Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Поставки румунського бітуму в Україну зросли майже у п’ять разів

Як повідомляє Еxperts.news, Румунія за підсумками січня-жовтня 2026 року стала найбільшим постачальником дорожнього бітуму в Україну, збільшивши експорт цієї продукції на український ринок майже у 4,9 раза – до 107 тис. тонн порівняно з 22 тис. тонн за аналогічний період минулого року, свідчать дані Консалтингової групи «А-95», оприлюднені 11 листопада.

Частка Румунії в загальному обсязі українського імпорту дорожнього бітуму досягла 40,8% проти 13,8% роком раніше. У фізичному вимірі постачання збільшилися на 85 тис. тонн, або на 386%.

Друге місце серед країн-постачальників посіла Литва, звідки за десять місяців надійшло 94 тис. тонн бітуму проти 38 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Приріст становив 147%, а частка литовської продукції в загальному імпорті збільшилася до 35,9%.

Натомість Польща, яка у 2025 році була найбільшим постачальником дорожнього бітуму в Україну, скоротила відвантаження на 51% – із 94 тис. до 46 тис. тонн. Її частка на українському ринку зменшилася з 59,1% до 17,6%.

З Греції протягом січня-жовтня було імпортовано 12 тис. тонн бітуму, що на 140% більше порівняно з 5 тис. тонн роком раніше. Постачання з інших країн становили близько 3 тис. тонн.

На Румунію, Литву та Польщу припало 247 тис. тонн, або 94,3% загального імпорту дорожнього бітуму в Україну.

Загалом за десять місяців 2026 року українські компанії імпортували 262 тис. тонн бітуму проти 159 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Збільшення становило 103 тис. тонн, або 65%.

Змінилася і структура постачання за основними компаніями. На литовському напрямку провідним виробником залишається ORLEN Lietuva, що входить до польської групи ORLEN. На румунському ринку серед постачальників українським компаніям представлені Guven Asfalt, OMV Petrom та інші оператори. Постачання з Польщі забезпечують, зокрема, ORLEN та Unimot.

У жовтні найбільшим джерелом імпорту стала Литва, звідки надійшло майже 10 тис. тонн бітуму порівняно з 13 тис. тонн у вересні.

Румунські компанії поставили близько 9 тис. тонн продукції, зберігши обсяги на рівні попереднього місяця. Найбільшими постачальниками стали Guven Asfalt із 4 тис. тонн та OMV Petrom із 3 тис. тонн.

Постачання з Польщі в жовтні скоротилися утричі – до 1,7 тис. тонн. Приблизно 75% цього обсягу забезпечила компанія ORLEN.

Загальний імпорт дорожнього бітуму в жовтні становив 20 тис. тонн, що на 28% менше порівняно з вереснем і на 9% менше, ніж у жовтні 2025 року.

У Консалтинговій групі «А-95» збільшення імпорту за підсумками десяти місяців пояснюють активізацією ремонтів автомобільних доріг, обслуговування яких було суттєво обмежене після початку повномасштабного російського вторгнення.

За оцінками аналітиків, тривала перерва в ремонтах та збільшення навантаження на автомобільний транспорт через проблеми з морською і залізничною логістикою підвищують потребу у відновленні дорожньої інфраструктури.

Дорожній бітум є основною сировиною для виробництва асфальтобетонних сумішей, які використовуються під час будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг. Український ринок значною мірою залежить від імпортних постачань цієї продукції.

Джерело: enkorr, дослідження Консалтингової групи «А-95» від 11 листопада 2026 року.

, , , , , ,

Україна збільшила імпорт дорожнього бітуму на 65% за десять місяців 2026 року

Україна у січні-жовтні 2026 року імпортувала 262 тис. тонн дорожнього бітуму, що на 65%, або 103 тис. тонн, більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчать дані дослідження Консалтингової групи «А-95», оприлюдненого 11 листопада.

За інформацією аналітиків, основним фактором збільшення закупівель стала активізація ремонтних робіт на автомобільних дорогах, обслуговування яких було суттєво обмежене після початку повномасштабного російського вторгнення.

У Консалтинговій групі «А-95» пов’язують зростання попиту на бітум із необхідністю відновлення та підтримання автомобільної інфраструктури.

«Зростання імпорту бітуму є відображенням активізації передусім ремонтних робіт», – зазначили в «А-95».

За оцінкою експертів, після майже чотирьох років обмеженого фінансування та проведення дорожніх ремонтів стан значної частини автомобільної інфраструктури потребує додаткової уваги.

Особливого значення автомобільні перевезення набули в умовах війни, коли пошкодження транспортної інфраструктури та обмеження морської й залізничної логістики збільшують навантаження на дорожню мережу.

Водночас у жовтні імпорт дорожнього бітуму скоротився до 20 тис. тонн, що на 28% менше порівняно з вереснем і на 9% – із жовтнем 2025 року.

Дорожній бітум використовується переважно у виробництві асфальтобетонних сумішей для будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Джерело: enkorr, дослідження Консалтингової групи «А-95» від 11 листопада 2026 року.

, , , , , ,

ORLEN стала ключовим постачальником бензину в Україну – 48% імпорту за жовтень

Польська нафтопереробна група ORLEN у жовтні 2026 року поставила в Україну 75 тис. тонн автомобільних бензинів, забезпечивши близько 48% загального місячного імпорту, який становив 156 тис. тонн, повідомила Консалтингова група «А-95» у пресрелізі від 4 листопада.
За даними аналітиків, у вересні постачання ORLEN становили близько 70 тис. тонн. Таким чином, група збільшила обсяги відвантажень і зберегла статус найбільшого корпоративного постачальника бензину в Україну.
ORLEN володіє нафтопереробними потужностями в Польщі та Литві, які залишаються двома найбільшими напрямами надходження автомобільних бензинів на український ринок.
Безпосередньо з Литви у жовтні Україна імпортувала 50 тис. тонн бензину, або приблизно 32% загального обсягу. Польща забезпечила ще 40 тис. тонн, або близько 26%.
Сукупно на ці дві країни припало 90 тис. тонн бензину, що становило майже 58% усього жовтневого імпорту.
Третім найбільшим постачальником стала Румунія з показником 35 тис. тонн. За оприлюдненими раніше даними «А-95», у вересні з цієї країни надійшло 30,1 тис. тонн бензину.
Відвантаження з Німеччини у жовтні збільшилися до 20 тис. тонн. Основним українським імпортером за цим напрямом стала мережа UPG, на яку припало 14 тис. тонн.
Водночас постачання бензину з Греції скоротилися до 4 тис. тонн.
За підсумками січня-жовтня 2026 року Литва поставила в Україну 460 тис. тонн автомобільних бензинів проти 380 тис. тонн за аналогічний період минулого року. Зростання становило 21,1%.
Польща збільшила постачання на 7,4%, до 290 тис. тонн, Румунія – на 16,7%, до 280 тис. тонн, Німеччина – на 12,5%, до 180 тис. тонн.
Імпорт бензину з Греції за десять місяців зріс із 80 тис. до 110 тис. тонн, або на 37,5%.
Натомість постачання з Молдови скоротилися з 90 тис. до 70 тис. тонн, або на 22,2%.
Загалом чотири найбільші країни-постачальники – Литва, Польща, Румунія та Німеччина – забезпечили 1,21 млн тонн бензину, або 85,2% загального імпорту України за десять місяців.
Така структура постачань демонструє важливу роль європейських нафтопереробних підприємств і логістичних маршрутів у забезпеченні українського паливного ринку.
Водночас концентрація імпорту на кількох основних напрямах підвищує значення стабільності транспортної інфраструктури та диверсифікації каналів постачання нафтопродуктів.
Загалом у січні-жовтні 2026 року Україна імпортувала 1,42 млн тонн автомобільних бензинів, що на 12% більше, ніж за відповідний період 2025 року.
За прогнозом Консалтингової групи «А-95», збільшення генераторного попиту сприятиме подальшому нарощуванню постачань бензину до кінця року.
ORLEN – польська енергетична група, яка спеціалізується на переробленні нафти, виробництві та реалізації нафтопродуктів, а також діяльності в газовому й енергетичному секторах. Група управляє нафтопереробними підприємствами в кількох країнах Європи.
Джерело: Консалтингова група «А-95», остаточний пресреліз від 4 листопада 2026 року; офіційний сайт.

, , , , ,

Українці й надалі добре ставляться до Литви, але показник знизився до 69,9% — дослідження

Як повідомляє Experts Club, Литва зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 69,9% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок знизилася, а нейтральних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Литви ставляться 37,8% українців, здебільшого позитивно — 32,1%. Нейтральну позицію займають 24,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,1%, повністю негативно — 0,8%, ще 1,8% не змогли визначитися.

За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 66 відсоткових пунктів. Це означає, що позитивні оцінки Литви майже у 18 разів переважають негативні. Країна залишається серед держав із найсприятливішим суспільним сприйняттям українцями.

Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення дещо послабилося. Тоді 44,1% респондентів оцінювали Литву повністю позитивно, ще 31% — здебільшого позитивно, тобто сукупний позитивний показник становив 75,1%. Нейтрально до країни ставилися 21% опитаних, а негативно — близько 3,3%.

Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 5,2 в.п. — з 75,1% до 69,9%. Нейтральних відповідей стало на 3,5 в.п. більше — 24,5% проти 21%, тоді як негативний сегмент збільшився лише приблизно на 0,6 в.п. Отже, зниження позитивного показника відбулося переважно за рахунок переходу частини респондентів до нейтральної позиції, а не різкого зростання негативного ставлення.

Важливою є і зміна інтенсивності позитивних оцінок. Частка респондентів із повністю позитивним ставленням скоротилася з 44,1% у березні до 37,8% у серпні, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей навіть дещо зросла — з 31% до 32,1%. Це свідчить про певне пом’якшення оцінок при збереженні загалом сприятливого образу Литви.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки європейських держав із тим, як українці сприймають їхню підтримку.

«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній.

Водночас, коментуючи структуру відповідей у дослідженні, він наголошував: «Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість».

Нова хвиля опитування показує, що у випадку Литви ця тенденція проявляється у збільшенні саме нейтрального сегмента при збереженні дуже низького рівня негативних оцінок. Попри зниження порівняно з березнем, приблизно сім із десяти українців продовжують ставитися до країни позитивно.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

https://www.experts.news/posts/pozytyvne-stavlennya-ukrayintsiv-do-lytvy-zalyshayetsya-vysokym-ale-znyzylosya-do-699-doslidzhennya

 

, , , , , , , ,

Понад 66% українців висловлюють позитивне ставлення до країн Північної Європи та Балтії — результати дослідження Experts Club та Active Group

Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Великої Британії, скандинавських держав та країн Балтії залишається переважно позитивним: у серпні 2026 року частка позитивних оцінок для представлених у дослідженні країн становила від 66,9% до 72,6%. Водночас баланс позитивного і негативного ставлення до всіх держав цієї групи дещо знизився порівняно з попередньою хвилею опитування у березні 2026 року. Про це свідчать результати дослідження Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Найвищу частку позитивних оцінок у групі отримала Велика Британія — 72,6%. Нейтрально до неї ставляться 18,6% опитаних, негативно — 7%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 65,6 відсоткового пункту проти 68,8 в.п. у березні 2026 року та 70,3 в.п. у серпні 2025-го.

До Норвегії позитивно ставляться 72% українців, негативно — лише 2,7%, що забезпечує баланс на рівні 69,3 в.п. У березні він становив 70,8 в.п., а у серпні минулого року — 76,4 в.п. Швеція має 71,4% позитивних та лише 0,8% негативних оцінок — її баланс становить 70,6 в.п. і є найвищим серед представлених на слайді країн. Загалом дослідження фіксує для держав Північно-Західної Європи та Балтії близько 67–73% позитивних оцінок.

До Фінляндії позитивно ставляться 71,2% респондентів, нейтрально — 25,4%, негативно — 2%. Баланс становить 69,2 в.п. проти 75,1 в.п. у березні. Литву позитивно оцінюють 69,9% опитаних, а негативно — 3,9%; баланс знизився з 71,8 в.п. у березні до 66 в.п. у серпні.

Позитивне ставлення до Латвії висловили 68,3% респондентів, нейтральне — 26,6%, негативне — 3,9%. Її баланс становить 64,4 в.п. проти 69 в.п. у березні. Для Данії відповідні показники становлять 66,9% позитивних, 28,8% нейтральних і 1,8% негативних оцінок, а баланс — 65,1 в.п. проти 68,7 в.п. у попередній хвилі.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.

«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. За його словами, результати соціологічних досліджень можуть використовуватися для зміцнення двосторонніх, зокрема торговельних, відносин.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній також звернув увагу на необхідність поєднувати суспільне сприйняття країн із розвитком практичної економічної співпраці.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також наголосив на ролі бізнес-асоціацій та державних установ у розвитку двосторонніх економічних зв’язків.

Загалом результати свідчать, що Північна та Північно-Західна Європа разом із країнами Балтії зберігають високий рівень позитивного сприйняття серед українців. Водночас зниження балансу у порівнянні з березнем 2026 року показує, що навіть щодо держав із традиційно високими оцінками громадська думка не залишається незмінною. У загальному рейтингу Швеція, Фінляндія, Норвегія, Литва та Велика Британія увійшли до десятки країн із найвищим балансом ставлення.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.

https://www.experts.news/posts/ponad-dvi-tretyny-ukrayintsiv-pozytyvno-stavlyatsya-do-krayin-pivnichnoyi-yevropy-ta-baltiyi-doslidzhennya-experts-club-ta-active-group

 

, , , , , , , , , ,

Литва планує заборонити росіянам і білорусам купувати нерухомість біля стратегічних об’єктів

Уряд Литви схвалив законопроєкт, що передбачає додаткові обмеження на придбання нерухомості громадянами Росії та Білорусі поблизу стратегічно важливих об’єктів, повідомляє Open4Business із посиланням на дані литовської влади.

Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ Литви, обмеження мають поширюватися на нерухомість, розташовану поблизу військових полігонів та інших об’єктів, що мають значення для національної безпеки. У матеріалах щодо законопроєкту йдеться про території в радіусі до 10 км від відповідних об’єктів.

Суттєва зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити в тому числі на громадян Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві.

Наразі в країні вже обмежено право придбавати нерухомість для громадян РФ, які не мають тимчасової або постійної посвідки на проживання, а також для юридичних осіб, бенефіціарами яких є російські громадяни. Виняток передбачено для отримання нерухомості в порядку спадкування.

Новий законопроєкт має розширити чинні обмеження. Аналогічні правила пропонується встановити для громадян Білорусі та пов’язаних із ними юридичних осіб, а для росіян і білорусів із посвідкою на проживання додатково обмежити придбання нерухомості біля об’єктів, важливих для національної безпеки.

Литовська влада пояснює ініціативу ризиками гібридних загроз, розвідувальної діяльності та можливого спостереження за стратегічною інфраструктурою і військовими об’єктами.

Проблема має досить значний масштаб. За даними Центру реєстрів Литви, опублікованими в лютому 2026 року, громадянам Росії належало близько 8,7 тис. об’єктів нерухомості, в яких вони контролювали щонайменше 50% власності. Громадянам Білорусі належало ще близько 4 тис. об’єктів.

Таким чином, у сукупності громадяни двох країн володіють у Литві приблизно 12,7 тис. об’єктів нерухомості.

Найбільша концентрація такої власності припадає на великі міста та їхні передмістя, а також на прикордонні муніципалітети, включаючи Вісагінас і Шальчинінкай.

Окрему увагу влада звертає на нерухомість біля стратегічної інфраструктури. За даними, які наводили литовські ЗМІ з посиланням на Центр реєстрів, після початку повномасштабної війни нерухомість біля аеропортів, а також у межах 10 км від військових полігонів та електростанцій придбали 1 845 громадян Росії, з яких 364 мали тимчасову посвідку на проживання.

При цьому не йдеться про повне закриття литовського ринку нерухомості для всіх громадян Росії та Білорусі. Нові додаткові обмеження прив’язані насамперед до територій біля об’єктів, що становлять інтерес для національної безпеки.

Законопроєкт має ще пройти розгляд у Сеймі Литви. У разі остаточного затвердження нові правила планується застосовувати з 1 січня 2027 року.

, , , ,