Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна ввела антидемпінгові мита на ввезення радіаторів із Туреччини та Китаю

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) рішенням від 15 жовтня запровадила попередні антидемпінгові мита на імпорт до України радіаторів для опалення походженням із Туреччини та Китаю у розмірі 41,86% та 42% відповідно.
Згідно з оголошенням МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр” у п’ятницю, рішення набуває чинності через п’ять днів із дня публікації оголошення.
В оголошенні нагадується, що антидемпінгове розслідування було порушено рішенням МКМТ від 12 квітня 2024 року на підставі скарги українських виробників ТОВ “Сан Тех Рай” та ТОВ “Ютерм Україна”, частка яких у загальному провадженні в Україні перевищує 50%.
МКМТ встановила, що за період дослідження (1 січня 2023 року – 31 березня 2024 року), погіршилися фінансово-економічні показники національного виробника, зокрема, обсяг виробництва – на 74,56%, виробничих потужностей – на 13,75%, завантаження виробничих потужностей – на 70,5%, обсяг реалізації товару на ринку України – на 40,97%.
Крім того, фінрезультат від реалізації товару погіршився на 1606,24%, продуктивність праці – на 59,47%, обсяг інвестицій у доларовому еквіваленті – на 78,69%.
Комісія також вказує на те, що у першому кварталі 2024 року обсяг імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю зріс на 157,13% порівняно з тим самим періодом 2023 року та на 21,9% до першого кварталу 2021 року.
У повідомленні МКМТ також зазначається, що збитки національному виробнику від демпінгового імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю підтверджуються тим, що обсяг імпорту з цих країн за період дослідження зріс щодо обсягів споживання такого товару в Україні на 31,27%, щодо виробництва – на 173, 29%.
Антидемпінгові заходи застосовуються до опалювальних радіаторів (сталеві, алюмінієві, біметалічні) (за виняток сушилок для рушників, водяних внутрішньопідлогових конвекторів та дизайнерських радіаторов), що класифікуються за кодами УКТ ВЕД ex 7322 19 00 00, ex 7616 99 10 00, ex 7616 99 90 00.
ТОВ “Сан Тех Рай” (Одеська обл.) виготовляє сантехнічну продукцію для опалення, водопостачання, каналізації. За інформацією на його сайті, має два заводи в Україні (130 тис. кв.м. виробничих площ), що випускає 20 тис. тонн продукції на рік. Експортує продукцію, зокрема, до Польщі, Румунії, Литви, Болгарії, Грузії, Монголії.
За даними Opendatabot, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 40% до 2022 року – до 61,2 млн грн за зростання чистого доходу на 15,3% до 552,2 млн. грн.
Власники компанії – Андрій Коваленко та Олександр Божко (по 50%).
“Ютерм Україна” (Біла Церква Київської обл.) працює на ринку сталевих панельних радіаторів із 2013 року.
За даними Opendatabot, у 2023 році компанія отримала 6,7 млн грн чистого прибутку проти 0,4 млн грн роком раніше за падіння чистого доходу на 48,6% до 124,3 млн. грн. Власники компанії – чотири підприємці з рівними частками по 25%.

, , ,

Міністерство торгівлі Китаю підтвердило плани підвищення мита на імпорт авто з двигунами великого об’єму

Міністерство торгівлі Китаю підтвердило намір підвищити мита на імпорт автомобілів з двигунами великого об’єму. Раніше стало відомо, що Пекін розглядає таку можливість поряд із додатковими обмеженнями на поставки в країну віскі з Європи.
Представник китайського Мінторгу Хе Ядун заявив під час пресконференції в четвер про наявність істотних розбіжностей між Китаєм і ЄС щодо нещодавнього рішення Єврокомісії про введення додаткових мит на ввезення в Європу китайських електромобілів. Пекін запросив представників ЄС відвідати Китай для подальших переговорів, зазначив він.
За словами Хе Ядуна, Мінторг розглядає можливість збільшення мит на ввезення машин з бензиновими двигунами великого об’єму в КНР і ухвалить рішення після вивчення відповідних факторів.
У разі, якщо Пекін ухвалить таке рішення, найсерйозніше постраждають німецькі автовиробники, заявив президент Китайської асоціації пасажирських автомобілів (CPCA) Дуншу Цуй.
Сукупний імпорт автомобілів з двигунами об’ємом понад 2,5 літра з ЄС за 8 місяців поточного року знизився на 13%, до $10,2 млрд, свідчать дані CPCA.

 

, ,

У січні-вересні 2024 року основним постачальником бокситів для України стали Туреччина і Китай

Україна в січні-вересні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 99,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,528 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс у 2,2 раза – до $2,435 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (77,38% поставок у грошовому виразі), Китаю (19,42%) та Іспанії (3,20%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-вересні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%). У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).

, ,

Валютні резерви Китаю досягли $3 трлн 316,4 млрд

Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у вересні збільшилися на 0,9% – до $3 трлн 316,4 млрд порівняно з $3 трлн 288,2 млрд місяцем раніше, йдеться в повідомленні Державного управління валютного контролю (SAFE) країни. Вони перебувають на максимальному рівні за 8,5 року (з грудня 2015 року), повідомляє Trading Economics. При цьому опитані цим виданням аналітики в середньому прогнозували їх підвищення до $3,3 трлн.

Курс юаня у вересні зріс приблизно на 1,1% щодо американської нацвалюти. Тим часом долар США подешевшав на 1% до кошика основних світових валют.

Резерви золота в КНР на кінець минулого місяця становили 72,8 млн унцій, повідомило також SAFE. Обсяг запасів дорогоцінного металу залишається на цьому рівні з квітня.

Водночас у вартісному вираженні резерви золота збільшилися до $191,47 млрд з $182,98 млрд наприкінці серпня завдяки підвищенню цін на дорогоцінний метал до рекордного рівня.

,

Україна та Китай узгодили план розвитку двосторонніх відносин і посилення торговельної співпраці

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся зі своїм колегою главою МЗС Китаю для обговорення розвитку двосторонніх відносин і торгівлі.
“Разом із Андрієм Єрмаком зустрілися з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. Подякували Китаю за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України”, – написав він у соцмережі Х у ніч на четвер.
За словами Сибіги, сторони зосередилися на наступних кроках із розвитку двосторонніх відносин і торгівлі. Також обговорили перспективи подальших контактів.
Сибіга зазначив, що вони поінформували про зусилля України щодо реалізації Формули миру та обмінялися думками щодо принципів досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру для України на основі Статуту ООН.

, ,

Китай – безумовний лідер з виплавки сталі за даними січня – серпня 2024 року

За даними Worldsteel, у серпні зафіксовано збільшення виплавки сталі до серпня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Японії, РФ та Південної Кореї.

Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай (77,920 млн тонн, зниження на 10,4% до серпня-2023), Індія (12,285 млн тонн, більше на 2,6%), США (7,048 млн тонн) , зростання на 0,7%), Японія (6,870 млн тонн, менше на 3,9%), РФ (5,8 млн тонн, менше на 11,5%), Південна Корея (5,465 млн тонн, менше на 2, 2%), Туреччина (3,146 млн тонн, більше на 13,8%), Бразилія (2,963 млн тонн, більше на 7,3%), Німеччина (2,874 млн тонн, більше на 0,5%) та В’єтнам (1,793 млн тонн, зростання 1,5%).
Україна у серпні наростила виплавку сталі на 15% до серпня-2023, зберігши 20 місце у рейтингу Worldsteel.
Сумарно у серпні 2024 року виплавка сталі знизилася на 6,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,834 млн. тонн.

У січні-серпні-2024 перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай (691,410 млн тонн, зниження на 3,3% до січня-серпня-2023), Індія (98,522 млн тонн, більше на 6,5%), Японія ( 56,665 млн тонн, менше на 2,9%), США (53,785 млн тонн, менше на 1,7%), РФ (48,469 млн тонн, “мінус” 4,9%), Південна Корея (42,509 млн тонн, менше на 5,5%), Німеччина (25,378 млн. тонн, більше на 4%), Туреччина (24,816 млн. тонн, більше на 14,8%), Бразилія (22,363 млн. тонн, більше на 3,8%) та Іран (19,784 млн.) тонн (більше на 1,9%).

 

,