Першу чергу найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі в індустріальному парку “Біосенс” (Черкаська обл.) потужністю 25 тис. тонн. на рік планується запустити наприкінці 2026-го або на початку 2027-го року, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“В ІП “Біосенс” стартував монтаж металоконструкцій стін та даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі. Обсяг інвестицій у першу чергу заводу, яка вироблятиме картопляне борошно, – 960 млн грн”, – написав він у Facebook у вівторок.
Кисилевський додав, що під час будівництва виробничого корпусу площею 6500 кв. м. використовується технологія беззварного з’єднання високоміцних сталевих елементів, виробниче обладнання вже також доставлене.
“Україна наразі імпортує 100% потреб у картопляному борошні, яке ввозять з-за кордону для використання у хлібопекарській, кондитерській, м’ясопереробній промисловості, а також у виробництві соусів та харчових сумішей швидкого приготування. Але вже з наступного року наша країна не тільки забезпечить власні потреби, а й стане експортером картопляного борошна”, – зазначив нардеп.
Він підкреслив, що із залученням державного фінансування в ІП “Біосенс”наразі тривають роботи з розширення під’їзної дороги та підключення до газових мереж. У грудні 2025 року на ці проекти Уряд виділив 24,7 млн грн на умовах співфінансування 50:50.
Кисилевський нагадав, що обов’язковою умовою залучення державних коштів є будівництво на території ІП не менше ніж 5000 кв. м. промислових площ та залучення щонайменше двох учасників.
“Зараз “Біосенс” готує додаткову заявку на додаткове державне фінансування для подальшого розвитку інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку”, – додав він.
За інформацією Кисилевського, на 2027 рік заплановане будівництво другої черги заводу – виробництво картоплі фрі потужністю 60-150 тис. тонн на рік із інвестиціями 2,5 млрд. грн.
“McDonald’s та KFC зараз імпортують картоплю фрі для своїх українських мереж через відсутність в нашій країні спеціальних технологій вирощування та переробки. Але вже незабаром такі технології з’являться”, – підкреслює він
Третя черга заводу, яка також вироблятиме картоплю фрі, потребуватиме близько 3 млрд грн інвестицій. Крім того план розвитку ІП передбачає будівництво комплексу зберігання картоплі обсягом 20 тис. тонн, підприємства з переробки картопляної шкірки у білок та крохмаль, а також тепличне господарство у комплексі з когенераційною установкою.
Для розташування майбутніх підприємств ІП вже ініціював розширення існуючих площ з 29,6 га до 40 га. Ще одна ділянка площею 60 га, розташована поруч, розглядається як резервна.
Як повідомлялось, ІП “Біосенс” зареєстровано у серпні 2025 року строком на 30 років. Ініціатором створення парку стало місцеве ТОВ “Фітолан”, яке входить до складу групи компаній “Маїс”, що будує завод в ІП “Біосенс”.
Агропромислова компанія “Маїс” – один з найбільших виробників насіння гібридної кукурудзи, насіння гібридного соняшника, сої в Україні, яка є головним активом групи компаній “Маїс”.
Співвласниками ТОВ “АПК “Маїс” є народний депутат України IV та VI скликань Сергій Терещук та його дружина Марина Чередниченко, а консервуванням та переробкою картоплі в складі групи займається “Філд-Груп”.
Україна в 2025 році імпортувала 123,6 тис. тонн картоплі, що в 2,4 рази більше, ніж у 2024 році; витрати на її закупівлю зросли в 2,5 рази – до $66,29 млн, повідомила Державна митна служба.
Лідерами з поставок картоплі в Україну стали Польща (37,1%), Єгипет (13,56%) і Нідерланди (11,58%).
Україна в січні-грудні 2025 року імпортувала 138,41 тис. тонн картоплі, що у 5,3 раза (+431,3%) більше проти 2024 року, коли в країну було ввезено 26,05 тис. тонн, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,9 раза (+391,9%), до $74,82 млн проти $15,21 млн роком раніше. При цьому основний імпорт здійснювався із Польщі (38,2%), Єгипту (14,1%), Нідерландів (10,8%).
Експорт картоплі з України за цей же період склав 2,38 тис. тонн, що на 11,2% менше, ніж у 2024 році (2,68 тис. тонн). Водночас попри фізичне скорочення обсягів експорту, у грошовому вимірі реалізація української картоплі за кордон була вигіднішою і принесла на 3,1% ($584 тис.) виторгу більше, ніж у 2024 році ($566 тис.). Основними покупцями були Молдова (60,2% всіх експортних поставок), Азербайджан (35,4%) і Грузія (1,2%).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і брак насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький у подкасті Центру економічних стратегій зауважив, що 2025 року урожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж торік, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
Директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 МР картоплі, пояснив, що цей рекордний обсяг імпорту було викликано нестандартними погодними умовами 2024 року. Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а займала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У). Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній.
Фурдига звернув увагу на те, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
В Україні в сезоні-2025 площі під картоплею зросли на 25% проти минулого року, завдяки сприятливим погодним умовам врожайність також була більшою на четвертину, відтак можна вважати, що врожай другого хлібу українців є на 50% вищим за минулорічний, повідомив директор Інституту картоплярства Микола Фурдига.
“Порахувати, скільки ми виробляємо картоплі, дуже просто. Якщо середня відпускна з господарств ціна становить 8 грн/кг, а минулого року вона становила 20 грн/кг, то маємо, думаю, на 50% більше продукції: виробничі площі розширилися на 25% і врожай завдяки погодним умовам зріс на 25%”, – сказав він на конференції “Стан розвитку картопляної галузі та потенціал переробного підприємства на Волині”.
Фурдига зауважив, що Україна не потребує такого обсягу вирощеної картоплі навіть у разі її глибокої переробки (на чіпси та крохмаль – ІФ-У).
Коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 маркетинговому році картоплі в обсязі понад 123 тис. тонн, науковець пояснив, що цей рекордний обсяг реалізації за кордон був викликаний нестандартними погодними умовами 2024 року (в Україні була “рекордна” посуха – ІФ-У). Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а замала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У), зазначив він.
Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній, нагадав директор Інституту картоплярства.
Фурдига констатував, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
“Наприклад, на Вінниччині, Житомирщині є села, де домогосподарства садили раніше по 30 га картоплі, і зараз якщо садять 2 га, то це ще добре”, – зазначив він і додав, що для домогосподарств вирощування картоплі стає неприбутковим і трудомістким.
Частку вітчизняних сортів картоплі у загальнодержавному виробництві Фурдига оцінив на рівні близько 10-12%, з огляду на те, що їх вирощують здебільшого малі виробники та домогосподарства.
“Безперечно, ми хотіли б мати більшу частку ринку, проте наразі ситуація є такою. Можу лише похвалитися, що в сезоні-2025 вітчизняні сорти вирощували фермерські господарства ТОВ “Біотех ЛТД” і ТОВ “Бровари картопля” в Київській області та СТОВ “Десна” в Чернігівській області. Сумарно вони розмножили вітчизняні сорти для подальшого продажу на площі близько 300 га”, – констатував директор Інституту картоплярства.
Як повідомлялося, 2024 року через несприятливі погодні умови та зокрема посуху Україна отримала врожай картоплі на 18% менший, тобто на 4 млн тонн – приблизно 17,36 млн тонн, проти 21,36 млн тонн у 2023 році.
Компанія “Централ Плейнс Груп” (CPG) (Львівська обл.), до структури якої входить сучасний крохмальний завод, розпочала сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“27 березня в компанії CPG стартував сезон посадки картоплі”, – зазначається у повідомлені.
У “Централ Плейнс Груп” уточнили, що 2025 року заплановано до посадки 1,3 тис. га чипсової, крохмальної, столової та насіннєвої картоплі.
CPG Group розпочала роботу у Львівській області 2006 року, і спочатку вирощувала картоплю на 100 га, а також зернові, ріпак і цукровий буряк. У 2021 році у Львівській області було введено в експлуатацію картоплесховище на 23 тис. тонн, у 2022 році почав працювати крохмальний завод біля Львова потужністю 10 тис. тонн на рік. Площі під картоплею у середньому становлять 1000 га.
Основними інвесторами CPG є група європейських картоплярів: Марк Лерд, Діармід Джонстон, Кейт Доусон, Річард Джанауей, Аластер Стюарт, Олег Дрін, Вінс Джіллінтем.