Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-жовтні 2023 року зросло в 3 рази порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $22,363 млрд із $7,108 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-жовтнем 2022 року скоротився на 19% – до $29,827 млрд, тоді як імпорт зріс на 18,8% – до $52,19 млрд.
Держстат уточнив, що в жовтні-2023 порівняно з вереснем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 4,8% – до $2,475 млрд, а імпорту – на 1,6% – до $5,251 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в жовтні-2023, як і попереднього місяця, було від’ємним і становило $2,776 млрд проти $2,736 млрд до цього.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-жовтні 2023 року становив 0,57 (у січні-жовтні 2022 року – 0,84).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 228 країн світу. Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз макроекономіки України та світу. Детальніше про ситуацію в українській та світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTSCLUB, URAKIN, Від'ємне сальдо, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ
Індекс оптимізму провідних китайських економістів, що розраховується виданням Yicai.com, у квітні знизився до 51,65 пункту з 52,3 пункту в березні, проте залишився вищим за позначку в 50 пунктів, що свідчить про збереження позитивного настрою.
Експерти, опитані газетою, в середньому прогнозують підвищення ВВП Китаю в першому кварталі поточного року на 3,99%, а за підсумками всього року – на 5,47%.
Середній курс юаня, за їхніми оцінками, становитиме 6,65-6,69 юаня/$1 цього року. За даними на 13:00 мск у четвер він становить 6,8742 юаня/$1.
Економічні індикатори показують, що відновлення китайської економіки прискорилося в березні, проте ринок праці все ще слабкий, і понад третина промислових компаній залишається неприбутковою, зазначає головний економіст Mizuho Securities по Китаю Чжоу Сюе.
Ситуація в зовнішній торгівлі Китаю є складною, і деяким галузям економіки потрібно більше підтримки, щоб збільшити обсяги торгівлі з іншими країнами регіону, зокрема, з державами АСЕАН, йдеться в редакторській статті газети Yicai.
Обсяг китайського експорту в перші два місяці 2023 року скоротився на 6,8% порівняно з тим самим періодом роком раніше, імпорт упав на 10,2%.
Однак після лютого експорт зріс, судячи з потоку вантажного транспорту до найбільших портів країни, наголошується в статті.
Офіційні дані про динаміку зовнішньої торгівлі КНР за березень буде опубліковано 13 квітня.
Китаю необхідно стабілізувати експорт, щоб зберегти позицію найбільшого світового виробника, а також допомогти розвиненим країнам у подоланні високої інфляції, пише Yicai. Пекіну слід побудувати інституційну систему для просування торгівлі та інвестицій замість використання ситуативних заходів, наголошується в статті.
Китайські державні компанії очолюють хвилю виділення операцій у самостійні організації з подальшим розміщенням їхніх акцій на відкритому ринку, пише в понеділок Securities Daily.
За даними видання, 73 компанії, акції яких обертаються на біржах материкового Китаю, просувають угоди з виділення бізнесів з їх подальшим лістингом. Більше половини з 73 компаній є державними.
Відокремлення операцій і розміщення акцій нових компаній на ринку є гарним способом розкрити вартість кожного підрозділу і розширити канали залучення фінансування, зазначає доцент школи бізнесу Пекінського педагогічного університету Ху Цунхуей, слова якого наводить Securities Daily.
Такі угоди позитивно позначаються на ринковій вартості держкомпаній і дають змогу державі залучити капітал, каже аналітик Tianyi Digital Economy У Ваньїн.
Найчастіше спін-оффи відбуваються в сегментах випуску напівпровідникового обладнання, нових джерел енергії, а також інших технологічних сферах.
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у 2018-2022 році (%)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-серпні 2022 року зросло у 2,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $5,421 млрд з $1,895 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
За її даними, експорт товарів з України за звітний період порівняно із січнем-серпнем 2021 року скоротився на 30,8% – до $28,946 млрд, імпорт – на 21,4%, до $34,367 млрд.
Держстат уточнює, що у серпні цього року порівняно з липнем-2022 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 0,1% – до $3,137 млрд, імпорту – на 1,3% – до $4,504 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі у серпні-2022 було негативним і становило $1,367 млрд, тоді як у липні-2022 року воно також було негативним і становило $1,314 млрд.
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 227 країн світу.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2021 року зросло на 1,4% порівняно з січнем-березнем 2020 року – до $1,315 млрд із $1,296 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за звітний період порівняно з аналогічним періодом 2020 року збільшився на 12% – до $13,707 млрд, імпорт – на 11%, до $15,022 млрд.
Держстат уточнює, що в березні порівняно з лютим-2021 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 1% – до $4,829 млрд, імпорту – на 8,5%, до $5,648 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в березні-2 021 також було негативним і становило $0,819 млрд, що гірше за показник попереднього місяця ($0,424 млрд).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в першому кварталі поточного року становив 0,91 (у першому кварталі-2020 року – 0,90).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції здійснювались із партнерами із 208 країн світу.