Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Доопрацювати законопроєкти №9596 і №9597 у частині встановлення нульової ставки екологічного податку за викиди СО2 від спалювання біомаси для установок, що використовують, зокрема, змішане паливо, для імплементації європейської нормативної бази пропонує асоціація виробників цементу “Укрцемент”.
Згідно з повідомленням на її сайті, зареєстровані в парламенті 9 серпня 2023 року законопроєкти №9596 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди внаслідок спалювання біопалива” і №9597 “Про внесення змін до Закону України “Про альтернативні види палива” щодо створення реєстру установок, які використовують біопаливо як єдиний вид палива”, не враховують повною мірою механізми, закріплені європейськими директивними документами.
“Вносячи зміни до законодавства сьогодні, нам уже потрібно орієнтуватися на нормативну базу ЄС. Там головна мета – скорочення викидів СО2. Не виробництво якоїсь конкретної продукції, а розв’язання глобальної проблеми”, – наголошується в повідомленні.
На думку “Укрцементу”, зазначені законопроєкти також не повною мірою враховують чинну постанову уряду щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, ухвалену у 2020 році як передумову для впровадження системи торгівлі викидами.
“Україна зобов’язалася до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року шляхом декарбонізації та розвитку альтернативних джерел енергії. Але чинна система оподаткування викидів СО2 в Україні не стимулює впровадження енергоефективних заходів і перехід на альтернативні джерела енергії. Крім того, з жовтня 2023 року Україна постане ще перед одним викликом через запровадження в ЄС Європейської зеленої угоди, яка передбачає додатковий податок для товарів із країн із низьким рівнем податкового вуглецевого навантаження, – Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM)”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, без звільнення від оподаткування викидів від біомаси, незалежно від її вмісту, українська продукція стане неконкурентоспроможною на європейському та світовому ринках.
Асоціації українських виробників закликають Міністерство інфраструктури України запровадити мораторій на підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення на період воєнного стану та 6 міс. після його припинення.
“Реальної дискусії між відправниками вантажу та перевізником про компромісне рішення щодо підвищення тарифів не відбулося – нас просто поставили перед фактом. Коли “Укрзалізниця” оголосила про обговорення підвищення тарифів на 70%, наказ про підвищення вже було підписано. В нас були конкретні пропозиції: запровадити мораторій на період воєнного стану та 6 місяців після підвищення тарифів у межах України, й усі супутні послуги”, – розповіла виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Кріпка на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За її словами, “УЗ” не врахувала в інфраструктурній складовій перевезення транспортування сировини, вугілля, наповнювачів і не включила тарифну відстань, через що собівартість кінцевої продукції збільшиться значніше, ніж у прогнозі перевізника.
“Вплив на собівартість кінцевого продукту буде значно вищим, ніж надала “УЗ”. На прикладі цементу: для нас основна сировина – це вапняк, і там найвищий показник, 55%. Інші галузі потрапили у значення 0-13%”, – зазначила Кріпка.
Крім того, з 1 серпня змінюється розрахунок за використання вагонів на фактичний замість планового, що також збільшить витрати відправників вантажу через затримки на прикордонних переїздах, зазначила експерт.
Як зазначив представник Української асоціації вапнякової промисловості Олег Місюк, рішення про підвищення тарифів відчутно вдарить по ринку вапна, який уже зазнає значного зниження обсягів виробництва.
“До війни вартість доставки з заходу України до Дніпра була 400 грн за тонну, зараз 650 грн. За ціни виробника до 300 грн/т споживач переплачує з 1 липня ще по 200-250 грн. Загалом виробництво вапна впало з довоєнних 1,2 млн тонн на місяць до 350 тис. тонн у травні-червні. Рішення “УЗ” про підвищення тарифів іще сильніше вдарить по ринку, ми очікуємо падіння ще на 30-40%”, – повідомив він.
Експерт також зазначив, що підвищення тарифів може поставити українських виробників вапна у неконкурентне становище перед закордонними компаніями, зацікавленими у виході на ринок України.
Водночас подорожчання логістики для експортерів зерна разом із блокуванням українських портів може відіграти вирішальну роль у банкрутстві більшості сільськогосподарських виробників, вважає президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
“Із цим підвищенням тарифів логістика до порту Констанци в Румунії вже становить $180. Ціна на завантажене судно становить близько $240 за тонну. Отже, с/г виробнику потрібно продавати ячмінь з елеватора за $50-60. Собівартість його вирощування – понад $160. Він не отримає навіть третини від своїх витрат, тому ніякої посівної компанії в серпні він не проводитиме. Це призведе до банкрутства більшості сільгоспвиробників”, – повідомив він.
Проти підвищення тарифів виступила також Українська асоціація феросплавів та іншої електрометалургійної продукції.
“Феросплави – це вантаж третього тарифного класу і перевозиться залізницею лише в супроводі охорони, що оплачується погодинно. А враховуючи зміну логістики перевезень через війну, вантажі на деяких напрямках перебувають у дорозі в 9-10 разів довше, ніж у довоєнний час”, – пояснив керівник асоціації Сергій Кудрявцев.
Тим часом перевезення продукції феросплавів було рентабельним для “УЗ” навіть при тарифах до підвищення, додав він.
Металургійні підприємства наразі працюють не на повну потужність, багато з них зупинено та зруйновано, при цьому вони продовжують виплачувати працівникам заробітну плату, повідомив керівник об’єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
“Укрзалізниця” має інші можливості акумулювати фінанси. Жодне з наших підприємств не може отримати гранти, допомогу від західних партнерів або з держбюджету. Для “УЗ” така можливість зберігається”, – наголосив він.
Експерт додав, що підвищення тарифів загрожує зупиненням підприємств, що залишилися, і суттєвим затягуванням їх відновлення.
UKRMETALURGPROM, АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ, ГОРБАЧОВ, ЗАЛІЗНИЧНІ ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ, КАЛЕНКОВ, КРИПКА, КУДРЯВЦЕВ, МИСЮК, МОРАТОРИЙ, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, УКРЦЕМЕНТ
Асоціація виробників цементу України (“Укрцемент”) відзначає нестачу вагонів-хоперів для доставки цементу споживачам через простій вагонів на станціях, а також пошкодження цементовозів через перевезення ними інших вантажів.
“Станом на серпень і початок вересня цементники України змушені констатувати факт значного погіршення доставки своєї продукції та забезпечення вагонами цементних підприємств”, – повідомила асоціація у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
За її даними, попри деяке поліпшення в частині забезпечення рухомим складом з кінця 2019 року, з середини 2021 року час проходження вагонів із цементною продукцією збільшилося удвічі-тричі через простій на станціях, через що оборотність вагонів зросла на 80-100%. Отже, спостерігається нестача цементовозів.
“Водночас ми спостерігаємо непрозорий розподіл вагонів-цементовозів на ринку, незважаючи на аукціони “Прозорро”, а також випадки використання спеціалізованих вагонів для транспортування щебеню, що руйнує цементний вагон і добиває наявний парк хопер-цементовозів, який поки що не має перспектив оновлення”, – зазначає “Укрцемент”.
В асоціації зазначають, що для низки вантажовідправників значно зросли тарифи на залізничні вантажоперевезення у зв’язку зі зміною з 1 серпня тарифних відстаней між транзитними пунктами.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної та азбестоцементної промисловості “Укрцемент”.
