ЦЕМЕНТ – Ukraine open for business

Український цементний ринок залишається під тиском слабкого попиту та обмежень експорту

Українська цементна промисловість у 2026 році продовжує працювати в умовах обмеженого внутрішнього попиту, зростання енергетичних і логістичних витрат та ускладнення експорту до Європейського Союзу, повідомляє аналітичний центр Experts Club за результатами аналізу галузевих даних.

За даними Державної служби статистики, загальний обсяг будівельних робіт в Україні у січні–вересні 2026 року скоротився на 5,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Скорочення будівельної активності створює ризики для внутрішнього попиту на цемент, бетон та залізобетонні конструкції. Водночас фактична динаміка випуску цементу може відрізнятися від загального індексу будівництва.

Додатковим викликом для галузі стало посилення вимог європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.

У травні 2026 року представники асоціації «Укрцемент» заявляли про серйозні перешкоди для експорту української цементної продукції до ЄС.

Крім того, 12 жовтня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розпочала перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу з Туреччини. До завершення перегляду чинні заходи залишатимуться в силі.

На думку Experts Club, розвиток цементної промисловості має стратегічне значення для відновлення України. Масштабні програми житлового та інфраструктурного будівництва потенційно можуть суттєво збільшити внутрішнє споживання цементу.

Водночас для оцінки фактичної динаміки виробництва за дев’ять місяців необхідні окремі статистичні показники випуску цементу в тоннах, які не можна замінювати загальними даними про будівельні роботи.

БУДІВНИЦТВО, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА, ЦЕМЕНТ, ЭКСПОРТ

Компанія з Тайваню хоче придбати «Івано-Франківськцемент»

Taiwan Cement Corporation (TCC Group) має намір придбати 100 % акцій українського виробника цементу ЧАТ «Івано-Франківськцемент» («ІФЦЕМ»), повідомила прес-служба підприємства.

«Партнерство об’єднає лідерські позиції «ІФЦЕМ» на українському ринку, його сучасні виробничі потужності, багаторічні промислові традиції та сильну команду, а також глобальний досвід, технології та інвестиційні можливості TCC. Воно створює основу для подальшого розвитку групи та її активної участі у масштабному відновленні України й поглибленні економічної інтеграції з Європою», – йдеться у повідомленні на сайті «Івано-Франківськцементу».

Відповідна угода буде укладена між мажоритарним акціонером ПрАТ «Івано-Франківськцемент» CemInWest S.A. (Швейцарія) спільно з власниками пов’язаних компаній ТОВ «Івано-Франківськдах», ТОВ «Кругіпс», ТОВ «Крумікс» та TCC Group EMEA Holdings B.V. (Нідерланди) – дочірньою компанією TCC Group Holdings Co., Ltd.

Зазначається, що завершення угоди залежить від отримання необхідних дозволів у сфері антимонопольного законодавства та інших регуляторних погоджень у відповідних юрисдикціях, а також виконання стандартних умов закриття угоди.
Як повідомив голова правління та член наглядової ради «Івано-Франківськцементу» Микола Круць, він залишиться членом ради директорів підприємства в найближчі роки.

«Сьогодні компанія переходить до нового етапу свого розвитку. Партнерство з глобальним стратегічним інвестором із Тайваню відкриває перед «ІФЦЕМ» нові можливості для інвестицій, технологічного розвитку та подальшого зміцнення його позицій. У найближчі роки я залишуся членом ради директорів, щоб сприяти наступності, стабільності та подальшому розвитку компанії», – цитує Круця компанія у повідомленні.

Попередня вартість угоди становить близько 750 млн євро, наводить дані «Forbes Україна» з посиланням на видання Focus Taiwan.
ПрАТ «Івано-Франківськцемент» займається виробництвом цементу, покрівельних матеріалів, бетонних, залізобетонних виробів та сухих будівельних сумішей. Виробнича потужність становить 4,3 млн тонн цементу на рік. На підприємствах групи працює близько 2,5 тис. осіб.

До початку повномасштабної війни група NEQSOL Holding була близька до придбання «Івано-Франківськцементу», проте згодом відмовилася від угоди.

За інформацією аналітичної системи YouControl, за підсумками 2025 року ПрАТ «Івано-Франківськцемент» збільшило чистий прибуток у 1,4 раза порівняно з попереднім роком, до 4,2 млрд грн, чистий дохід — на 20,3%, до 16,2 млрд грн. У першому півріччі 2026 року чистий прибуток зменшився на чверть порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 1,4 млрд грн, а чистий дохід – на 4,2%, до 7,1 млрд грн. Вартість активів підприємства становила 14,9 млрд грн.

TCC Group Holdings Co., Ltd. – глобальна промислова група з Тайваню, один із найбільших світових виробників цементу. Група має понад 40 виробничих майданчиків, сукупні потужності з виробництва цементу перевищують 112 млн тонн на рік, кількість працівників – 13,8 тис. осіб. TCC також розвиває напрямки «зеленої» енергетики, систем накопичення енергії та сучасних матеріалів. TCC має значну присутність у Європі та Африці, зокрема в Португалії, Туреччині, Іспанії, Великій Британії, Нідерландах, Франції та Італії.

TCC Group, Івано-Франківськцемент, ІНВЕСТИЦІЯ, УГОДА, ЦЕМЕНТ

«Укрцемент» очікує від нового уряду діалогу щодо проблем галузі

Члени асоціації “Укрцемент” очікують від оновленого складу Кабінету міністрів відкритого діалогу з галуззю щодо проблемних питань та пріорітезації інтересів національного виробника, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” виконавчий директор-керівник департаменту науково-технічної інформації асоціації “Укрцемент” Людмила Кріпка.

“Від нового уряду ми очікуємо відкритого діалогу та готовності чути позицію галузі щодо проблемних питань. Сподіваємося, що одним із пріоритетів державної політики залишатиметься захист національного виробника, а також буде забезпечено своєчасне й державницьке реагування на виклики, з якими сьогодні стикається цементна промисловість”, – зазначила вона.

Серед досягнень поточного складу уряду Кріпка вказала на успішну реалізацію гармонізації національних стандартів із законодавством Європейського Союзу у межах імплементації закону України “Про надання будівельної продукції на ринку”. Крім того, вона підкреслила й підтримку національного виробника, що стало важливим фактором для збереження конкурентоспроможності української промисловості.

Водночас, незважаючи на численні звернення Асоціації та партнерів до уряду, так і не вдалося захистити українських виробників цементу від дискримінаційного впливу механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), додала Кріпка.

“Дефолтні значення викидів СО2, встановлені для України, фактично стали бар’єром для експорту української цементної продукції до країн Європейського Союзу”, – пояснила вона.

Для виробників будівельних матеріалів важливо, щоб питання розвитку інфраструктури, відбудови країни та промислової політики залишалися серед державних пріоритетів незалежно від моделі організації центральних органів виконавчої влади, повідомила Кріпка у відповідь на питання щодо можливого виділення окремого Міністерства інфраструктури зі складу Міністерства розвитку громад і територій.

“Вважаємо, що ефективність державного управління визначається не стільки кількістю міністерств, скільки якістю їхньої роботи, рівнем координації та швидкістю ухвалення рішень. Також будь-які структурні зміни не повинні призводити до затримки реалізації державних програм, дублювання функцій чи ускладнення взаємодії бізнесу з органами влади”, – резюмувала виконавчий директор.

Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.

CBAM, відбудова, КАБМИН, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ

Асоціація “Укрцемент” виступає за виважене підвищення тарифу на залізничні перевезення

Асоціація “Укрцемент” виступає за виважене підвищення тарифу на залізничні перевезення, яке, з одного боку, допоможе АТ “Укрзалізниця” (УЗ) зберегти здатність перевозити вантажі, а з іншого – не призведе до закриття функціонуючих підприємств.

“Ми як представники бізнесу, в яких залізничні перевезення складають більш ніж половину від усіх перевезень, у сценарії колапсу перевезень не зацікавлені, так само як і в колапсі будь-якої галузі промисловості. Тому готові співпрацювати для пошуку реального виходу із сьогоднішньої складної ситуації. Погоджуючись на підняття тарифів, ми хочемо бачити, куди підуть додаткові платежі бізнесу, і розуміти, як скоротиться час доставки продукції до споживача та оборотність порожніх вагонів”, – заявив голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.

Він підкреслив, що своєю роботою з перевезення вантажів для потреб фронту й оборони УЗ заслуговує на повагу та підтримку, але ситуація з вантажними перевезеннями продукції, виробленої в Україні як для потреб внутрішнього ринку, так і на експорт, набуває загрозливого характеру та вимагає спільних, можливо, навіть антикризових заходів і дій на рівні Кабінету міністрів. “Мова не про окрему галузь чи конкретний завод, а про економіку України загалом. Тому обов’язок виробників продукції та УЗ – діяти спільно для досягнення позитивного результату”, – зазначив голова асоціації виробників цементу.

Експерт звернув увагу, що, за даними УЗ, вантажні перевезення залишаються рентабельними, бізнес платить за перевезення ринкову ціну, а додаткове підвищення тарифів потрібне для покриття збитків від пасажирських перевезень.

Він виділив нагальні проблеми вітчизняної залізниці: відсутність тяги, відтік професійних кадрів внаслідок низької оплати праці і (хронічну) збитковість пасажирських (особливо приміських) перевезень. Зокрема ситуація з тягою критична. За оцінкою УЗ, сьогодні середня швидкість перевезення вантажного вагона 37 км на добу при нормативі 200 км для одиничних і 300 км для маршрутних перевезень. Середньодобова кількість невиданих маршрутних локомотивів у день під сформовані поїзди сягає 50.

“Першочергове завдання для покращення перевезень – це пошук резервної тяги. Ринок очікує від “Укрзалізниці” презентації в найкоротшій термін програми оновлення локомотивного парку. Зі свого боку, бачимо найбільш реальним та оперативним варіантом вирішення цієї проблеми відкриття доступу для перевезень продукції власною тягою до найближчих сортувальних станцій. Досвід таких перевезень УЗ, успішно апробований ПрАТ “Івано-Франківськцемент”, показав свою ефективність і економічну вигоду як для виробника продукції, так і для УЗ, і може суттєво вивільнити локомотиви УЗ для більш прибуткових операцій”, – вважає Качур.

Він акцентував увагу на кадровому питанні, адже через низьку зарплату відбувається відтік професійних кадрів (насамперед машиністів локомотивів, помічників машиністів, складачів, станційних працівників). “В результаті збільшення тарифів пріоритетом повинна стати конкурентна зарплата задіяних у системі перевезень працівників: машиністів локомотивів, помічників машиністів, складачів, станційних працівників”, – вважає голова “Укрцементу”.

Щодо пасажирських перевезень він звернув увагу на негативний тренд збільшення обсягу збиткових пасажирських перевезень на фоні скорочення обсягів вантажних. “Фінансовий тиск на працюючий бізнес через механізм перехресного субсидіювання переходить розумні межі”, – констатував Качур. На його думку, перед підвищенням тарифів на вантажні перевозки УЗ мала б запропонувати модель оптимізації пасажирських перевезень.

Від УЗ бізнес чекає системних відповідальних кроків – розробки програм оновлення локомотивного та вагонного парків, моделі приміських перевезень. У найкоротші строки має бути нарешті прийнятий порядок допуску приватної тяги (це передбачено нормативними документами), затверджені індикатори для доставки вантажів та обігу порожніх вагонів, скориговане питання списання вагонів (не на підставі календарного плану, а за технічним станом).

“Нам потрібні нестандартні заходи, як мінімум на період війни, що включатимуть виважене підвищення тарифів вантажних перевезень, повну звітність перед бізнесом та громадськістю щодо розподілу коштів, отриманих від підвищення тарифів, зокрема, підвищення до ринкового рівня заробітних плат машиністів локомотивів, помічників машиністів, складачів, станційних працівників”, – зазначив Качур.

На його думку, враховуючи масштаб проблем, розгляд і прийняття антикризових заходів мають відбуватися на рівні на рівні Кабінету міністрів.

Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій України у понеділок оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом на 30% з 1 серпня 2026 року та уніфікацію тарифів на перевезення порожніх вагонів. УЗ планує окремо ухвалювати рішення щодо наступного етапу індексації тарифів на вантажні перевезення, який може набути чинності з 1 січня 2027 року.

За даними Мінрозвитку, у 2025 році обсяги вантажних перевезень скоротилися на 12,5% порівняно з попереднім роком, а чистий збиток “Укрзалізниці” становив 7,6 млрд грн. За перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 млрд грн.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1178777.html

качур, локомотив, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ

Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано — «Укрцемент»

Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано під час впровадження другого етапу СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), наша країна має зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника, підкреслила виконавча директорка Асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.

«Умови, які українська цементна галузь отримала на старті впровадження другого етапу СВАМ, тобто на початку цього року, реалістичніше описати не словом «бар’єр», а «ембарго». Ми отримали дефолтні значення викидів СО2 для цементу з України на рівні 1518 кг/т клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники, навіть при мокрому способі виробництва», – повідомила Крипка на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» у Києві в середу.

Вона також зазначила, що наразі в ЄС немає жодного верифікатора для цілей СВАМ, але навіть якби вони були, приїзд до України європейських верифікаторів (це обов’язкова вимога у перший рік) малоймовірний через високий рівень ризиків.

«За таких умов експорт неможливий у принципі! І ми бачимо наслідки: виробництво цементу зменшилося, надходження до бюджету скоротилися, валютна виручка впала, що призвело до ще більшого дисбалансу в торговому сальдо країни», – зазначила Крипка.

Асоціація «Укрцемент», як самостійно, так і спільно з партнерами, продукція яких підпадає під механізм CBAM, протягом усього 2025 року зверталася до уряду, ЄК та всіх причетних щодо застосування декларативного принципу на період війни та відновлення (це можливо згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту CBAM щодо форс-мажору, що має руйнівні наслідки для економіки та промислової інфраструктури). Але, за словами Крипки, чиновники ЄК заспокоювали, що вплив впровадження АПМ на українську економіку буде мінімальним. Результати першого кварталу показали, що вплив істотний, де-факто блокує експорт.

«Наразі ЄК визнає, що дефолтне значення некоректне, там також бачать проблему з сертифікацією верифікаторів, яка стосується не тільки України, а й країн ЄС. (Нам) обіцяють виправити ці моменти протягом місяця», – повідомила Крипка.

За її словами, ці обнадійливі заяви спонукали підприємства відновити експорт, але залишається ризик катастрофічних санкцій для компаній і дилерів, які здійснювали ці поставки.

При цьому цементна галузь є однією з лідерів вітчизняної промисловості щодо системної підготовки до повноцінного запуску СВАМ.

«Ми суттєво просунулися у використанні альтернативного палива, маємо конкретні приклади запуску власної “зеленої” генерації, проводимо постійний моніторинг викидів (МОВ) і верифікували їх наявними в країні верифікаторами», – повідомила Крипка.

Тому, підкреслила вона, на запитання «що стримує розвиток експорту до країн ЄС», можна говорити про «нерівні умови конкуренції».

«Ми бачимо, що світ переходить до моделі економічного прагматизму та захисту власних ринків. У цих умовах Україна має дуже обмежений час, щоб адаптувати свою економіку до нової реальності. Ми маємо зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника», – пояснила Крипка.

Вона навела як приклад здорового «агресивного прагматизму» сусідню Польщу. У 2024 році експорт українського цементу до Польщі становив 854 тис. тонн. Польща цього року виробила 17,7 млн тонн цементу. Фактично експорт з України становив 3,7% від їхнього виробництва. А в пресі на перших шпальтах були заголовки про «зникнення польських цементних заводів», у польському Сеймі створено міжфракційне депутатське об’єднання «Підтримки розвитку цементної промисловості Польщі».

Крипка підкреслила, що наша країна, щоб не залишитися на узбіччі промислової конкурентоспроможності, повинна зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника.

ЄС, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ, ЭКСПОРТ

“Миколаївцемент” збільшив чистий прибуток майже удвічі

Виробник цементу ПрАТ “Миколаївцемент” за результатами січня-вересня 2025 року збільшив чистий прибуток у 1,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 455,3 млн грн.

Згідно з інформацією на сайті підприємства, дохід від звичайної діяльності за дев’ять місяців поточного року збільшився на 33,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року і становив 1,9 млрд грн. Валовий прибуток виріс на 48,1% і сягнув 706,3 млн грн.

За даними компанії, її нерозподілений прибуток у січні-вересні 2025 року зменшився на 80,6% – до 109,5 млн грн. Поточні зобов’язання у звітному періоді збільшилися на 56,8% – до 7 млн грн, а довгострокові на 0,6% – до 1,29 млрд грн. Загальна сума активів підприємства у січні-вересні зменшилася на 23,1% – до 1,8 млрд грн.

Підприємство повідомило, що у третьому кварталі було вироблено 204,5 тис. тонн продукції на 520,4 млн грн. Обсяг реалізації становив 210,7 тис. тонн на 835,8 млн грн. У структурі собівартості виробництва 64% становлять сировинні матеріали, 15,1% – електроенергія, 6,8% – пакування.

Як зазначається у звіті, у третьому кварталі 2025 року на діяльність “Миколаївцемента” значний вплив мали воєнний стан, курсові коливання та політично-економічна ситуація у країні. Зменшення кількості будівельних робіт через воєнний стан та зниження купівельної спроможності потенційних клієнтів призвели до зменшення попиту на продукцію.

Крім того, істотними викликами для підприємства є дефіцит кваліфікованих працівників, обмежений темп відновлення економіки України та інші макроекономічні та геополітичні чинники, повідомила компанія.

За інформацією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на перший квартал 2025 року єдиним акціонером ПрАТ “Миколаївцемент” є нідерландська CRH Ukraine B.V. (100%).

“Миколаївцемент” входить до групи компаній-виробників цементу CEMARK та групи виробника будівельних матеріалів CRH.

CRH – провідний виробник будівельних матеріалів у світі та найбільший у Північній Америці та Європі. Має 3,2 тис. підприємств у 28 країнах, де працюють близько 71 тис. осіб. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Миколаївцемент, ПРИБУТОК, ЦЕМЕНТ

Business news from Ukraine