В Україні з початку березня почало поступово дешевшати пшеничне борошно через проблеми з транзитом через Польщу, де страйкуючі фермери постійно блокують кордони, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Надмірна кількість пропозицій борошна і помірний попит як внутрішніх, так і експортно-орієнтованих компаній продовжують чинити тиск на ціни. Реалізувати борошно на експортний ринок майже не вдається через страйки на польських кордонах, що також впливає на поступове зниження цін”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, від початку місяця ціни на борошно вищого ґатунку знизилися на 100-300 грн/тонна і станом на 15 березня фіксуються переважно в межах 9700-11100 грн/тоннаEXW.
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
Українські борошномели у 2022/23 маркетинговому році (МР) наростили експорт борошна до 149,7 тис. тонн, що на 20,1% вище за показник довоєнного 2020/2021 МР, коли він сягав 124,6 тис. тонн, повідомив голова ревізійної комісії громадської спілки “Борошномели України” Сергій Сакіркін.
“Тобто в рік, коли було безпечне море, контейнери (про вартість яких постійно плакалися) висівок ішли нарозхват, затарку складів не можна було уявити навіть у страшних снах – проте всього 125 тис. тонн. А тут море тільки в Румунії і далі, дикі ставки на траки до портів і до європейських споживачів… Логістика – це просто жах! І 150 тис. тонн!” – написав він в огляді для аналітичного агентства “АПК-Інформ”.
Згідно з повідомленням, у 2021/2022 МР експорт борошна був рекордно низьким і склав 69,8 тис. тонн. У поточному маркетинговому році експорт українського борошна прогнозується на рівні 180 тис. тонн, прогнозують у галузевій асоціації.
Розглядаючи динаміку експорту борошна за місяцями, Сакіркін нагадав, що з березня по червень 2022 року був “незрозумілий стан справ”.
“Потім стало зрозуміло, що працювати потрібно і працювати по-новому. У липні розправили плечі і далі працювали майже без зривів. Рідкісна стабільність на відміну від попередніх двох років”, – зазначив експерт.
За його інформацією, на ціну борошна протягом минулого сезону впливав і світовий ціновий фактор, і дуже дорога логістика.
“Умови поставки, які передбачають оплату транспорту, представлені іншими цінами, але це аж ніяк не прибуток, на жаль… До речі, динаміка цін 2022/23 МР, якщо не брати абсолютні цифри, дуже схожа на динаміку довоєнного 2020/21 МР”, – сказав фахівець.
Він підкреслив, що війна дуже вплинула на географію поставок українського борошна. Якщо раніше домінувала Північна і Центральна Африка, особливо ОАЕ, то тепер із 10 країн, куди пішли найбільші обсяги українського борошна, сім – європейські країни.
“Ну, припустимо, до Молдови експортовано звичайний щорічний обсяг. Але в інші країни якщо колись і потрапляло українське борошно, то в мізерних кількостях. Зараз це тисячі, іноді навіть десятки тисяч тонн”, – написав Сакіркін.
У галузевій асоціації конкретизували, що до Молдови було поставлено 33,94 тис. тонн борошна, що становило 23% усього експорту, до Польщі – 22,16 тис. тонн (15%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%), Румунії – 14,7 тис. тонн (10%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%). тонн (10%), Румунію – 12,98 тис. тонн (9%), Хорватію – 10,77 тис. тонн (7%), Угорщину – 7,96 тис. тонн (5%), Туреччину – 7,55 (5%), Ізраїль – 6,87 тис. тонн (5%), Словаччину – 6,35 тис. тонн (4%) і Чеську Республіку – 4,43 тис. тонн (3%).
У десятці найбільших експортерів опинилися тільки виробники, серед яких “Калуський” КХП, ТОВ “Новаагро”, ТОВ “Хмельницьк-Млин”, ТОВ “Вінницький КХП №2”, ТОВ “Влад” та інші, зазначили в асоціації “Борошномели України”.
Українські борошномели та виробники круп стали освоювати й закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту, 2023 року вони можуть поставити на зовнішні ринки 150 тис. тонн борошна, повідомив голова правління об’єднання “Укрхарчопром”, директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У календарному 2021 році ми експортували 102 тис. т борошна, у 2022 році активний експорт розпочався з вересня і сягнув 80 тис. тонн. За п’ять місяців цього року вже експортовано 74 тис. тонн. З такою динамікою ми бачимо можливість до кінця року експортувати 150 тис. тонн борошна”, – сказав він під час дискусії про перспективи експорту під час війни, яку провів Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.
За його інформацією, війна внесла суттєві зміни в експорт борошномельно-круп’яної продукції та висівок. Раніше ця продукція вивозилася морем з основних баз відвантаження в Херсоні, Миколаєві, Одесі. Традиційними імпортерами українського борошна і круп були ОАЕ, Палестина, Сомалі, Ізраїль, висівок – Туреччина, куди їх прямувало 95% морським шляхом.
Війна внесла суттєві корективи в географію збуту цієї продукції, і сьогодні найбільшими імпортерами українського борошна є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія і Туреччина, розповів Рибчинський.
До країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Німеччини, Іспанії, Португалії, активно експортуються крупи. За минулий рік на зовнішні ринки було поставлено 68 тис. тонн круп, за п’ять місяців 2023-го – 38 тис. тонн.
Водночас Рибчинський наголосив на зміні способів відправки борошна і круп на експорт.
“Ми не користуємося “Чорноморською зерновою ініціативою” і Дунайськими портами. Там оренда одного зернового складу на відстані від причальної стінки в 5-10 км може коштувати $100 тис. на місяць. Тому логістика, пов’язана з роботою на Дунаї, з’їдає всі можливі заробітки”, – сказав експерт і додав, що основний експорт борошна і круп здійснюється автомобільним транспортом і тільки 15% залізницею.
За словами керівника галузевої асоціації, під час перетину західних кордонів експортери сьогодні відчувають проблеми. Незважаючи на електронну чергу, автомобілі з продукцією стоять у чергах по 2-3 тижні.
“Це призвело до втрати істотних контрактів із польськими та румунськими торговельними мережами, куди українські постачальники не змогли забезпечити своєчасну поставку продукції. Нині українським борошномелам доводиться працювати переважно з промисловими переробниками”, – пояснив Рибчинський.
Водночас він зазначив, що на українському ринку вже з’явилися польські макаронні вироби, вироблені з українського борошна.
Філії АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) працюють на повну потужність в умовах воєнного стану, держкорпорація знімає з консервації непрацюючі млини, щоб переробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна для забезпечення продовольчої безпеки країни, повідомляється на сайті організації.
“В умовах воєнного стану на максимальну потужність працюють більшість філій корпорації. Більше того, запущені млини, які понад 13 років перебували в стані консервації. Станом на 3 березня 2022 року на філіях планується переробити 7 тис. тонн пшеничного борошна першого та вищого сортів і 450 тонн житнього борошна”, – зазначено у повідомленні.
ДПЗКУ уточнила, що всі підприємства корпорації працюють на повну потужність із максимальним дотриманням заходів безпеки. При цьому потужностей ДПЗКУ вистачить для забезпечення продовольчої безпеки України.
Як повідомлялося, станом на 28 лютого держкорпорація отримала замовлення від керівників обласних державних адміністрацій на переробку зерна пшениці обсягом 4,1 тис. тонн.
ДПЗКУ створено урядом України у серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій: лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові та круп’яний заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії корпорації можуть зберігати 3,7 млн тонн зернових, зокрема майже 2,5 млн тонн на рік сумарних потужностей із перевалки зернових вантажів на експорт в Одеському та Миколаївському портах.
