Україна і Туреччина найближчим часом ратифікують Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ), і після завершення процедури ратифікації документ набере чинності на початку 2024 року, повідомило Міністерство економіки в середу за підсумками зустрічі першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко і нового посла Туреччини Мустафи Левента Більгена, яка відбулася напередодні.
“Угода про вільну торгівлю також спростить питання логістики, сприятиме розвитку українського бізнесу в умовах воєнного часу, а також відкриє нові перспективи в Україні для наших партнерів із Туреччини”, – наводять слова Свириденко в повідомленні пресслужби.
Вона додала, що буде створено робочу групу із зерна для обговорення глобальної та двосторонньої торгівлі на цьому ринку.
“Україна високо цінує участь Туреччини в захисті ініціативи з експорту зерна, що є важливим фактором забезпечення глобальної продовольчої безпеки”, – зазначила перший віцепрем’єр.
Вказується, що сторони також готові до конструктивного діалогу з питань розширення економічного співробітництва, зокрема, створення спільних проєктів у пріоритетних галузях економіки. Стратегічно важливими секторами для відновлення та залучення приватних інвестицій є оборона, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, відновлювальна енергетика, виробництво та зберігання газу, зелена металургія, екологічний транспорт, охорона здоров’я та фармацевтика.
Свириденко додала, що українські підприємці готові налагоджувати спільний бізнес із міжнародними партнерами, тож уряд використовує будь-яку можливість для залучення додаткових ресурсів, зокрема й для післявоєнної відбудови України.
“Окремим важливим напрямком є гуманітарне розмінування. Нам потрібні важкі машини для розмінування, навчання саперів, усе, що допоможе очистити нашу землю в найкоротші терміни. Ми відкриті для співпраці і закликаємо міжнародний бізнес заходити в Україну”, – зазначила перший віце-прем’єр.
Як повідомлялося, за підсумками 12 раундів переговорів і низки експертних консультацій протягом 2011-2022 років прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш 3 лютого 2022 року підписали в Києві Угоду про ЗВТ між двома країнами. Документ набуде чинності після ратифікації парламентами обох країн та обміну ратифікаційними грамотами.
У рамках українсько-африканського ренесансу Україна прагне розвивати відносини взаємної поваги та вигоди з африканськими країнами, зокрема, пропонує низку вигідних напрямів співпраці для нового керівництва Нігерії, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю нігерійському виданню The Guardian Nigeria.
“У травні я став першим міністром закордонних справ України, який взяв участь у церемонії інавгурації президента в країні Африки. Нею стала саме Нігерія. Цей факт свідчить про прихильність України до розвитку відносин із новим керівництвом Нігерії. У такий спосіб ми демонструємо й іншим африканським країнам, що Україна прагне розвивати партнерство на засадах взаємоповаги та спільних вигод”, – заявив він, повідомляє пресслужба МЗС України.
За словами Кулеби, Україна зробила кроки назустріч у дусі взаємоповаги і тепер розраховує на відповідні кроки нового керівництва Нігерії для розвитку взаємовигідних відносин.
“Ми пропонуємо збільшити обсяги торгівлі та розглянути можливість залучення українських будівельних компаній у проєкти в Нігерії. Україна також має великий досвід у цифровізації. Наша програма “Держава в смартфоні” дає змогу громадянам робити майже все онлайн, отримувати державні послуги. Ми готові поділитися з вами цим досвідом. Іншим перспективним напрямом співпраці є кібербезпека. Нігерія є однією з країн, які потерпають від найбільшої кількості кібератак. Ми знаємо, як ефективно їм протистояти”, – сказав він.
Кулеба також наголосив, що Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, є єдиним реальним способом відновлення справедливого і стійкого миру в Україні.
“Уявіть, якщо Нігерія, не дай Боже, зазнала б агресії – чи погодилися б ви віддати частину своєї території, дозволити комусь окупувати її та катувати ваших людей? Ви б не погодилися на це. Перебуваючи на інавгурації вашого президента, я бачив вашу армію. Я переконаний, що ваші воїни рішуче билися б за вашу землю. Це те, що сьогодні ми робимо. Ми не починали цю війну. Військові дії відбуваються на нашій території, але ми знаємо, за що воюємо: за свободу і безпеку своїх громадян. І це мотивує нас боротися проти загарбників”, – заявив міністр.
Рада ЄС ухвалила рішення про продовження тимчасової лібералізації торгівлі з Україною та інших торговельних поступок для Києва.
“Рада затвердила сьогодні регламент, який подовжує призупинення дії всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС ще на рік, до червня 2024 року”, – ідеться в комюніке, опублікованому в четвер у Брюсселі.
“Автономні торговельні заходи, безумовно, підтримають Україну і водночас нададуть ЄС спосіб захистити, якщо буде потреба, внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів”, – прокоментували ухвалену постанову міністр міжнародного співробітництва з метою розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції, яка головує в Раді ЄС, Йохан Форссел.
На думку Брюсселя, ці заходи допоможуть Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і захистити економіку в складних умовах. “У поєднанні з великою військовою, фінансовою та гуманітарною підтримкою це має вирішальне значення для допомоги Україні в її довгостроковому відновленні”, – вважають у Раді ЄС.
Європейська комісія внесла пропозицію про продовження тимчасової лібералізації торгівлі, що доповнює торговельні пільги, застосовні до української продукції, 23 лютого 2023 року. 9 травня Європарламент затвердив свою позицію в першому читанні. Після підписання регламенту представниками Ради ЄС і Європарламенту його опублікують в “Офіційному журналі” ЄС і він набуде чинності 6 червня.
Посли країн-членів Європейського союзу підтримали продовження лібералізації торгівлі з Україною, повідомляє Швеція, яка головує в ЄС, на своїй сторінці в “Твіттер”.
“Комітет постійних представників (Coreper) щойно підтримав оновлення Положення про тимчасову лібералізацію торгівлі, що доповнює торговельні поступки в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Це підтримає економіку України після повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – йдеться в повідомленні.
Далі це рішення має бути схвалено Європейським парламентом з подальшим ухваленням офіційного рішення Європейською радою. Процедура має бути завершена наприкінці травня.
Днем раніше, у четвер, “зелене світло” на продовження скасування ввізних мит на український експорт до Європейського союзу терміном на один рік для підтримки економіки країни дав комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі. Голосування в рамках пленарного засідання заплановано на сесії, яка відбудеться 8-11 травня.
Як повідомлялося, проблемним стало питання заборони на ввезення української сільськогосподарської продукції п’ятьма країнами ЄС – Польщею, Болгарією, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Вона викликана скупченням у цих країнах української сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого імпорту. У зв’язку з цим 19 квітня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозиції запровадити тимчасову – до 5 червня – заборону на ввезення для цих п’яти країн на кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник і соняшникову олію. Крім того, для цих країн передбачено фінансову компенсацію в розмірі EUR100 млн.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Порт Рені вперше за часи незалежності України залучив новий вантажопотік – цитрусові з Єгипту, які в мирний час йшли через більші порти “Великої Одеси”, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook.
“Минулого тижня в порт Рені прибуло рефрижераторне судно “ZEINAB”, обладнане посиленою вентиляцією та холодильними установками для перевезення швидкопсувних вантажів”, – йдеться в повідомленні АМПУ.
Зокрема, з Єгипту доставлено 519,9 тонн фруктів: 150,3 тонн апельсинів, 169,4 тонн гранат, 31,05 тонн лимонів і 169 тонн мандаринів.
АМПУ уточнила, що традиційно цитрусові перевантажували порти “Чорноморськ” і Одеса.
Лідером серед них був порт “Чорноморськ”, який перевалив 253 тис. тонн цитрусових за останні п’ять років: 2018 року – 83,6 тис. тонн, 2019 року – 74,1 тис. тонн, 2020 року – 43 тис. тонн, 2021 року – 35,5 тис. тонн і 2022 року – 16,8 тис. тонн.
Порт “Одеса” за той самий період перевалив 134,2 тис. тонн цитрусових: 2018 року – 45,4 тис. тонн, 2019 року – 40,4 тис. тонн, 2020 року – 26,5 тис. тонн, 2021 року – 14,3 тис. тонн і 2022 року – 7,6 тис. тонн.
В АМПУ нагадали, що наразі порти Великої Одеси працюють тільки в рамках роботи “зернової ініціативи”, тому вантажовласники змушені шукати інші шляхи для доставки цитрусових до споживачів.
Раніше аналітичний проєкт “Клуб експертів” детально проаналізував торговельно-економічне співробітництво України та Єгипту, докладніше дивіться у відео:
IMPORT, URAKIN, АТИЯ_ВАЛИД, БИЗНЕС, ЄГИПЕТ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, товары, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
