Ставлення українців до Литви залишається одним із найстабільніших і найпозитивніших серед усіх країн, охоплених соціологічним опитуванням, проведеним у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. Частка позитивних оцінок зросла до 75,1% порівняно з 71,7% у серпні 2025 року, що свідчить про подальше зміцнення позитивного іміджу цієї країни в українському суспільстві. Водночас рівень негативного ставлення залишився незмінним — 3,3%.
У структурі відповідей домінує «повністю позитивне» ставлення — 44,1% респондентів обрали саме цей варіант. Ще 31,0% визначили своє ставлення як «здебільшого позитивне». Таким чином, Литва входить до числа країн із найвищою часткою безумовної підтримки серед українців.
Нейтральну позицію займає 21,0% опитаних, що є відносно невисоким показником порівняно з багатьма іншими країнами. Це свідчить про достатньо чітке й сформоване ставлення українців до Литви. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,3% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,9% — «повністю негативне». Ще 0,7% не змогли визначитися з відповіддю.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року демонструє не просто стабільність, а поступове посилення позитивного сприйняття. Зростання позитивних оцінок відбувається без збільшення негативу, що є доволі рідкісним явищем у соціологічних дослідженнях і вказує на системний характер підтримки.
Особливістю ставлення до Литви є також висока частка «повністю позитивних» оцінок, що означає не лише загальну симпатію, а й емоційно сильне сприйняття цієї країни як близького партнера. Така структура відповідей характерна для держав, які українці асоціюють із послідовною політичною підтримкою, солідарністю та активною участю у міжнародних процесах, пов’язаних з Україною.
«Ставлення до Литви є прикладом того, як формується стійкий позитивний образ держави в суспільній свідомості. Там, де є послідовна підтримка, зрозуміла позиція і відчутна присутність у важливих для України питаннях, громадська думка реагує відповідно. У випадку Литви ми бачимо не ситуативну симпатію, а довгострокову довіру», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Литва залишається одним із найбільш позитивно сприйнятих партнерів України. Збереження та навіть посилення цього рівня довіри вказує на стабільність відносин і високий рівень суспільної підтримки, який не залежить від короткострокових факторів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Литва посідає 16-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником $2,17 млрд. При цьому імпорт із Литви перевищує експорт українських товарів, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $752 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ЛИТВА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 45% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $41,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, порівняно з груднем минулого року імпорт цієї автотехніки скоротився у 2,5 раза.
Найбільше вантажівок минулого місяця ввезено з Франції – на $6,1 млн (на 38,3% менше, ніж торік), але частка в загальному імпорті цих авто зросла до 14,9% з 13,3%. Другою за обсягом країною-експортером став Таїланд – $4,7 млн (частка 11,4%), третьою – Литва з $4,6 млн (11,26%).
У січні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили США, Німеччина та Франція.
Імпорт вантажівок з усіх інших країн скоротився на 10,3%, до $25,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна у січні експортувала вантажні авто лише на $0,22 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому були також незначні експортні поставки (на $0,76 млн) в основному до Румунії.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) сертифікував арматуру по класам B500SP та B500B для поставок продукції у Литву.
Згідно з інформацією підприємства, сталева продукція “Метінвесту” підкорює будівельні майданчики ЄС.
При цьому констатується, що наприкінці 2025 року арматура “Каметсталі” зробила новий крок європейською географією: від “зеленого світла” на румунському ринку для профілів класу В500С у жовтні до офіційної сертифікації класів B500SP та B500B для Литви у грудні.
“Процес сертифікації арматурної сталі класів B500SP та B500B у прутках номінальним діаметром від 8 до 32 мм, що виробляють на стані 400/200 прокатного цеху, успішно завершено. За його результатами отримано сертифікати, які надають можливість постачати продукцію “Каметсталі” замовникам з Литви”, – йдеться в інформації підприємства.
Зазначається, що сертифікації передувала напружена підготовка та злагоджена робота команди спеціалістів “Каметсталі” і керівної компанії групи “Метінвест”. Аудит у форматі офлайн, в межах якого досвідчений експерт – директор Центру сертифікації будівельних виробів (Statybos produkcijos sertifikavimo centras – SPSC) Вальдемарас Гауронскис відвідав “Каметсталь”, відбувся наприкінці жовтня. За результатами перевірки виробництва було прийнято позитивне рішення щодо відповідності арматурної сталі означених класів литовському стандарту.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
Литва прагне, щоб Україна стала членом Європейського Союзу до 2030 року, і буде зосереджуватися на цьому під час свого головування в Раді ЄС у 2027 році, заявив президент Литви Гітанас Науседа.
“Литва прагне, щоб Україна до 2030 року стала членом Європейського Союзу. Це було б вирішальним кроком для забезпечення довгострокової стабільності, безпеки і процвітання не тільки в цій країні, але і для миру в цьому регіоні. Це є стратегічним інтересом Литви, на якому ми хочемо продовжувати зосереджуватися під час нашого головування в Раді ЄС у 2027 році”, – сказав Науседа під час пресконференції у Вільнюсі з президентом Польщі Каролем Навроцьким і президентом України Володимиром Зеленським.
Науседа повідомив, що Литва вже надала понад €1 млрд фінансової допомоги Україні, а також закликав довгостроково фінансувати українську армію. Крім того, Литва виділила понад €100 млн на відновлення українських шкіл.
Литва надсилає в Україну понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури, повідомила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінєнє.
“Українці стикаються з серйозною нестачею електроенергії та опалення через безперервні обстріли Росією енергетичної інфраструктури – навмисної, жорстокої стратегії, яка використовується щозими з початку війни, цього разу з особливою інтенсивністю та безрозсудністю. Литва надсилає понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури”, — написала вона у соціальній мережі Х.
Премʼєрка наголосила, що Литва твердо стоїть на боці України.
“У День Соборності України ми надсилаємо тепло з Литви – генератори електроенергії вартістю понад 2 мільйони євро. Литва підтримує Україну. Слава Україні!”, – написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соцмережі Х.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що мав розмову з литовським колегою та другом Кястутісом Будрісом, подякував за оголошену допомогу.
“Щиро вдячний за важливу новину про те, що Литва надає Україні вкрай необхідну додаткову енергетичну допомогу — велику кількість генераторів для зміцнення нашої стійкості.
“Це життєво важлива та своєчасна допомога”, – написав Сибіга.
Він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та останню динаміку мирних переговорів.
Міністри домовилися про подальші контакти на різних рівнях і скоординували позиції напередодні міжнародних заходів, що відбудуться наступного тижня.
Окрему увагу вони приділили наступним крокам у просуванні інтеграції України до ЄС.
“У цей символічний день — День Соборності України — я висловив Кястутісу вдячність за його особисті зусилля на підтримку України та привітав його з нагородженням орденом “За заслуги” від президента Володимира Зеленського”, – зазначив Сибіга.
