Експорт Китаю в червні зріс на 27% у річному вираженні й досяг $412,39 млрд, імпорт збільшився на 36% — до $286,76 млрд, свідчать дані Головного митного управління КНР.
Зростання експорту стало максимальним від початку поточного року, імпорту — з червня 2021 року. В обох випадках було зафіксовано історичний максимум за обсягом. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також зазначає, що червневі показники перевищили очікування ринку: аналітики в середньому прогнозували зростання експорту на 18,2%, імпорту — на 24%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у червні становило $125,6 млрд порівняно зі $113,9 млрд за аналогічний період 2025 року.
Експорт Китаю до Японії минулого місяця зріс на 6,9%, до Південної Кореї — на 42,6%, до США — на 13,9%, до Австралії — на 29,8%, до держав АСЕАН — на 34,6%, до країн Європейського Союзу — на 18,5%.
Імпорт із Японії збільшився на 33,9%, із Південної Кореї — на 85%, з Австралії — на 65,8%, з АСЕАН — на 26,8%, з ЄС — на 9,2%, зі США — на 25,9%.
За даними китайської митної статистики, товарообіг КНР із РФ у першому півріччі 2026 року збільшився на 25,6% — до $134,175 млрд. Китайський експорт до РФ зріс на 28,4%, до $60,597 млрд, імпорт із РФ — на 23,3%, до $73,578 млрд. У червні товарообіг двох країн становив $24,351 млрд, зокрема експорт Китаю до РФ — $11,432 млрд, імпорт із РФ — $12,919 млрд.
Китайська сторона публікує дані щодо торгівлі в розрізі країн і регіонів у статистичних таблицях Головного митного управління КНР, а інформаційна база Міністерства комерції КНР зазначає, що джерелом цих даних є китайська митниця.
Дані щодо України в оперативному китайському пресрелізі серед найбільших напрямків окремо не виділено. Водночас, за даними Державної митної служби України, Китай залишається найбільшим джерелом українського імпорту: у січні-червні 2026 року Україна імпортувала з Китаю товарів на $13,9 млрд. Найбільшими ринками для українського експорту за цей період були Польща, Туреччина та Італія.
У першому півріччі 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі Китаю становив $575,98 млрд проти $586 млрд роком раніше. Експорт зріс на 17,6% — до $2,12 трлн, імпорт — на 26,6%, до $1,55 трлн.
За товарними категоріями Китай у червні збільшив імпорт вугілля на 29%, природного газу — на 3,7%, тоді як імпорт нафти знизився на 41,3% — до мінімуму майже за десятиліття. Також КНР наростила закордонні закупівлі сої на 10,5%, залізної руди — на 6,4%, сталі — на 6,6%.
Reuters пов’язує сильні показники китайської зовнішньої торгівлі з високим попитом на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, напівпровідники та обчислювальну техніку. Водночас агентство зазначає, що експорт залишається важливим джерелом підтримки китайської економіки на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем у секторі нерухомості.
Євросоюз готує механізм підтримки компаній, який дозволив би їм не залежати у постачанні найважливіших товарів лише від КНР, а також зменшив би вплив заходів Пекіна у разі торговельного конфлікту, повідомило в суботу агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
«За словами осіб, обізнаних із цією темою, цей робочий інструмент обійдеться недешево, потребуватиме фінансування, у той час як члени союзу торгуються щодо довгострокового бюджету», — інформує агентство.
При цьому обсяги необхідних коштів, а також масштаб відповідних кроків КНР у разі конфлікту залишаються невизначеними.
Механізм, який розробляє Єврокомісія, має стати частиною зусиль ЄС щодо нейтралізації наслідків серйозного торговельного дефіциту з КНР, що становить 360 млрд євро і зачіпає всі країни Євросоюзу.
Разом з тим стратегія ЄС щодо перебудови торговельних зв’язків з Китаєм також передбачає переговори, диверсифікацію ланцюгів поставок, більш ефективне використання вже існуючих засобів підтримки власних виробників. У ЄК також наголошували, що жоден із інструментів захисту не спрямований виключно проти Китаю.
Сторони визначили жовтень 2026 року як термін для досягнення результату. У жовтні член ЄК з питань торгівлі Марош Шефчович має відправитися до КНР перед самітом ЄС у Брюсселі.
Bloomberg зазначає, що Пекін тримає під контролем постачання мінеральної сировини та мікросхем, які є ключовими для найважливіших галузей європейської промисловості, зокрема військової та автомобільної.
Зовнішній борг Китаю на кінець першого кварталу 2026 року становив $2,412 трлн, за даними Державного управління валютного контролю (SAFE). Порівняно з кінцем 2025 року він збільшився на $83,3 млрд (на 4%).
Помірне зростання було здебільшого зумовлене активною транскордонною торгівлею, що призвело до зростання депозитів нерезидентів і торгових кредитів, заявив заступник голови SAFE Лі Бінь. Він зазначив, що структура заборгованості за строками погашення та валютами загалом залишалася стабільною.
На кінець березня 55% зовнішнього боргу було номіновано в юанях, так само як і на кінець минулого року. На середньо- та довгострокову заборгованість припадало близько 41% загального боргу порівняно з 43% трьома місяцями раніше.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-травні 2026 року збільшився на 89% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $738,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у травні ввіз цієї продукції зріс на 45,8% порівняно з травнем минулого року, але скоротився майже вдвічі проти квітня поточного року – до $76,9 млн.
Таким чином, темп приросту імпорту почав сповільнюватись порівняно з аналогічним періодом минулого року, і прискорюється падіння імпорту відносно попереднього місяця 2026 року, зокрема, у квітні поточного року падіння складало 34% до березня-2026.
Як повідомлялось, у березні поточного року Кабмін виключив трансформатори із переліку товарів для пільгового імпорту в межах угод з Секретаріатом ЕС.
Водночас Європейська бізнес асоціація у травні в офіційному листі до першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля закликала запровадити тимчасове звільнення окремих видів силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
За даними Держмитслужби, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За п’ять місяців її ввезено на $665,6 млн (90% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $321,5 млн (82,3%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (2%) та Німеччини (1,3%), тоді як торік частка імпорту з Німеччини становила майже 5%, з Туреччини – 3,7%.
За даними Держмитслужби, Україна у січні-травні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі майже на $16 млн (торік – на $10,9 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у травні зросли на $31,7 млрд (на 0,9%) порівняно з попереднім місяцем, до $3,442 трлн — максимуму з жовтня 2015 року, йдеться у повідомленні Народного банку Китаю. Курс юаня минулого місяця піднявся на 0,95% відносно американської національної валюти, при цьому долар США подорожчав на 0,85% до кошика основних світових валют.
Резерви золота на кінець травня становили 74,96 млн унцій порівняно з 74,64 млн унцій місяцем раніше. Китайський ЦБ купував дорогоцінний метал дев’ятнадцятий місяць поспіль.
У вартісному вираженні запаси золота зменшилися до $340,75 млрд проти $344,17 млрд на кінець квітня.
США, Китай і Німеччина залишилися найдорожчими країновими брендами у світі, згідно з даними щорічного дослідження Brand Finance.
Компанія оцінила вартість бренду США майже в $34,72 трлн, що на 7% нижче торішнього рівня. Оцінка охоплює найрізноманітніші показники, зокрема ВВП, інвестиційну та туристичну привабливість, політику і торговельні правила, соціальні аспекти тощо.
Водночас вартість бренду КНР зросла на 7% (до $22,02 трлн), що призвело до скорочення відставання від першого місця.
Третю сходинку з великим відставанням посідає Німеччина (-8%, до $4,61 трлн), четверту – Велика Британія (-5%, до $4,23 трлн).
На п’яту позицію вийшла Франція (-7%, до $3,63 трлн), відтіснивши на шосту сходинку Японію (-14%, до $3,62 трлн). Канада (-12%, до $2,41 трлн) перемістилася на сьоме місце з восьмого минулого року, Італія (-4%, до $2,3 трлн) – на восьме з дев’ятого, Іспанія (-4%, до $2,12 трлн) – на дев’яте з десятого.
На десяту сходинку з сьомої впала Індія (-30%, до $1,94 трлн).
Сукупна вартість брендів країн G7 за рік впала на $4,5 трлн через геополітичну напруженість, тарифи та економічну невизначеність.
“Ослаблення згуртованості західного альянсу в поєднанні зі збереженим інфляційним тиском і високими цінами на енергоносії сприяло погіршенню настроїв щодо низки авторитетних економічних держав”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з дослідженням Brand Finance, Росія, вартість бренду якої знизилася на 11%, перемістилася на 25-те місце з 23-го торік, Казахстан (-26%) – на 45-те з 43-го місця, Узбекистан – на 53-тє з 55-го місця, Азербайджан – на 74-тє з 82-го місця, Білорусь – на 86-тє з 88-го місця, Туркменістан – на 87-тє з 80-го місця, Грузія – на 91-тє з 97-го місця, Вірменія – на 105-тє з 103-го місця, Киргизстан – на 120-тє з 127-го місця. Таджикистан залишився на 136-й позиції.
Серед країн топ-100 суттєво впав у рейтингу Єгипет – до 51-го рядка з 35-го роком раніше, Іран – до 63-го з 50-го рядка, Кенія – до 90-го з 70-го рядка, Ангола – до 94-го з 76-го рядка. Тим часом Коста-Ріка злетіла на 70-ту позицію з 81-ї, Демократична Республіка Конго – до 72-ї з 87-ї, Ісландія – до 80-ї з 90-ї.
Загалом у рейтингу зазначено 192 держави. Загальна вартість брендів цих країн за минулий рік скоротилася на 6%.
