнув $14,68 млрд, у тому числі імпорт китайських товарів — $13,9 млрд, експорт українських товарів до Китаю — $778,4 млн. На Китай припало 21,9% сукупного товарообігу України з її 50 найбільшими торговельними партнерами.
За найсвіжішими даними Державної митної служби України, у січні-серпні 2026 року Китай зберіг перше місце серед постачальників товарів до України: імпорт перевищив $19,6 млрд. Загальний імпорт України за цей період становив майже $66,3 млрд, експорт — понад $26,6 млрд.
У опублікованому 18 вересня спільному дослідженні Experts Club та Active Group також зазначалося, що Китай залишається найбільшим торговельним партнером України, однак український експорт на китайський ринок суттєво поступається імпорту з КНР.
Прямі нефінансові інвестиції китайських компаній у країни, що беруть участь в ініціативі «Один пояс, один шлях», у 2025 році сягнули 39,67 млрд доларів, що на 17,6% більше, ніж у попередньому році, повідомив посол Китаю в Україні Ма Шенкунь.
«Завдяки прямим інвестиціям, підрядному виконанню проєктів та фінансуванню розвитку Китай сприяв покращенню місцевої інфраструктури, модернізації промисловості та підвищенню добробуту населення», — написав дипломат у колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна».
За наведеними ним даними, інвестиції Китаю в Африку у 2025 році зросли на 41%.
Китайські компанії створили закордонні зони торговельно-економічного співробітництва в 46 країнах, загальний обсяг вкладень у які наблизився до $80 млрд.
Як один із прикладів промислової кооперації Ма Шенкунь навів проєкт китайського виробника акумуляторів CATL в Індонезії. Він передбачає створення повного виробничого циклу тягових батарей — від видобутку та переробки нікелю й випуску акумуляторних матеріалів до виробництва та переробки готових батарей.
Загальний обсяг прямих нефінансових закордонних інвестицій Китаю у 2025 році, згідно з даними, наведеними послом, сягнув $145,66 млрд.
Ма Шенкунь також посилався на оцінки Світового банку, згідно з якими повна реалізація транспортних проєктів у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» потенційно здатна скоротити час перевезень відповідними коридорами до 12% та збільшити торгівлю країн, розташованих уздовж них, на 2,8–9,7%.
Як повідомлялося, Китай є найбільшим торговельним партнером України. За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club, товарообіг двох країн у першому півріччі 2026 року становив $14,68 млрд. При цьому Україна імпортувала китайських товарів на $13,9 млрд та експортувала до Китаю на $778,4 млн, внаслідок чого від’ємне сальдо сягнуло $13,12 млрд.
Китай забезпечив 21,9 % товарообігу України з її 50 найбільшими партнерами та 29,4 % імпорту з цієї групи країн. На китайський напрямок припало близько 47,3 % сукупного торговельного дефіциту України з ТОП-50 партнерами.
За даними Державної митної служби, за січень-серпень 2026 року імпорт товарів з Китаю в Україну вже перевищив $19,6 млрд, що зберігає за КНР перше місце серед країн-постачальників на український ринок.
Детальніше роль Китаю у зовнішній торгівлі України проаналізовано в дослідженні Experts Club та Active Group, опублікованому 18 вересня 2026 року.
Астана та Пекін підписали 50 комерційних документів на загальну суму 8,2 млрд доларів у ході інвестиційного форуму «Казахстан — Китай» в Алмати, повідомила прес-служба президента Казахстану.
Зокрема, укладено угоду про будівництво заводу з виробництва електролітичного алюмінію та супутньої вітрової електростанції в області Абай (Східний Казахстан), а також про будівництво заводу з виробництва деревно-стружкових плит у Семеї (Семипалатинськ). Документ підписали голова регіону та консорціум компаній Xinjiang Sanbao Industrial Group Co., Ltd. і Inner Mongolia Wanjiang Investment Co., Ltd.
Укладено угоду про спільну розробку проєкту між АТ «Самрук-Енерго», China Energy Overseas Investment Co., Ltd. та SANY Renewable Energy Co., Ltd.
Крім того, підписано документ про основні умови створення на базі Міжнародного фінансового центру «Астана» спеціалізованого інвестиційного фонду, орієнтованого на фінансування перспективних проєктів у Казахстані, між АТ «НК «Kazakh Invest» та Silk Road Finance Corporation.
Угоду про співпрацю у сфері будівництва вітрових електростанцій загальною потужністю 450 МВт в Акмолинській області уклали адміністрація регіону та компанія Sungrow Renewable Development Co., Ltd.
Угоду про наміри щодо реалізації проєкту «Створення високотехнологічного автомобілебудівного комплексу з виробництва легкових та спеціалізованих автомобілів» укладено між адміністрацією Східно-Казахстанської області та казахстансько-китайським СП East Motors Corporation.
Крім того, підписано договори про співпрацю між Туркестанською областю та ТОВ «Туранська хімічна компанія з будівництва заводу з виробництва карбамідних добрив».
Укладено угоду про співпрацю в організації та супроводі випуску облігацій формату dim sum на Гонконгській фондовій біржі (HKEX) між головою Алмати та Guotai Junan Securities (Hong Kong) Limited.
Підписано договір про будівництво багатофункціонального комплексу з готелем міжнародного бренду та бізнес-центром між головою Алмати, Everest Development та SunnyWorld Group.
Укладено угоду про попередні умови фінансування інвестиційних проєктів у пріоритетних галузях економіки між Банком розвитку Казахстану та China Construction Bank Corporation Astana Branch.
Індія продовжує зміцнювати свої позиції як другого за величиною виробника сталі у світі та поступово скорочує відставання від Китаю, про що свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, опубліковані 24 вересня 2026 року.
У січні–серпні 2026 року індійські металургійні підприємства виплавили 115,9 млн тонн сталі, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Китай за той самий період скоротив виробництво на 3,1% — до 651,9 млн тонн.
За розрахунками Open4Business на основі даних Worldsteel, за перші вісім місяців 2025 року Індія виробила близько 109,3 млн тонн сталі, а Китай — приблизно 672,8 млн тонн. Таким чином, абсолютний розрив між двома найбільшими виробниками за рік скоротився приблизно з 563 млн до 536 млн тонн, або майже на 5%.
Співвідношення обсягів виробництва також змінюється на користь Індії. Якщо в січні–серпні минулого року Китай виробляв приблизно в 6,2 раза більше сталі, ніж Індія, то в 2026 році цей показник знизився приблизно до 5,6 раза.
У серпні ця тенденція збереглася. Індія збільшила виплавку сталі на 4,6% у річному вимірі — до 14,8 млн тонн, тоді як виробництво в Китаї скоротилося на 3,7% — до 74,6 млн тонн. (World Steel Association)
Індія також більш ніж удвічі випереджає США, які посідають третє місце серед найбільших світових виробників. Американські підприємства в січні–серпні виплавили 57,5 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 5,5%. Японія виробила 54 млн тонн, Росія — 43,8 млн тонн, Південна Корея — 42,8 млн тонн.
Таким чином, обсяг індійського випуску за вісім місяців уже приблизно удвічі перевищує американський і більш ніж удвічі — японський.
На Індію припало близько 9,5% усієї сталі, виробленої 70 країнами, що надають статистику Worldsteel, тоді як частка Китаю становила близько 53%, США — близько 4,7%. Ці 70 країн забезпечували приблизно 98% світового виробництва сталі у 2025 році.
Різниця особливо помітна на тлі загальної стагнації галузі. У січні-серпні світове виробництво сталі скоротилося на 0,7% — до 1,225 млрд тонн, тоді як Індія продовжувала демонструвати стійке зростання. У серпні глобальне виробництво знизилося на 1,2% у річному вимірі — до 144,2 млн тонн.
Ще одним швидкозростаючим азіатським виробником залишається В’єтнам. За вісім місяців він збільшив виплавку на 29,1% — до 20,6 млн тонн, а лише в серпні зростання склало 36,4%. Загалом, однак, виробництво сталі в Азії та Океанії з початку року знизилося на 0,9% — до 906,4 млн тонн, насамперед через динаміку китайського ринку.
Китай при цьому зберігає величезний відрив і залишається безумовним лідером світової металургії. Однак різноспрямована динаміка двох найбільших виробників свідчить про поступове збільшення ваги Індії у світовій сталеливарній промисловості.
Першоджерело: World Steel Association — August 2026 crude steel production
