ЦЕМЕНТ – Ukraine open for business

«Укрцемент» очікує від нового уряду діалогу щодо проблем галузі

Члени асоціації “Укрцемент” очікують від оновленого складу Кабінету міністрів відкритого діалогу з галуззю щодо проблемних питань та пріорітезації інтересів національного виробника, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” виконавчий директор-керівник департаменту науково-технічної інформації асоціації “Укрцемент” Людмила Кріпка.

“Від нового уряду ми очікуємо відкритого діалогу та готовності чути позицію галузі щодо проблемних питань. Сподіваємося, що одним із пріоритетів державної політики залишатиметься захист національного виробника, а також буде забезпечено своєчасне й державницьке реагування на виклики, з якими сьогодні стикається цементна промисловість”, – зазначила вона.

Серед досягнень поточного складу уряду Кріпка вказала на успішну реалізацію гармонізації національних стандартів із законодавством Європейського Союзу у межах імплементації закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”. Крім того, вона підкреслила й підтримку національного виробника, що стало важливим фактором для збереження конкурентоспроможності української промисловості.

Водночас, незважаючи на численні звернення Асоціації та партнерів до уряду, так і не вдалося захистити українських виробників цементу від дискримінаційного впливу механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), додала Кріпка.

“Дефолтні значення викидів СО2, встановлені для України, фактично стали бар’єром для експорту української цементної продукції до країн Європейського Союзу”, – пояснила вона.

Для виробників будівельних матеріалів важливо, щоб питання розвитку інфраструктури, відбудови країни та промислової політики залишалися серед державних пріоритетів незалежно від моделі організації центральних органів виконавчої влади, повідомила Кріпка у відповідь на питання щодо можливого виділення окремого Міністерства інфраструктури зі складу Міністерства розвитку громад і територій.

“Вважаємо, що ефективність державного управління визначається не стільки кількістю міністерств, скільки якістю їхньої роботи, рівнем координації та швидкістю ухвалення рішень. Також будь-які структурні зміни не повинні призводити до затримки реалізації державних програм, дублювання функцій чи ускладнення взаємодії бізнесу з органами влади”, – резюмувала виконавчий директор.

Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.

CBAM, відбудова, КАБМИН, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ

Асоціація “Укрцемент” виступає за виважене підвищення тарифу на залізничні перевезення

Асоціація “Укрцемент” виступає за виважене підвищення тарифу на залізничні перевезення, яке, з одного боку, допоможе АТ “Укрзалізниця” (УЗ) зберегти здатність перевозити вантажі, а з іншого – не призведе до закриття функціонуючих підприємств.

“Ми як представники бізнесу, в яких залізничні перевезення складають більш ніж половину від усіх перевезень, у сценарії колапсу перевезень не зацікавлені, так само як і в колапсі будь-якої галузі промисловості. Тому готові співпрацювати для пошуку реального виходу із сьогоднішньої складної ситуації. Погоджуючись на підняття тарифів, ми хочемо бачити, куди підуть додаткові платежі бізнесу, і розуміти, як скоротиться час доставки продукції до споживача та оборотність порожніх вагонів”, – заявив голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.

Він підкреслив, що своєю роботою з перевезення вантажів для потреб фронту й оборони УЗ заслуговує на повагу та підтримку, але ситуація з вантажними перевезеннями продукції, виробленої в Україні як для потреб внутрішнього ринку, так і на експорт, набуває загрозливого характеру та вимагає спільних, можливо, навіть антикризових заходів і дій на рівні Кабінету міністрів. “Мова не про окрему галузь чи конкретний завод, а про економіку України загалом. Тому обов’язок виробників продукції та УЗ – діяти спільно для досягнення позитивного результату”, – зазначив голова асоціації виробників цементу.

Експерт звернув увагу, що, за даними УЗ, вантажні перевезення залишаються рентабельними, бізнес платить за перевезення ринкову ціну, а додаткове підвищення тарифів потрібне для покриття збитків від пасажирських перевезень.

Він виділив нагальні проблеми вітчизняної залізниці: відсутність тяги, відтік професійних кадрів внаслідок низької оплати праці і (хронічну) збитковість пасажирських (особливо приміських) перевезень. Зокрема ситуація з тягою критична. За оцінкою УЗ, сьогодні середня швидкість перевезення вантажного вагона 37 км на добу при нормативі 200 км для одиничних і 300 км для маршрутних перевезень. Середньодобова кількість невиданих маршрутних локомотивів у день під сформовані поїзди сягає 50.

“Першочергове завдання для покращення перевезень – це пошук резервної тяги. Ринок очікує від “Укрзалізниці” презентації в найкоротшій термін програми оновлення локомотивного парку. Зі свого боку, бачимо найбільш реальним та оперативним варіантом вирішення цієї проблеми відкриття доступу для перевезень продукції власною тягою до найближчих сортувальних станцій. Досвід таких перевезень УЗ, успішно апробований ПрАТ “Івано-Франківськцемент”, показав свою ефективність і економічну вигоду як для виробника продукції, так і для УЗ, і може суттєво вивільнити локомотиви УЗ для більш прибуткових операцій”, – вважає Качур.

Він акцентував увагу на кадровому питанні, адже через низьку зарплату відбувається відтік професійних кадрів (насамперед машиністів локомотивів, помічників машиністів, складачів, станційних працівників). “В результаті збільшення тарифів пріоритетом повинна стати конкурентна зарплата задіяних у системі перевезень працівників: машиністів локомотивів, помічників машиністів, складачів, станційних працівників”, – вважає голова “Укрцементу”.

Щодо пасажирських перевезень він звернув увагу на негативний тренд збільшення обсягу збиткових пасажирських перевезень на фоні скорочення обсягів вантажних. “Фінансовий тиск на працюючий бізнес через механізм перехресного субсидіювання переходить розумні межі”, – констатував Качур. На його думку, перед підвищенням тарифів на вантажні перевозки УЗ мала б запропонувати модель оптимізації пасажирських перевезень.

Від УЗ бізнес чекає системних відповідальних кроків – розробки програм оновлення локомотивного та вагонного парків, моделі приміських перевезень. У найкоротші строки має бути нарешті прийнятий порядок допуску приватної тяги (це передбачено нормативними документами), затверджені індикатори для доставки вантажів та обігу порожніх вагонів, скориговане питання списання вагонів (не на підставі календарного плану, а за технічним станом).

“Нам потрібні нестандартні заходи, як мінімум на період війни, що включатимуть виважене підвищення тарифів вантажних перевезень, повну звітність перед бізнесом та громадськістю щодо розподілу коштів, отриманих від підвищення тарифів, зокрема, підвищення до ринкового рівня заробітних плат машиністів локомотивів, помічників машиністів, складачів, станційних працівників”, – зазначив Качур.

На його думку, враховуючи масштаб проблем, розгляд і прийняття антикризових заходів мають відбуватися на рівні на рівні Кабінету міністрів.

Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій України у понеділок оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом на 30% з 1 серпня 2026 року та уніфікацію тарифів на перевезення порожніх вагонів. УЗ планує окремо ухвалювати рішення щодо наступного етапу індексації тарифів на вантажні перевезення, який може набути чинності з 1 січня 2027 року.

За даними Мінрозвитку, у 2025 році обсяги вантажних перевезень скоротилися на 12,5% порівняно з попереднім роком, а чистий збиток “Укрзалізниці” становив 7,6 млрд грн. За перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 млрд грн.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1178777.html

качур, локомотив, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ

Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано — «Укрцемент»

Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано під час впровадження другого етапу СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), наша країна має зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника, підкреслила виконавча директорка Асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.

«Умови, які українська цементна галузь отримала на старті впровадження другого етапу СВАМ, тобто на початку цього року, реалістичніше описати не словом «бар’єр», а «ембарго». Ми отримали дефолтні значення викидів СО2 для цементу з України на рівні 1518 кг/т клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники, навіть при мокрому способі виробництва», – повідомила Крипка на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» у Києві в середу.

Вона також зазначила, що наразі в ЄС немає жодного верифікатора для цілей СВАМ, але навіть якби вони були, приїзд до України європейських верифікаторів (це обов’язкова вимога у перший рік) малоймовірний через високий рівень ризиків.

«За таких умов експорт неможливий у принципі! І ми бачимо наслідки: виробництво цементу зменшилося, надходження до бюджету скоротилися, валютна виручка впала, що призвело до ще більшого дисбалансу в торговому сальдо країни», – зазначила Крипка.

Асоціація «Укрцемент», як самостійно, так і спільно з партнерами, продукція яких підпадає під механізм CBAM, протягом усього 2025 року зверталася до уряду, ЄК та всіх причетних щодо застосування декларативного принципу на період війни та відновлення (це можливо згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту CBAM щодо форс-мажору, що має руйнівні наслідки для економіки та промислової інфраструктури). Але, за словами Крипки, чиновники ЄК заспокоювали, що вплив впровадження АПМ на українську економіку буде мінімальним. Результати першого кварталу показали, що вплив істотний, де-факто блокує експорт.

«Наразі ЄК визнає, що дефолтне значення некоректне, там також бачать проблему з сертифікацією верифікаторів, яка стосується не тільки України, а й країн ЄС. (Нам) обіцяють виправити ці моменти протягом місяця», – повідомила Крипка.

За її словами, ці обнадійливі заяви спонукали підприємства відновити експорт, але залишається ризик катастрофічних санкцій для компаній і дилерів, які здійснювали ці поставки.

При цьому цементна галузь є однією з лідерів вітчизняної промисловості щодо системної підготовки до повноцінного запуску СВАМ.

«Ми суттєво просунулися у використанні альтернативного палива, маємо конкретні приклади запуску власної “зеленої” генерації, проводимо постійний моніторинг викидів (МОВ) і верифікували їх наявними в країні верифікаторами», – повідомила Крипка.

Тому, підкреслила вона, на запитання «що стримує розвиток експорту до країн ЄС», можна говорити про «нерівні умови конкуренції».

«Ми бачимо, що світ переходить до моделі економічного прагматизму та захисту власних ринків. У цих умовах Україна має дуже обмежений час, щоб адаптувати свою економіку до нової реальності. Ми маємо зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника», – пояснила Крипка.

Вона навела як приклад здорового «агресивного прагматизму» сусідню Польщу. У 2024 році експорт українського цементу до Польщі становив 854 тис. тонн. Польща цього року виробила 17,7 млн тонн цементу. Фактично експорт з України становив 3,7% від їхнього виробництва. А в пресі на перших шпальтах були заголовки про «зникнення польських цементних заводів», у польському Сеймі створено міжфракційне депутатське об’єднання «Підтримки розвитку цементної промисловості Польщі».

Крипка підкреслила, що наша країна, щоб не залишитися на узбіччі промислової конкурентоспроможності, повинна зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника.

ЄС, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ, ЭКСПОРТ

“Миколаївцемент” збільшив чистий прибуток майже удвічі

Виробник цементу ПрАТ “Миколаївцемент” за результатами січня-вересня 2025 року збільшив чистий прибуток у 1,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 455,3 млн грн.

Згідно з інформацією на сайті підприємства, дохід від звичайної діяльності за дев’ять місяців поточного року збільшився на 33,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і становив 1,9 млрд грн. Валовий прибуток виріс на 48,1% і сягнув 706,3 млн грн.

За даними компанії, її нерозподілений прибуток у січні-вересні 2025 року зменшився на 80,6% – до 109,5 млн грн. Поточні зобов’язання у звітному періоді збільшилися на 56,8% – до 7 млн грн, а довгострокові на 0,6% – до 1,29 млрд грн. Загальна сума активів підприємства у січні-вересні зменшилася на 23,1% – до 1,8 млрд грн.

Підприємство повідомило, що у третьому кварталі було вироблено 204,5 тис. тонн продукції на 520,4 млн грн. Обсяг реалізації становив 210,7 тис. тонн на 835,8 млн грн. У структурі собівартості виробництва 64% становлять сировинні матеріали, 15,1% – електроенергія, 6,8% – пакування.

Як зазначається у звіті, у третьому кварталі 2025 року на діяльність “Миколаївцемента” значний вплив мали воєнний стан, курсові коливання та політично-економічна ситуація у країні. Зменшення кількості будівельних робіт через воєнний стан та зниження купівельної спроможності потенційних клієнтів призвели до зменшення попиту на продукцію.

Крім того, істотними викликами для підприємства є дефіцит кваліфікованих працівників, обмежений темп відновлення економіки України та інші макроекономічні та геополітичні чинники, повідомила компанія.

За інформацією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на перший квартал 2025 року єдиним акціонером ПрАТ “Миколаївцемент” є нідерландська CRH Ukraine B.V. (100%).

“Миколаївцемент” входить до групи компаній-виробників цементу CEMARK та групи виробника будівельних матеріалів CRH.

CRH – провідний виробник будівельних матеріалів у світі та найбільший у Північній Америці та Європі. Має 3,2 тис. підприємств у 28 країнах, де працюють близько 71 тис. осіб. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Миколаївцемент, ПРИБУТОК, ЦЕМЕНТ

Ринок цементу України – дослідження Experts Club

Аналіз показників цементної галузі України проведено інформаційно-аналітичним центром Experts Club за сприяння Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”.

За п’ять останніх років українська цементна галузь пережила пік виробництва у 2021 році, різке падіння у 2022-му, поступове відновлення у 2023-му та вихід на стадію стабілізації у 2024-му. Втім, поточний рівень все ще далекий від довоєнних показників.

За даними профспільноти та галузевих оглядів, випуск становив близько 11 млн т у 2021 році, знизився до 5,4 млн т у 2022-му, відновився до 7,43 млн т у 2023-му та досяг 7,93 млн т у 2024-му. У 2025 році виробники говорять про фактичну «стелю» — приблизно 8 млн т за поточних ризиків і логістики, ймовірно це максимальна цифра.

Динаміка внутрішнього споживання цементу демонструє схожу тенденцію «спаду та нормалізації». У 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення, обсяг споживання становив близько ~ 10,6 млн тонн. У 2022-му ринок цементу різко впав до приблизно ~ 4,5 млн тонн, у 2023 році піднявся до ~ 6,2 млн тонн, а у 2024-му стабілізувався на рівні близько ~ 6,3 млн тонн. Таким чином, країна наблизилася до стабільного рівня «воєнного» попиту, який майже вполовину менше довоєнного, в межах 6–6,5 млн тонн.

Структура попиту змінилася: частка класичного житлового та комерційного будівництва поступилася місцем інфраструктурним і оборонним проєктам. Ключові короткострокові драйвери — фортифікаційні роботи, укриття, екстрені ремонти доріг і мостів, а також адресні житлові програми на кшталт «єОселя», які підтримували попит у 2023–2024 роках, хоч і не повернули його до рівня 2021-го. На 2025 рік ринок очікує «рівного» попиту, чутливого до обсягів бюджетного та міжнародного фінансування.

В умовах скорочення внутрішнього попиту, природним кроком у підтримці завантаженості виробництва стало поступово переорієнтувати частину обсягів цементу на зовнішні ринки. У 2021-му експорт цементу становив порядку 971 тис. тонн (9% обсягів виробництва), 2024 році близько 1,7 млн тонн (21,3% обсягів виробництва). Основними напрямами залишаються сусідні країни — Польща, Румунія, Угорщина та Молдова, що підтверджуються як статистичними даними, так і галузевими оцінками. У галузі не раз підкреслювали: щойно внутрішнє споживання почне зростати, експортна частка скоротиться на користь українських будмайданчиків.

Імпорт, навпаки, стиснувся. Після приблизно 1 млн т у докризовому 2020 році поставки у 2024-му зменшилися до ~40 тис. т (включно з нішевими позиціями, наприклад білим цементом). На це вплинули й антидемпінгові мита: проти Туреччини — 33–51% (чинні пока що до вересня 2026 року), а проти РФ/Білорусі/Молдови заходи продовжено до 2030-го. За нинішніх умов, коли виробничі потужності та логістика адаптовані до «воєнного» рівня споживання, попит повністю покривається за рахунок внутрішніх ресурсів.

Ринкова структура у 2024–2025 роках високо концентрована. Ключові виробники — ПрАТ «Івано-Франківськцемент», група CRH (після погодження АМКУ угоди придбання CRH активів Dyckerhoff/Buzzi – ПрАТ «ВІПЦЕМ», АТ «Подільский цемент», ПрАТ «Миколаївцемент», ТОВ «Цемент») та ПрАТ «Кривий Ріг Цемент». Угода CRH, попри дискусії на ринку, юридичні спори та увагу з боку антимонопольних органів – очікувано для трансакцій такого масштабу, створює потенціал для інтеграції у глобальні виробничі й логістичні ланцюги, залучення нових інвестицій, модернізації виробництва та підвищення стандартів конкурентного середовища. У контексті майбутньої масштабної відбудови країни угода відкриває можливості для зміцнення стабільності постачань, підвищення якості продукції та розвитку конкурентного середовища.

Хто зараз «тягне» внутрішнє споживання. У мирний час головним стабілізатором попиту були масове житлове будівництво та інфраструктура. У 2023–2025 роках базовий попит формують дороги та інженерні споруди (включно з укріпленнями й укриттями), муніципальні та енергооб’єкти, точкові відновлювальні проєкти, а також приватний сектор — ремонти та локальні будівництва.

Дорожнє будівництво є важливим фактором економічного та соціального розвитку. Впровадження новітніх технологій, використання якісних матеріалів та дотримання екологічних вимог є ключовими аспектами успішного розвитку цієї галузі.

Розвиток будівництва та ремонту цементобетонних доріг на базі цементних сумішей сьогодні може мати ключову роль у стимулюванні стабільного споживання цементу в умовах війни та відновлення. Такий інфраструктурний напрям дозволяє підтримувати виробничі потужності підприємств, робочі місця та економічну активність, незважаючи на значне скорочення житлового й комерційного будівництва. Завдяки своїй довговічності та витривалості, цементобетонні покриття є оптимальним рішенням як для військової, так і для цивільної логістики. Реалізація подібних проєктів не лише забезпечує сталість галузевого попиту, а й розвиток суміжних секторів, створюючи мультиплікативний ефект для економіки навіть у кризових умовах. Цим питанням присвячено спеціалізований семінар НІРІ та Асоціації «Укрцемент», 15-16.10.2025, де обговорюватимуться переваги та роль цементобетонних рішень у відбудові України (деталі на ukrcement.com.ua).

З погляду каналів продажів ринок залишається переважно B2B: основну частину цементу купують підрядні організації, дорожні та інфраструктурні компанії, великі забудовники, виробники ЗБВ, бетонні вузли. B2C-канал (роздрібні мережі будматеріалів, малі підрядники) зберігає помітну роль у ремонтах і малоповерховому будівництві, але в загальному обсязі поступається проєктному сегменту. Побічні підтвердження «інфраструктурного» зсуву дають галузеві огляди будівництв і повідомлення про фортифікаційні роботи у 2024–2025 роках.

Географія зовнішніх продажів показує стійкий «коридор» і сусідстві з ЄС. За даними торгової статистики за 2023 рік, на Румунію припала найбільша вартість поставок, далі — Польща та Угорщина; У 2024 зберіглася – Румунія, Польща та Угорщина

Це відображає дефіцити на прикордонних ринках ЄС і конкурентоспроможність української ціни за близької логістики.

Що обмежує зростання. Воєнні ризики та енергетична інфраструктура (зокрема доступність електроенергії), регіональні логістичні плечі, а також регуляторні й конкурентні питання. Для масштабного стрибка споживання (умовно 12–13 млн т) потрібен стійкий приплив інвестиційних ресурсів під реконструкцію порядку $35 млрд на рік — асоціація оцінює такий сценарій як технічно й операційно реалістичний. У рівнянні важливі передбачувані правила конкуренції та моніторинг ціноутворення, аби «реконструкційний» мультиплікатор не поглинався витратами.

Висновок Experts Club. Галузь знайшла «воєнну рівновагу»: виробництво близько 8 млн т, внутрішнє споживання ~6,3 млн т, експорт — страховка на рівні 1,5–1,7 млн т. Із масштабуванням програм відновлення та зміцнення енергетики логічний зсув з експорту на користь внутрішнього ринку. Ключ до прискорення — стабільне фінансування інфраструктури та житла, доступна енергетика і підтримання добросовісної конкуренції між великими гравцями. У такому сценарії цемент залишається одним із перших матеріалів, що швидко трансформує бюджет у зайнятість і ВВП — через бетон, ЗБВ, дороги та фортифікацію.

Джерела: Global Cement (випуск і споживання; мита на імпорт), Інтерфакс-Україна/Укрцемент (експорт 2024; оцінки потреби під реконструкцію), OEC (напрями експорту 2023), CEMBUREAU (імпорт-експорт і споживання, зокрема орієнтир по 2024), галузеві та ділові ЗМІ щодо угоди CRH/Dyckerhoff і конкурентної ситуації.

Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/

EXPERTS CLUB, ДОСЛІДЖЕННЯ, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ

Україна продовжила на 5 років обмеження імпорту цементу з Молдови, РФ, Білорусі та металопрокату з покриттям з Китаю

Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.

«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.

Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-

Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.

Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.

Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.

IMPORT, MOLDOVA, RF, БІЛОРУСЬ, КИТАЙ, металопрокат, ЦЕМЕНТ

Business news from Ukraine