Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, у селі Котража поблизу Лучани завершується будівництво першої черги нового підприємства з виробництва електродвигунів для безпілотників. Обладнання вже доставлено, частина співробітників прийнята на роботу та проходить навчання, а запуск виробництва очікується на початку жовтня.
На першому етапі підприємство має працевлаштувати близько 50 осіб, після реалізації трьох етапів — 60–70. Раніше йшлося про перспективу збільшення штату до 150 працівників. Проектна виробнича потужність підприємства — до 40 тис. двигунів на місяць.
Бізнесмен Міленко Костич повідомив, що ідея організації виробництва належить Желько Мітровичу. Для невеликого населеного пункту Драгачева проект цікавий не тільки з технологічної точки зору: підприємство створюється фактично як новий промисловий центр зайнятості в сільській місцевості.
Засновник індустріального парку «Біла Церква» Василь Хмельницький повідомив про призупинення планів будівництва трьох заводів у складі ІП у зв’язку з високими ризиками.
«Я знаю, що сміливим часто щастить. Але сьогодні я поїхав до Білої Церкви й ухвалив рішення: поки що не розпочинати нове будівництво трьох заводів. Завершити те, що вже розпочали, а масштабні плани поставити на паузу. Зараз ризики занадто великі – і для бізнесу, і для людей. За бізнес я готовий брати на себе відповідальність. Хоча, чесно кажучи, вже на межі. Але наражати людей на ризик, який не можу контролювати, – не готовий», – повідомив він у соцмережах.
За його словами, такі рішення даються важко, але відповідальність підприємця – це також уміння вчасно зупинитися.
«Не люблю фразу “до кращих часів”. Тому скажу конкретніше: повернемося до цих планів, коли ризики стануть меншими. Зараз наше завдання – завершити розпочате, зберегти команду та можливість рухатися далі», – підкреслив підприємець.
Проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – ФОП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» – включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році. На території парків – понад два десятки резидентів (включно з іноземними компаніями).
Загальна площа парків становить 70,3 га, з яких 45 га вже освоєно. Введено в експлуатацію понад 85 тис. кв. м промислової та складської нерухомості.
UFUTURE, ЗАВОД, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Як повідомляє «Сербський економіст», в Сербії побудовано новий завод із складання військових безпілотників ізраїльської розробки. За словами Олександра Вучича, на підприємстві працюватиме близько 100 осіб, а продукція призначена як для Збройних сил Сербії, так і для армій інших країн.
Журналістів всередину підприємства не пустили.
Вучич пояснив це конфіденційністю виробничого процесу. Частину моделей, що випускаються, було показано лише в опублікованому ним відео.
При цьому нинішній завод має стати лише першим етапом співпраці з Ізраїлем. Вучич заявив, що розраховує відкрити в Сербії ще щонайменше три подібні підприємства. Як можливі райони для нових виробництв він назвав території неподалік від аеропортів Ладжевці та Ніш.
Раніше розслідування BIRN та Haaretz повідомляло, що партнером Сербії в проєкті є найбільша ізраїльська оборонна компанія Elbit Systems. За даними журналістів, Elbit має отримати 51% спільного підприємства, а сербська державна компанія Yugoimport-SDPR — 49%.
Планується виробництво як безпілотників для ближніх місій, так і більш складних апаратів для далеких польотів. Elbit і SDPR публічно не розкривали деталей проєкту.
Сербія поступово формує власний кластер виробництва безпілотників, об’єднуючи місцеві оборонні підприємства з технологіями іноземних партнерів. Вучич заявив, що завдання проєкту — посилити можливості сербської армії й водночас розвивати експорт військової продукції.
Група компаній “ОККО” після завершення будівництва першої черги свого біоетанольного заводу на 83 тис. тонн у рік побудувати його другу чергу на 120 тис. тонн в рік, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
“Ми спочатку будуємо першу чергу заводу на 83 тис. тонн біоетанолу, а потім доставляємо потужностей. І хочемо робити вже у другій черзі 120 тис. тонн біоетанолу у рік”, – сказав Даниляк в ефірі Fedoriv vlog в Youtube.
Він додав, що група у майбутньому планує споживати 50% виробленого нею біоетанолу, а інші 50% – експортувати на європейські ринки.
При цьому він, посилаючись на досвід виробництва біоетанолу в США, зазначив, що потужність заводів у цій країні становить не менше 1 млн тонн, чим, за його словами, досягається “економія на масштабі”.
Як повідомлялося на початку липня 2026 року з посиланням на СЕО групи компаній “ОККО” Василя Даниляка, їй довелося відтермінувати повноцінний запуск біоетанольного заводу вартістю EUR110 млн з третього кварталу 2026 року на перший квартал 2027 року. Даниляк пояснив це затримками з виготовленням деяких агрегатів.
При цьому він зазначив, що частина потужностей, зокрема, зі зберігання готової продукції, вже збудована.
Даниляк також вказав, що сама мережа не зможе спожити весь біоетанол заводу, проєктна потужність якого становить 83 тис. тонн, навіть якщо буде сама додавати 10% біоетанолу у бензини. Тоді він зазначав, що група зможе спожити до 60% потужності виробництва біоетанолу.
Все інше група планувала продавати іншим мережам або експортувати.
Із загальних інвестицій в завод протягом 2024-2026 років в EUR110 млн, EUR35 млн – власний внесок групи, EUR75 млн – боргове фінансування. З нього EUR60 млн надав ЄБРР строком на дев’ять років, ще EUR15 млн – Райфайзен Банк Україна строком на сім років.
За словами Даниляка, річна потужність заводу по біоетанолу складає 83 тис. тонн, по кормам для тваринництва – 70 тис. тонн, по переробці кукурудзи – 270 тис. тонн.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує приблизно 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Віконна компанія Ekipazh, яка наразі входить до трійки найбільших виробників металопластикових та алюмінієвих вікон і дверей в Україні, у рамках стратегії розвитку на 2026–2031 роки планує побудувати четвертий завод в Одесі та збільшити власну частку ринку з 9–10% до 16%, повідомив генеральний директор і співвласник компанії Сергій Теплицький агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми поставили перед собою амбітну мету: стати виробником №1 в Україні та впевнено вийти на ринки Європейського Союзу. Досягти цього ми плануємо за рахунок інвестицій у розмірі 150 млн грн щорічно у розвиток виробництва та впровадження інновацій – власної загартовувальної печі та виробництва загартованих і триплексованих склопакетів, безшовного зварювання ламінованих профілів, розсувних систем і нових алюмінієвих профільних систем», – зазначив Теплицький.
Наразі компанія володіє трьома заводами у Златополі (Харківська обл.) площею 21 тис. кв. м, у Хмельницькому – площею 42 тис. кв. м, у Броварах – площею 9 тис. кв. м, а також окремим підприємством з виготовлення склопакетів. Загальна площа виробничих потужностей становить 72 тис. кв. м. Основною продукцією є металопластикові вікна та двері, суцільноскляні конструкції (загартоване скло, триплекс для зонування інтер’єру та великих фасадних склінь), а також алюмінієві конструкції. На 21 виробничій лінії компанія здатна виготовляти до 4 тис. конструкцій на день. За підсумками 2025 року виготовлено 365 тис. конструкцій, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році.
Капітальні інвестиції за період з 2013 по 2026 рік у малоцінні необоротні матеріальні активи склали близько 27 млн грн, а в основні засоби — 874 млн грн.
За словами Теплицького, у розвиток реінвестується весь отриманий компанією прибуток; з огляду на ситуацію з безпекою до харківських потужностей спрямовується менша частина коштів, більша — до Броварів та Хмельницького. Йдеться не лише про нове обладнання, а й, наприклад, про енергонезалежність. Зокрема, на дахах корпусів встановлено сонячні електростанції загальною потужністю близько 1 МВт, і ще стільки ж планується встановити. У компанії також розглядали можливість встановлення когенераційної установки – розробили технічне завдання, обрали земельну ділянку, оцінили умови разом із газовиками.
«Якщо вирішимо — можемо за два-три місяці встановити. Орієнтовна інвестиція — понад $1 млн, окупність — близько шести років», — повідомив Теплицький.
Стратегією до 2031 року передбачено будівництво четвертого заводу на півдні країни, компанія перебуває на етапі підбору ділянки. За словами Теплицького, в Одеській області шукають ділянки площею від 5 га з потужністю від 1 МВт електроенергії; майбутній завод зможе виробляти близько 25 тис. вікон на місяць із перспективою розширення. Орієнтовні інвестиції – від 600 до 700 млн грн як із власних, так і з кредитних ресурсів. Компанія має позитивний досвід роботи за державною програмою «5-7-9» і орієнтується, зокрема, на неї.
За останні роки продаж вікон загалом в Україні суттєво знизився (з 5,2 млн вікон у 2021 році до приблизно 3,5 млн минулого року), що пояснюється скороченням кількості активних девелоперських проєктів. Незважаючи на цей тренд, у компанії повідомили про зростання продажів у 2026 році на 28%. Цього вдалося досягти завдяки інвестиціям у нові технології та переорієнтації на більш платоспроможних клієнтів (середній+) і розвитку експорту, що дозволить диверсифікувати ризики та забезпечить стабільність і стійкість в умовах воєнного часу.
Компанія розпочала експортну діяльність у 2023 році, а вже у 2025 році обсяг експортної виручки склав близько 2 млн євро у понад 20 країнах. До чотирьох країн уже налагоджено щотижневі поставки (Італія, Іспанія, США та Литва), також експорт здійснюється до Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Латвії, Естонії, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Франції, Словенії, Хорватії та ОАЕ. Фокус експортного розвитку на найближчі п’ять років — країни ЄС. У подальших планах компанії — збільшення частки експорту, щоб вона перевищила продажі на внутрішньому ринку, розвиток власного бренду, розширення виробництва загартованих і триплексованих склопакетів та розсувних систем, розвиток алюмінієвого напрямку з новими профільними системами Procural і власною лінійкою EKIPAZH AluLight.
За даними YouControl, ПП «Екіпаж» засновано у 2000 році, статутний капітал становить 101 млн 251 тис. 145 грн. За підсумками першого кварталу 2026 року чистий дохід від реалізації продукції склав 405 млн 732 тис. грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, чистий прибуток — 3 млн 847 тис. грн (на 2% більше).
Кінцеві бенефіціари — Сергій та Михайло Теплицькі.
Литовська військова виробнича компанія UAB Lithuania Defence Services підписала контракт із будівельною компанією YIT Lietuva про будівництво заводу зі складання та ремонту танків на території Каунаської вільної економічної зони, повідомляють у понеділок литовські ЗМІ.
“Початок будівельних робіт заплановано на серпень цього року, завершення – на листопад 2027 року”, – йдеться в повідомленні.
Планується, що перший танк, зібраний у Литві, зійде з конвеєра заводу наприкінці 2028 року.
“Завод площею 13 000 кв. м стане одним із найважливіших елементів інфраструктури оборонної промисловості Литви – у майбутньому тут збиратимуться та обслуговуватимуться найсучасніші танки Leopard 2A8 та інша важка техніка Збройних сил Литви. Загальна вартість проєкту становить приблизно EUR29 мільйонів”, – додали там.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 року литовське Міноборони та державний енергохолдинг республіки EPSO-G, з одного боку, та німецькі компанії KNDS Deutschland і Rheinmetal Landsysteme, з іншого, підписали меморандум про взаєморозуміння щодо промислової співпраці у сфері розвитку інфраструктури складання та технічного обслуговування танків Leopard 2A8.
