Група компаній “ОККО” після завершення будівництва першої черги свого біоетанольного заводу на 83 тис. тонн у рік побудувати його другу чергу на 120 тис. тонн в рік, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
“Ми спочатку будуємо першу чергу заводу на 83 тис. тонн біоетанолу, а потім доставляємо потужностей. І хочемо робити вже у другій черзі 120 тис. тонн біоетанолу у рік”, – сказав Даниляк в ефірі Fedoriv vlog в Youtube.
Він додав, що група у майбутньому планує споживати 50% виробленого нею біоетанолу, а інші 50% – експортувати на європейські ринки.
При цьому він, посилаючись на досвід виробництва біоетанолу в США, зазначив, що потужність заводів у цій країні становить не менше 1 млн тонн, чим, за його словами, досягається “економія на масштабі”.
Як повідомлялося на початку липня 2026 року з посиланням на СЕО групи компаній “ОККО” Василя Даниляка, їй довелося відтермінувати повноцінний запуск біоетанольного заводу вартістю EUR110 млн з третього кварталу 2026 року на перший квартал 2027 року. Даниляк пояснив це затримками з виготовленням деяких агрегатів.
При цьому він зазначив, що частина потужностей, зокрема, зі зберігання готової продукції, вже збудована.
Даниляк також вказав, що сама мережа не зможе спожити весь біоетанол заводу, проєктна потужність якого становить 83 тис. тонн, навіть якщо буде сама додавати 10% біоетанолу у бензини. Тоді він зазначав, що група зможе спожити до 60% потужності виробництва біоетанолу.
Все інше група планувала продавати іншим мережам або експортувати.
Із загальних інвестицій в завод протягом 2024-2026 років в EUR110 млн, EUR35 млн – власний внесок групи, EUR75 млн – боргове фінансування. З нього EUR60 млн надав ЄБРР строком на дев’ять років, ще EUR15 млн – Райфайзен Банк Україна строком на сім років.
За словами Даниляка, річна потужність заводу по біоетанолу складає 83 тис. тонн, по кормам для тваринництва – 70 тис. тонн, по переробці кукурудзи – 270 тис. тонн.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує приблизно 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Віконна компанія Ekipazh, яка наразі входить до трійки найбільших виробників металопластикових та алюмінієвих вікон і дверей в Україні, у рамках стратегії розвитку на 2026–2031 роки планує побудувати четвертий завод в Одесі та збільшити власну частку ринку з 9–10% до 16%, повідомив генеральний директор і співвласник компанії Сергій Теплицький агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми поставили перед собою амбітну мету: стати виробником №1 в Україні та впевнено вийти на ринки Європейського Союзу. Досягти цього ми плануємо за рахунок інвестицій у розмірі 150 млн грн щорічно у розвиток виробництва та впровадження інновацій – власної загартовувальної печі та виробництва загартованих і триплексованих склопакетів, безшовного зварювання ламінованих профілів, розсувних систем і нових алюмінієвих профільних систем», – зазначив Теплицький.
Наразі компанія володіє трьома заводами у Златополі (Харківська обл.) площею 21 тис. кв. м, у Хмельницькому – площею 42 тис. кв. м, у Броварах – площею 9 тис. кв. м, а також окремим підприємством з виготовлення склопакетів. Загальна площа виробничих потужностей становить 72 тис. кв. м. Основною продукцією є металопластикові вікна та двері, суцільноскляні конструкції (загартоване скло, триплекс для зонування інтер’єру та великих фасадних склінь), а також алюмінієві конструкції. На 21 виробничій лінії компанія здатна виготовляти до 4 тис. конструкцій на день. За підсумками 2025 року виготовлено 365 тис. конструкцій, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році.
Капітальні інвестиції за період з 2013 по 2026 рік у малоцінні необоротні матеріальні активи склали близько 27 млн грн, а в основні засоби — 874 млн грн.
За словами Теплицького, у розвиток реінвестується весь отриманий компанією прибуток; з огляду на ситуацію з безпекою до харківських потужностей спрямовується менша частина коштів, більша — до Броварів та Хмельницького. Йдеться не лише про нове обладнання, а й, наприклад, про енергонезалежність. Зокрема, на дахах корпусів встановлено сонячні електростанції загальною потужністю близько 1 МВт, і ще стільки ж планується встановити. У компанії також розглядали можливість встановлення когенераційної установки – розробили технічне завдання, обрали земельну ділянку, оцінили умови разом із газовиками.
«Якщо вирішимо — можемо за два-три місяці встановити. Орієнтовна інвестиція — понад $1 млн, окупність — близько шести років», — повідомив Теплицький.
Стратегією до 2031 року передбачено будівництво четвертого заводу на півдні країни, компанія перебуває на етапі підбору ділянки. За словами Теплицького, в Одеській області шукають ділянки площею від 5 га з потужністю від 1 МВт електроенергії; майбутній завод зможе виробляти близько 25 тис. вікон на місяць із перспективою розширення. Орієнтовні інвестиції – від 600 до 700 млн грн як із власних, так і з кредитних ресурсів. Компанія має позитивний досвід роботи за державною програмою «5-7-9» і орієнтується, зокрема, на неї.
За останні роки продаж вікон загалом в Україні суттєво знизився (з 5,2 млн вікон у 2021 році до приблизно 3,5 млн минулого року), що пояснюється скороченням кількості активних девелоперських проєктів. Незважаючи на цей тренд, у компанії повідомили про зростання продажів у 2026 році на 28%. Цього вдалося досягти завдяки інвестиціям у нові технології та переорієнтації на більш платоспроможних клієнтів (середній+) і розвитку експорту, що дозволить диверсифікувати ризики та забезпечить стабільність і стійкість в умовах воєнного часу.
Компанія розпочала експортну діяльність у 2023 році, а вже у 2025 році обсяг експортної виручки склав близько 2 млн євро у понад 20 країнах. До чотирьох країн уже налагоджено щотижневі поставки (Італія, Іспанія, США та Литва), також експорт здійснюється до Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Латвії, Естонії, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Франції, Словенії, Хорватії та ОАЕ. Фокус експортного розвитку на найближчі п’ять років — країни ЄС. У подальших планах компанії — збільшення частки експорту, щоб вона перевищила продажі на внутрішньому ринку, розвиток власного бренду, розширення виробництва загартованих і триплексованих склопакетів та розсувних систем, розвиток алюмінієвого напрямку з новими профільними системами Procural і власною лінійкою EKIPAZH AluLight.
За даними YouControl, ПП «Екіпаж» засновано у 2000 році, статутний капітал становить 101 млн 251 тис. 145 грн. За підсумками першого кварталу 2026 року чистий дохід від реалізації продукції склав 405 млн 732 тис. грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, чистий прибуток — 3 млн 847 тис. грн (на 2% більше).
Кінцеві бенефіціари — Сергій та Михайло Теплицькі.
Литовська військова виробнича компанія UAB Lithuania Defence Services підписала контракт із будівельною компанією YIT Lietuva про будівництво заводу зі складання та ремонту танків на території Каунаської вільної економічної зони, повідомляють у понеділок литовські ЗМІ.
“Початок будівельних робіт заплановано на серпень цього року, завершення – на листопад 2027 року”, – йдеться в повідомленні.
Планується, що перший танк, зібраний у Литві, зійде з конвеєра заводу наприкінці 2028 року.
“Завод площею 13 000 кв. м стане одним із найважливіших елементів інфраструктури оборонної промисловості Литви – у майбутньому тут збиратимуться та обслуговуватимуться найсучасніші танки Leopard 2A8 та інша важка техніка Збройних сил Литви. Загальна вартість проєкту становить приблизно EUR29 мільйонів”, – додали там.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 року литовське Міноборони та державний енергохолдинг республіки EPSO-G, з одного боку, та німецькі компанії KNDS Deutschland і Rheinmetal Landsysteme, з іншого, підписали меморандум про взаєморозуміння щодо промислової співпраці у сфері розвитку інфраструктури складання та технічного обслуговування танків Leopard 2A8.
Першу чергу найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі в індустріальному парку “Біосенс” (Черкаська обл.) потужністю 25 тис. тонн. на рік планується запустити наприкінці 2026-го або на початку 2027-го року, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“В ІП “Біосенс” стартував монтаж металоконструкцій стін та даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі. Обсяг інвестицій у першу чергу заводу, яка вироблятиме картопляне борошно, – 960 млн грн”, – написав він у Facebook у вівторок.
Кисилевський додав, що під час будівництва виробничого корпусу площею 6500 кв. м. використовується технологія беззварного з’єднання високоміцних сталевих елементів, виробниче обладнання вже також доставлене.
“Україна наразі імпортує 100% потреб у картопляному борошні, яке ввозять з-за кордону для використання у хлібопекарській, кондитерській, м’ясопереробній промисловості, а також у виробництві соусів та харчових сумішей швидкого приготування. Але вже з наступного року наша країна не тільки забезпечить власні потреби, а й стане експортером картопляного борошна”, – зазначив нардеп.
Він підкреслив, що із залученням державного фінансування в ІП “Біосенс”наразі тривають роботи з розширення під’їзної дороги та підключення до газових мереж. У грудні 2025 року на ці проекти Уряд виділив 24,7 млн грн на умовах співфінансування 50:50.
Кисилевський нагадав, що обов’язковою умовою залучення державних коштів є будівництво на території ІП не менше ніж 5000 кв. м. промислових площ та залучення щонайменше двох учасників.
“Зараз “Біосенс” готує додаткову заявку на додаткове державне фінансування для подальшого розвитку інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку”, – додав він.
За інформацією Кисилевського, на 2027 рік заплановане будівництво другої черги заводу – виробництво картоплі фрі потужністю 60-150 тис. тонн на рік із інвестиціями 2,5 млрд. грн.
“McDonald’s та KFC зараз імпортують картоплю фрі для своїх українських мереж через відсутність в нашій країні спеціальних технологій вирощування та переробки. Але вже незабаром такі технології з’являться”, – підкреслює він
Третя черга заводу, яка також вироблятиме картоплю фрі, потребуватиме близько 3 млрд грн інвестицій. Крім того план розвитку ІП передбачає будівництво комплексу зберігання картоплі обсягом 20 тис. тонн, підприємства з переробки картопляної шкірки у білок та крохмаль, а також тепличне господарство у комплексі з когенераційною установкою.
Для розташування майбутніх підприємств ІП вже ініціював розширення існуючих площ з 29,6 га до 40 га. Ще одна ділянка площею 60 га, розташована поруч, розглядається як резервна.
Як повідомлялось, ІП “Біосенс” зареєстровано у серпні 2025 року строком на 30 років. Ініціатором створення парку стало місцеве ТОВ “Фітолан”, яке входить до складу групи компаній “Маїс”, що будує завод в ІП “Біосенс”.
Агропромислова компанія “Маїс” – один з найбільших виробників насіння гібридної кукурудзи, насіння гібридного соняшника, сої в Україні, яка є головним активом групи компаній “Маїс”.
Співвласниками ТОВ “АПК “Маїс” є народний депутат України IV та VI скликань Сергій Терещук та його дружина Марина Чередниченко, а консервуванням та переробкою картоплі в складі групи займається “Філд-Груп”.
Інвестиційна група EFI Group інвестувала EUR5 млн у новий завод з виробництва упаковки в Житомирі, який став четвертим виробником цієї продукції у портфелі групи, повідомила СЕО EFI Group Ольга Батова.
“Ми місяць тому запустили маленький завод з 5 млн євро інвестицій в Житомирі. Це четвертий завод по упаковці, він працює на целюлозі, а три інші на макулатурі”, – написала Батова в коментарях до свого посту щодо представленого на URC 2026 проєкту NovaSklo, відповідаючи на питання співвласника “Заводу преформ” Дениса Миргородського щодо нових проєктів.
В пресслужбі EFI Group поки не надали подробиць про нове виробництво в Житомирі.
Наразі, згідно з інформацією на сайті групи, серед виробників упаковки в активі компанії Житомирський картонно-паперовий комбінат, що спеціалізується на випуску горбкуватих прокладок для яєць, а також гофрокартону та його складових (тарний картон та папір для гофрування).
Також у складі групи ТОВ “Сем Екопак”, який у 2023 році було релоковано з смт Томаківки Дніпропетровської області в Самбір Львівської області та створено основну лінію з виробництва упаковки з пульперкартону для харчових продуктів, зокрема для фруктів (яблук, динь, ківі тощо), ягід, упаковку для пляшок.
У квітні поточного року засновник EFI Group Ігор Ліскі написав у Facebook про проєкт Рulp Master – створення паперового одноразового посуду та паперової упаковки з целюлозного волокна.
“Сьогодні в Україні немає власного первинного целюлозного волокна – ринок залежить від імпорту. Ми обрали це змінити. Наша мета – створити систему виробництва целюлози з побічних продуктів рослинництва та вирощування фруктів”, – написав він тоді.
Інших подробиць він не повідомив.
EFI Group засновано 2007 року. Опікується реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод з виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua тощо.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мен оголосив про план розвитку діяльності у сфері виробництва напівпровідникових компонентів та розширення інфраструктури штучного інтелекту в країні за рахунок масштабних інвестицій.
Samsung Electronics та SK Hynix побудують по два підприємства з виробництва чіпів на південному заході країни в рамках національного проєкту створення екосистеми напівпровідникової галузі загальним обсягом 800 трлн вон ($518 млрд), повідомило уряд. Регіональна влада інвестує від 5 до 20 трлн вон у ці проєкти, заявив президент.
Samsung і SK Group спрямують 81 трлн вон на створення кластера з пакування чіпів неподалік від Сеула.
SK Group також має намір вкласти 1 трлн вон у будівництво дата-центрів та 1,1 трлн вон у напівпровідникові потужності. Плановані терміни цих інвестицій компанія не зазначила.
Крім того, SK Group, GS Group та Naver Corp. спрямують 550 трлн вон на будівництво потужностей дата-центрів загальним обсягом 8,4 ГВт у найближчі роки в рамках озвученого владою плану.
Південна Корея розраховує збільшити потужності дата-центрів до 18,4 ГВт до 2035 року та планує спрямувати $19,4 млрд на розширення потужностей з виробництва чіпів пам’яті нового покоління протягом 15 років.
Акції Samsung Electronics подешевшали на 4,8% за підсумками торгів у Сеулі в понеділок, SK Hynix — на 1,7%, Naver Corp. — подорожчали на 3,9%.
