Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у серпні становили 6,445 тис., що на 68% більше, ніж у серпні минулого року, і на 36,6% порівняно з липнем поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у липні-2024 попит на електромобілі зріс на 38% до липня-2023 і на 14% – до червня-2024.
Як повідомлялося, такий стрибок попиту на електромобілі за останні 1,5 місяця експерти ринку пов’язують з ініціативою уряду щодо запровадження 15-відсоткового військового збору з покупців авто під час першої реєстрації, зокрема й електромобілів, на які наразі в Україні відсутнє оподаткування (крім невеликого акцизного збору).
Наприкінці серпня стало відомо, що уряд відмовився від цієї ініціативи.
За даними “Укравтопрому”, частка нових авто в реєстрації електрокарів у серпні, як і роком раніше, становила 18% (у липні була 21%).
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 6,302 тис. од. (нових – 1,159 тис., б/в – 5,143 тис.), а з 143 комерційних новими були лише п’ять.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів липня сформували BYD Song Plus – 174 од.; Honda M-NV – 169 од.; Volkswagen ID.4 – 147 од.; ZEEKR 001 – 107 од.; Nissan Ariya – 83 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих сформували Nissan Leaf – 658 од.; Tesla Model Y – 588 од.; Tesla Model 3 – 561 од.; Hyundai Kona – 308 од.; Volkswagen е-Golf – 289 од.
Загалом у січні-серпні першу реєстрацію в Україні пройшли понад 35,6 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 79% більше, ніж за той самий період 2023 року), на частку нових припало 20%.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting також відзначає стрибок попиту на електрокари на інформації про ведення військового збору – за її даними, у серпні продано 1,3 тис. нових електромобілів, що стало місячним рекордом продажу за весь час спостережень.
“І хоча частка ринку електрокарів трохи знизилася порівняно з минулими місяцями та становила 16%, абсолютна кількість продажу стала рекордною, незважаючи на масові відключення електроенергії”, – констатується в повідомленні на сайті групи.
За даними експертів, за 8 місяців 2024 року в Україні продано 8,2 тис. нових електромобілів (16,9% від загального авторинку) – на 30% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли у 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в березні-2024 знизилися на 17%, або на 16 од. до березня минулого року – до 78 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
При цьому порівняно з лютим-2024 попит на автобуси скоротився на 27,8%, або на 30 машин.
Згідно зі статистикою, лідерство на ринку зберіг український Ataman із реєстрацією 21 автобуса проти 37 у березні-2023. Друге місце в автобусів “Еталон”, реєстрації яких зросли до 20 машин порівняно із сімома в березні-2023. Але порівняно з лютим поточного року їхні продажі впали на третину.
Третє місце, як і роком раніше, у Ford із 19-ма автобусами (на два менше),
четвертим став Volkswagen із 10-ма машинами (у березні-2023 не реєструвалися), замикає п’ятірку Fiat із трьома машинами.
Турецькі автобуси Temsa в березні не реєструвалися (роком раніше – одна машина). Ця марка, як повідомлялося, запланувала істотно зміцнити свої позиції в Україні.
Таким чином, у січні-березні 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 27,6% до того самого періоду 2023 року – до 305 од.
“Укравтопром” також повідомляє, що на ринку автобусів України частка нових у березні становила 53%, а з урахуванням старих парк автобусів (включно з мікроавтобусами) становив 146 од. – на 18% менше, ніж у березні-2023 і на 19% менше за показник лютого поточного року.
Трійку лідерів у сегменті старих машин сформували Mercedes-Benz – 22 од.; Volvo – 11 од. і Van Hool – 9 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
Світовий попит на сталь у 2024 році збільшиться на 1,7%, до 1,793 млрд тонн, у 2025 році ще на 1,2% – до 1,815 млрд тонн, прогнозує Всесвітня асоціація виробників сталі (World Steel Association).
Голова економічного комітету Worldsteel Мартін Тойрінгер (Martin Theuringer) у своєму коментарі зазначив, що після двох років від’ємного зростання та серйозної волатильності ринку після кризи COVID у 2020 році вбачаються перші ознаки стабілізації світового попиту на сталь на траєкторії зростання у 2024 та 2025рр.
За його словами, світова економіка продовжує демонструвати стійкість, незважаючи на кілька сильних зустрічних викликів, затяжний вплив пандемії та вторгнення Росії в Україну, високу інфляцію, високі витрати й падіння купівельної спроможності домогосподарств, зростаючу геополітичну невизначеність і різке посилення грошово-кредитної політики.
“У міру наближення до кінця циклу посилення грошово-кредитної політики ми помітили, що посилення умов кредитування і підвищення витрат призвели до різкого уповільнення житлової активності на більшості основних ринків і ускладнили виробничий сектор у всьому світі. Хоча здається, що світова економіка зазнає м’якої посадки після цього циклу посилення грошово-кредитної політики, ми очікуємо, що зростання світового попиту на сталь залишиться слабким, а волатильність ринку залишиться високою через відкладений вплив жорсткості грошово-кредитної політики, високих витрат і високої геополітичної невизначеності”, – зазначив глава економічного комітету.
Як очікується, попит на сталь у Китаї в 2024 році залишиться приблизно на рівні 2023 року, оскільки інвестиції в нерухомість продовжують знижуватися, але відповідна втрата попиту на сталь буде компенсована зростанням попиту на сталь, зумовленим інвестиціями в інфраструктуру та виробничими секторами. У 2025 році попит на сталь у Китаї повернеться до низхідної тенденції зі зниженням на 1%.
Цей прогноз передбачає, що до 2025 року попит на сталь у Китаї буде значно нижчим, ніж у недавній піковий 2020 рік. Цей прогноз також відповідає думці Worldsteel про те, що Китай, можливо, досягнув свого пікового попиту на сталь, і попит на сталь у країні, ймовірно, збережеться. у середньостроковій перспективі, оскільки Китай поступово відходить від моделі економічного розвитку, залежної від інвестицій у нерухомість та інфраструктуру.
Прогнози Worldsteel для світу, за винятком Китаю, припускають широкомасштабне зростання попиту на сталь на відносно високому рівні 3,5% на рік у 2024-2025 роках.
Також констатується, що Індія стала найсильнішим драйвером зростання попиту на сталь з 2021 року, і прогноз свідчить, що попит на сталь в Індії й надалі стрімко зростатиме, водночас попит на сталь у країні зросте на 8% у 2024 та 2025 роках, що зумовлено зростанням у всіх секторах, що використовують сталь, і особливо завдяки триваючому сильному зростанню інвестицій в інфраструктуру. Прогнозується, що у 2025 році попит на сталь в Індії буде майже на 70 млн тонн вищим, ніж у 2020 році.
Очікується, що в інших країнах світу, що розвиваються, таких як Близький Схід, Африка та АСЕАН, попит на сталь зростатиме у 2024-2025рр після значного уповільнення у 2022-2023рр. Однак зростаючі складнощі в АСЕАН, такі як політична нестабільність і зниження конкурентоспроможності, можуть призвести до уповільнення зростання попиту на сталь у майбутньому.
Очікується, що в розвиненому світі також спостерігатиметься посилення відновлення: 1,3% у 2024 році та 2,7% у 2025 році, оскільки Worldsteel очікує, що попит на сталь, нарешті, продемонструє значне зростання в ЄС у 2025 році та збереже стійкість у США, Японії та Японії. Корея.
Згідно з прогнозом, ЄС (і Велика Британія) залишаються регіоном, що стикається нині з найбільшими проблемами. Регіон і, зокрема, його галузі, що використовують сталь, стикаються з проблемами на безлічі фронтів: геополітичні зрушення та невизначеність, висока інфляція, жорсткість грошово-кредитної політики та часткове припинення бюджетної підтримки, а також все ще високі ціни на енергоносії та сировинні товари. Збереження цих негативних чинників призвело до значного падіння попиту на сталь у регіоні в 2023 році до найнижчого рівня з 2000 року і до істотного перегляду прогнозу на цей рік у бік зниження. Очікується, що після лише технічного відновлення у 2024 році попит на сталь у регіоні, нарешті, продемонструє значне відновлення зі зростанням на 5,3% у 2025 році. Прогнозований попит на сталь в ЄС у 2024 році лише на 1,5 млн тонн вищий, ніж у період пандемії 2020 року.
На відміну від ЄС, попит на сталь у США продовжує демонструвати здорові фундаментальні показники попиту на сталь. Очікується, що попит на сталь у країні швидко повернеться на шлях зростання у 2024 році після різкого падіння, спричиненого сповільненням ринку житла у 2023 році, завдяки сильній інвестиційній активності, що отримала імпульс завдяки закону про скорочення інфляції, та поступовому відновленню житлової активності.
Worldsteel вважає, що ризики знизилися з часу свого останнього оновлення прогнозу в жовтні 2023 року і є збалансованими. З іншого боку, в Асоціації вважають, що швидша, ніж очікувалося, дезінфляція, супроводжувана подальшим пом’якшенням грошово-кредитної політики, може забезпечити значний імпульс секторам, що використовують сталь, особливо житловому будівництву. Також Worldsteel вважає, що прискорення глобальних зусиль з декарбонізації або зусиль зі зміцнення громадської інфраструктури для боротьби зі зростаючими ризиками зміни клімату є значними позитивними ризиками, які можуть підтримати глобальний попит на сталь у майбутньому.
“Однак ми спостерігаємо, що подальша ескалація геополітичної напруженості, інфляційний тиск виявляється більш стійким, ніж очікувалося, а також високий і зростаючий рівень державного боргу, що спричиняє бюджетну консолідацію в найбільших економіках, являють собою значні ризики, які, безумовно, можуть сповільнити відновлення економіки, що триває, або навіть зірвати це”, – резюмується в прогнозі.
Всупереч прогнозам українська кукурудза на світових ринках почала дорожчати завдяки зростанню попиту на неї з боку Китаю, Туреччини, Єгипту та Європейського Союзу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Очікування трейда, що з надходженням на світовий ринок нового врожаю кукурудзи з Аргентини впадуть попит і ціни на українську зернову, не виправдалися. Аргентинський новий урожай продається за вищими цінами, ніж українська кукурудза. Можна прогнозувати зростання цін на кукурудзу з України найближчими тижнями”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Китай активно контрактує українську кукурудзу. Інші імпортери – Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія – теж почали багато купувати української кукурудзи. У морських портах умовні ціни на неї зросли до $142-145/тонна і збільшуються вже півтора тижні. Пропозиція “просідає”, попит стабільний.
“Можна прогнозувати, що на тлі попиту показники додаватимуть $2-3 на тонні на тиждень і сягнуть рівня мінімум $150/тонна на базисі СРТ уже до кінця березня”, – підкреслили експерти.
Вони повідомили, що у квітні головним фактором цінових змін кукурудзи стане інформація щодо врожаю зернової культури в Бразилії. У квітні буде більш достовірна інформація щодо врожаю в Бразилії: посівні площі, зволоження ґрунту, стан посівів. Це вплине на світовий ринок. Якщо в Бразилії продовжиться посуха і скоротиться врожай, тоді ціна на ринку зростатиме. Але поки що це один зі сценаріїв. У разі дощових опадів у Бразилії кон’юнктура на світовому ринку кукурудзи буде іншою.
На базисі DAP українська кукурудза торгується з поставкою в березні-квітні в Італію, Австрію та Німеччину в діапазоні $192-197/тонна, резюмували в “Пуск”.
Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в лютому-2024 зросли на 22,7% до лютого минулого року – до 108 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
Водночас порівняно із січнем-2024 попит на автобуси скоротився на 9,2%, або на 11 машин.
Згідно з повідомленням, лідирував на ринку український Ataman із реєстрацією 40 автобусів: у лютому минулого року він посідав другу сходинку з 22 машинами. Друге місце у лідера торішнього лютого автобусів “Еталон”, реєстрації яких зменшилися на 14 од. – до 30 автобусів.
Третє місце, як і роком раніше, у Citroen із 10 автобусами (на один більше), четвертим знову став Volkswagen із 9-ма машинами (на 5 од. більше).
Замикає п’ятірку Ford з реєстрацією восьми автобусів проти трьох роком раніше. У лютому минулого року п’ятірку замикав український ЗАЗ, але в лютому поточного ці автобуси не реєструвалися.
Водночас реєстрації турецьких автобусів у лютому Temsa становили лише 1 од. проти 13 у січні поточного року. Ця марка, як повідомлялося, планує істотно зміцнити свої позиції в Україні, зокрема в сегменті шкільних автобусів.
Таким чином, у січні-лютому 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 30,6% до того ж періоду 2023 року – до 227 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у лютому зросли в 2,3 раза порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 3,924 тис. од., зокрема частка нових збереглася на рівні 24%, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 3,881 тис. од. (нових – 926 шт., б/в – 2955 шт.), а з 43 комерційних новими були тільки два.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів на ринку лютого сформували: Volkswagen iD.4 – 257 од.; BYD Song Plus – 104 од.; Honda eNS1 – 96 од.; Nissan Ariya – 71 од. і Honda M-NV -49 од.
До ТОП-5 січня вперше зареєстрованих уживаних увійшли Nissan Leaf – 416 од.; Tesla Model 3 – 380 од.; Tesla Model Y – 279 од.; Volkswagen e-Golf – 210 од. і Hyundai Kona Electric -161 од.
Як повідомлялося, у січні поточного року українці придбали понад 3,5 тис. електромобілів – у 2,8 раза більше, ніж у січні-2023, частка нових становила 24%.
Загалом за два місяці першу реєстрацію в Україні пройшли 7,5 тис. електромобілів – у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.
За 2022 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.