Україна станом на 1 липня 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 40,499 млн тонн зернових і зернобобових культур, із яких 2,217 млн тонн було відвантажено в червні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 28 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 50,553 млн тонн, зокрема 3,621 млн тонн у червні.
Згідно з попередньою оцінкою, за підсумками сезону-2024/25 було експортовано пшениці – 15,704 млн тонн (у 2023/24 МР – 18,3 млн тонн), ячменю – 2,318 млн тонн (2,477 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,788 млн тонн (29,233 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна у 2024/25 МР оцінюється в 70,4 тис. тонн (у 2023/24 МР – 97,8 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 65,8 тис. тонн (92,4 тис. тонн).
Відтак у сезоні-2024/25 експорт зерна був меншим проти попереднього маркетингового року загалом на 19,9%, по пшениці – на 14,2%, ячменю – на 6,4%, кукурудзі – на 25,5%, борошну – на 28,1%, зокрема пшеничному – на 28,8%. При цьому Україна в 2024/25 МР році наростила у 6,8 рази експорт жита.
Як повідомлялося, в сезоні-24/25 на внутрішньому ринку сформувався дефіцит жита. Борошномельні на хлібопекарські підприємства розпочали його імпорт взимку 2025 року. Основними країнами-постачальниками жита і житнього борошна в Україну стали країни Балтії та Польща. Галузеві асоціації прогнозують, що в 2025/26 МР в Україні 100% буде дефіцит жита з огляду на скорочені ще більше виробничі площі під цією культурою. На думку експертів, це призведе до подорожчання хліба на 20%.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів докладає зусиль, щоб 2025 року відкрити ринок Китаю для українського борошна, повідомив заступник голови Держпродспоживслужби – Головний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
“Ми плануємо цього року підписати з китайськими колегами протоколи щодо відкриття ринку для українського борошна пшеничного”, — сказав він на Agro Ukraine Summit у Києві у п`ятницю.
Він нагадав, що Держспоживслужба ініціювала процедури просування на ринок КНР постачань з України пшениці, проса та сорго, а також системно працює над відкриттям цього ринку для українського гороху.
Чайковський додав, що наразі фітосанітарні органи обох країн готуються до запуску такої послуги як відеоінспекція посівів із полів підприємств, які мають намір у сезоні-2025/2026 поставляти продукцію в Китай.
Головний фітосанітарний інспектор закликав експортоорієнтовані підприємства оперативно звернутись до регіональних представництв Держпродспоживслужби, щоб провести фітосанітарні обстеження своїх полів.
Виробники борошна та круп хвилюються через скорочення поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їх експорту наразі становить ЄС, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми “втовпимося” в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту”, – наголосив він.
Рибчинський додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
Керівник асоціації “Борошномели України” констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин експерт назвав крім скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, констатував керівник асоціації “Борошномели України”.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі журналістам зауважив, однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.
Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Україна поставила до Сирії додатково 3850 тон пшеничного борошна в рамках гуманітарної програми президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
“Разом із 500 тонами в грудні це забезпечить 60 тис. сирійців на півроку”, – написав він у соцмережі Х.
Сибіга запевнив, що Україна продовжує підтримувати сирійський народ і продовольчу безпеку на Близькому Сході.
Перші 500 тонн пшеничного борошна в межах програми “Grain from Ukraine” мають бути поставлені до Сирії вже завтра, далі будуть нові поставки і поглиблення співпраці в багатьох галузях, заявив президент України Володимир Зеленський.
“За моїм дорученням міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із міністром аграрної політики та продовольства Віталієм Ковалем відвідали Дамаск із візитом. Українська делегація провела важливі переговори з сирійською адміністрацією, лідером Ахмедом Аш-Шараа та міністрами”, – написав Зеленський у соцмережі Х у понеділок.
За його словами, українська сторона підтримує сирійський народ у його прагненні подолати десятиліття правління диктатора і відновити стабільність, безпеку та нормальне життя в Сирії.
“Як ми й обіцяли, перші 500 тонн українського пшеничного борошна мають прибути вже завтра. А далі будуть нові поставки, а також поглиблення взаємовигідного співробітництва в багатьох галузях”, – наголосив Зеленський.
Він додав, що Україна цінує шанс на відновлення нормального і стабільного життя в Сирії та готова розвивати довгострокові, стратегічні відносини.
“Очікую від міністрів Сибіги та Коваля звіту за результатами візиту після повернення в Україну”, – наголосив глава держави.
ПП «Західний Буг» побудує переробний комплекс із переробки на борошно пшениці м’яких і жорстких сортів потужністю понад 75 тис. тонн на рік, повідомив керівник проєкту «Млин і макаронна фабрика» компанії Володимир Бойчук у Facebook.
«Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо у 2025 році. Проєктна потужність млинів становитиме понад 75 тис. тонн на рік. Це дасть змогу виробляти високоякісне хлібопекарське борошно, крупу для виробництва макаронних виробів», – зазначив він і додав, що підготовчі роботи вже завершено.
Очікується, що макаронна фабрика за повного завантаження зможе виробляти близько 50 тис. тонн різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби різних форм і макарони швидкого приготування. В асортименті налічуватиметься понад 50 найменувань продукції.
ПП «Західний Буг» засновано 2003 року. Обробляє близько 65 тис. га в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Львівській областях. Спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, виробництві та реалізації насіння, надає послуги елеваторів та агрохімічної лабораторії.
До його структури входять 10 рільничих підрозділів, три елеватори потужністю одночасного зберігання 88 тис. тонн, насіннєвий завод потужністю 200 т/добу, агрохімічна лабораторія, що надає послуги аналізів ґрунту і води тощо.
Бенефіціарами агрохолдингу є Оксана Друль, Валерій Овчарук та Юрій Гладун.
Згідно з індексом Opendatabot, ПП «Західний Буг» у 2024 році увійшло до Топ-10 найприбутковіших агрокомпаній України. На його частку припало 5,9% доходу всієї десятки. Уточнюється, що 2023 року дохід агрохолдингу становив 86,57 млрд грн.
БОРОШНО, Західний Буг, ПЕРЕРОБКА, переробний комплекс, ПШЕНИЦЯ
