Українці найбільш позитивно сприймають Німеччину, Францію, Британію та Литву, тоді як Китай і Угорщина мають помітно гірші оцінки, попри свою вагу у зовнішній торгівлі України, свідчать результати спільного дослідження Active Group та Experts Club.
«Сучасна міжнародна економіка – це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність і відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме в цій логіці варто оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та суспільному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Уракін також навів загальні показники зовнішньої торгівлі України за 2025 рік. За його даними, загальний товарообіг сягнув понад $125 млрд, з яких майже $85 млрд припало на імпорт і близько $40 млрд – на експорт, тоді як негативне сальдо торгівлі товарами становило близько $44,5 млрд. Він зазначив, що це свідчить про збереження високої відкритості української економіки навіть в умовах війни, але водночас і про її істотну залежність від зовнішніх поставок.
Найбільшим торговельним партнером України за обсягом товарообігу, як зазначалося під час презентації, залишається Китай. Водночас, саме китайський напрям формує для України найбільший торговельний дисбаланс, адже з $20 млрд загального товарообігу близько $19 млрд припадає на імпорт, тоді як український експорт становить лише близько $1,8 млрд.
«По суті майже 39-40% усього річного дефіциту торговельного балансу України – це саме Китай. Це класичний приклад асиметричної торгівлі: Україна продає ресурси, а купує товари з високою доданою вартістю», – наголосив Уракін.
Інший тип взаємодії, за його словами, Україна має з Польщею. Вона залишається ключовим сусідом, логістичним хабом, важливим політичним союзником і водночас найбільшим ринком для українського експорту. Загальний обсяг торгівлі з Польщею перевищує $13 млрд, однак і тут сальдо для України залишається від’ємним – майже мінус $3 млрд. При цьому Польща, як зазначали учасники пресконференції, є не просто ринком збуту, а простором економічного стику між українським виробником та ринком Євросоюзу.
Схожа ситуація спостерігається у торгівлі з Німеччиною, Туреччиною та США. За наведеними на пресконференції даними, товарообіг із Німеччиною становить близько $9 млрд, із Туреччиною – майже $9 млрд, зі США – майже $6 млрд, причому в усіх трьох випадках Україна має негативне сальдо. Уракін наголосив, що особливо важливим є американський напрям, оскільки значення США для України визначається не лише обсягами торгівлі, а й роллю Сполучених Штатів як безпекового, фінансового, технологічного та політичного партнера.
Водночас найбільш вигідними для України з погляду позитивного торговельного сальдо, як було зазначено під час презентації, є Єгипет, Молдова, Нідерланди, Іспанія, Ліван, Алжир, Ірак, Лівія, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.
«Найкращі результати Україна має там, де сильними є її позиції в аграрному секторі та де українська експортна пропозиція є зрозумілою для відповідного ринку. Майбутнє поліпшення торговельного балансу лежить у переході до продукції з більшою доданою вартістю на тих ринках, де Україна вже має свою присутність і доводить, що вона є стабільним партнером», – сказав він.
Соціологічна частина дослідження, представлена на пресконференції, показала, що найвищі рівні позитивного ставлення українці демонструють до Німеччини – 77,4%, Литви – 75%, Франції – 74%, Великої Британії – 74%, Швеції – 72,5%, Японії – 71,8%, Італії – 70% та Чехії – 67%. Високими також залишаються оцінки Іспанії, Греції, Болгарії, Польщі та Туреччини. При цьому до Польщі позитивно ставляться 56% опитаних за 14,7% негативних оцінок, а до Туреччини – 55% за 5,6% негативних.
Натомість Китай має іншу картину сприйняття: позитивне ставлення до нього висловили 23% респондентів, тоді як негативне – 42%. Ще більш критичними виявилися оцінки Угорщини: лише 18,6% позитивного ставлення проти 52% негативного. До США позитивно ставляться 44,1% опитаних, негативно – 24,7%.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що дослідження вже є другим у цій серії, що дає змогу відстежувати динаміку громадських оцінок. За його словами, йдеться не лише про емоційне сприйняття інших держав, а й про фактор, який дедалі більше пов’язаний із зовнішньоекономічними відносинами, безпекою та образом країни-партнера в українському суспільстві.
«Показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням. У випадку США, на це могли вплинути зміни в американській політиці після приходу нового президента та відповідне інформаційне тло», – зауважив Позній.
Окрему увагу учасники пресконференції звернули на випадки, коли економічна важливість країни не збігається з її емоційним сприйняттям в Україні. Відповідаючи на запитання глядачів, Позній навів як приклад Китай, який сприймається досить негативно, але залишається найбільшим торговельним партнером України. Аналогічно, за його словами, є випадки, коли країна, наприклад, Ірак, має позитивне для України торговельне сальдо, але ставлення до неї залишається стриманим або негативним.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова наголосила, що громадська думка під час війни є особливо чутливою до зовнішніх чинників, а тому такі вимірювання треба розглядати в конкретному часовому контексті. «Ставлення до країни слід розглядати як ставлення до країни загалом, і воно формується на основі бачення українцями цієї країни як стратегічного партнера в досягненні миру в Україні. Друга складова — це ставлення до її представників і громадян, яке базується або на власному досвіді, або на досвіді друзів, колег і членів родини», – пояснила вона.
За словами Безрукової, важливу роль у формуванні цих оцінок відіграють соціальні медіа, політичний контекст, культурні стереотипи та повсякденні уявлення, засвоєні у процесі соціалізації. Саме цим, зокрема, можуть пояснюватися великі частки нейтральних відповідей щодо окремих країн, про які українці мають недостатньо особистого досвіду або інформації в публічному просторі. Вона також звернула увагу на вплив стереотипів на ставлення до частини країн мусульманського світу, хоча з економічної точки зору деякі з них є важливими партнерами України.
Максим Уракін зазначив, що іноземним представництвам варто говорити з українським суспільством не абстрактною дипломатичною мовою, а мовою конкретної користі – через робочі місця, інвестиції, гуманітарні проєкти, освітні програми та логістичні можливості. Він також закликав дипломатичні місії активніше працювати не лише в Києві, а й у регіонах, а також пов’язувати імідж своїх країн не тільки з політичною підтримкою України, а й із реальною участю у відбудові, енергетиці, промисловості, агропереробці, медицині та освіті.
«Якщо суспільство бачить, що з країни йде потужний потік імпорту, але не бачить симетричного руху інвестицій, технологій чи локалізації виробництва, виникає відчуття дисбалансу. А це вже прямо впливає на емоційне сприйняття партнера. саме тому державам із великим профіцитом у торгівлі з Україною слід особливо уважно працювати над репутаційною складовою своєї присутності на українському ринку», – додав Уракін
Підсумовуючи, учасники пресконференції наголосили, що результати дослідження можуть бути корисними як для бізнесу, так і для державних інституцій та міжнародних партнерів України. На їхню думку, громадська думка здатна впливати на економічну політику, поведінку споживачів і навіть на сприйняття товарів та послуг із тих чи інших країн, а отже стає важливим елементом сучасної зовнішньоекономічної реальності. Олександр Позній при цьому зауважив, що світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість.
Опитування було проведене у березні 2026 року, соціологи опрацювали ставлення українців до 50 країн, які входять до кола найбільших торговельних партнерів України. Дослідження проводилося методом самозаповнення анкети в онлайн-панелі, участь у ньому взяли 800 респондентів, а заявлена похибка не перевищує 3,5%.
З повноюь презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЗРУКОВА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Реалізація проекту з розробки літієвого родовища «Добра» в Кіровоградській області дасть економіці України робочі місця і бюджетні надходження, проте максимальний ефект для економіки можливий при локалізації переробки і випуску кінцевої продукції в країні. Про це повідомляє експертно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на вченого секретаря Інституту економіки і прогнозування НАН України Володимира Хаустова.
Хаустов зазначив, що при експорті сировини або концентрату основна додана вартість буде формуватися за межами України, тоді як виробництво акумуляторів та інших продуктів на базі літію дозволило б істотно збільшити внесок проекту в розвиток економіки.
При цьому він вказав на ризики зміни кон’юнктури та технологічного переходу на альтернативні рішення для накопичувачів енергії. За його оцінкою, шлях від початку розробки родовища до випуску кінцевої продукції може зайняти близько 15 років, при цьому на ринку можуть з’явитися інші типи акумуляторів, такі як, наприклад, алюмінієво-іонні або натрієві або взагалі інші види накопичувачів енергії.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України визначив переможця конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра» за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП) – ним стала Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є Techmet і The Rock Holdings. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомляла, що проект передбачає залучення мінімум $179 млн інвестицій, включаючи $12 млн на геологорозвідку і міжнародний аудит запасів і $167 млн – на організацію видобутку і збагачення при підтвердженні промислових запасів.
Конкурс СРП по ділянці «Ділянка Добра» був оголошений у вересні 2025 року. За даними Держслужби геології та надр, ділянка площею 17,07 кв. км розташована в Кіровоградській області, спецдозвіл переможцю передбачається терміном на 50 років, а крім літію проект охоплює ряд супутніх металів.
Додатковими викликами для інвестора джерела називають структуру землеволодіння в районі родовища та екологічні процедури, включаючи необхідність нової оцінки впливу на навколишнє середовище та публічного обговорення.
Як повідомляє Сербський Економіст, Економіка Іспанії в другому кварталі 2025 року збільшилася на 0,8% щодо попередніх трьох місяців, згідно з остаточними даними національного статистичного агентства INE. Підвищення ВВП стосовно аналогічного періоду минулого року становить 3,1%.
Споживчі витрати в Іспанії у квітні-червні зросли на 0,8% щодо попереднього кварталу, капіталовкладення бізнесу – на 1,8%, державні видатки – на 0,1%.
Експорт товарів і послуг підвищився на 1,3%, імпорт – на 1,6%.
Промислове виробництво збільшилося на 0,9%, сектор послуг продемонстрував підвищення на 1%, будівельна галузь – на 2,3%.
У першому кварталі ВВП країни зріс на 0,6% у поквартальному порівнянні та на 2,8% – у річному.
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
Аналітичний центр «Experts Club» проаналізував стан економіки Франції та надав свої прогнози на весь 2025 рік. На початку 2025 року економіка Франції демонструє ознаки уповільнення, зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами, включаючи ескалацію торговельних суперечок зі Сполученими Штатами.
Поточні економічні показники
За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у першому кварталі 2025 року ВВП Франції зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після зниження на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року. Це скромне зростання в основному обумовлене накопиченням запасів у хімічній, фармацевтичній та агропромисловій галузях, що додало 0,5 процентних пункти до ВВП. Однак внутрішній попит залишається слабким: споживчі витрати стагнують, а інвестиції бізнесу знизилися на 0,1%. Зовнішня торгівля також мала негативний вплив, скоротивши зростання на 0,4 процентних пункти через падіння експорту на 0,7% і збільшення імпорту на 0,4%.
Вплив торгових мит США
Введення адміністрацією президента США Дональда Трампа нових тарифів, включаючи 25% мита на автомобілі, сталь і алюміній, чинить значний тиск на експортно-орієнтовані галузі Франції. Компанії, такі як Airbus, шукають способи обходу цих тарифів, наприклад, доставляючи літаки американським авіакомпаніям через треті країни.
Уряд Франції знизив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 0,9% до 0,7%, посилаючись на невизначеність у світовій торгівлі. Банк Франції також підтвердив цей прогноз, зазначивши, що зростання залишається позитивним, але сповільнюється в порівнянні з попередніми роками.
Прогноз на кінець 2025 року
Економісти очікують, що в другій половині 2025 року зростання економіки Франції залишиться слабким, з можливим поліпшенням у 2026 році. Основними факторами ризику залишаються триваючі торговельні суперечки з США і внутрішні політичні невизначеності. Проте Франція прагне підтримувати економічну стабільність за допомогою фіскальних заходів і стимулювання внутрішнього попиту.
